- сприяння надходженню інвестицій у реальний сектор економіки;
- створення ефективної системи захисту прав і інтересів інвесторів, як вітчизняних, так і іноземних;
- створення сприятливих умов для розвитку інститутів спільного інвестування, в тому числі недержавних пенсійних фондів;
- розбудови сучасної надійної системи виконання угод з цінними паперами та обліку права власності на цінні папери;
- розбудови ефективної системи організованої торгівлі, яка має визначати ринкову вартість цінних паперів вітчизняних емітентів;
- створення умов для підвищення конкурентоспроможності фондового ринку України з дальшою цивілізованою його інтеграцією в міжнародні ринки капіталу;
- гармонізації політики держави на фондовому ринку з грошово-кредитною, валютною і бюджетно-податковою політикою з метою розвитку фондового ринку України.
Податкове стимулювання розвитку фондового ринку України
потребує:
- звільнення від обкладення податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість некомерційних (неприбуткових) організацій фондового ринку;
- скасування плати (державного мита) за реєстрацію інформації про новий випуск цінних паперів в частині, що відповідає сумі раніше зареєстрованої емісії, та реєстрацію інформації про випуск цінних паперів, розміщення яких здійснюється на організаційно оформленому ринку;
- відмови від оподаткування курсових різниць, що виникають при перерахуванні у національну валюту інвестицій на фондовому ринку, які надходять в іноземній валюті;
- скасування оподаткування майна та коштів, що надходять підприємству-платнику податків від інвесторів на виконання інвестиційних зобов'язань за договорами купівлі-продажу державних пакетів акцій під час приватизації такого підприємства;
Розбудова інфраструктури фондового ринку потребує:
- розвитку професійної діяльності з управління цінними паперами, кастодіальної, з інвестиційного консультування;
- зосередження торгівлі акціями та облігаціями підприємств та угод з великими пакетами цінних паперів на організаційно оформленому ринку;
- організації обміну інформацією між організаційно оформленими ринками;
- запровадження електронного документообігу при укладанні та виконанні угод з цінними паперами, прийняття єдиних стандартів та сертифікації систем електронного цифрового підпису та шифрування даних;
- здійснення заходів щодо запобігання маніпулюванню ринком, нечесній торговій практиці і порушенню етики професійної діяльності на фондовому ринку.
Розвиток законодавства України про цінні папери потребує:
- прийняття Законів України "Про інститути спільного інвестування (корпоративні та пайові інвестиційні фонди)", "Про цінні папери та фондовий ринок" (нова редакція), "Про акціонерні товариства", "Про недержавні пенсійні фонди", "Про електронний документообіг та електронний підпис","Про інсайдерську інформацію". Прийняття Закону України "Про акціонерні товариства", в якому повинні бути визначені принципи ефективного корпоративного управління, дасть змогу усунути наявні недоліки та забезпечити захист акціонерів. Використання під час укладення угод із цінними паперами інсайдерської інформації, що спотворює ціни на фондовому ринку, знижує довіру до ринку цінних паперів та його учасників, тому для захисту прав і законних інтересів емітентів та інвесторів, контролю за діяльністю інсайдерів на ринку цінних паперів системі законодавчого регулювання фондового ринку України бракує Закону "Про інсайдерську інформацію", що, як правило, застосовується в розвинутих країнах.
Підготовка фахівців з питань фондового ринку та корпоративного управління потребує:
- створення комплексної, постійно функціонуючої системи підготовки фахівців з питань фондового ринку та корпоративного управління із застосуванням сучасних навчально-методичних технологій та використанням міжнародного досвіду в цій сфері;
- забезпечення Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку координації діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, наукових установ та навчальних закладів, об'єднань професійних учасників ринку, науковців у сфері підготовки фахівців з питань фондового ринку та корпоративного управління;
- встановлення кваліфікаційних вимог до фахівців професійних учасників фондового ринку.
Розвиток фондового ринку в Україні гальмує також низький рівень знань, поінформованості населення щодо його функціонування. Сьогодні населення (навіть та його частина, яка має заощадження, проте зберігає їх у вигляді депозитів) не має базових знань щодо можливої користі вкладення коштів у цінні папери, щодо процесів, які відбуваються на фондовому ринку, мінімально необхідної інформації про події на ньому, — а тому не може оцінити можливі переваги та втрати. Воно не обізнане із законодавством, яке регламентує поведінку учасників ринку, із власними правами, що реалізуються у процесі купівлі-продажу цінних паперів, а також правами власників акцій. Це призводить до низької активності на ринку цінних паперів фізичних осіб, які в розвинутих країнах є одними з головних інвесторів. До того ж в Україні відсутня торговельна інфраструктура для дрібних інвесторів, а торговці цінними паперами звертають увагу на дрібних власників лише тоді, коли скуповування їхніх акцій обіцяє надприбутки.
Посилити захист прав міноритарних акціонерів і водночас активізувати участь населення в операціях фондового ринку можна, зокрема, шляхом підвищення його поінформованості про операції, що здійснюються на фондовому ринку, реалізації спеціальних просвітницьких програм з питань організації, і принципів функціонування фондового ринку та можливих ризиків, притаманних цьому виду діяльності. Важливою передумовою є також.створення мережі дилерських компаній, які працюватимуть із дрібними інвесторами чи надаватимуть послуги з купівлі та продажу акцій міноритарних акціонерів.
З переходом України на ринковий шлях розвитку, інтеграцією у світове економічне співтовариство та з метою участі у міжнародних інтеграційних процесах виникла необхідність формування макросистем ринкової економіки в складних, суперечливих умовах непристосованих до ринку елементів колишньої соціалістичної економіки. Тому надзвичайно актуальним на сьогоднішній день є визначення проблем українського ринку цінних паперів та шляхів його поновлення і подальшого розвитку.
У першій частині роботи я з'ясував, що цінний папір - така форма існування капіталу, яка може передаватися замість нього самого, обертатися на ринку як товар і приносити дохід; це документ, що засвідчуює майнові права, ринок цінних паперів - це сукупність економічних відносин з приводу випуску і обігу цінних паперів між його учасниками.
По другій частині можна зробити висновок, що рух курсів акцій українських емітентів часто не тільки не зумовлений фундаментальними мікроекономічними чинниками, а й відбувається в напрямку, що суперечить економічним передумовам.
У третій частині своєї роботи я розглядав історію розвитку українського ринку цінних паперів і сьогоднішні його проблеми, а також спробував визначити подальші його шляхи розвитку.
Отже, для успішного вдосконалення ринку необхідне: по-перше підвищити довіру до ринку цінних паперів, по-друге необхідно удосконалити законодавчо-правову базу, по-третє необхідна така політика, яка б дозволила в короткі терміни завершити процес приватизації, оскільки з досвіду розвинених країн видно, що акції АТ виконують велику роль на ринку цінних паперів. У нашій же країні провідна роль належить державним цінним паперам. Є ще один істотний момент - український ринок цінних паперів відчуває серйозний брак капіталовкладень і є проблема із залученням іноземного капіталу, і як вже було відмічено причиною цього є політико-економічний стан країни. І не дивлячись на всі зусилля Уряду і Міністерства фінансів, і банків український ринок ще далекий від світових стандартів, тому що вся група негативних чинників ще робить значний вплив на його розвиток. Поновлення українського фондового ринку безпосередньо залежить від того, наскільки швидко буде поновлено довіру вітчизняних та закордонних інвесторів до українських цінних паперів.
1. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» // Відомості Верховної ради України. – 1996.- №51, С. 292.
2. Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18.07.1991 р.№1201-ХХ1, ВВР,1991 р., №38, С. 508.
3. Розпорядження Президента України « Про заходи щодо прискорення розвитку фондового ринку України» від 19.06.1998 р. № 275/98-рп // Цінні папери України. – 1998. - № 14, С. 1.
4. Алехин Б.И. Как работает рынок ценных бумаг // ЭКО. – 2001. - № 12, С. 11-15.
5. Алехин Б.И. Виды ценных бумаг // ЭКО. - 2001. - № 11. С. 23-25.
6. Андреев В. К. Правове регулювання ринка цінних паперів // Бухгалтерський облік. - 2003. - № 2, С. 18.
7. Аптекар С., Чумаченко Н. Комплексне дослідження функціонування бірж на ринку України // Економіка України. – 2004.- № 7.
8. Афоніна С. Особливості обігу державних цінних паперів // Аудитор. - 2000. -№ 5, С. 27.
9. Державне регулювання ринка цінних паперів: інституціональна структура // Економіка і життя. - 2004. - № 38, С. 19.
10. Єщенко С. Біржа: задачі и функції // Економіка України – 2004. - №3., С. 8.
11. Ж. Габриелян, С. Куприянов. Маркет-мейкерство на рынке акций: задачи, возможности и проблемы // Рынок ценных бумаг. - 2003. - № 10, С. 17.