Позароблений фінансовий дохід — це загальна сума мінімальних орендних платежів та негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням дисконтованої суми мінімальних орендних платежів за припустимою ставкою відсотка при оренді.
Припустима ставка відсотка при оренді — це ставка дисконту, за якою на початку строку оренди визначається теперішня (дисконтована) вартість загальної суми мінімальних орендних платежів та негарантованої ліквідаційної вартості активу, яка повинна дорівнювати справедливій вартості орендованого активу.
ВІДСТРОЧЕНІ ПОДАТКОВІ АКТИВИ
По статті "Відстрочені податкові активи" відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки
Відстрочений податковий актив виникає у тому випадку, коли податок на прибуток, визначений згідно з обліковою політикою підприємства, менший за податок на прибуток, визначений за чинним законодавством.
Сума прибутку (збитку) за період, визначена згідно з податковим законодавством, як правило, відрізняється від сукупного прибутку (збитку) за період, який відображається у звіті про фінансові результати на основі облікової політики підприємства. Це виникає:
• через відмінності у визначенні витрат періоду та валових витрат;
• через відмінності у визнанні облікового доходу та валового доходу;
• через різні підходи до відображення суми переоцінки активів. Різниці бувають тимчасові та постійні.
Відстрочений податковий актив розраховується як встановлена податкова ставка від суми тимчасових різниць, на яку оподатковуваний прибуток перевищує обліковий прибуток.
Обліковий податок на прибуток розраховується як добуток встановленої податкової ставки на суму оподатковуваного прибутку, зменшену на суму тимчасових різниць, на яку оподатковуваний прибуток перевищує обліковий прибуток.
ІНШІ НЕОБОРОТНІ АКТИВИ
По статті "Інші необоротні активи" відображаються всі інші необоротні активи, які не є нематеріальними активами, основними засобами, довгостроковими фінансовими інвестиціями, довгостроковою дебіторською заборгованістю та відстроченими податковими активами. До них належать:
ЗАПАСИ
Порядок обліку та оцінки запасів визначається МСБО 2 "Запаси" та відповідним П(С)БО 9. Запаси — це активи, які: а) зберігаються для продажу за умов звичайної господарської діяльності; або б) знаходяться в процесі виробництва для такого продажу; або в) призначені для споживання у виробничому процесі чи при наданні послуг.
Запаси включають:
• товари, що були придбані та зберігаються для перепродажу, до складу яких відносять землю та іншу нерухомість, придбану для перепродажу;
• готову вироблену продукцію;
• незавершене виробництво підприємства;
• основні та допоміжні матеріали для використання у процесі виробництва та надання послуг.
Запаси відображаются у балансі за найменшою з двох оцінок: собівартістю або чистою вартістю реалізації.
Собівартість запасів — це витрати на: придбання; переробку; інші витрати, що виникли під час доставки запасів до їх теперішнього місцезнаходження та приведення їх у теперішній стан.
ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ
Наступною за ступенем ліквідності статтею є дебіторська заборгованість,
яка виникає в результаті продажу товарів та надання послуг в кредит, а також втілює в собі інші борги перед підприємством, від погашення яких впродовж року очікується надходження грошових коштів.
Дебіторська заборгованість представлена в новому балансі такими статтями: 1) по векселях одержаних; 2) за товари, роботи і послуги; 3) по розрахунках.
ВЕКСЕЛІ ОДЕРЖАНІ
У статті "Векселі одержані" показується заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями.
Вексель — це безумовне письмове зобов'язання сплатити певну суму протягом визначеного періоду чи в установлений термін на користь пред'явника векселя.
ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ ЗА ТОВАРИ, РОБОТИ, ПОСЛУГИ
У статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги" відображається заборгованість покупців або замовників за реалізовану їм продукцію і товари для перепродажу (крім заборгованості, яка забезпечена векселем).
Користувачів фінансової звітності стаття "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги" цікавить з позиції реальності її оцінки, тобто ймовірності погашення її у визначеній сумі. Тому важливо відобразити в балансі дебіторську заборгованість, дотримуючись принципу обачності: щоб активи та дохід не були завищені, а зобов'язання чи витрати - занижені. Її оцінка має бути достатньо обгрунтованою, щоб незалежний аудитор погодився з нею.
Продаж товарів і надання послуг в кредит, при застосуванні принципу нарахування, як правило, співпадає з визнанням доходу від реалізації. Борги, які, можливо, не будуть сплачені дебіторами внаслідок їх неплатоспроможності, входять до складу доходу, необгрунтоване завищуючи реальний результат від реалізації.
У балансі дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги відображається за чистою вартістю. Чиста вартість дебіторської заборгованості — це сума дебіторської заборгованості після вирахування сумнівних та безнадійних боргів. Сумнівний борг — це дебіторська заборгованість, відносно якої існує ймовірність її неповернення боржником. Безнадійна дебіторська заборгованість (безнадійний борг) — це заборгованість, відносно якої існує впевненість у її неповерненні боржником, або позовний термін якої минув.
ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ ЗА РОЗРАХУНКАМИ
Дебіторська заборгованість за розрахунками виникає по переплачених податках, зборах та інших платежах до бюджету, виданих авансах, нарахованих дивідендах, процентах, роялті тощо, які очікуються до надходження. По цій статті також вказується заборгованість фінансових і податкових органів, пов'язаних сторін, заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків, яка відображається у складі оборотних активів і не може бути включена до інших статей.
ІНША ПОТОЧНА ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ
До іншої поточної дебіторської заборгованості відносяться всі види дебіторської заборгованості, які не входять до складу дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги та дебіторської заборгованості по розрахунках. Зокрема це заборгованість працівників підприємства по інших операціях, наприклад, за товари, придбані в кредит, або за отриманими від підприємства позиками.
ПОТОЧНІ ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ
Згідно з МСБО 25 "Облік інвестицій" та відповідним П(С)БО 12. "Фінансові інвестиції": поточна фінансова інвестиція - це інвестиція, що легко реалізується та призначається для утримання протягом терміну, що не перевищує один рік.
До числа поточних фінансових інвестицій відносяться:
• короткострокові комерційні ринкові папери;
• казначейські векселі;
• короткострокові боргові папери;
• депозитні сертифікати;
• інші ринкові цінні папери, придбані з метою перепродажу протягом терміну, що не перевищує один рік.
В українській обліковій практиці під короткостроковими фінансовими вкладеннями розуміють короткострокові цінні папери та інші дохідні активи, що придбані (вкладені) підприємством для одержання прибутку на строк не більше одного року: • акції; • облігації; • сертифікати; • казначейські зобов'язання.
Як бачимо, складові поточних інвестицій практично не відрізняються. Однак, суттєво відрізняються критерії віднесення фінансових інвестицій до поточних: за чинним вітчизняним законодавством — це термін їх утримання, що не перевищує одного року з дати балансу, а за МСБО 25 та П(С)БО 12 - їх вільна конвертація на фондовому ринку. Тому, якщо фінансову інвестицію передбачається утримувати на підприємстві протягом терміну, що не перевищує 12 місяців з дати балансу, але вона не може бути легко реалізована, її слід класифікувати як довгострокову та відобразити у складі необоротних активів балансу. Первісна оцінка поточної інвестиції здійснюється за собівартістю.
ГРОШОВІ КОШТИ ТА ЇХ ЕКВІВАЛЕНТИ
У цій статті відображаються суми грошей, що на дату балансу знаходяться: • в касі; • на банківських рахунках; • в дорозі; • у формі грошових документів; • у формі виставлених акредитивів.
Складовою облікової політики підприємства є критерій віднесення інвестицій до грошових еквівалентів. Як правило, до грошових еквівалентів відносять поточні інвестиції, початковий строк погашення яких не перевищує 3 місяці і відносно яких існує впевненість у тому, що вони не зменшать свою вартість протягом періоду їхньої чинності.
До складу грошових коштів не відносяться гроші на банківських рахунках, обмежені для поточного використання протягом терміну, що перевищує один рік. Їх слід відображати у складі необоротних активів як інші фінансові інвестиції.
Суми грошових коштів та їх еквівалентів, наведені у балансі, повинні узгоджуватись із відповідними сумами звіту про рух грошових коштів.
Згідно з П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів," суми грошових коштів в іноземних валютах слід відображати з використанням відповідних валютних курсів на дату балансу.
Курсові різниці, що виникають при перерахунку сум грошових коштів в інвалютах, визнаються як доходи або витрати того періоду, у якому вони виникли, та відображаються у звіті про фінансові результати у складі інших фінансових доходів (витрат).
Порядок розкриття інформації про грошові кошти у примітках до фінансової звітності наведено далі у роботі.
ІНШІ ОБОРОТНІ АКТИВИ
Ця стаття балансу містить вартість оборотних активів, які не увійшли до складу статей "Запаси", "Векселі одержані", "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги", "Дебіторська заборгованість по розрахунках", "Інша дебіторська заборгованість", "Поточні фінансові інвестиції", "Грошові кошти та їх еквіваленти".