Видовий склад інфекцій у померлих новонароджених, отриманий при бактеріологічному дослідженні зрізів органів при патолого-анатомічному розтині за структурою становив: Staph.epidermidis – 20,7%, E.coli – 13,8%, гриби Candida – 8,6%, Toxoplasma gondii – 6,9%, ЦМВ – 6,9%. Загальна частота виділення мікроорганізмів з різних локусів у новонароджених при патолого-анатомічних дослідженнях – 63,8%. Найбільш контамінованими були легені – 43,1%. За локалізацією інфекції, у померлих новонароджених, в легенях висівались: Staph.epidermidis – 50,0%, E.coli – 25,9%, гриби Candida – 8,6%, Strept.viridans – 5,2%, Рseudomonas aeroginoza – 5,2%; в головному мозку виявили вільні форми та цисти Toxoplasma gondii – 6,9%; в печінці – E.coli – 6,9%; в нирках – цитомегаловірус – 6,9%.
В проспективному дослідженні, при аналізі результатів мікробіологічного скринінгу основної групи вагітних встановлено, що у 82,1% пацієнток спостерігалося відхилення від нормального складу мікрофлори піхви, а у 51,8% діагностовані зміни кишкового біоценозу. У жінок контрольної групи відхилення від нормального складу мікрофлори піхви спостерігалося у 6,7%, дисбактеріоз кишечника не був виявлений. У обстежених жінок основної групи в висівах виділень з піхви найчастіше зустрічались гриби Candida (64,9%), серед факультативно-анаеробних бактерій висівались: Staph.epidermidis (38,1%), E.coli (31,5%), Proteus mirabilis (24,4%), Enterobacter aeroginoza (23,2%), Klebsiela рneumoniae (20,2%), Str. viridans (19,0%), Str. pyogenes (16,7%), St. aureus (12,5%). Концентрація виділених мікроорганізмів була більшою 104 КУО/мл, окрім Str. pyogenes і St. aureus, де концентрація була 102-104 КУО/мл. Серед облігатно-анаеробних бактерій і мікроаерофілів у обстежених жінок основної групи зустрічались Gardnerella vaginalis (20,2%) у значній концентрації 104-108 КУО/мл, Bifidobacteriumspp. у 22,6% і Lactobacillusspp. лише 36,9% та у низькій концентрації 102-104 КУО/мл. У обстежених жінок контрольної групи серед факультативно-анаеробних бактерій зустрічались Staph.epidermidis (13,3%), E.coli (6,7%), Str.viridans(6,7%), Enterobacter aeroginoza (3,3%), Klebsiela рneumoniae (3,3%). Концентрація виділених мікроорганізмів була меншою 103 КУО/мл. Серед облігатно-анаеробних бактерій у обстежених жінок контрольної групи зустрічались Bifidobacteriumspp. та Lactobacillusspp. у значній концентрації 107-109 КУО/мл у 96,7% та 93,3% відповідно. Таким чином, виявлена достовірна різниця (р < 0,05) у спектрі та концентрації виділених бактерій у обстежених жінок основної та контрольної груп. У статевих партнерів вагітних основної групи, які мали найбільш виражені зміни мікробіоценозів також були виявлені у високих діагностичних титрах (більше 104КУО/мл) великий відсоток різноманітних факультативно-анаеробних бактерій та гриби Candida, різниця була достовірна (р < 0,05) при порівнянні з групою контролю, де сперма була майже “стерильною”, умовно-патогенна флора висівалась в низьких титрах (меншою 103 КУО/мл) в поодиноких випадках, що відповідали “мікробному пейзажу” обстежених груп вагітних.
При вивченні мікрофлори кишечника вагітних та новонароджених основної групи встановлено, що у 51,8% обстежених жінок і у 33,9% новонароджених мали місце порушення кишкового мікробіоценозу, які виражалися в дефіциті нормобіоти кишечника (облігатна E.Coli, Bifidumbac-terium, Lactobacillus нижче 100 млн. КУО/г), при високій концентрації умовно-патогенної мікрофлори (E.Coli з патогенними властивостями, Enterobacter aerogenos., Klebsiela pneumoniae, Citrobacter freundii, Proteus mirabilis, Klebsiela oxyl., Candida понад 1000 КУО/г) при посіві калу, чого не було виявлено в групі контролю. При дослідженнях в основній групі: у 25,6% вагітних та 19,0% новонароджених діагностовано дисбактеріоз кишечнику І ступеню; у 20,8% вагітних та 12,5% новонароджених – ІІ ступеню; у 5,4% вагітних та 2,4 % новонароджених – ІІІ ступеню. У вагітних та новонароджених контрольної групи дисбактеріоз кишечника не був виявлений. Встановлено, що нормоценоз і проміжний тип біоценозу піхви супроводжувався еубіотичним станом кишкового мікробіоценозу, як у вагітних так і у новонароджених і кількісно переважав у вагітних контрольної групи. Найчастіше дисбактеріоз кишечника реєструвався в основній групі у пацієнток з кандидозним кольпітом (38,1%) та вагінітом (13,7%). При бактеріальному дослідженні фекалій вагітних та новонароджених основної групи на дисбактеріоз також було виявлено: зменшення загальної кількості E.сoli (53,0% і 45,2%), збільшення кількості E.сoli зі слабо вираженими властивостями (40,5% і 30,4%), збільшення кокових форм в загальній сумі мікроорганізмів (24,4% і 16,7%), у 17,2% та 15,5% випадках виявлені гемолізуюча E.сoli, в 11,9 % та 10,7% St. aureus, збільшення кількості ентерококів 22,8% і 19% та грибів Candida 29,2% і 22,0%. З умовно-патогенної флори також висівались: Enterobacter aerogenos. (17,2% і 10,7%), Klebsiela pneumoniae (30,4% і 28,0%), Citrobacter freundii (11,9% і 10,7%), Proteus mirabilis (21,4% і 28,0%), Klebsiela oxyl. (7,1% і 5,4%) у вагітних та немовлят основної групи відповідно.
У 21 випадку проведено бактеріологічне дослідження навколоплідних вод в основній групи, та для порівняння у 5 вагітних контрольної групи, отриманих в асептичних умовах, під час проведення амніотомії в пологах. В 14 (53,8%) випадках з основної групи та у всіх вагітних контрольної групи збудники в навколоплідних водах виявлені не були, що пов’язано з високою захисною функцією плаценти та значною антимікробною активністю амніотичної рідини. Але, все ж в основній групі, у 6 жінок (28,6%) була виявлена E.сoli, у 5 – Staph.epidermidis (23,8%) та у 4(19%) гриби Candida. У 166 (98,8%) жінок обох груп обстежена сироватка крові методом ІФА на антитіла до токсоплазми. Більшість жінок виявилось серопозитивними у відношенні до даної інфекції, що свідчило про хронічну інфекцію, 4 жінки були серонегативними, наявність гострої інфекції та реактивації хронічної - не зареєстровано в жодному випадку при визначенні рівнів антитіл в парних сиворотках, визначенні Іg M та авідності Іg G. Реактивація хронічної герпетичної інфекції методом ІФА та ПЛР було виявлена у 8 (4,8%), та реактивація хронічної цитомегаловірусної інфекції – у 6 (3,6%). Вірусно-вірусні асоціації при дослідженні були виявлені в основній групі в 9 (5,4%) випадках; вірусно-бактеріальні – в 14 (8,3%) випадках; бактеріально-грибкові - в 51(30,4%) випадках, чого не було в контрольній групі. Нами встановлено, що “мікробіологічними” факторами ризику у вагітних з ВУІ являються наявність змішаного паразитоценозу, представленого бактеріально-грибковими асоціаціями на тлі перенесеного під час вагітності ГРЗ, грипу та хронічної вірусної цитомегаловірусної або герпетичної інфекції.
Згідно мети нашої роботи ми визначали рівні ПГ Е2 та ПГ F2б у сироватці крові вагітних протягом вагітності, під час строкових і передчасних пологів, до й після проведеного лікування та рівні хемокінів: моноцитарний хемотаксичний фактор-1(МСР-1), макрофагальний білок запалення-1a (MIP-1a) при зазначених станах.
За нашими даними, при фізіологічному перебігу вагітності рівні ПГ Е2 у сироватці крові збільшувалися з 36,4±2,3 пг/мл до 90,3±4,2 пг/мл (в 2,5 рази) та та ПГ F2б з 15,8±1,2 пг/мл до 36,2±2,1 пг/мл (в 2,3 рази). При неускладненому перебігу вагітності співвідношення Е2/F2б при цьому залишалось сталим і дорівнювало 2,5±0,2.
При обстеженні вагітних основної групи, в терміні вагітності від 6 до 36 тижнів, нами виявлено, що рівень ПГ Е2 збільшувався зі збільшенням терміну вагітності в 2,8 рази (з 43,3±3,1 пг/мл до 120,2±4,6 пг/мл), але був вищим в 1,4 рази при хронічній інфекції та в 1,8 рази при гострій інфекції по відношенню до рівнів у здорових вагітних. Також було виявлено, що рівень ПГ F2б збільшувався зі збільшенням терміну вагітності в 2,8 рази (з 28,9±2,3 пг/мл до 80,1±4,1 пг/мл), та був в 2,5 рази вищим при хронічній і в 4 рази при гострій інфекції по відношенню до рівнів у здорових вагітних. При цьому слід відзначити порушення співвідношення між ПГ Е2/F2б, яке при хронічній інфекції дорівнювало 1,4±0,2; а при гострій інфекції знижувалося до 1,2±0,2. Порушення динамічної рівноваги у співвідношенні ПГ зі сторони матері та плодово-плацентарної системи призводить до дезадаптації організмів матері та плода, що проявляється порушенням кровообігу за рахунок вазоконстрикторної та гіперкоагуляційної дії ПГ F2б. В разі порушення капілярного кровотоку та підвищення проникності судинної стінки стан мікроциркуляції ще більше погіршується. Так, у вагітних контрольної групи рівень ПГ Е2 і F2б перед пологами збільшувався в 1,2 рази в порівнянні з рівнями під час вагітності, але співвідношення їх залишалось сталим і дорівнювало 2,5±0,2. При наявності внутрішньоутробної інфекції у жінок основної групи рівень ПГ Е2 перед пологами був більше в 1,4 рази, а ПГ F2б в 2,2 рази - при хронічній інфекції, та відповідно в 1,9 рази (ПГ Е2) та 4 рази (ПГ F2б) - при гострій інфекції, по відношенню до рівнів у здорових вагітних. Як видно з дослідження рівень ПГ F2б підвищувався значно більше. При цьому співвідношення між ПГ Е2/F2б у цієї групи вагітних зменшувалось до одиниці. При дослідженні рівнів ПГ під час пологів у роділь контрольної групи рівні ПГ Е2 і F2б збільшувались ще в 2 рази, співвідношення ПГ Е2/F2б залишалось дорівнювати 2,5±0,2. При внутрішньоутробній інфекції ми відмітили невідповідне зростання ПГ F2б по відношенню до ПГ Е2. Так, при хронічній інфекції та термінових пологах, рівень ПГ Е2 був більше у 2,2 рази у порівнянні зі здоровими роділлями, тоді як рівень ПГ F2б зростав більш ніж у 4,2 разів, в результаті чого співвідношення Е2/F2б складало 1,3±0,2. При гострій інфекції та термінових пологах рівень ПГ Е2 був більше у 2,3, тоді як рівень ПГ F2б, був більше в 5,7 рази, ніж в контрольній групі, що приводило до зменшення співвідношення Е2/F2б, до 1,1±0,1. При передчасних пологах та хронічній інфекції рівень ПГ Е2 був меншим ніж при термінових пологах в 1,4 рази, при тому, що рівень ПГ F2б був більше в 2,2 рази, що приводило до ще більшого зменшення співвідношення Е2/F2б, до 0,8±0,1, що корелювало зі станом новонароджених, чим нижче було співвідношення Е2/F2б,, тим важче був стан дитини при народженні.