Багатофакторна система реабілітації, прогнозування інвалідності і комплексної профілактики інфаркту міокарду (стр. 6 из 9)

Таблиця 3

Модель прогнозу групи інвалідності в осіб, що перенесли ГІМ

Прогноз і параметри	ФК2 ФВ<45%), СН I, IIА, III		ФК3 (ФВ<35%), СН IIВ, IIА, IIВ		ФК4 (ФВ<20%), СН III, IIВ		Вид програми реабілітації
Група інвалідності	II	III	II	III	II	III	І
Лабільність	3,15	2,75	3,57	2,63	3	3,18
Сила	4,07	5,25	3,71	4	3,8	3,83
Група інвалідності	II	III	II	III	II	III	II
Лабільність	3,20	3,73	2,86	3,44	2	3,23
Сила	4,17	4,2	5,29	4,78	2	3,93
Група інвалідності	II	III	II	III	II	III	III
Лабільність	3,74	4,95	4	5,25	3,24	3,76
Сила	4,27	4,23	4,33	4	4	4,03
Група інвалідності	II	III	II	III	II	III	IY
Лабільність	3,5	4	3,33	3,72	2,86	3,38
Сила	4,5	4,25	4,5	4,18	3,85	3,88

Підвищену масу тіла мають 30,4% опитаних; у 42% осіб, що страждають на АГ і перенесли ГІМ, вага перевищувала норму більш ніж на 10%. Фізкультурою і спортом займаються 57,1% респондентів, тільки 12,4% з них – регулярно. Більше половини опитаних інформовані про негативний вплив шкідливих звичок, але не відмовляються від них і мають перераховані вище фактори ризику. У вікових групах, що відносяться до критичних (40-49 років і понад 60 років), спостерігався найнижчий рівень знань про ССП. У питаннях самодопомоги в гострих станах більш високу інформованість виявили респонденти, які перенесли ГІМ, а також вікові групи 40-49 і 50-59 років, які не мали ССП; у вікових групах 20-39, 60 і більше років відзначено більш низьку інформованість у цих питаннях, що вимагає додаткових заходів з інформування і просвітницької роботи. На питання про кількість і тривалість прийому нітрогліцерину під час серцевого нападу 37,9% опитаних, які перенесли ГІМ, дали невірну відповідь, що свідчить про недостатню інформованість їх лікарями-кардіологами. Таким чином обов'язковим елементом лікування і профілактики повинно бути навчання правилам здорового способу життя, лікування і самоконтролю.

Розроблена багатофакторна система реабілітації і профілактики ГІМ обгрунтована підсумками результатів дослідження, викладених у попередніх розділах. При її розробці вивчені і враховані результати численних клінічних досліджень, що оцінюють нові лікувальні і діагностичні можливості при ГІМ та рекомендації «Європейського керівництва з попередження серцево-судинних захворювань», внаслідок узагальненості моделі в яких не враховані природно-кліматичні і екологічні особливості регіонів України, а також національні особливості харчування і соціальних факторів, характерні для нашої країни. Виявлені в ході дослідження фактори ризику ГІМ, характерні для Придніпровського регіону, представлені на рис. 3. Найбільш значущі фактори ризику виділені більш інтенсивним кольором.

Обґрунтованість приведеного на рис. 3 комплексу факторів ризику ГІМ результатами дослідження дозволила сформулювати відповідний комплекс профілактичних заходів, що склали багатофакторну систему первинної профілактики ГІМ, графологічна модель якої представлена на рис. 4. Модель узагальнює сформований у результаті дослідження рекомендований комплекс мір, відповідних виявленим факторам ризику і спрямованих на їх модифікацію.

У результаті відзначеного логічного зв'язку і послідовності профілактики (первинна, вторинна і третинна) формується «Модель багатофакторної системи реабілітації, прогнозування інвалідності і комплексної профілактики інфаркту міокарда», розроблена і представлена у виді схеми на рис. 5. Багатофакторна система профілактики ГІМ підводить підсумки результатів дослідження. Обґрунтовані можливість і доцільність застосування методики оцінки функціонального стану нервової системи – Тепінг-тесту для контролю ефективності індивідуальної програми реабілітації осіб, що перенесли ГІМ. З метою стратифікації ризику ускладнень розроблено критерії визначення оптимальних параметрів навантажувальних проб та методи оцінки толерантності до фізичних навантажень і реабілітаційного потенціалу, нову технологію прогнозування інвалідності, які рекомендуються у реабілітаційних заходах вторинної профілактики ГІМ, її графологічна модель представлена на рис. 6.

Модель узагальнює послідовність, обсяг медикаментозних, немедикаментозних, реабілітаційних заходів і розроблені в результаті дослідження нові технології, методи і критерії контролю ефективності лікування, реабілітації, визначення реабілітаційного потенціалу і прогнозування інвалідності, спрямовані на підвищення ефективності вторинної профілактики.

Сформована епідеміологічна ситуація в кардіології робить, поряд із заходами вторинної профілактики, надзвичайно важливою проблему третинної профілактики повторних інфарктів і переходу від функціональних обмежень до інвалідності хворих на ІХС, що перенесли ГІМ. Виявлені провідні причини і фактори первинної інвалідізації осіб, що перенесли ГІМ: чоловіча стать і вікова категорія 40-55 років, інтенсивний режим роботи, шкідливі виробничі фактори, відсутність родини, паління і стрес, тяжкість патології, недостатність диспансерного спостереження, – покладено в основу системи третинної профілактики. Необхідні постійний контроль і корекція цих факторів у процесі реабілітації в післяінфарктному періоді, на третьому етапі якої рекомендується систематичне проведення психофізіологічного тестування і застосування нового альтернативного, що виключає ризик ускладнень, методу кількісної оцінки толерантності до фізичного навантаження за психофізіологічними параметрами, для корекції режиму рухової і фізичної активності.

Рис. 3. Комплекс факторів ризику гострого інфаркта міокарда

Рис. 4. Графологічна модель первинної профілактики ГІМ, що узагальнює рекомендований в результаті дослідження комплекс заходів, з урахуванням виявлених факторів ризику

Рис. 5. Модель системи багатофакторної реабілітації, прогнозування інвалідності і комплексної профілактики інфаркту міокарду

Графологічна модель третинної профілактики, яка узагальнює рекомендований комплекс заходів і контроль їх ефективності, представлена на рис. 7.

Таким чином, на підставі узагальнення результатів дослідження розроблено «Модель багатофакторної системи реабілітації, прогнозування інвалідності і комплексної профілактики інфаркту міокарда», що враховує тяжкість перебігу патології, медико-біологічні фактори, соціально-гігієнічні аспекти, природно-кліматичні, екологічні фактори, заснована на нових методах контролю ефективності реабілітації після перенесеного ГІМ.

Розроблено психофізіологічні параметри прогнозування інвалідності внаслідок ГІМ, що враховують тяжкість перебігу патології, ступінь обмеження життєдіяльності і функціональний стан нервової системи пацієнта.

Розрахунки економічного ефекту запропонованих профілактичних заходів показали їх рентабельність у відношенні як прямих, так і непрямих витрат. Економічний ефект від попередження одного випадку інвалідності внаслідок ГІМ складає 35 269,70 грн. (рис. 8). і збільшується пропорційно збільшенню обсягу проведених заходів на рівні популяції до 7 242 927,17 грн., а від попередження захворювання на 1% інфаркту міокарду складає 11 882,63 грн. (рис.9).

Рис. 6. Графологічна модель ефективної вторинної профілактики ГІМ

Рис. 7. Графологічна модель ефективної третинної профілактики ГІМ

Рис.8. Графологічна модель алгоритму розрахунку економічного ефекту від попередження одного випадку інвалідності внаслідок інфаркту міокарду в працездатному віці

Рис 9. Графологічна модель алгоритму розрахунку ЕЕ від попередження одного випадку інфаркту міокарду в працездатному віці на рік

Висновки

Комплексним поглибленим соціально-гігієнічним і клінічним дослідженням обгрунтовано особливості формування захворюваності на гострий інфаркт міокарду, його перебігу і віддалених результатів у регіоні з підвищеним техногенним навантаженням, а також розроблено «Систему багатофакторної реабілітації, прогнозування інвалідності і комплексної профілактики інфаркту міокарду», упровадження якої доводить її медичну, соціальну і економічну ефективність. Розроблена система базується на нових методах контролю ефективності реабілітації в післяінфарктному періоді, оцінці реабілітаційного потенціалу і новій технології прогнозування інвалідності.