Віддалені наслідки запровадженого лікування вивчалися методом анкетування й повторного клінічного огляду у 73 (70,2%) хворих на ГХ із супутнім ССА.
Як продемонстрував проведений аналіз, під впливом лікування загальноприйнятим методом СМС і СМС ІР, відповідно до біоритмів, у переважної більшості хворих на ГХ із ССА позитивні результати зберігалися ще певний час після запровадженого курс терапії. Лікувальний ефект внаслідок впливу за трьома методиками виявлявся, здебільшого, у вигляді зниження й зникнення головних болів, запаморочень, болів у дільниці серця і, відповідно, зниженням підвищеного раніше АТ (або його нормалізацією), зменшенням або усуненням денної сонливості, гучного хропіння, засинання на роботі, появи бадьорості після сну тощо.
Вивчення стійкості терапевтичного ефекту показало, що під дією лікування сприятливий ефект зберігався від 6 місяців й більше у 67,1%, – тобто у 49 з 73 пацієнтів. При цьому позитивний результат від 6 місяців до 1 року фіксувався у 32,9% 24 з 73 хворих (24 хворих), а понад 1 рік зберігався у 34% хворих 25 з 73 (25 хворих).
Найбільш тривалий позитивний результат реєструвався у хворих на ГХ із ССА, які отримували СМС-терапію за інтенсивною методикою відповідно до біоритмів. Серед хворих на ГХ із ССА, у яких позитивний ефект тривав від 6 й більш місяців (26 з 28 хворих – 92,9%), у більшості пацієнтів (16 осіб з 28 – 57,1%) тривалість лікувального результату була від 6 місяців до 1 року, а у 10 з 28 хворих (35,7%) – вищою за 1 рік. Необхідно відзначити, що у низки хворих лікування забезпечувало стійкий ефект впродовж 2 років після перебування у стаціонарі (21,4%, 6 з 28 хворих).
ВИСНОВКИ
У дисертації обґрунтовано й запропоновано новий підхід до вирішення завдання підвищення ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу із супутнім синдромом сонних апное шляхом застосування у комплексній терапії синусоїдальних модульованих струмів.
1. У хворих на гіпертонічну хворобу приєднання синдрому сонних апное асоційовано із формуванням „нічної артеріальної гіпертензії”. Збільшення ступеня важкості синдрому сонних апное у хворих на гіпертонічну хворобу у період нічного сну супроводжується підвищенням систолічного, діастолічного і пульсового артеріального тиску.
2. У хворих на гіпертонічну хворобу, які отримували стандартне медикаментозне лікування за наявності легкої форми синдрому сонних апное, рівень систолічного артеріального тиску був вищим на 10,0% (p<0,05), діастолічного артеріального тиску – на 4,5% (p<0,05), пульсового артеріального тиску – на 17,8% (p<0,05), при середньотяжкої формі – на 16,0% (p<0,05); 13,0% (p<0,05); 20,1% (p<0,01) і за важкої формі – на 24,0% (p<0,01); 19,0% (p<0,05),; 31,0% (p<0,01), відповідно.
3. Застосування синусоїдальних модульованих струмів у стандартному режимі у комплексі з медикаментозною терапією супроводжується помітною позитивною динамікою клінічних показників, які характеризують синдром сонних апное: знижується рівень денної сонливості на 37,0% (p<0,05), частота скарг хворих на переривчасте хропіння під час сну – на 75,2% (p<0,05); зростає ступінь сатурації крові на 4,9% (p<0,05); зменшується індекс маси тіла на 11,0% (p<0,05) й обвід шиї – на 5,6% (p<0,05).
4. Застосування синусоїдальних модульованих струмів у стандартному режимі у комплексному лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу І стадії, у сполученні із синдромом сонних апное супроводжується зниженням систолічного артеріального тиску на 12,7% (p<0,05), діастолічного артеріального тиску – на 13,2% (p<0,05); у хворих на гіпертонічну хворобу І і ІІІ стадій – тенденцією до зниження систолічного артеріального тиску на 18,2% (p<0,05) і 16,8% (p<0,05), діастолічного артеріального тиску – на 11,7% (p<0,05) і 8,6% (p<0,05), відповідно.
5. Застосування синусоїдальних модульованих струмів у інтенсивному режимі (двічі на день відповідно до біоритмів природних коливань артеріального тиску і функції зовнішнього дихання) чинить більш виразний позитивний клінічний ефект: рівень денної сонливості знижується на 57,8% (p<0,01); частота скарг на переривчасте хропіння під час сну зменшується на 81,4% (p<0,01); ступінь сатурації крові зростає на 9,7% (p<0,05). У хворих на гіпертонічну хворобу І стадії у сполученні із синдромом сонних апное систолічний артеріальний тиск знижується на 20,2% (p<0,05); діастолічний артеріальний тиск – на 16,0% (p<0,05) (до рівню норми); ІІ стадії – на 21,9% (p<0,05) та 17,1% (p<0,05); ІІІ стадії – на 25,5% (p<0,05) і 16,6% (p<0,05), відповідно.
6. Аналіз віддалених наслідків лікування хворих на гіпертонічну хворобу у сполученні з синдромом сонних апное показав, що при застосуванні синусоїдальних модульованих струмів у стандартному режимі стабільний терапевтичний ефект впродовж 6 – 12 місяців зберігається у 45%, а у інтенсивному режимі – у 68% хворих.
Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації
1. Панюта О.І. Вплив синдрому сонних апное на серцеву-судинну систему у пацієнтів із кардіологічною патологією // Досягнення біології та медицини. – 2004. – № 2. – С.96-99.
2. Панюта О.І., Поляков А.Е. Современные подходы к кардиореспираторному мониторингу у пациентов с кардиологической патологией в сочетании с синдромом сонных апноэ // Врачебная практика. – 2005. – № 5. – С.41-43. (автором проведено дослідження, сформульовані висновки)
3. Панюта О.І. Клиническая оценка непосредственных результатов применения амплипульс-терапии у больных артериальной гипертензией с синдромом сонних апное // Вісник морської медицини. – 2007. – № 2-3. – С.36.
4. Панюта О.І. Поляков А.Е. Эффективность применения синусоидальных модулированных токов у больных гипертонической болезнью с сопутствующим синдромом сонных апное // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2007. - №3. – с.44-48
5. Деклараційний патент на корисну модель „Спосіб лікування синдрому обструктивних сонних апное” // Бюл. № 3. від. 15.03.2005. (51) A61N1/36.
6. Панюта О.І. Терапевтичні аспекти синдрому сонних апное // Матеріали 70-ї наукової конференції студентів та молодих вчених, присвяченої незалежності України. – Одеса. – 2001. – С.101.
7. Панюта О.І. Применение амплипульс-терапии и ЛФК в комплексном лечении больных синдромом сонных апноэ осложненном артериальной гипертензией // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Вчені майбутнього”. – Одеса, 2002. – С. 117.
8. Панюта О.І.Использование немедикаментозных методов в комплексном лечении больных кардиологической патологией в сочетании с синдромом сонных апноэ // Метаболічний синдром – вектор сумісних зусиль у профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань”. Тези науково-практичної конференції. – Одеса, 2004. – С.60-61.
9. Панюта О.І. Терапевтичні аспекти синдрому апное під час сну // Науково-практична конференція молодих вчених з міжнародною участю „Вчені майбутнього”. – Одеса, 2007. – С.101.
Анотація
Панюта О.І. Застосування синусоїдальних модульованих струмів в лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім синдромом апное уві сні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33 – медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія. – український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України. Одеса, 2008.
Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім синдромом сонних апное шляхом включення до комплексу лікування терапії синусоїдальними модульованими токами та розробки диференційованих підходів до призначення СМС-терапії. На основі клініко-інструментальних досліджень розроблені показання до диференційованого застосування СМС-терапії різної інтенсивності в залежності від ступеню важкості, клінічного перебігу та лабораторно-функціональних ознак гіпертонічної хвороби та синдрому сонних апное.
Під впливом комплексного лікування с застосуванням СМС-терапії у стандартному та інтенсивному режимах спостерігали достовірне поліпшення результатів лікування у обстежуваної групи хворих.
Доведено, що запропонована методика диференційованого призначення СМС-терапії дозволяє досягти підвищення якості комплексного лікування хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім синдромом сонних апное, а також сприяє поліпшенню віддалених результатів лікування.
Ключові слова: гіпертонічна хвороба, синдром сонних апное, терапія синусоїдальними модульованими струмами.
Аннотация
Панюта А.И. Использование синусоидальных модулированных токов в лечении больных гипертонической болезнью в сочетании с синдромом сонных апноэ.- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.33 – медицинская реабилитация, физиотерапия и курортология. – Украинский НИИ медицинской реабилитации и курортологии МЗ Украины, Одесса, 2008.
Диссертация посвящена повышению эффективности лечения больных гипертонической болезнью в сочетании с синдромом сонных апноэ путем включения в комплексную медикаментозную терапию синусоидальных модулированных токов и обоснования дифференцированных подходов к их применению.
Клинико-инструментальные исследования проведены у 104 больных, находившихся на стационарном лечении в кардиоревматологическом отделении Одесской областной клинической больницы.
Выявлены клинические, функциональные и биохимические характеристики гипертонической болезни и синдрома сонных апноэ, которые могут служить диагностическими критериями исследуемых заболеваний. Это дало возможность установить взаимосвязь между степенью артериальной гипертензии и выраженностью синдрома сонных апноэ.