На початку змагального періоду вміст ДК був зниженим у всіх субпопуляціях лімфоцитів порівняно з показниками контролю. Вміст МДА виявився вірогідно зниженим лише в CD8+-клітинах.
До кінця періоду рівень ДК в усіх клітинах вірогідно перевищував показники контрольної групи, на початку змагального та підготовчого періодів. Рівень МДА у всіх субпопуляціях лімфоцитів вірогідно перевищив показник в контрольній групі та показники на початку змагального та підготовчого періодів. Активність КТ та СОД в усіх субпопуляціях лімфоцитів вірогідно знижувалась проти показника контрольної групи та показника на початку змагального періоду.
В перехідному періоді вміст ДК та МДА в субпопуляціях лімфоцитів знижувався, особливо в кінці, але повної нормалізації не реєстрували. В кінці періоду активність КТ та СОД в субпопуляціях клітин находилась в межах значень контрольної групи.
Наприкінці додаткового перехідного періоду вміст ДК, МДА та активність КТ і СОД в лімфоцитах спортсменів находились в межах значень осіб контрольної групи.
Вплив на енергетичний потенціал субпопуляційлімфоцитівпериферійної крові спортсменів-дзюдоїстів в динаміці тренувального макроциклу. На початку підготовчого періоду мала місце тенденція до зниження ЕЗ всіх субпопуляцій лімфоцитів, однак до кінця періоду його значення збільшувались. Вірогідне зниження ЕЗ було зареєстроване наприкінці змагального періоду в СD4+- та CD22+-клітинах, тоді які зниження ЕЗ в CD8+- та CD16+-лімфоцитах було невірогідним. В перехідному періоді ЕЗ в субпопуляціях лімфоцитів збільшувався, залишаючись при цьому невірогідно нижчим показників в контрольній групі. Повна нормалізація значень показника ЕЗ в субпопуляціях лімфоцитів спортсменів відбувалась лише наприкінці додаткового перехідно періоду, при цьому значення ЕЗ для CD4+- та CD16+-лімфоцитів склали 0,81 у.о., для CD8+-клітин – 0,83 у.о., для CD22+-лімфоцитів – 0,8 у.о.
Вплив на ферменти енергетичного обміну всубпопуляціяхлімфоцитівпериферійної крові спортсменів-дзюдоїстів в динаміці тренувального макроциклу. На початку підготовчого періоду вихідний рівень активності загальної ЛДГ виявився вірогідно нижчим показника контрольної групи (крім CD16+-лімфоцитів). В кінці періоду активність ЛДГ в усіх субпопуляціях лімфоцитів невірогідно збільшилась порівняно з вихідним рівнем та вірогідно від значень контрольної групи не відрізнялась. На початку змагального періоду суттєвого дефіциту активності загальної ЛДГ в субпопуляціях лімфоцитів не зареєстровано, тоді як в кінці періоду дефіцит був вагомим. В перехідному періоді відбувалось відновлення активності загальної ЛДГ: до кінця періоду вона повністю нормалізувалась та залишалась в межах значень контрольної групи протягом додаткового перехідного періоду.
На початку підготовчого періоду у всіх субпопуляціях лімфоцитів спостерігали зниження відносного та абсолютного показників активності фракції ЛДГ1+2; в кінці періоду відбувалась нормалізація відносних показників, тоді як абсолютні показники залишались вірогідно зниженими в CD4+- та CD22+-клітинах. На початку змагального періоду відносні та абсолютні показники активності фракції ЛДГ1+2 у всіх субпопуляціях лімфоцитів вірогідно від показників у контрольній групі не відрізнялись. Наприкінці періоду відносні та абсолютні показники активності ЛДГ1+2 в усіх клітинах виявились вірогідно нижчими, ніж показники контрольної групи та показники наприкінці підготовчого періоду. В перехідному періоді відбувалось вірогідне збільшення абсолютного та відносного показників активності ЛДГ1+2 (за винятком CD22+-лімфоцитів). Однак до кінця додаткового перехідного періоду залишкові порушення в даних клітинах повністю зникали.
На початку підготовчого періоду абсолютні та відносні показники активності фракції ЛДГ3 у всіх субпопуляціях лімфоцитів вірогідно збільшувались, а в кінці періоду – зменшувались та вірогідно перевищували показники в контрольній групі для CD22+- та CD16+-клітин. На початку змагального періоду відносні та абсолютні показники активності ЛДГ3 в субпопуляціях лімфоцитів вірогідно від таких в контрольній групі не відрізнялись, а в кінці періоду відзначали збільшення даних показників. В перехідному періоді в субпопуляціях лімфоцитів спостерігали зниження відносного показника активності ЛДГ, а також нормалізацію або тенденцію до такої для абсолютного показника. В кінці періоду всі показники активності ЛДГ3 в усіх субпопуляціях лімфоцитів знаходились в межах значень контрольної групи та залишались в їх межах до кінця додаткового перехідного періоду.
На початку підготовчого періоду в усіх субпопуляціях лімфоцитів при незміненій абсолютній активності ізоферменту ЛДГ4+5 спостерігали вірогідне збільшення його відносної активності. В кінці періоду вірогідне збільшення відносного показника активності ЛДГ4+5 проти контрольної групи було зареєстроване в СD4+- та CD22+-лімфоцитах. На початку змагального періоду показники активності фракції ЛДГ4+5 вірогідно не відрізнялись від таких в контрольній групі, в кінці періоду у всіх субпопуляціях лімфоцитів вірогідно збільшувались як відносний, так і абсолютний показник активності ЛДГ4+5. На початку перехідного періоду відносні та абсолютні показники активності ЛДГ4+5 залишались збільшеними в усіх субпопуляціях лімфоцитів, але вони були нижчими таких в кінці змагального періоду. В кінці перехідного періоду відносний та абсолютний показники активності ЛДГ4+5 залишались вірогідно збільшеними проти показників у контрольній групі в усіх клітинах, крім CD8+-лімфоцитів. До кінця додаткового перехідного періоду досліджені показники в усіх клітинах повністю нормалізувались.
На початку підготовчого періоду активність Г-6-ФДГ в усіх субпопуляціях лімфоцитів була вірогідно нижчою, ніж в контрольній групі, найменший рівень активності зареєстрований в CD22+-клітинах. В кінці підготовчого періоду активність Г-6-ФДГ збільшувалась в усіх клітинах та суттєвих відмінностей з показниками контрольної групи не мала. Аналогічну картину спостерігали також на початку змагального періоду. В кінці змагального періоду активність Г-6-ФДГ в усіх субпопуляціях лімфоцитів виявилась вірогідно нижчою показників в контрольній групі. В перехідному періоді спостерігали зворотну динаміку змін активності Г-6-ФДГ: на початку періоду активність даного ферменту в CD8+-, CD22+- та CD16+-клітинах вірогідно від такої в контрольній групі не відрізнялась, а в СD4+-лімфоцитах була вірогідно зниженою. В кінці перехідного періоду активність Г-6-ФДГ знаходилась в межах показників контрольної групи у всіх субпопуляціях лімфоцитів. Аналогічну картину спостерігали також і в додатковому перехідному періоді.
У дисертації викладене теоретичне обґрунтування впливу фізичних навантажень на популяційний склад та метаболічний статус лімфоцитів периферійної крові спортсменів, які займаються боротьбою дзюдо, та запропоновано включати до тренувального макроциклу додатковий десятиденний перехідний період з мінімальним фізичним навантаженням для відновлення метаболічного статусу лімфоцитів.
1. У спортсменів, які займаються боротьбою дзюдо, в підготовчому та змагальному періодах тренувального макроциклу в периферійній крові реєструють зниження абсолютного вмісту CD3+-, CD4+-, CD8+-, CD22+- та CD16+-лімфоцитів з формуванням відносного гіперпригнічувального варіанта імунодефіцитного стану. Імунні порушення оцінюються як помірні в підготовчому періоді та найбільші – в змагальному. У перехідному періоді повної нормалізації показників популяційного складу лімфоцитів не відбувається. Включення до тренувального макроциклу додаткового перехідного періоду сприяє більш повному відновленню досліджуваних показників.
2. Функціональна активність лімфоцитів периферійної крові спортсменів знижується під впливом фізичних навантажень, що має прояв у зменшенні спонтанної секреції ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-10, ФНП-б, ФНП-в та гамма-ІФН, а також у зниженні цитотоксичної активності CD16+-клітин. Зміни секреторної і цитотоксичної активності лімфоцитів залежать від інтенсивності фізичних навантажень: вони помірні в підготовчому періоді, найбільші – в змагальному та зменшуються в перехідному періоді тренувального макроциклу. Включення до тренувального макроциклу додаткового перехідного періоду сприяє повній нормалізації функціональної активності лімфоцитів.
3. Фізичні навантаження тренувального макроциклу сприяють посиленню активності процесів ПОЛ та зниженню активності ферментативної системи АОЗ в лімфоцитах периферійної крові спортсменів, що супроводжується збільшенням внутрішньоклітинного вмісту ДК та МДА, і зменшенням активності КТ та СОД. Найбільший дисбаланс в системі ПОЛ/АОЗ реєструють в CD4+- та CD22+-лімфоцитах. Зміни в системі ПОЛ/АОЗ в популяціях лімфоцитів оцінюються як помірні в підготовчому періоді та найбільші – в змагальному. У перехідному періоді порушення в лімфоцитах зменшуються, але повної нормалізації змінених показників не відбувається.
4. Під впливом фізичних навантажень відбувається зниження ЕЗ популяцій лімфоцитів, що має прояв у зменшенні внутрішньоклітинного вмісту АТФ і збільшенні вмісту АДФ та АМФ. Найбільше зниження ЕЗ має місце в CD4+- та CD22+-лімфоцитах. Порушення енергетичного потенціалу в популяціях лімфоцитів є помірними в підготовчому періоді та найбільшими – в кінці змагального періоду. Протягом перехідного періоду нормалізації енергетичного потенціалу в популяціях лімфоцитів не відбувається.
5. В популяціях лімфоцитів під впливом фізичних навантажень тренувального макроциклу відбувається зниження активності ферментів ЛДГ та Г-6-ФДГ при збільшенні активності фракцій ЛДГ3 та ЛДГ4+5. Найбільші порушення мають місце в CD4+-, CD16+- та CD22+-клітинах. У підготовчому періоді зміни є помірними, в кінці змагального періоду – найбільшими. Протягом перехідного періоду не відбувається повної нормалізації активності ферментів в популяціях лімфоцитів.