Смекни!
smekni.com

Клініко-патогенетичне обґрунтування використання мікрохвильової резонансної терапії у дітей з хронічним гастродуоденітом (стр. 4 из 5)

3. Стигми ДСТ виявлені у всіх хворих на хронічний гастродуоденіт із дуоденогастральним рефлюксом, в середньому 7,11±0,511 стигм на одного хворого. Фенотип хворих хронічним гастродуоденітом із дуоденогастральним рефлюксом характеризувався наявністю множинних стигм дисплазії сполучної тканини (у 38,3%).

4. У дітей з ХГД та ДГР виявлено підвищення кислотоутворюючої функції шлунка при незначному зростанні секреторної функції. Порушення кислотонейтралізуючої функції антрального відділу шлунка дітей з ДГР характеризувалися субкомпенсацією (2,1±0,12 од). Ступінь порушень був більш виражений у дітей з 10 і більше стигмами ДСТ.

5. Ендоскопічна картина дітей з ХГД та ДГР характеризувалісь гіперемією слизової оболонки антрального відділу шлунка, наявністю жовчі в шлунку, збільшенням об’єму шлункового вмісту за рахунок слизу, з вивістістю складок слизової шлунка, посиленням перистальтики. Гістологічно у хворих мали місце ознаки поверхневого гастриту с осередками імпрегнації солями жовчних кислот та інколи з осередками дистрофічних змін.

6. У всіх хворих хронічним гастродуоденітом із дуоденогастральним рефлюксом виявлені прояви вегетативної дисфункції у вигляді гіперсимпатотонії або вагототонії при переважанні асимпатотонічної реактивності, більш вираженої у дітей із множинними стигмами дисплазії сполучної тканини.

7. Зміни при реомеридіанографії виявлені у всіх дітей з хронічним гастродуоденітом і дуоденогастральним рефлюксом і відображають порушення вегетативного і загальнорегуляторного балансу, схильність до аномалій структури сполучної тканини, а також порушення функціонування органів гастродуоденальної зони. Виявлене збільшення активності меридіанів нирок, печінки і селезінки-підшлункової залози, які наростали в період загострення і супроводжувалися змінами векторної активності меридіанів.

8. Включення в терапевтичний комплекс у дітей з хронічним гастродуоденітом і дуоденогастральним рефлюксом мікрохвильової резонансної терапії було ефективно у всіх хворих і сприяло нормалізації вегетативного і загальнорегуляторного балансу, зникненню абдомінального больового синдрому в середньому на 4,1±1,1 добу, що дозволяло скоротити терміни лікування на 5-7 днів, зменшити медикаментозне навантаження. Побічних ефектів при застосуванні мікрохвильової резонансної терапії не спостерігалося у жодної дитини.


ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою найбільш ранньої діагностики ДГР доцільно виявлення стигм дисплазії сполучної тканини під час планових оглядів у дітей 7-14 років з ХГД.

2.Для поліпшення діагностики типу вегетативних порушень у дітей з ХГД та ДГР рекомендується реомеридіанографічне дослідження з метою подальшого лікування методом МРТ.

3.У комплекс терапії хворих із ХГД та ДГР доцільно включати МРТ. Особливо це показано дітям з множинними стигмами дисплазії сполучної тканини та проявами вегетативної дисфункції. Починати лікування зі застосуванням МРТ можно з першого дня звернення під час загострення, тому що МРТ сприяє більш швидкому регресу основних симптомів ХГД. Проводити лікування МРТ бажано під контролем реомеридіанографії.


СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Клінічні особливості хронічного гастриту з дуоденогастральним рефлюксом у дітей, ефективність мікрохвильової резонансної терапії //Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2001.- № 2.- С. 27-29.

2. Особенности лечения хронических гастритов с дуоденогастральным рефлюксом с применением микроволновой резонансной терапии//Вестн. физиотер. и курортологии. – 2001.- №2.- С.39-41. Співавтор - Дорофеєва Г.Д Дисертантом самостійно проведено відбір та аналіз літератури за темою публікації, клінічні спостереження, статистичну обробку даних, підготовлено статтю до друку.

3. Немедикаментозная коррекция дуоденогастрального рефлюкса у больных хроническим гастритом //Український медичний альманах. – 2002. - № 3. - С. 53-56.

4. Методика применения МРТ у детей с хроническим гастродуоденітом и дуоденогастральным рефлюксом и ее эффективность// Фізика живого.- 2006. – Т.14. - №1. - С.81-89. Співавтор - Дорофеєва Г.Д. Дисертантом самостійно проведено аналіз літератури за темою публікації, клінічні спостереження, оцінку отриманих клінічних даних щодо ефективності застосування МРТ в комплексі терапії дітей, хворих хронічним гастродуоденітом з дуоденогастральним рефлюксом з урахуванням запропонованого алгоритму, статистичну обробку результатів, підготовано статтю до друку.

5. Особенности хронобиологических ритмов и лечение дуоденогастрального рефлюкса у детей с хроническим гастритом с использованием микроволновой резонансной терапии //Сб. науч. трудов «Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини».-Київ: МП “Леся”.-2001.-Вип. 2, Кн. 2.-С.109-116. Співавтор - Дорофеєва Г.Д Дисертантом самостійно проведено відбір та аналіз літератури за темою публікації, клінічні спостереження, оцінку отриманих даних щодо особливостей хронобіологічних ритмів у дітей з хронічним гастритом та ефективності лікування з використанням мікрохвильової резонансної терапії.

6. Опыт применения МРТ в лечении заболеваний желудочно-кишечного тракта, сопровождающихся рефлюксами // Материалы 4 Международной конференции по квантовой медицине «Аппаратное обеспечение диагностических и лечебных методов квантовой медицины».-Донецк, 1999. – С. 134-135.

7. Применение микроволновой резонансной терапии в лечении хронических гастритов с дуоденогастральным рефлюксом у детей //Материалы 5 Международной конференции по квантовой медицине «Диагностические и лечебные технологии квантовой медицины».-Донецк,2000. – С.123-128. Співавтор - Дорофеєва Г.Д Дисертантом самостійно проведено відбір та аналіз літератури за темою публікації, клінічні спостереження, статистичну обробку даних, підготовано статтю до друку.

8. Влияние дуоденогастрального рефлюкса на клинику хронического гастрита у детей //Вопросы экспериментальной и клинической медицины (сб. статей). - Донецк:ООО «Лебедь», 2000. - Вып. 4, Т.1. - С. 98-101.

9. Дуоденогастральный рефлюкс и особенности его лечения у детей //Гастробюллетень. Приложение №1, материалы 2й Объединенной Всероссийской и Всеармейской конференции «Санкт-Петербург. Гастро-2000». - С.-Петербург, 2000. - С. 31. Співавтор - Дорофеєва Г.Д. Дисертантом самостійно проведено аналіз літератури за темою публікації, клінічні спостереження, оцінку отриманих даних щодо наявності у дітей з хронічним гастритом і дуоденогастральним рефлюксом стигм дисплазії сполучної тканини та їхню статистичну обробку, підготовано статтю до друку.

10. Особенности хронобиологических ритмов при хроническом гастрите с дуоденогастральным рефлюксом и их коррекция //Гастробюллетень. - С.-Петербург, 2001.-№ 2-3.-С. 37. Співавтор - Дорофеєва Г.Д. Дисертантом самостійно проведено відбір та аналіз літератури за темою публікації, клінічні спостереження, оцінку отриманих даних щодо порушеньй хронобіологічних ритмів у дітей з хронічним гастритом та ефективності їх корекції з використанням мікрохвильової резонансної терапії.

11. Коррекция вегетативной дисфункции с помощью микроволновой резонансной терапии у детей с хроническим гастродуоденитом //Материалы 7 Международной конференции по квантовой медицине «теоретические и клинические аспекты квантовой медицины». - Донецк, 2002. - С. 112-118.

12. Хронический гастрит с дуоденогастральным рефлюксом у детей и синдром дисплазии соединительной ткани //Гастробюллетень. - Санкт-Петербург, 2002. - № 2-3.-С. 55. Співавтор - Дорофеєва Г.Д. Дисертантом самостійно проведено аналіз літератури за темою публікації, клінічні спостереження, оцінку отриманих даних, статистичну обробку результатів, підготовано статтю до друку.

13. Дуоденогастральный рефлюкс и хроническая вегетативная дисфункция у детей Донецкого региона как одно из проявлений воздействия нарушенной экологии //Сб.статей 8 Международной конференции по квантовой медицине «Теоретические и клинические аспекты квантовой медицины». – Донецк, 2003. - С. 112-119.

14. Причины формирования дуоденогастрального рефлюкса у детей с хроническим гастритом //Гастроэнтерология Санкт-Петербурга. - 2003. - № 2-3.-С. 60. Співавтор - Дорофеєва Г.Д. Дисертантом самостійно проведено аналіз літератури за темою публікації, клінічні спостереження, оцінку отриманих клініко-лабораторних, електрографічних та хронобіологічних даних та їхню статистичну обробку, підготовано статтю до друку.

15. Особенности реомеридианографии у детей с хроническим гастродуоденитом и дуоденогастральным рефлюксом//Сучасні досягнення та подальші шляхи розвитку рефлексотерапії і нетрадиційної медицини в Україні. Матеріали науково-практичної конференції з международною участю. – Київ. – 2006р. – С.46-49. Співавтори - Дорофеєва Г.Д., Кіреєв В.В. Дисертантом самостійно проведено відбір та аналіз літератури за темою публікації, клінічні спостереження, оцінку отриманих даних,


АНОТАЦІЯ

Журбій О.Є. Клініко-патогенетичне обґрунтування використання мікрохвильової резонансної терапії у дітей з хронічним гастродуоденітом.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальність 14.01.10. – «Педіатрія». ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМН України», м. Киів, 2008.

Дисертацію присвячено питанням оптимізації діагностики та лікування хронічного гастродуоденіту з дуоденогастральним рефлюксом у дітей, ефективності включення до терапевтичного комплексу МРТ. В дисертації було відзначено, що розвиток ДГР при ХГД відбувається переважно у дітей, що перенесли внутрішньоутробну гіпоксію, інтранатальну асфіксію та мають множинні стигми ДСТ, які виявлені у всіх хворих на ХГД з ДГР. Клінічні прояви ХГД з ДГР характеризовались скаргами, пов’язаними з вегетативною дисфункцією, помірним абдомінальним больовим синдромом та частими скаргами на відрижку гірким, повітрям. Больовий синдром при пальпації в епігастральної області у дітей з ХГД та ДГР був слабо або помірно вираженим. У таких хворих частіше, ніж у дітей без ДГР, виявлявся знижений систолічний тиск, систолічний шум на верхівці серця та ПМК. У дисертації показані порушення секреторної і кислотоутворюючої функції шлунка, зміни слизової оболонки шлунка у дітей з ХГД та ДГР та їх більша вираженість у дітей з 10 та більше стигмами ДСТ.