Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилося браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.
Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження соціального і майнового стану, расової та національної незалежності, статі, мови, політичних поглядів релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру знань, місця проживання. [14 стаття 21].
Робочий тиждень працівників Олевського КГТ не перевищує 40 годин [20 стаття 50].
Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників комбінату скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому дні.
Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не перевищує 5 годин. [20 стаття 53]. [див. ст.].
Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідки).
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати [14 стаття 6].
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат; премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються комбінатом громадського харчування самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітником, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються директором комбінату. [див ст.] [20 стаття 97].
На підприємстві застосовують дві форми оплати праці: погодинну і відрядну.
Погодинна – це форма оплати праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифних ставок (окладів) за годину.
Відрядна – оплата праці, яка залежить від кількості виготовлених працівником одиниць продукції (робіт, послуг) встановленої якості з урахуванням складності умов його праці, а також відрядних розцінок на одиницю продукції (робіт, послуг) [6 ст. 187].
Погодинна оплата праці має дві системи: проста погодинна та погодинно-преміальна [8 ст. 366].
На підприємстві використовують погодинна-преміальну, яка є різновидом погодинної оплати праці, при якій понад заробітної плати, належної за фактично відпрацьований час, сплачується преміальна винагорода за досягнення високих кількісних і якісних показників. Цю систему застосовують при нарахуванні заробітної плати амін. персоналу [див. ст.].
Відрядна форма оплати праці має п’ять систем: пряма відрядна, преміальна, прогресивна, акордна, бригадна. [8 ст. 366].
Підприємство застосовує бригадну систему оплати праці, яку визначають шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт бригадою. Дану систему використовують при нарахуванні заробітної плати кухарям, кондитерам, іншим працівникам кухні, барменам та офіціантам. Заробіток між членами бригади на підприємстві розподіляють пропорційно до відпрацьованого часу [див. ст.].
Робота у святковий і неробочий день в Олевському КГХ оплачується у подвійному розмірі, відрядником – за подвійними відрядними розцінками [20 стаття 107].
Згідно зі статтею 73 кодексу законів про оплату праці України святковими днями в травні місяці вважаються 1, 2 та 9 травня. Тому ці дні відрядним працівникам оплачуються у подвійному розмірі [див. ст.].
Допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується працівникам Олевського КГХ при хворобі, каліцтві, тимчасовому переведенні на іншу роботу в зв’язку з захворюванням при, догляді за хворим членом сім’ї, карантині, санаторно-курортному лікуванні і протезуванні – в розмірі до повного заробітку. [див. ст.].
При хворобі або каліцтві допомога виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності [20 стаття 256].
Сума допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати за попередні два місяці на кількість робочих днів, пропущених у період непрацездатності, та на відсоток, визначений на підставі загального трудового стажу працівника [7 ст. 81] [див. ст.]
Розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності в залежності від загального стажу працівника становлять:
1) 60% середньої заробітної плати – працівники з трудовим стажем до 5 років;
2) 80% середньої заробітної плати – працівники з трудовим стажем від 5 до 8 років;
3) 100% середньої заробітної плати – працівники з трудовим стажем понад 8 років та інших випадках передбачених законодавством.
Громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємством надаються щорічні відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарних дні за відпрацьований рік [10 стаття 6].
Дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, а також відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами до щорічних відпусток не включаються [20 стаття 78].
До стажу роботи що дає право не щорічну основну відпустку, зараховується:
1) час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого дня) протягом робочого року, за який надається відпустка;
2) час коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та, заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу);
3) час коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком відпустки для нагляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
4) час коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалося заробітна плата у порядку визначеному статтею 25 і частиною другою статті 26 Закону України “Про відпустку”, за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку;
5) час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців не денних відділеннях професійно-технічних закладів освіти;
6) час навчання новим професіям осіб, звільнених у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
7) інші періоди роботи передбачені законодавством [20 стаття 82].
Сума відпускних визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати за попередній рік на число календарних днів, на які надається відпустка (не менше 24 календарних днів) [7 стаття 88].
Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше за три дні до її початку. Витрати пов’язані з оплатою відпусток здійснюються за рахунок коштів підприємства [10 стаття 21, 22].
Комбінат самостійно визначає фонд оплати праці без обмеження його зростання з боку державних органів [15 стаття 19].
Заробітна плата працівників підприємства виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг не території України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов’язань і розписок або у будь-якій іншій формі заборонена законодавством України.
Виплата заробітної плати здійснюється з каси комбінату під розписку за розрахунково-платіжними відомостями. Заборонено проводити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних, розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні [14 стаття 24].
В першу половину місяця не підприємстві видається аванс. Аванс – це грошова сума, яка видається в рахунок майбутніх платежів [5 стаття 173].
Аванс виплачується в попередньо обумовленому розмірі.
За особистою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установки банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок власника або уповноваженого ним органу [14 стаття 24].
Комбінату забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством. [14 стаття 25].
Отже за умов глибокої економічної кризи, інфляції, нерішучості ринкових перетворень найкращі закони (Кодекс законів про працю, Закон України “Про оплату праці” та інші акти законодавства України).
Можуть лише проголосити, але не можуть забезпечити вирішення економічних проблем, однієї однією з найважливіших є гідна людини заробітна плата. Специфічним виявом порушення прав людини в сфері праці, що донедавна практично не мав поширення у світовій практиці, є затримання виплати нарахованої заробітної плати, що набуло в Україні характеру економічної епідемії. На початок 1999 р. загальна сума боргу із заробітної плати, становила 6519 млн. грн., що дорівнювало майже тримісячному фонду оплати праці всіх найманих працівників [3 ст. 238-239]. До цього числа входив Олевський КГХ.