ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення актуальної наукової медичної задачі – визначення оптимальних строків початку ентерального харчування в РПП у хворих, оперованих з приводу ГШКК та перитоніту на підставі дослідження всмоктувальної функції та БЕА тонкої кишки з оцінкою характеру змін білкового та ліпідного обміну при різній тяжкості перебігу РПП. Встановлені вираженість порушень і клініко–функціональні паралелі відновлення всмоктувальної та моторної функцій тонкої кишки при різній тяжкості перебігу РПП, динаміка і характер змін білкового та ліпідного обміну в зазначених патологічних умовах.
1. У хворих, оперованих з приводу ГШКК і перитоніту на протязі перших трьох діб всмоктувальна функція тонкої кишки найбільш пригнічена в середньому відділі худої кишки: всмоктування d–ксилози зменшується в 2–3 рази у порівнянні з контролем.
2. При ГШКК з середньотяжким і тяжким перебігом РПП та при перитоніті з середньотяжким перебігом РПП амплітуда біопотенціалів тонкої кишки знижується в 6 – 8 разів без суттєвої зміни їх тривалості. За таких умов відновлення перистальтики виникає на 3–ю – 4–у добу після операції. Засвоєння рідини відновлюється наприкінці 3–ї доби.
3. При вкрай тяжкому перебігу РПП у хворих з перитонітом амплітуда біопотенціалів тонкої кишки в перші 5 діб знижується в 9–10 разів з одночасним зростанням їх тривалості в 2 – 3 рази. Відновлення пасажу по кишечнику починається не раніше 4–ї – 5–ї доби, а засвоєння глюкозо–сольового розчину на 5–у – 6–у добу
4. В умовах ентеральної недостатності в РПП вірогідне зменшення вмісту загального білка, альбуміну, загальних ліпідів, холестерину, β–ліпопротеїдів в крові пов’язане з тяжкістю перебігу РПП. Зниження в 2 – 3 рази концентрації тригліцеридів та ЛПВЩ притаманне тяжкому перебігу РПП при перитоніті.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
У хворих, оперованих у зв’язку з ГШКК, при середньотяжкому перебігу РПП розпочинати прийом їжї доцільно не раніше 4–ї доби після операції. При тяжкому перебігу РПП – наприкінці 4–ї або з 5–ї доби, орієнтуючись на відчуття хворого.
При перитоніті з середньою тяжкістю перебігу РПП починати зондове введення глюкозо–сольового розчину доцільно з 3–ї доби після операції, а харчової суміші – не раніше 4–ї доби.
При тяжкому перебігу РПП у хворих з перитонітом починати ентеральне введення мономірних розчинів доцільно не раніше, ніж через 3 доби після операції. Оптимальний строк початку застосування харчових сумішей – з 5–ї доби, коли введена суміш майже повністю засвоюється.
При перитоніті з вкрай тяжким перебігом РПП оптимальний час для початку введення глюкозо–сольового розчину – не раніше 5–ї доби після операції, нутритивної суміші – з 6–ї доби.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Гай Е.Ю. Изменения липидного обмена у больных с острой массивной кровопотерей / Матер. наук.–практ. конф. «Актуальні питання невідкладної хірургії» // Харківська хірургічна школа. – 2007. – № 2. – С. 207 – 210.
2. Хижняк А.А., Гай Е.Ю. Всасывательная функция тонкой кишки в раннем послеоперационном периоде у лиц с острой абдоминальной патологией // Експериментальна і клінічна медицина – 2007. – № 2. – С. 29–32 (здобувачеві належать 80% роботи: проведення обстеження, аналіз та обробка отриманих результатів; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником).
3. Хижняк А.А., Гай Е.Ю. Состояние липидного обмена в раннем послеоперационном периоде при перитоните // Експериментальна і клінічна медицина – 2007. – №4. – С.117–123 (здобувачеві належать 80% роботи: результати дослідження, їхній аналіз та узагальнення; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником).
4. Гусак І.В., Іванова Ю.В., Гай О.Ю. Корекція ендотоксикозу у хворих на гостру непрохідність кишківника // Харківська хірургічна школа. – 2007. – № 4. – С. 60 – 63 (здобувачеві належать 20% роботи: дані про стан біоелектричної активності тонкої кишки та їхній аналіз).
5. Хижняк А.А., Гай Е.Ю. Динамика показателей протеинограмм в раннем послеоперационном периоде при некоторых видах острой абдоминальной патологии // Медицина сьогодні і завтра. – 2007. – №3. – С. 122–128 (здобувачеві належать 80% роботи: результати дослідження, їхній аналіз та узагальнення; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником).
6. Хижняк А.А., Гай Е.Ю. Биоэлектрическая активность тонкой кишки в раннем послеоперационном периоде при перитоните // Медицина сьогодні і завтра. – 2007. – №4 – С. 118–122 (здобувачеві належать 80% роботи: результати дослідження, їхній аналіз та узагальнення; інтерпретація отриманих даних здійснена спільно з науковим керівником).
7. Гай О.Ю. Нарушения липидного обмена в раннем послеоперационном периоде при перитоните // Матер. наук.–практ. конф. «Внутрішні хвороби. Нові аспекти» (Харків, 18 жовтня 2007 р). – Харків, 2007. – С. 31.
8. Гай О.Ю. Всмоктувальна функція тонкої кишки в ранньому післяопераційному періоді у хворих на гостру абдомінальну патологію // Матер. наук.–практ. конф. молодих вчених «Медична наука: сучасні досягнення та іновації» (Харків, 22 листопада 2007 року). – Харків, 2007. – С. 20.
9. Мехтіханов З.С., Бєлявський О.В., Михайлусов Р.М., Нежведилов Ю.М., Мехтіханова З.Ш., Бичок Н.М., Гай О.Ю. Пристрій для реєстрації біолектричних потенціалів. Деклараційний патент на корисну модель № 14998, опубл. 15.06.2006. Бюл. № 6.
АНОТАЦІЯ
Гай О.Ю. Ентеральна недостатність в ранньому післяопераційному періоді у пацієнтів з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.30. – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.
Дисертація присвячена визначенню оптимальних строків початку ентерального харчування у хворих з різною тяжкістю перебігу РПП після операцій з приводу ГШКК та перитоніту на підставі дослідження функції всмоктування та БЕА тонкої кишки; аналізу стану білкового та ліпідного обмінів у вищезазначених умовах.
В роботі використані клінічні, лабораторні, біохімічні, інструментальні, електрофізіологічні та статистичні методи дослідження.
Проведено комплексне дослідження та оцінка порушень всмоктувальної функції та БЕА тонкої кишки при різній тяжкості перебігу РПП у хворих із зазначеною патологією. Визначені відділи тонкої кишки з найбільш значним пригніченням всмоктування та характер його змін на протязі перших трьох діб після операції, вираженість порушень БЕА тонкої кишки в перші 5 діб та клініко–функціональні паралелі їх відновлення. Виявлений зв’язок між показниками БЕА тонкої кишки, глибиною моторно–евакуаторної дисфункції ШКТ та тяжкістю перебігу РПП. Визначені динаміка і характер змін білкового та ліпідного обміну в зазначених патологічних умовах.
На підставі результатів дослідження запропоновані оптимальні строки початку ентерального харчування пероральним або зондовим методом в РПП у хворих, оперованих з приводу ГШКК та перитоніту.
Ключові слова: ентеральна недостатність, ранній післяопераційний період, гостра шлунково–кишкова кровотеча, перитоніт, всмоктувальна функція тонкої кишки, біоелектрична активність тонкої кишки, ліпіди.
АННОТАЦИЯ
Гай Е.Ю. Энтеральная недостаточность в раннем послеоперационном периоде у пациентов с острой хирургической патологией органов брюшной полости. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.30. – анестезиология и интенсивная терапия. – Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика МОЗ Украины, Киев, 2008.
Диссертация посвящена определению оптимальных сроков начала энтерального питания у больных с различной тяжестью течения раннего послеоперационного периода (РПП), оперированных в связи с ОЖКК и перитонитом, на основании исследования всасывательной функции и биоэлектрической активности (БЭА) тонкой кишки; анализу белкового и липидного обменов в указанных условиях.
В работе использованы клинические, лабораторные, биохимические, инструментальные, электрофизиологические и статистические методы исследования.
Установлено: на 1–е – 3–и сут после операции у больных с указанной патологией всасывательная функция тонкой кишки наиболее нарушена в среднем отделе тощей кишки, что проявляется снижением всасывания d–ксилозы в 2–3 раза относительно контроля. БЭА тонкой кишки также снижается. При среднетяжелом и тяжелом течении РПП как при ОЖКК, так и при перитоните амплитуда электрических импульсов снижается в 6–8 раз (относительно контрольного значения) без существенного увеличения их продолжительности; при перитоните с тяжелым и крайне тяжелым течением РПП – в 9–10 раз, а продолжительность импульсов возрастает в 2 – 3 раза. Сочетание низкой амлитуды биопотенциалов кишечника с увеличением их продолжительности – неблагоприятный признак, отражающий глубину угнетения БЭА тонкой кишки и, соответственно, ее сократительной и пропульсивной деятельности. При изолированном снижении амплитудных показателей в 1,5– 2 раза относительно нормы уже в конце 2–х – на 3–и сут возникает тенденция к нормализации пропульсивной деятельности ЖКТ. При среднетяжелом течении РПП как при ОЖКК, так и при перитоните она регистрируется уже на 3–и сут, при тяжелом и крайне тяжелом течении РПП у оперированных по поводу перитонита – не ранее 4–х – начала 5–х сут.
Совокупность вышеуказанных расстройств объясняет причину нарушенного усвоения вводимых зондовым методом электролитных сред. Условия для адекватного их усвоения и начала зондового питания смесями у больных с перитонитом появляются не ранее 4–х сут при среднетяжелом течении РПП, не ранее 5–х – 6–х сут при тяжелом и крайне тяжелом течении РПП. Сроки пищевой депривации в условиях энтеральной недостаточности обусловивают глубину расстройств белкового и липидного обмена. Возникает выраженная гипопротеин– и гипоальбуминемия с увеличением содержания в крови глобулинов. Снижение концентрации общих липидов, холестерина, β–липопротеидов в крови взаимосвязано с тяжестью течения РПП. Концентрация триглицеридов и ЛПВП достоверно уменьшается при тяжелом и крайне тяжелом течении РПП у больных с перитонитом.