ЗМІСТ
Вступ
РозділIТеоретичні основи репродуктивного здоров’я
1.1 Репродуктивна система чоловіка та жінки
1.2 Соматичні захворювання репродуктивного здоров’я
1.3 Безплідність
1.4 Висновки до розділу I
Розділ IIПорівняння захворювань чоловічої та жіночої репродуктивних систем на фоні радіаційного опромінення
2.1 Стан здоров’я та фізичного розвитку населення, яке проживає на території забруднених радіонуклідами
2.2 Стан репродуктивної функції у чоловіків-ліквідаторів аварії на ЧАЕС
2.3 Особливості перебігу вагітності та пологів у жінок, які постійно мешкають на радіаційно забруднених територіях
2.4 Висновки до розділу II
Розділ IIIВивчення динаміки рівня поширеності захворювань викликаних радіаційним опроміненням серед населення Рівненської області впродовж 2000-2007рр.
3.1 Рівень поширеності захворювань населення області за 2000-2007рр
3.2 Материнська смертність (на 100 тис. народжених живими) в період з 1999 по 2003рр
3.3 Поширеність захворювань серед дитячого населення 10-14 років включно за 2006-2007рр.) та онкологічна ситуація
3.4 Висновки до розділуIII
РозділIV Основи безпеки населення на радіаційно забруднених територіях Рівненської області
4.1 Основні міжнародні стандарти радіаційної безпеки
4.2 Основні принципи захисту
4.3 Санаторно-курортне лікування
4.4 Висновки до розділуIV
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури
Додаток
Вступ
Актуальність теми дослідження: вивчення та порівняння захворювань репродуктивної функції населення Рівненської області у післяаварійний період (2000-2007рр.).
Мета дослідження: визначення порівняльних показників та факторів, що негативно впливають на репродуктивну функцію людей південних і північних районів Рівненської області та вивчення заходів, що впроваджені спеціальними службами з метою охорони здоров’я людини.
Об’єкт дослідження: населення, що отримало малі дози радіації, діти від вагітних жінок, що постраждали внаслідок впливу малих доз радіації та нащадків чоловіків-ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС.
Предмет дослідження: оцінка впливу радіації на населення репродуктивного віку та дітей на основі статистичних даних Інформаційно-аналітичного центру медичної статистики РОДА.
Головні завдання досліджень:
1) розкрити суть радіологічної ситуації, що склалася у районах Рівненської області.
2) вивчити вплив радіації на населення репродуктивного віку, дітей, беручи до уваги внутрішнє опромінення малими дозами радіації.
3) ознайомитись із статистичними даними звітів в період 2000-2007рр.
4) вивчити схеми та принципи загального та місцевого лікування, профоглядів, диспансерного лікування.
Науково-медична база дослідження: Інформаційно-статистичний центр медичної статистики.
Методи дослідження:
1) лабораторні (це методи, що застосовуються для визначення радіоактивного забруднення, опромінення за допомогою радіобіологічних приладів у лабораторних умовах різних установ).
2) теоретичні (це методи, що застосовуються за допомогою вивчення теоретичного матеріалу, що ставляться перед дослідником).
3) методи порівняльного аналізу (це методи, що застосовуються при порівняльних характеристиках по даних регіонів, областей чи районів, щоб показати між ними відмінності).
4) узагальнення даних звітів роботи радіобіологів різних установ, що займаються проблемою радіологічного забруднення (це висновки роботи фахівців).
5) статистичний метод (це метод дослідження, де показуються статистичні дані по роках і районах, областях в залежності від охоплення об’єкту).
Практична цінність результатів дослідження: полягає в узагальненні, коментуванні та вивченні результатів роботи ІСЦМС РОДА. Ці дані доступні для екологічних служб, медичних працівників, викладачам шкіл та ВНЗ, студентам, що здобувають відповідну професію.
Ключові слова:
Радіоактивний розпад - це весь процес мимовільного розпаду нестабільного нукліда.
Радіонуклід - це нестабільний нуклід, здатний до мимовільного розпаду;
Період напіврозпаду ізотопу - час, за який розпадається в середньому половина всіх радіонуклідів даного типу в будь-якому радіоактивному джерелі;
Радіаційна активність зразка - число розпадів у секунду в даному радіоактивному зразку (одиниця виміру - БК - беккерель);
Поглинена доза - енергія іонізуючого випромінювання, поглинена тілом, що опромінюється (тканинами організму) у перерахуванні на одиницю маси;
Еквівалентна доза - це поглинена доза, помножена на коефіцієнт, що відбиває здатність даного виду випромінювання ушкоджувати тканини організму;
Ефективна еквівалентна доза - еквівалентна доза помножена на коефіцієнт, що враховує різну чутливість різних тканин до опромінення;
Колективна ефективна еквівалентна доза - ефективна еквівалентна доза, отримана групою людей від якого-небудь джерела радіації;
Повна колективна ефективна еквівалентна доза - колективна ефективна еквівалентна доза, що одержить покоління людей від якого-небудь джерела за увесь час його подальшого існування.
Розділ І. Теоретичні основи репродуктивногоздоров'я
1.1 Репродуктивна система чоловіка і жінки
Статева система жінки:
До внутрішніх статевих органів належать яєчники, маткові труби, матка та піхва.
Яєчник (ovarium) - парний залозистий орган, в якому ростуть та дозрівають жіночі статеві клітини (яйцеклітини), а також виробляються жіночі статеві гормони. Яєчник розташований в малому тазі збоку від матки і одним кінцем (матковим-нижнім) за допомогою власної зв'язки прикріплюється до її латерального кута. Протилежний кінець яєчника обернений до маткової труби і називається трубним (верхнім).
Яєчник має везикулярні яєчникові фолікули, в кожному з яких міститься жіноча статева клітина, що розвивається, - овоцит. Коли дозрілий фолікул лопається (овуляція) і з нього виділяється овоцит, стінки фолікула спадаються, порожнина його наповнюється кров'ю і клітинами жовтого кольору, утворюється жовте тіло. Розрізняють менструальне жовте тіло, яке через деякий час (21 - ЗО днів) рубцюється сполучною тканиною і перетворюється на біле тіло, та жовте тіло вагітних, яке виконує під час вагітності роль ендокринної залози. Після родів жовте тіло також перетворюється на біле. Овоцит перетворюється на зрілу яйцеклітину вже в матковій трубі.
Маткова труба (tubauretina) - парний орган завдовжки близько 15см. Одним кінцем труба відкривається в порожнину матки, другим обернена в бік яєчника. Цей відділ труби називається лійкою і являє собою лійкоподібне розширення труби, краї якого забезпечені численним відростками торочками, які оточують яєчник. На верхівці лійки є круглий отвір, через який звільнена з яєчника яйцеклітина потрапляє в ампулу труби.
Слизова оболонка труби вистелена війчастим епітелієм, війки якого сприяють рухові яйцеклітини в бік матки.
Матка (uterus) - непарний порожнистий орган, який призначений для розвитку заплідненого яйця і виношування плоду в період вагітності. В ній розрізняють дно (верхня, розширена частина матки), тіло (середня її частина) та шийку (нижня, звужена частина). Розмішена матка в порожнині малого таза, між сечовим міхуром спереду та прямою кишкою ззаду; утримується зв'язками та піхвою.
Між прямою кишкою і маткою очеревина утворює заглибину, яка називається прямою кишковою, або дугласовою. Спереду між маткою та сечовим міхуром утворюється міхурово-маткова заглибина.
На фронтальному розрізі порожнина матки має вигляд трикутника, знизу вона переходить у канал шинки матки, який відкривається в порожнину піхви отвором матки. Місце, де матка переходить в шийку називається перешийком.
Стінка матки має 3 шари: зовнішній - серозна оболонка - периметри (peremetrium) середня м'язова оболонка (myometrium), внутрішня слизова оболонка - ендометрій (endometrium).
Піхва (vagina) - це м'язово-фіброзна трубка завдовжки 8-10 см, яка верхнім своїм гінцем зростається з шийкою матки, а нижнім отвором відкривається в пристінок піхви, що утворений малими статевими губами.
Слизова оболонка піхви товста і покрита численними щільними поперечними складками, які утворюють два повздовжні валики. У дівчат отвір піхви закритий складкою слизової оболонки - дівочою перетинкою (hymen) з невеликим отвором посередині. У жінок, що народжували, дівочої перетинки залишаються лише невеликі кругові підвищення.
До зовнішніх статевих органів належать великі та малі статеві губипристінкові залози, зовнішній отвір сечівника, пристінок піхви, клітор.
Великі статеві губи обмежують з боків щілиновидний простір статеву щілину (rimapudendi). У глибині великих статевих губ розміщені малі статеві губи, які обмежують щілиноподібний простір, що носить назву присінка піхви. У порожнину присінка відкриваються сечівник, піхва та вивідні протоки пристінкових залоз: великої (бартолінової) залози присінка та малих пристінкових залоз, які є сальними залозами.
До зовнішніх жіночих статевих органів відносяться утворення, які відповідають поперечне тим тілам чоловіка: цибулина пристінка і клітор.
Клітор (clitoris) розташований у верхньому кутку статевої щілини, має головку, тіло та ніжки. Тіло клітора утворене двома печеристими тілами, здібними напружуватися. Спереду воно закінчується головкою, ззаду поділяється на дві ніжки, які зафіксовані до нижніх гілок лобкових кісток.
Чоловічі статеві органи:
До внутрішніх статевих органів відносяться яєчка з придатками, сім'явиносні протоки, передміхурова залоза, сім'яні міхурці та сім'яні канатики.
Яєчко (testis) - парний залозистий орган, в покручених сім'яних канальцях якого виробляються статеві клітини - сперматозоїди. До заднього краю яєчка прилягають сім'яний канатик і придаток яєчка (epididymis), який своєю головкою зафіксований до верхнього кінця яєчка, а нижнім кінцем (хвостом) - до його нижнього кінця.
Яєчка досягають повного розвитку з настанням статевої зрілості (16-18 років), Сперматогенна функція їх зберігається до глибокої старості.