МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Клименко Віра Іванівна
УДК 616.12–009.72 + 616–085+ 615.244+616.36
КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМБІНОВАНОГО
ЗАСТОСУВАННЯ СТАТИНІВ ТА ГЕПАТОПРОТЕКТОРІВ
У ХВОРИХ НА СТАБІЛЬНУ СТЕНОКАРДІЮ,
ВРАХОВУЮЧИ ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ПЕЧІНКИ
14.01.11 – кардіологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Івано-Франківськ – 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Івано-Франківському державному медичному університеті.
МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Вакалюк Ігор Петрович
Івано-Франківський державний медичний університет
МОЗ України, кафедра внутрішньої медицини
з курсом сестринської справи,
завідувач кафедри.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Купновицька Ірина Григорівна
Івано-Франківський державний медичний університет
МОЗ України, кафедра клінічної фармації
з курсом фармакології та клінічної фармакології,
завідувач кафедри
доктор медичних наук, професор
ЯГЕНСЬКИЙ Андрій Володимирович
Волинський національний університет ім. Л. Українки
МОН України, кафедра фізичної реабілітації,
керівник Волинського обласного центру
кардіоваскулярної патології та тромболізису
Захист дисертації відбудеться „ 8 ” лютого 2008 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 у Івано-Франківському державному медичному університеті МОЗ України
(76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 2).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Івано-Франківського державного медичного університету МОЗ України
(76018, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 7).
Автореферат розісланий „03”січня 2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
доктор медичних наук, професор О.І. Дєльцова
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Серцево-судинні захворювання займають провідне місце серед причин смертності в усьому світі (в Україні цей показник складає 64%). Переважно це хворі на ішемічну хворобу серця (ІХС), патогенетичною основою якої є атеросклеротичне ураження коронарних судин (О.Ф. Возіанов, 1996; В.І. Денисюк, В.К. Серкова, 1998; В.М. Коваленко, 2003). У людей зрілого і похилого віку виникнення ІХС пов’язано з розвитком атеросклерозу, а клінічні прояви захворювання залежать від ступеня атеросклеротичного ураження коронарних артерій (Л.Н. Климов, Н.Г. Никульчева, 1999). Відповідно до Європейських рекомендацій із профілактики серцево-судинних захворювань хворі на ІХС належать до групи високого ризику серцево-судинних подій: інфаркту міокарда, мозкового інсульту, коронарної смерті (Н.М. Середюк, 2003; А.В. Ягенський, 2006). У зв’язку з цим профілактика та лікування ІХС мають важливе соціально-економічне значення (Є. М. Нейко, І.Г. Купновицька 2004; М.І. Лутай, 2006).
Результати досліджень у різних популяціях вказують на тісний зв’язок між ризиком розвитку ІХС та вмістом холестерину в плазмі крові. Проте, відомий факт наявності ІХС у хворих із нормальним чи незначно підвищеним рівнем загального холестерину (ЗХС) та холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) (Д.М. Аронов, 2002; М.І. Лутай, 2004). Прогресування атеросклерозу поряд із порушенням ліпідного обміну нерозривно пов’язане з виникненням і посиленням ендотеліальної дисфункції, імунно-запальними пошкодженнями судинної стінки та розвитком протромботичного статусу (збільшенням активації і агрегаційної властивості тромбоцитів, послабленням фібринолізу) (М.І. Лутай, Л.Г. Воронков, 1995; М.А. Власенко, О.А. Золотухіна, 1998; Н.Т. Ватутин, В.Н. Єльський, В.А. Чупина, 2000; Л.В. Глушко, С.В. Федоров, 2000; В.І. Волков, 2002). У свою чергу, печінка відіграє важливу роль не лише в синтезі холестерину, але й у регуляції його рівня в крові шляхом перетворення в жовчні кислоти. Не менш важливим є здатність печінки депонувати холестерин (Ю.М. Панчишин, М.В. Панчишин, 2003). Поряд із цим, враховуючи важливу роль печінки в синтезі та обміні холестерину, актуальним є вивчення функціонального стану печінки у хворих на ІХС.
Досягти зменшення смертності можна шляхом удосконалення існуючих стандартів лікування хворих на ІХС (Н.А. Граціанський, 1997; Є.Н. Амосова, 2002; В.І. Волков, 2003; А.Е. Багрій, 2006). Завдяки не лише гіполіпідемічним, але й плейотропним властивостям, статини включені в стандарт лікування ІХС (Д.М. Аронов, 2002; Ю.В. Зимин, 2003; С.В. Дриницина, Д.А. Затейщиков, 2005; Є.І. Мітченко, 2006). У той же час, за умов тривалої ліпідзнижуючої терапії необхідний контроль функціонального стану печінки. Побічні дії статинів, як основної групи препаратів із ліпідзнижуючим ефектом, регламентуються впливом, з одного боку, на м’язову систему, а з іншого – безпосередньо на функціональний стан печінки (А.В. Коблянская, И.П. Смірнова, 1995; М.І. Лутай, 2001). Однак останній, у більшості випадків, обмежується визначенням лише рівня аспартатамінотрансферази та аланінамінотрансферази. Дискусійним залишається вплив тривалої ліпідзнижуючої терапії на інші показники функціонального стану печінки у хворих, які тривало вживають статини з метою отримання цільового рівня ЗХС в крові.
Іншим напрямком підвищення ефективності та безпечності лікування такого контингенту хворих є комбіноване застосування статинів та гепатопротекторів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно плану науково-дослідних робіт Івано-Франківського державного медичного університету і є фрагментом науково-дослідної роботи “Стандарти лікування ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності: ефективність, удосконалення, віддалені результати” (№ держреєстрації 0104U000398). Дисертантка є одним з виконавців даної НДР.
Мета дослідження. Підвищити ефективність та безпечність стандартного лікування хворих на стабільну стенокардію навантаження (ССН) на основі вивчення функціонального стану печінки, розробки рекомендацій до проведення тривалої ліпідзнижуючої терапії та застосування гепатопротекторів.
Завдання дослідження:
1. Вивчити стан перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), системи антиоксидантного захисту (АОЗ) плазми крові, специфічних ферментів печінки, есенційних мікроелементів у хворих на ССН в залежності від наявності гіперхолестеринемії.
2. Оцінити динаміку клініко-інструментальних характеристик стану серцево-судинної системи (систолічну та діастолічну функцію лівого шлуночка, толерантність до фізичних навантажень, стан коронарного кровотоку) у хворих на ССН при тривалій ліпідзнижуючій терапії статинами.
3. Дослідити функціональний стан печінки, ПОЛ та обмін мікроелементів у хворих на ССН при застосуванні ліпідзнижуючої терапії симвастатином та аторвастатином.
4. Оцінити динаміку показників ПОЛ, системи АОЗ плазми крові, специфічних ферментів печінки, есенційних мікроелементів у хворих на ССН при поєднаному застосуванні статинів та препаратів силімарину.
5. Обгрунтувати ефективність та безпечність комбінованої терапії статинами та гепатопротекторами у хворих на ССН.
Об’єкт дослідження: ССН ФК II-III в 190 хворих, 30 здорових осіб.
Предмет дослідження: динаміка клініко-функціональних і лабораторних показників у хворих на ССН ФК II-III під впливом стандартної терапії ліпідзнижуючими засобами статинами зі включенням гепатопротектора - препаратів силімарину.
Методи дослідження: клінічне обстеження хворих; електрокардіографія; ехокардіографія; велоергометрія (ВЕМ); визначення в крові показників ліпідного спектру крові, ПОЛ, АОЗ, показників есенційних мікроелементів плазми крові (залізо, мідь, цинк, кобальт); показників функціонального стану печінки (активність сорбітолдегідрогенази, аргінази, холінестерази, орнітилкарбомоїлтрансферази); статистичні методи обробки результатів.
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлені нові клініко-патогенетичні характеристики ССН в залежності від наявності гіперхолестеринемії. Доведено, що клініко-функціональні характеристики перебігу ССН взаємозв’язані з порушенням функціонального стану печінки, мікроелементного обміну, балансом системи ПОЛ та АОЗ. Уперше показано, що функціональний стан печінки порушується більшим чином у хворих із гіперхолестеринемією, що проявляється порушеннями функціональної здатності мембран гепатоцитів, дезінтоксикаційної, енергетичнозабезпечуючої та білковосинтетичної функції печінки. У хворих на ССН з гіперхолестеринемією відзначається зменшення вмісту заліза, міді, кобальту та цинку в крові, а за відсутності гіперхолестринемії вміст міді та кобальту зростає, що вказує на різну спрямованість змін АОЗ.
Пріоритетними є результати вивчення клініко-функціональних характеристик ССН, функціонального стану печінки, мікроелементного обміну, систем ПОЛ та АОЗ на фоні тривалої ліпідзнижуючої терапії статинами. Доведено, що тривала ліпідзнижуюча терапія впродовж 3 міс як симвастатином, так і аторвастатином підвищує клінічну ефективність стандартної терапії ССН за рахунок корекції ліпідного обміну, підвищення показників системи АОЗ, пригнічення процесів ПОЛ.
Обгрунтовано новий патогенетичний підхід до лікування хворих на ІХС з використанням ліпідзнижуючих засобів та гепатопротекторів, що сприяє підвищенню ефективності та безпечності тривалої ліпідзнижуючої терапії.
Практичне значення одержаних результатів. Доведена практична доцільність вивчення в процесі тривалої ліпідзнижуючої терапії функціонального стану печінки з врахуванням наявності гіперхолестеринемії. Розроблена і апробована методика комплексного лікування хворих на ССН з використанням на фоні стандартного лікування статинами та гепатопротекторами - препаратів силімарину.