Так, розмір орендної плати при оренді цілісних майнових комплексів державних підприємств визначається виходячи з вартості орендованого майна, конкретних орендних ставок (диференційованих стосовно загальної орендної ставки) і індексу інфляції.
Конкретні орендні ставки визначаються у відсотках до вартості майна окремо для пасивної частини основних засобів (будинків, споруджень), включаючи незавершені капітальні вкладення, і для активної частини основних засобів (машин, механізмів і т.ін.), а також інших видів активів (нематеріальних активів, оборотних активів і т.ін.), з урахуванням рентабельності виробництва. Розрахунок конкретних розмірів орендних ставок здійснюється за наступними формулами:
ОСз = ЧП/ЗВп + ЗВа х 0,3 х 100;
ОСкп = ОСо/1,4; ОСка = FСо/0,8, де
ОСз - загальна орендна ставка, %;
ЧП - сума чистого прибутку (балансовий прибуток за мінусом податку на прибуток);
ЗВп - залишкова вартість пасивної частини основних засобів і вартість незавершених капітальних вкладень;
ЗВа - залишкова вартість активної частини основних засобів і вартість інших видів активів по балансу;
ОСкп - конкретна орендна ставка до вартості пасивної частини основних засобів і вартості незавершених капітальних вкладень;
ОСка - конкретна орендна ставка до вартості активної частини основних засобів і вартості інших видів активів по балансу;
0,3 - коефіцієнт, що враховує частину прибутку, що направляється на орендну плату;
1,4 і 0,8 - коефіцієнти диференціації загальної орендної ставки відповідно для пасивної й активної частин основних фондів і інших активів балансу.
Розмір орендної плати при оренді окремих видів майна державних підприємств установлюється за згодою сторін, але не менш 50% від залишкової вартості цього майна.
Розмір орендної плати при оренді нежилих приміщень визначається виходячи з вартості орендованого майна, збільшеної відповідно до зональних коефіцієнтів і орендних ставок (зональні коефіцієнти й орендні ставки встановлюються місцевими органами самоврядування за місцем перебування об'єкта оренди).
Основу грошового потоку придбання необоротних активів за рахунок кредитів банків складають:
а) загальна сума кредиту на придбання відповідного активу;
б) загальний термін використання кредиту;
в) умови погашення основної суми боргу;
г) ставка відсотка за кредит і умови його виплати;
д) зміна дисконтної ставки Національного банку і темпу інфляції (якщо передбачається відповідне коректування ставки відсотка за кредит).
Основу грошового потоку придбання необоротних активів за рахунок власних фінансових ресурсів складають:
а) загальна сума власних фінансових ресурсів, що відволікаються на придбання відповідного активу;
б) загальний період відволікання власних фінансових ресурсів (порівнянний з періодом оренди);
в) рівень депозитної ставки на грошовому ринку або рівень рентабельності власного капіталу;
г) темп інфляції (для відповідного коригування депозитної ставки або рівня рентабельності).
Слід зазначити, що хоча темп інфляції суттєво впливає на кожний з грошових потоків, що розглядаються, при порівняльній оцінці їх ефективності цей показник можна не брати до уваги (т.я. він здійснює однаковий коригуючий вплив на ці потоки).
Порівняння грошових потоків здійснюється шляхом їх приведення до теперішньої вартості. При цьому дисконтний множник, у відповідності з яким майбутня вартість платежів приводиться до теперішньої їхньої вартості, повинен бути встановлений однаковим (незалежно від розміру конкретної депозитної чи кредитної ставки, за якою будуть формуватися платежі підприємства).
Результати порівняння підсумкових (кінцевих) показників грошових потоків та значимості для підприємства окремих переваг та недоліків різних способів формування необоротних активів дозволяють прийняти остаточне рішення про більш сприятливий спосіб їх формування.
4.УПРАВЛІННЯ ФІНАНСУВАННЯМ необоротних активів
на прикладі ВАТ “Ластівка”
4.1.Загальна характеристика ВАТ “Ластівка”, аналіз основних показників його діяльності
ВАТ “Ластівка” (в минулому швейне об’єднання ім. Смірнова-Ласточкіна) – це перша швейна фабрика України, яка була заснована ще у 1919 році на базі швейних майстерень, що існували понад 100 років на території чоловічого монастиря самого стародавнього району м.Києва. З того часу фабрика шиє одяг для чоловіків, жінок та дітей. Асортимент фабрики нараховує понад 30 найменувань: пальто, куртки, плащі, брюки, спідниці, жилети, блузи та плаття.
Відкрите акціонерне товариство “Ластівка” було викуплене у 1993 році колективом фабрики. У держави акцій цього підприємства немає.
Колектив підприємства стабільний і нараховує понад 700 чоловік. Технічний персонал кваліфікований, плинності кадрів немає. Робітники підготовлені базовим професійно-технічним училищем після 2-х років навчання. Соціальна сфера підприємства досить розвинена і включає в себе: їдальню, медичну службу, базу відпочинку. В м.Києві розташовано 4 спеціалізовані магазини для реалізації продукції підприємства.
На підприємстві працює 6 пошивочних ліній, де зайнято по 80-90 осіб. Є експериментальний цех для моделювання, конструювання та виготовлення зразків понад 450 моделей на рік.
Підприємство працює на обладнанні фірм “Дюркоп”, “Бразер”, “Пфафф”, “Дісукі” “Мейер”, “Фейт”, “Кянегіссер” та ін. Виготовляти продукцію більшого асортименту із різних тканин дозволяє комплекс автоматизованого розкрійного управління типу “Інвестроніка” із застуванням комп’ютерної техніки графопобудови та плоттер для вирізування лекал.
Якість виробів контролюються стовідсотково на всіх рівнях виробництва: тканини, фурнітура, конструкції, технологія та готові вироби. За останні 7 років роботи з інофірмами (США, Канада, Німеччина, Італія, Англія, Бельгія, Франція, Нідерланди, Данія) претензій до якості продукції немає.
Протягом майже 10 років через низьку купівельну спроможність вітчизняного споживача та велику конкуренцію дешевого товару з Польщі, Туреччини та Китаю ВАТ “Ластівка” була вимушена працювати тільки за давальницькими схемами. За цей час за сезонними договорами фабрика виконувала замовлення 35 країн. Серед її постійних партнерів Франція, Данія, Нідерланди, Німеччина, США. Для європейських країн закінчили пошив колекції весна-літо/2002.
В останні роки динаміка розвитку підприємства дещо змінилась – продукція фабрики стала поступати і на внутрішній ринок. Сьогоднішнє співвідношення продукції, що відправляється за кордон, до тієї, що шиють для українського покупця, складає 70% до 30%. Це співвідношення повільно, але змінюється: у 2001 році для київського ринку було випущено виробів на 5% більше, ніж у 2000 році.
У 2001 році ЗАТ “Ластівка” розпочала реорганізацію виробництва.
Продукція, яку випускає фабрика, є конкурентоспроможною як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Щорічно підприємством випускається близько 30 найменувань (понад 450 різних моделей) чоловічого, жіночого та дитячого одягу.
Починаючи з 1995 року, ВАТ “Ластівка” щорічно збільшує обсяги виробництва. При цьому 30% продукції реалізується на внутрішньому ринку, а 70% на базі давальницької сировини і така тенденція зберігається на найближчий час (замовлення інофірм є на 8 років). Що стосується рентабельності продукції, то внутрішній ринок рентабельний на 50%, давальницькі схеми – всього на 3%.
Основні показники виробничо-господарської діяльності ВАТ “Ластівка” за 1999 – 2001 роки наведені в табл. 1.
Таблиця 1
Основні показники виробничо-господарської діяльності
ВАТ “Ластівка” за 1999 – 2001роки
| Показники | 1999 | 2000 | 2001 | Відхилення (до 1999) | |
| абсолютне | відносне | ||||
| Обсяг виробництва в діючих цінах, тис.грн. | 6968 | 7651 | 9801 | 2833 | 40,66 |
| Обсяг виробництва в порівняних цінах, тис.грн. | 19276 | 19269 | 26000 | 6724 | 34,88 |
| Обсяг реалізованої продукції, тис.грн. | 7524 | 8541 | 9400 | 1876 | 24,93 |
| Вартість давальницької сировини, тис.грн. | 6562 | 9695 | 13078 | 6516 | 99,3 |
| Питома вага давальницької сировини в обсязі реалізованої продукції, % | 71,7 | 82,0 | 77,8 | - | 6,1 |
| Середньорічна чисельність працівників (спискового складу), осіб | 755 | 737 | 717 | -38 | -5,03 |
| Середньорічна чисельність ПВП (в еквіваленті повної зайнятості), осіб | 596 | 612 | 630 | 34 | 5,7 |
| Фонд оплати праці, тис.грн. | 2400 | 2811 | 3405 | 1005 | 41,9 |
| Заборгованість із заробітної плати, тис.грн. | 251 | 171 | 150 | -101 | -40,2 |
| Прибуток (збиток), тис.грн. | -1696 | -1376 | 0,2 | -1696,2 | - |
| Заборгованість дебіторська, тис.грн. | 985 | 805 | 350 | -635 | -64,5 |
| Заборгованість кредиторська, тис.грн. | 1994 | 2436 | 2500 | 506 | 25,4 |
| Основні фонди, тис.грн. | 3726 | 4272 | 4872 | 1146 | 30,8 |
| Оборотні активи і кошти, тис.грн. | 2726 | 2365 | 2040 | -686 | -25,2 |
| Рентабельність продукції, % | 16 | 12 | 15 | - | -1 |
| Матеріалоємність продукції, коп./грн. | 44 | 27 | 28 | -16 | -36,4 |
З наведених вище даних видно, що відбулося зростання обсягів виробництва (в діючих цінах):