Наступним видом валютних операцій є строкова, або форвардна, валютна операція. Форвардними валютними операціями називаються операції, розрахунок за якими проводиться більш ніж через два робочих дні після їх укладення за курсом, що встановлений у момент укладання угоди. Вони використовуються для захисту покупців валют від зміни курсів валют у часі або для вилучення прибутку у зв'язку із зміною курсів. Необхідність у проведенні операцій на умовах "форвард" витікає, як правило, з короткострокових вимог і зобов'язань експортерів та імпортерів клієнтів банку
2.4 Визначення основних проблем сучасного стану функціонування фінансових бірж України
Основними проблемами сучасного стану функціонування фінансових (фондових та валютних) бірж в Україні є їх практична відсутність у класичному стилі їх функціонування за кордоном. Існуючі монопольні структури – МВРУ на валютному ринку та ПФТС на фондовому ринку - фактично є по статуту торговельно-інформаційними системами, тобто не виконують основних посередницьких функцій фінансових бірж [21], [25]:
- страхування можливих збитків учасників операцій;
- участь за допомогою рахункових палат у заключенні та контролі
виконання біржових угод;
- котирування цінних паперів, які виставляються на торги, як гарантія
платоспроможності емітентів.
Керівники фондових бірж України [24]:
- ЗАТ "Українська міжбанківська валютна біржа";
- ВАТ "Київська міжнародна фондова біржа";
- ЗАТ " Українська міжнародна фондова біржа";
- ЗАТ "Донецька фондова біржа";
- ЗАТ "Придніпровська фондова біржа";
- ЗАТ " Кримська фондова біржа";
в зверненні до президента України у 2006 роки вказали, що згідно з підрозділом "Фінансові ринки" розділу IV Програми "Назустріч людям" чітко визначено, що з метою розвитку надійного та прозорого ринку небанківських фінансових послуг Уряду необхідно забезпечити "створення умов для ефективного функціонування та розвитку фондових і товарних бірж, розрахунково-клірингових інститутів".
Згідно з пунктами 3 та 4 підрозділу "Фондові ринки" розділу IV цієї ж Програми також чітко визначено, що Уряд України забезпечить:
- "Зосередження торгівлі корпоративними цінними паперами, емітованими приватизованими підприємствами, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (у тому числі при їх первинній емісії) виключно на біржах";
- "Зосередження продажу корпоративних прав, емітованих підприємствами - природними монополістами у процесі їх приватизації, виключно на біржах, що забезпечить їх перетворення у публічні корпорації та створення системи, яка унеможливлює незаконну концентрацію капіталу…"
З наведених цитат чітко зрозуміло, що означає формулювання "виключно" відносно фондових бірж, тобто неможливість іншого трактування.
На жаль, підміна і сплутування понять "фондова біржа" та "організований ринок" простежується і на рівні окремих державних відомств, таких як Державна комісія з цінних паперів та фондовому ринку (ДКЦПФР) і Фонду державного майна України (ФДМУ).
Як у діючих, так і у проектах їх нормативних актів неодноразово поняття "фондова біржа" трансформувалося у поняття "організований ринок".
Але ж, так званий "організований ринок" включає до себе не тільки фондові біржі, а і позабіржові торгово-інформаційні системи (ТІС), головною функцією яких, на відміну від фондових бірж, є обмін цінами попиту та пропозиції за цінними паперами без обов'язкового укладення угод з ними. ТІС не несуть ніяких зобов'язань за невиконання умов укладених угод та роблять можливими індикативні угоди, що веде до переходу фондового ринку до тіньового сектору. До того ж необхідно зауважити, що створення та діяльність ТІСів не регламентуються жодним законодавчим актом України і не визначені ні Цивільним [9], ні Господарським кодексом [8].
У зв’язку із взазаними више заявами групи фондових бірж на адресу вищого керівництва країни щодо ситуації з організаторами торгівлі в Україні (фондовими біржами та торговельно-інформаційними системами), Рада ПФТС заявила, що [32]:
— змушена розцінювати звернення фондових бірж як спробу тиску на державу з метою застосування адмінресурсу для штучного перерозподілу організованого ринку цінних паперів на користь окремих його учасників;
— метою здійснення зазначених дій є спроба адміністративного обмеження торгівлі акціями підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, та підприємств-монополістів;
— наслідком практичної реалізації таких зусиль буде зруйнування ПФТС, як єдиного на сьогодні постійно діючого в Україні організаційно оформленого фондового ринку, на якому зосереджено 80% загального обсягу організованої торгівлі цінними паперами, тоді як на 8 українських біржах — лише 20%.
З метою спростування інформації, яка дискредитує ПФТС як легітним-ний інститут організаційно оформленого фондового ринку, Рада ПФТС (Склад Ради: Альфа–Банк, ВАБанк, Драгон Капітал, КІНТО, Конкорд Капітал, Міжрегіональна Фінансова Компанія, Національний Резервний Банк – Україна, Он-Лайн Капітал, Перший Український Міжнародний Банк, Сігма-фонд, СІНКОМ, Сократ, УкрСиббанк, Укрсоцбанк, Фоїл Сек'юрітіз Нью Юроп.) повідомляє, що [32]:
— ПФТС як торгово-інформаційна система створена відповідно до за-конодавства України і формувалась протягом багатьох років завдяки зусил-лям професійних учасників ринку цінних паперів України, що дозволило їй стати загальновизнаним організатором торгівлі цінними паперами;
— ПФТС на сьогодні – це ліцензований організатор торгівлі цінними паперами, учасниками якого є провідні компанії та банки, що функціонує за загальноприйнятими на ринках багатьох країн правилами та технологіями, виконання замовлень на якому, всупереч твердженням бірж, є обов’язковим і результати торгів на якому визнаються всім світом, у режимі реального часу транслюються користувачам Reuters, Bloomberg та Thomson Financial, на постійній основі використовуються для прогнозів щодо розвитку українського ринку цінних паперів Світовим банком, Міжнародною фінансовою корпорацією та рейтинговою агенцією Standard & Poor’s;
— укладання угод на ПФТС є добровільним вибором професійних учасників фондового ринку України, а не результатом використання адмінресурсу;
— законодавство України передбачає надання всім фондовим біржам та торговельно-інформаційним системам однакової (єдиної) ліцензії на організацію торгівлі цінними паперами, не створюючи переваг за формальною ознакою жодному із організаторів торгівлі;
— законодавство ЄС визнає регульованим ринком, організатором торгівлі, фондовою біржею регулярно функціонуючу торговельну систему, що забезпечує ліквідність та ціноутворення на ринку цінних паперів, якою і є ПФТС.
Шляхами вирішення короткострокових та середьострокових заходів
створення активного і справді динамічного ринку ЦП в Україні є наступні [25]:
- ДКЦПФР повинна негайно визнати, зареєструвати і видати ліцензію ПФТС як “фондовій біржі”. На ПФТС здійснюється 86% транзакцій організованого ринку України, вона знаходиться у приватному володінні і управлінні, вона користується повагою з боку професійних учасників ринку і продовжує розвивати свою спроможність справедливо і прозоро обслуговувати ринок.
- Треба здійснити заходи для консолідації решти майже непрацюючих
фондових бірж шляхом добровільного об’єднання або відміни ліцензій з метою забезпечення прозорості ціноутворення, що є критично важливим питанням для проведення приватизаційних торгів та для інвестування активів недержавних пенсійних фондів. У зв’язку з низькою активністю цих установ настійливо рекомендуємо анулювати їх ліцензії, щоб ліквідувати проблеми, що призводять до подрібнення ринку. Для поліпшення операцій на ринку треба консолідувати наявні обмежені ресурси.
- Слід анулювати ліцензії тих брокерів-дилерів, що не здійснюють діяльності.
- Уряд, ДКЦПФР і учасники ринку, за допомогою міжнародних донорських організацій, мають здійснити спільну програму, спрямовану на заохочення відкритих АТ, особливо тих, що пропонуються для приватизації, пройти процедуру лістингу і запропонувати свої акції на продаж через добре врегульовану біржу, щоб їх могли придбати портфельні інвестори, зокрема недержавні пенсійні фонди.
Враховуючи обмеження жорстко контролюємого Національним банком України МВРУ на валютні операції з форвардними, ф’ючерсними та опціонними контрактами [12], необхідно законодавчо дати дозвіл на організацію валютних бірж в Україні для роботи з цими видами контрактів.
Розділ 3. Перспективи розвитку фінансових бірж України
3.1 Перспективи розвитку форвардної, ф’ючерсної та опціонної торгівлі на фінансових біржах України
Серед строкових операцій спекулятивного характеру розрізнюють гру на зниження курсу і гру на підвищення курсу валюти. Якщо очікується падіння курсу валюти, то гравці на зниження продають цю валюту за існуючим у даний момент курсом "форвард з тим, щоб через певний термін здати покупцеві цю валюту, яку продавець тепер може дешево купити на ринку "спот". Якщо очікується підвищення курсу валюти, то гравці на підвищення скуповують валюту за існуючим курсом, щоб при настанні терміну прийняти цю валюту, яка уже подорожчала і отримати прибуток завдяки різниці курсів.
Спекулятивні операції, як правило, здійснюються без наявності валюти. Валютний спекулянт продає її на термін з надією отримати різницю з часом у курсі [23, c.130].
Таким чином, у більшості випадків гра на підвищення і зниження курсу іноземної валюти - це гра на "різницю". При цьому не потрібен великий капітал у тій валюті, яку продають (купують). Строкові угоди з іноземною валютою, що укладаються з метою хеджування, покриття валютного ризику, застосовуються при великих комерційних і фінансових операціях.