Смекни!
smekni.com

Клінічні особливості, лікування та запобігання розладів місцевого і загального характеру при застосуванні зубних протезів на основі сплавів металів (стр. 2 из 8)

Уперше аргументовано доцільність вивчення анамнезу за проблемно-орієнтованою схемою з оцінкою самопочуття пацієнтів і характеру НАР організму після протезування зубів для з‘ясування умов і обставин виникнення ускладнень. Уперше представлено методику застосування стоматологічної експертної системи “ДентЕксп” при визначенні ознак основного стану за медико-статистичною оцінкою, у прямому попередньому та уточненому діагнозі.

Одержано нові дані про клініко-технологічну якість, придатність ЗП-М до застосування за показниками біосумісності і стану поверхні. Запропоновано новий підхід для оцінки взаємозв’язку біосумісності сплавів металів в експерименті, зокрема – цитостатичної і цитотоксичної дії в культурі клітин, і характером сприйняття ЗП-М. Поглиблено знання про структурно-нестійкий стан, а також відповідність фізико-механічних властивостей сплавів металів вимогам конструкційної надійності ЗП-М.

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження у клінічну практику комплексу заходів, спрямованих на запобігання ускладнень при застосуванні ЗП-М, забезпечило високу якість надання стоматологічної допомоги.

Вивчення анамнезу за проблемно-орієнтованою схемою дало змогу скласти індивідуальний план обстеження пацієнтів. Визначення диференційно-діагностичних ознак розладів місцевого і загального характеру дало підстави для наукового обґрунтування експертно-прогностичних оцінок при наданні стоматологічної допомоги. Застосування стоматологічної експертної системи ДентЕксп забезпечило інформаційну підтримку при узгодженні діагностично-лікувальної тактики лікарями різних спеціальностей, створило умови для скорочення відвідувань пацієнтами медичних закладів, а також для поширення проблемно-орієнтованих знань у клінічній практиці, при навчанні студентів та післядипломній підготовці спеціалістів.

Порівняльна оцінка фізико-механічних властивостей і структурно-технологічних особливостей 14 сплавів металів визначила шляхи вдосконалення технології виготовлення суцільнолитих незнімних і комбінованих конструкцій ЗП-М. Придатність ЗП-М до застосування за показниками біосумісності і стану поверхні, а також результати санітарно-хімічних досліджень склали основу диференційованого вибору сплавів металів для протезування зубів. Високий рівень клінічного підтвердження прогностичних оцінок засвідчив ефективність лікування та запобігання розладів місцевого і загального характеру при застосуванні ЗП-М. Позначення розладів за кодами МКХ-10 у клініко-діагностичній і лікувальній програмі зі ступенем наукової доказовості запропонованих заходів відповідає структурі клінічних протоколів надання медичної допомоги.

Теоретичне значення результатів проведених досліджень полягає у виробленні міждисциплінарного підходу до вирішення проблеми ускладнень стоматологічного ортопедичного лікування.

За результатами роботи видано 2 інформаційні листи. Результати дисертаційної роботи впроваджено у практичну діяльність і навчальний процес профільних кафедр Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія” (м. Полтава), Івано-Франківського державного медичного університету, Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова, відділення ортопедичної стоматології Інституту стоматології АМН України (м. Одеса).

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно обрав наукову тему і обґрунтував напрями та обсяг наукових досліджень, сформулював мету і завдання; самостійно випрацював програму та визначив етапи роботи для вирішення проблеми; особисто провів клінічні, лабораторні дослідження і анкетування пацієнтів; проаналізував і узагальнив отримані результати. Автор брав безпосередню участь в обстеженні та лікуванні усіх пацієнтів, результати яких подані у цій роботі.

Металографічні і біологічні дослідження дисертант виконав у співпраці з науковцями Фізико-механічного інституту імені Г.В.Карпенка НАН України (м. Львів) та Інституту біології клітини НАН України (м. Львів). Стоматологічну експертну систему ДентЕксп створено у співпраці з науковцями Львівського національного університету імені Івана Франка.

Апробація результатів досліджень. Результати дисертації оприлюднені на Середземноморському конгресі з ортопедичної стоматології (Лімасол, Кіпр, 1996), міжнародному семінарі “Нові методики та технології в стоматології” (Львів, 1997), міжнародній науково-практичній конференції до 40-річчя стоматологічного факультету ЛДМУ імені Данила Галицького “Актуальні проблеми стоматології. Нові методики та технології” (Львів, 1998), міжнародній науково-практичній конференції “Нові методики та технології в ортопедичній стоматології” (Львів, 1999), ІV Конгресі Балканського стоматологічного товариства – BaSS (Стамбул, Туреччина, 1999), VІ Міжнародній науково-технічній конференції “Контроль і управління в складних системах” (Вінниця, 2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні підходи до лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань” (Івано-Франківськ, 2003), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні технології лікування та профілактики ортопедичних та ортодонтичних хворих” (Вінниця, 2003), Міжнародній науково-практичній конференції з біоетики (Львів, 2003), Установчому з’їзді Українського товариства клітинної біології (Львів, 2004), ІІ (ІХ) з’їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 2004), ІІІ-VІІ міжнародних конференціях “Biomateriały i Mechanika w Stomatologii” (Катовіце, Польща, 1998, 2000, 2002, 2004, 2006 рр.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології. Актуальні проблеми стоматологічного матеріалознавства” (Полтава, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 51 наукову роботу, зокрема – 24 статті у виданнях за переліком ВАК України, 9 статей – в інших періодичних виданнях, 15 публікацій у наукових збірниках, тезах з’їздів, конференцій (із них самостійних робіт – 22). Отримано 2 патенти на винахід і 1 авторське свідоцтво.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 330 сторінках машинописного тексту, з яких текст основної частини займає 282 сторінки. Робота складається зі вступу, аналітичного огляду літератури, опису клінічних, лабораторних, експериментальних методів дослідження і статистичної обробки результатів, п’яти розділів з результатами власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, додатків, списку використаних джерел, який налічує 409 найменувань вітчизняних та зарубіжних авторів. Дисертація містить 67 таблиць і 58 рисунків.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. За методикою, рекомендованою ВООЗ, проведено обстеженння 120 осіб, у яких не було скарг при користуванні ЗП-М (група порівняння) і 483 пацієнтів основної групи, що складалася з трьох підгруп. До І підгрупи увійшли 118 осіб з порушенням фіксації та дефектами ЗП-М, а також пошкодженням опорних зубів, ураженням тканин пародонта, до ІІ підгрупи – 217 осіб з реакціями несприйняття зубних протезів, до ІІІ підгрупи – 148 осіб з хворобливими станами при користуванні ЗП-М, котрі звернулися за скеруваннями клінік хірургічної і терапевтичної стоматології, гастроентерології, алергології, неврології та психотерапії. Серед обстежених були пацієнти лише зі суцільнолитими незнімними та комбінованими протезами і поєднанням суцільнолитих зі штамповано-паяними конструкціями ЗП-М. Дані обстеження кожного пацієнта, крім амбулаторної медичної карти (форма 043), вносили у розроблену карту обстеження, яка була використана при створенні стоматологічної експертної системи ДентЕксп.

Для з’ясування умов і обставин виникнення ускладнень у 120 пацієнтів групи порівняння і 335 пацієнтів І і ІІ підгруп основної групи вивчали анамнез – самопочуття після протезування зубів, частку змін у повсякденному житті, зумовлених станом здоров‘я, рівень фізичних, психоемоційних і соціальних показників ЯЖ за методикою J.Е.Mezzich (1999) – за проблемно-орієнтованою схемою. Схема також передбачала виявлення особливостей особистісного реагування пацієнтів І і ІІ підгруп основної групи на ускладнення після протезування зубів за методикою багатоосьової оцінки DSM–IV, застосування модифікованої (Ю.Л. Ханін, 1978) шкали експериментально-психологічної методики Спілбергера (Spielberger C.D., 1972) для самооцінки рівня реактивної та особистісної тривожності (530 спостережень).

Гігієнічний стан порожнини рота визначали за спрощеним гігієнічним індексом (OHI-S, J.Greene, J.Vermillion, 1969), стан пародонта – за пародонтальним індексом (РІ, A. Russel, 1956), водневий показник (рН) і активність хлорид-йонів у пробах ротової рідини визначали потенціометричним методом на універсальному йономірі ЭВ-74 (144 вимірювання). Пряму потенціометрію та гальванометрію (402 вимірювання) між двома металевими поверхнями “метал–метал”, а також “метал–СОПР” виконували за вдосконаленою нами методикою В.С.Онищенка (1995) автоматичним цифровим потенціометром Pitterling Electronic (Німеччина) з двома електродами вимірювання. Функціонально-оклюзійне обстеження (150 спостережень) проводили за методикою, описаною M.D.Gross, J.D.Mathews (1986) з використанням засобів (пінцети, тримачі) і матеріалів (артикуляційна калька, фольга, стрічки) фірми “Bausch” (Німеччина). Панорамну рентгенографію (118 досліджень) виконували на апараті Sirona Orthophos 3 D 3285 (Німеччина).