Динаміка рентабельності виробничих фондів обумовлюють зміни рівнів фондоотдачі і оборотність оборотних коштів, а також рентабельність товарообороту. Залежність рентабельності виробничих фондів від названих факторів може бути відображена так:
Рф = БП / Т = Ро .
ОФ / Т + ОК / Т Т / Ф* + Т / ОЗ*
де:
Ф* - коефіціент фондоотдачі;
ОЗ* - коефіціент оборотності;
Цей показник рівня рентабельності узагальнює всі сторони господарської діяльності торговельного підприємства, тим самим найбільш повно виражає ефективність його роботи. У цьому показнику враховується вся сокупність засобів торговельного підприємства і відображається ефективність їх використання.
4. Рентабельність трудових ресурсів характеризується двома показниками:
- прибутком в розрахунку на одного робітника підприємства, обчисленням як відношення суми прибутку до середньоспискової чисельності працівників підприємства;
- прибутком в розрахунку на одиницю витрат, що пов”язані з утримуванням
трудових ресурсів (фонд споживання, витрат на підготовку кадрів, охорону
праці тощо).
5. Рентабельність вкладень у підприємство (активів) (РА).
Цей показник характеризує прибуток в розрахунку на одиницю майна, яке знаходиться в розпорядженні підприємства, визначається як відношення балансового прибутку (БП) до вартості майна, яке знаходиться в розпорядженні підприємства (А):
РА = БП / А * 100.
6. Рентабельність власного капіталу.
Цей показник характеризує розмір прибутку, який отримав власник підприємства на одиницю коштів, що вкладені в підприємство, та служить критерієм для оцінки котирування акцій підприємства на біржі.
7. Рентабельність функціонуючого капітаоу.
Даний показник характеризує розмір прибутку в розрахунук на кожні 100 одиниць функціонуючого капіталу. Під останнім розуміється розмір власного капіталу, який реально брав участь в одержанні прибутку (сума всіх джерел власних коштів за мінусом капітальних вкладень, невстановленого обладнання та поданих авансів).
8. Рентабельність перманентного капіталу.
Цей показник характеризує прибутковість використання капіталу, який знаходиться в тривалому (довгочасному) розпорядженні підприємства. Величина перманентного капіталу становить суму всіх джерел власних коштів і довогострокових кредитів підприємства.
Показники рентабельності обороту і рентабельності капіталу взаємопов”язані:
Ро = П / Т *100,
звідки:
П = Ро * Т / 100,
Ро = П / Т *100 = Ро * Т / 100 * К * 100 = Ро * Ч,
де:
Ч – кількість оборотів капіталу, яке визначається як Т / К.
Розглянуті показники рентабельності можна розраховувати як за балансовим прибутком, так і за прибутком від основної діяльності, прибутком, який лишається в розпорядженні підприємства (чистим прибутком).
Використання системи показників рентабельності дозволяє визначити, за рахунок яких видів ресурсного потенціалу і авнсованих коштів підвищилися або знизилася рентабельність на торговельному підприємстві.
Прибуток торговельного підприємства як результативний показник його діяльності, залежить від співвідношення між розміром доходів торговельного підприємства і витратами на здійснення торговельно-фінансової діяльності.
Залежність прибутку від величини доходів і витрат може бути подана так:
П = Д – ПВ = ( ВД ± Дінш. ) - ( Во ± Зінш. ) =
= ( Цреал. – Цзак. ) * К – ВО ± Пінш.,
де:
Д – доход від усів видів діяльності;
ПВ – поточні витрати для здійснення усіх напрямків діяльності;
ВД - валовий дохід від реалізації товарів;
Дінш.- доход від інших видів діяльності;
ВО – витрати обігу;
Зінш. – витрати, пов”язані зі здійсненням інших видів діяльності;
Цреал.,
Цзак. – відповідно, ціна реалізації і закупівлі товарів;
К – кількість товарів, що реалізується;
Пінш. - прибуток від іншої діяльності (як різниця між доходами,
витратами від іншої діяльності). Таким чином,розмір одержаного прибутку залежить від ціни реалізації і закупівлі товарів, кількості проданих товарів, різниці між доходами, витратами обігу і витратами від іншої (позареалізаційної) діяльності. Управління даними факторами та їх прогнозування дозволяє забезпечити отримання необхідного прибутку.
Важливим фактором, який впливає на величину прибутку, є рівень ціни закупівлі товарів. Підприємство при здійснені комерційних угод мусить намагатися закупити товар за якомога нижчою ціною. Це може бути досягнуто шляхом скорочення кількості посередників при закупівлі товарів, використання цінових знижок при узгодженні ціни товару, закупки товарів в період їх сезонного розпродажу.
Зростання розмірів одержання прибутку пов”язане також із збільшенням рівня цін продажу товарів.
Управління цінами реалізації залежить від обгрунтованості вибору ценової політики підприємства на споживчому ринку, використання торговельної кон”юнктури в окремі періоди року.
Маса одержання прибутку залежить від обсягу діяльності підприємства (товарообороту), кількості реалізованих товарів. Збільшенню обсягу продажу сприяє здійснення ефективної маркетингової політики шляхом включення в перелік взаємодоповнюючих товарів, надання споживчого кредиту при реалізації товарів, розширення системи додаткових торговельних послуг, здійснення ефективних рекламних заходів.
Фактори, які ми розглянули, прямо впливають на величину доходів, а відповідно, і на прибуток підприємств.
При тій же величині доходів підприємство може мати різний розмір прибутку, що залежить від величини витрат обігу. Розмір витрат обігу формується під впливом таких факторів, як: обсяг товарообороту, його склад та асортиментна структура, джерела надходження товарів, ступень використання ресурсів, структура капіталу – ці фактори впливають на прибуток від реалізації товарів.
Джерелом зростання прибутку підприємства можуть бути також доходи від позареалізаційних операцій за мінусом витрат на ці операції.
Зростання доходів від позареалізаційних операцій підприємства може бути забезпечено за рахунок вкладення вільних грошових коштів у різноманітні цінні папери; продажу їх на фінансовому ринку; відкриття в банку депозитних рахунків; здачі в оренду основних фондів; урахування суми витрат від інфляції і втраченої (недоотриманої) вигоди.
Прибуток від позарелізаційних операцій буде більший, якщо не допускати непродуктивних витрат і збитків.
Функціонування підприємства в умовах ринку визначається його спроможністю приносити достатній доход та прибуток.
Прибуток – це кінцевий результат діяльності підприємства, який характеризує абсолютну ефективність його роботи.
Діяльність підприємства пов”язана з визначенням головної мети, яка формулюється як досягнення повного рівня рентабельності на вкладений капітал і одержання прибутку.
Відомо, прибуток пілприємства залежить, з одного боку від величини доходів, що одержує підприємство, з другого боку, від розмірів витрат обертання. Формування доходів і затрат підприємства пов”язано передусім з обсягами його діяльності – обсягом товарообороту, а також асортиментною, ціновою політикою і ресурсним забезпеченням товарообороту.
2. Дослідження порядку формування прибутку по СП ”Афамія” за 1998 – 1999 р.р.
2.1 Аналіз валового доходу по СП ”Афамія” за 1998 – 1999 р.р.
Фінансовим підсумком господарської діяльності торговельного піжприємства є його прибуток.
Розмір прибутку підприємства залежить від багатьох факторів, як внутрішнього так і зовнішнього характеру. Найважливішими внутрішними факторами є обсяг діяльності, стан та ефективність використання ресурсів підприємства, рівень доходів та витрат підприємства, ефективність його цінової та саортиментної політики. Прибуток торговельного підприємства залежить і від факторів, що виходять за межі його діяльності. Це – рівень цін на споживчі товари, а також цін і тарифів на ресурси (фактори виробництва), що застосовує підпприємство, податкова політика держави, кон”юнктура ринку та інші.
Знання факторів, що впливають на прибуток, дозволяє розробити ефективний механізм отримання та використання прибутку, який відповідає стратегії соціально-економічного розвитку підприємства
Кожному торговельному підприємству необхідно систематично проводити аналіз формування, використання і розподілу прибутку, щоб знати величину чистого прибутку, його складові частини та основні тенденції їх зміни.
Основними цілями аналізу прибутку є:
1. Перевірка обгрунтованості і напруженості планового прибутку.
2. Загальна оцінка виконання плану, прогнози, динаміка.
3. Визначення відхилення фактичного прибутку від передбаченого планом (розрахунком, прогнозом). Вивчення динаміки прибутку за звітний період.
4. Вивчення впливу на зміну прибутку факторів, які одночасно є і складовими частинами прибутку.
5. Визначення суми резервів зростання прибутку і розробка рекомендацій щодо використання їх у виробництві.
6. Визначення основних напрямків розподілу прибутку.
Інформаційною базою для аналізу прибутку підприємства СП “Афамія” є:
1. Баланс підприємства (форма № 1) (додаток 3).
2. Звіт про фінансові результати та їх використання за попередній та звітній періоди (форма№ 2) (додаток 4).
3. Декларація про прибуток підприємства (додаток 5).
4. Доходи від реалізації товарів (робіт та послуг).
Аналіз фінансових результатів та фінансовго стану підприємства є важливим елементом для прийняття конкретних рішень, спрямованих на подальше збільшення прибутковості, виявлення причин збитковості, а також забезпечення стабільного фінансового стану.