Смекни!
smekni.com

Енергетика ізометричного скорочення скелетного м’яза білих щурів за експериментального гіпотиреозу і стимуляції адреналіном (стр. 5 из 7)

Таким чином, експериментальний гіпотиреоз у цілому послаблював стимулюючу дію адреналіну на найважливіші показники ізометричного скорочення скелетного м'яза – максимальну силу скорочення, час його розвитку і латентний період скоротливого акту.

Зроблений висновок підтверджується результатами аналізу характеру впливу адреналіну на швидкість розвитку ізометричної напруги. Найбільша швидкість розвитку напруги м'яза у щурів тироїдектомованої групи після інфузії адреналіну відносилася до 80 мс, досягаючи значення 5,8±0,38 Н/с.

Таблиця 4

Вплив інфузії адреналіну на параметри енергетики при тривалому (10 с) ізометричному скороченні м’яза у білих щурів контрольної і гіпотиреоїдної групи

Показник Група До інфузії адреналіну Після інфузії адреналіну Різниця(ефект адреналіну)
Максимальна величина напруги, Нмакс. Контроль (n=20) 1,77±0,05 1,99±0,07 +0,22±0,09+12%,р<0,05
Атиреоз (n=20) 1,49±0,12 1,54±0,09 +0,05±0,15+3%,p>0,05
Час розвитку максимальної напруги м’яза, мс Контроль (n=20) 1361±28 1068±21 -293±35-22%,p<0,05
Атиреоз (n=20) 2043±31 1886±27 -157±41-8%,p<0,05
Латентний період скорочення м’яза, мс Контроль (n=20) 79±7 56±6 -23±9-29%,p<0,05
Атиреоз (n=20) 115±9 98±8 -17±12-14%, p>0,05
Температурна вартість скорочення м’яза (ТВСМ-1), ДТ0С/Нмакс Контроль(n=20) 0,158±0,0072 0,176±0,0069 +0,018±0,0099+11%, р>0,05
Атиреоз(n=20) 0,195±0,0075 0,245±0,0095 +0,05±0,0089+26%, р<0,05
Температурна вартість скорочення м’яза (ТВСМ-2)ДТ0С/Нсередн.. Контроль(n=20) 0,184±0,0045 0,219±0,0063 +0,035±0,0077+19%, р<0,05
Атиреоз(n=20) 0,267±0,0057 0,376±0,0123 +0,109±0,013+41%, р<0,05

Розрахунок показника температурної вартості скорочення м’яза, який відображає енергетичну вартість одиниці розвиненої напруги, дозволив прийти до наступних висновків. По-перше, внутрішньовенна інфузія адреналіну щурам контрольної групи не впливала на коефіцієнт температурної вартості скорочення м'яза при розрахунку на величину максимальної ізометричної напруги (Нмакс.). При розрахунку коефіцієнта температурноївартості скорочення м'яза на значення середньої напруги за весь цикл ізометричного скорочення (ТВСМ-2), виявилося, що відмінності були статистично достовірними (+19%, р<0,05).

По-друге, внутрішньовенна інфузія адреналіну атироїдним щурам істотно впливала на енергетичну вартість ізометричного скоротливого акту (+26%, р<0,05). При розрахунку показника температурної вартості скорочення м'яза на величину середньої ізометричної напруги за весь скоротливий цикл, виявилося, що величина ТВСМ-2 у тироїдектомованих щурів після введення адреналіну зросла на 41%.

Характеристика загальної енергетики і системи терморегуляції білих щурів в умовах нормо- і за глибокої гіпотермії.. Вивчення виразності і характеру дії катехоламінів різної адренергічної природи виявило істотні зміни з боку основних адренергічних реакцій за експериментального гіпотиреозу в умовах нормотермії, які виявилися в наступному: блокуванні калоригенної і термогенної дії катехоламіну в–адренергічного типу дії ізопропілнорадреналіну при внутрішньовенній інфузії в дозі 2,0 мкг/кг хв. протягом 10 хв; послаблення його хронотропної дії (-69%) і повне блокування ефекту адреналіну.

Після вивчення характеру і виразності впливу тироїдектомії на параметри системи терморегуляції і загального енергетичного обміну в умовах термонейтральної зони щури піддавалися гострому охолоджуванню. У атироїдних тварин температура тіла в процесі холодового тесту швидко знижувалася і досягала рівня 19,8±0,5 0С вже через 100 хв, або на 30% швидше, ніж у контролю. Однією з причин, що зумовлюють відмінність холодової стійкості гіпотиреоїдних щурів за гострого гіпотермічного охолоджування, можуть бути зміни в інтенсивності холодового калоригенезу. Дійсно, абсолютна величина максимального холодового калоригенезу у цих тварин була меншою (-18%), ніж у щурів контрольної групи. Охолоджування щурів контрольної групи спочатку викликало деяке підвищення хронотропної функції серця (+42±7 уд/хв.). Надалі величина даного показника починала прогресивно падати. Кінцева частота серцевих скорочень у щурів обох груп не розрізнялася.

Інфузія адреналіну контрольним щурам у процесі охолоджування позитивно впливала на систему терморегуляції. На відміну від контрольної групи тварин катехоламін у тироїдектомованих щурів не викликав позитивного ефекту на терморегуляторну систему. В умовах холодової дії адреналін виказував чіткий ефект на інтенсивність споживання кисню у щурів з інтактною щитовидною залозою (+30%). Видалення щитовидної залози вимикало калоригенний ефект адреналіну під час екстремального охолоджування. Результати вивчення стану хронотропної функції серця у тварин залежно від тиреоїдного статусу показали, що видалення щитовидної залози пригноблює виразність в1-адренергічної реакції серця за стимуляції адреналіном.

При вивченні характеру дії ізопропілнорадреналіну на інтегральні показники системи терморегуляції було встановлено наступне. По-перше, інфузія катехоламіну в-адренергічного типу ізопропілнорадреналіну щурам контрольної групи викликала виразний позитивний ефект на загальну холодову стійкість тварин. Так, якщо в експериментах без використовування катехоламіну ректальна температура до закінчення досліду падала до 20,3±0,4 0С, то в дослідах з введенням ізопропілнорадреналіну кінцева температура тіла була рівною 25,2±0,5 0С, що було на 4,9±0,80С більше. По-друге, інфузія ізопропілнорадреналіну щурам атироїдної групи, на відміну від контрольної, групи, не вчиняла будь якої дії на даний параметр функціонування терморегуляторної системи. По-третє, катехоламін в-адренергічного типу дії під час гострого охолоджування активував холодовой калоригенез тільки у тварин з незміненим тиреоїдним статусом; тироїдектомія перешкоджала позитивному ефекту ізопропілнорадреналіну на інтенсивність теплоутворення. Позитивний вплив ізопропілнорадреналіну, як в-адреноміметика, на хронотропну функцію серця, виявлявся лише в обмеженому діапазоні температури тіла і лише у тварин з еутироїдним статусом.

ВИСНОВКИ

1. Видалення щитовидної залози (тироїдектомія, 30 діб) не впливає в умовах insitu на початкову максимальну величину напруги великогомілкового м'яза білих щурів за ізометричного скорочення різних моделей (1-секундне і 10-ти секундне).

2. Експериментальний гіпотиреоз істотно подовжує (від 52% до 95%) латентний період початкового ізометричного скорочення великогомілкового м'яза білих щурів, зменшує (на 58...68%) значення максимально можливої швидкості розвитку скоротливого акту і збільшує показник «час досягнення максимальної величини ізометричної напруги» (від 15% до 37%), незалежно від моделі ізометричного акту.

3. Після тироїдектомії великогомілковий м'яз білих щурів характеризувався меншим, ніж при еутиреозі, фізіологічним ресурсом для виконання великого обсягу ізометричних навантажень різного типу, що виразилося в наступному:

· більш швидкому розвитку стомлення;

· подовженні латентного періоду скорочення м’яза;

· зменшенні максимально можливої швидкості скорочення з одночасним переміщенням піку швидкості у бік більш пізньої стадії;

· збільшенні значення показника «час досягнення максимальної величини ізометричної напруги».

4. Видалення щитовидної залози неоднозначно впливає на температурну вартість скорочення м'яза (ТВСМ) залежно від моделі ізометричного скорочення і ступеня розвитку стомлення: в ході циклу з 10-ти односекундних ізометричних скорочень (перша модель скорочень) ТВСМ змінювалася по складному закону:

· спочатку вона була вище за рівень контролю (+27...+47%), в середині – менше (до 31%), а в кінці – знов перевищувала значення контролю на 41...45%;

· при другій моделі скорочення (два послідовних акта протягом 10 с) температурна вартість одиниці (Н) напруги, що розвивається, при першому тетанусі була навпаки – менше ніж у контрольних тварин, а при другому – більше (+23%...35%), що пов'язано з швидким розвитком стомлення м'яза при тривалому ізометричному тетанусі.

5. Процес розвитку стомлення скелетного м'яза білих щурів при виконанні циклу з 10-ти ізометричних скорочень, незалежно від тиреоїдного статусу, супроводжується одно направленими змінами з боку температурної вартості скоротливого акту:

· у тварин еутиреоїдної групи ТВСМ до середини циклу знижується (до 4-го скорочення на 23...25%), а потім неухильно наростає, перевищуючи до 10-го скорочення початковий рівень на 57...58%.

· у щурів тироїдектомованої групи в середині робочого циклу ТВСМ була так само менше вихідної величини (на 48…52%), а в кінці ізометричної серії скорочень на 56...72% вище за початковий рівень.

7. Експериментальний гіпотиреоз в значній мірі послаблював стимулюючу дію адреналіну (2,0 мкг/кг хв внутрішньовенно протягом 1 хв) на найважливіші показники скорочення великогомілкового м'яза – максимальну ізометричну напругу, швидкість розвитку і латентний період скоротливого акту.

8. За адренергічної стимуляції незалежно від моделі ізометричного скоротливого акту спостерігається зростання теплової вартості скорочення м'яза (ТВСМ):

· у щурів контрольної групи інфузія адреналіну викликає підвищення температурної вартості ізометричного скорочення м'яза до 26%;