Практичне значення результатів полягає вобґрунтуванні доцільності та розробці вітчизняного матеріалу для м’яких підкладок базису двошарових протезів, дослідженні властивостей конструкційного матеріалу. Удосконалено методику лікування конструкціями протезів з використанням матеріалу для м’яких підкладок, обґрунтовано рекомендації щодо його застосування.
Удосконалена методика лікування двошаровими протезами доповнена:
на етапі планування – урахуванням ступеня податливості слизової оболонки протезного ложа, локалізації екзостозів шляхом формування координатних вибірок акрилового базису (номограмний метод);
на етапі підготовки базису – виконання препарування акрилового базису та застосування спеціальної координатної решітки для попереднього визначення об’єму компаунда;
на етапі внесення компаунда – аплікаційне заповнення координатних вибірок базису;
на етапі остаточної обробки м’якої підкладки – нанесення на її поверхню захисного прошарку.
Для об’єктивізації стану податливості тканин протезного ложа, виконання координатних та локальних вибірок базису, а також для визначення та оцінки ефектів функціонального перерозподілу жувального тиску на протезне ложе, застосовано відповідні вимірювальні прилади (динамометр, індикатори часового типу з відповідними способами їх застосування).
За результатами порівняльної клініко-економічної оцінки ортопедичного лікування знімними конструкціями протезів доведена ефективність застосування матеріалу “ПМ-С”, який впроваджений у промислове виробництво АТ “Стома” (м. Харків) для серійного випуску.
Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес на кафедрі ортопедичної стоматології Харківського національного медичного університету, на кафедрі пропедевтики ортопедичної стоматології Вищого державного навчального закладу України „Українська медична стоматологічна академія” (м. Полтава), на кафедрі ортопедичної стоматології та ортодонтії Харківської медичної академії післядипломної освіти, а також впроваджені у практичну охорону здоров'я в Харківській обласній стоматологічній поліклініці, у стоматологічній поліклініці №2 (м. Харків), у Полтавській обласній стоматологічній поліклініці. В якості експонату вітчизняний матеріал “ПМ-С” був представлений на міжнародній виставці стоматологічного устаткування і матеріалів (Москва, 2004).
Особистий внесок здобувача.Дисертаційне дослідження є особистою працею автора. Зокрема, дисертантом, на основі вивчення літератури і пріоритетних розробок у даній галузі, обґрунтована тема дослідження, сформульовані мета і завдання, а також застосовані відомі лабораторні і запропоновані авторські методи щодо вивчення фізико-механічних і клініко-технологічних властивостей матеріалу “ПМ-С”, розробленого сумісно зі співробітниками акредитованої науково-дослідної лабораторії стоматологічних матеріалів та виробів АТ „Стома” (м. Харків) та застосованого при лікуванні пацієнтів з адентією знімними протезами з двошаровим базисом. Дисертантом самостійно виконано весь обсяг клінічної роботи з пацієнтами. Проведено систематизацію отриманих у дослідженні результатів, узагальнено клінічні дані, а також здійснено статистичний аналіз результатів клінічного застосування впровадження, виконано оцінку його ефективності. На основі проведених досліджень обґрунтовані та сформульовані висновки і практичні рекомендації, а також підготовлено інструкцію щодо застосування матеріалу для м’яких підкладок “ПМ-С”, підготовлені публікації, заявки на винахід та корисні моделі. У роботах, опублікованих у співавторстві, участь здобувача є визначальною.
Апробація результатів дослідження виконана на галузевому та регіональному рівнях, зокрема на обласних науково-практичних конференціях лікарів-стоматологів та науковців "Нові технології в стоматології" (Харків, 2005) та "Сучасні питання стоматології" (Харків, 2006), науково-практичній конференції молодих вчених "Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини" (Харків, 2005), міжвузівській конференції молодих вчених "Медицина третього тисячоліття" (Харків, 2006, 2007), міжнародній науково-практичній конференції "Досягнення і перспективи розвитку ортопедичної стоматології та ортодонтії в Україні" (Полтава, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції ”Досягнення та перспективи розвитку сучасної стоматології. Актуальні проблеми стоматологічного матеріалознавства” (Полтава, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції ”Нові технології в стоматології і щелепно-лицьовій хірургії” (Харків, 2006).
Публікації. Основні результати дослідження викладено у 14публікаціях, у тому числі 5 – у виданнях, ліцензованих ВАК України (з них самостійних - 5); 6 – у тезах і матеріалах конференцій; отримано деклараційні патенти України на винахід та на корисну модель і патент України на корисну модель.
Обсяг і структура дисертації. Загальний обсяг дисертації складає 201 сторінку машинопису; складається із списку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, трьох розділів лабораторних та клінічних досліджень, аналіза та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, 3 додатків. Основний текст дисертації викладено на 161 сторінці, у тому числі, на 46 сторінках розміщені 20 таблиць, 27 рисунків. Список літератури складається з 253 джерел (181 робота– кирилицею і 72 - латиною).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Для досягнення мети та виконання завдань дослідження за спеціально опрацьованою комплексною програмою оптимізовано компонентну структуру та виконано експериментально-лабораторне вивчення базових властивостей (консистенція компаунда, відновлення після деформації та відносне подовження при розтягуванні до розривання), забезпечено проведення незалежних експертних доклінічних випробувань, складено інструкцію і запропоновано для клінічного застосування новий вітчизняний конструкційний матеріал м’яких підкладок (ММП) „ПМ-С”. Для створення порівняльної оцінки, вивчено фізико-механічні та клініко-технологічні властивості трьох ММП: „ПМ-С” (АТ “Стома”, Україна), „UfiGelP” (“Voco”, Німеччина) та „SilagumAVComfort” (“DMG”, Німеччина) за параметрами, передбаченими ІSО 10139-2 та ТУ У 24.6-00481318-027-2003на 640 експериментальних зразках (консистенція компаунда, деформація стисненням, відновлення після деформації стисненням, відносне подовження до моменту розриву, міцність зв’язку м’якої підкладки (МП) з акриловим базисом протеза, загальний робочий час, час змішування, час структуризації, рівень водопоглинання та характеристика ультраструктури поверхні МП) (Зоткина М.А., 1999; Томилин В.Г., 2005). Експериментальне обґрунтування рецептури та лабораторну оцінку властивостей ММП виконано самостійно автором на базі акредитованої дослідної лабораторії стоматологічних матеріалів та виробів АТ “Стома” (м. Харків) при постійному метрологічному контролі за устаткуванням. Доклінічні випробування проведені в Інституті екогігієни і токсикології ім. Л.І.Медведя (м. Київ).
Клінічну частину дослідження виконано безпосередньо автором на клінічній базі кафедри ортопедичної стоматології Харківського національного медичного університету – у Харківській обласній стоматологічній поліклініці. Мікробіологічні дослідження проведені в Інституті мікробіології і імунології ім. І.І. Мечнікова АМН України (м. Харків). Дослідження виконано з кількісним обґрунтуванням репрезентативного об’єму груп клінічного спостереження.Підбір пацієнтів здійснювали з урахуванням розроблених показань до застосування МП. Обстеження проводили за загальноприйнятою схемою (Рожко М.М., Неспрядько В.П., 2003). Першу групу склали 37 хворих, яким виготовлено знімні протези, використовуючи матеріал “ПМ-С”, другу - 36 осіб, яким виготовлено знімні протези, використовуючи матеріал “UfiGelP”. Всього виготовлено 94 знімних протеза, з них – 52 – повних, 42 – часткових.
Удосконалення методики виготовлення МП виконано з урахуванням податливості слизової оболонки (СО) протезного ложа (Єріс Л.Б., 2000) на етапі складання плану ортопедичного лікування, зменшення площі її запалення (Лесных Н.И., 1990), закономірностей і динаміки розподілу жувального тиску (ЖТ) за допомогою запропонованих пристроїв („БНВ-01”, „БНВ-02”).
Вивчено зміну площ запалення СО протезного ложа пацієнтів першої групи з корекцією базису м’якою підкладкою з матеріалу “ПМ-С” та другої – з матеріалу “UfiGelP” на момент виготовлення знімних протезів з акриловим базисом, в ранньому і віддаленому періодах клінічної експлуатації (на 7-ий день, через 1 місяць, 6 та 9 місяців).
Для удосконалення технології клінічного застосування м’яких підкладок базису досліджено бактеріальну забрудненість на етапах їх експлуатації у 20 хворих, досліджено ефективність режимів знезаражування та удосконалено методику фіксації МП за рахунок формування тангенційної форми країв суцільної та додаткових локальних вибірок базису.
Застосовуючи модифіковану методику (Янішен І.В., 2004), по кожному з досліджених ММП розраховано інтегральний показник клініко-економічної ефективності КЕЕМП = ІQМП · ЕЕМП · КФЕ, де ІQМП – узагальнений індексний показник якості матеріалу для м’яких підкладок базису, ЕЕМП – узагальнений відносний індексний показник собівартості матеріалу для м’якої підкладки, КФЕ – показник клініко-економічної ефективності, розрахований за формулою: КФЕ = КФЕЗЗ · КФЕЖТ, де КФЕЗЗ – коефіцієнт, що відображає динаміку зміни площі зон запалення слизової оболонки протезного ложа, КФЕЖТ – коефіцієнт підвищення жувального тиску при застосуванні м’якої підкладки.