Міністерство освіти України
Донецький національний університет
Кафедра обліку та аудиту
з «Теорія бухгалтерського обліку»
на тему:
«Бухгалтерський облік
в системі управління
господарською діяльністю
студента II курсу денного відділення
спеціальності 0106 української групи
Вієцького Олександра Анатолійовича
Науковий керівник: Смирнова Лариса Дмитрівна
Донецьк
2000 р.
Реферат
Курсова робота: 27 стор., 1 мал., 10 джерел.
Тема: “Бухгалтерський облік в системі управління господарською діяльністю”.
Мета роботи: вивчити сутність обліку в системі управління, його принципи та способи класифікації на Україні.
Методи дослідження: робота з літературою, дедукція та індукція, логічний аналіз.
Встановлено, що, в України, як і в міжнародній практиці, бухгалтерський облік є значною та невід’ємною частиною господарського обліку.
Дослідження показало, що найважливішими функціями бухгалтерського обліку є спостереження, реєстрація, відображення та узагальнення а також передача інформації прог діяльність господарюючого суб’єкта.
Однією з відмітних рис сучасного бухгалтерського обліку на підприємствах є його комп’ютеризація, завдяки чому він стає більш швидким, зручним, точним, легким для освоєння та використання.
Ключові поняття: бухгалтерський облік, управлінський облік, комп’ютеризація обліку, аналітична бухгалтерія.
Студент _________________ О. Вієцький
Розділ 1. Історія розвитку господарського обліку 5
Розділ 2. Становлення бухгалтерського обліку в системі господарського обліку 7
2.1. Види господарського обліку 7
2.2. Процес інтеграції видів господарського обліку 11
2.3. Користувачі бухгалтерської інформації 13
2.4. Порівняльна характеристика систем управлінського і фінансового обліку 15
Розділ 3. Роль бухгалтера-аналітика в управлінському процесі 18
Розділ 4. Комп’ютерні технології бухгалтерського обліку 21
Висновок 26
Список використаної літератури 27
Вступ
Розділ 1. Історія розвитку господарського обліку
Господарський облік відображає процеси, які пов'язані з господарською діяльністю.
Облік виник у процесі матеріального виробництва на певній стадії розвитку людства, і господарська діяльність сприяла його поширенню. Про використання обліку в практичній діяльності людства на ранніх стадіях розвитку суспільства свідчать свитки папірусу (Древній Єгипет, 3400—2980 рр. до нашої ери), глиняні пластинки або таблетки (Вавилон), дощечки, вибілені гіпсом (Греція), навощені дощечки, ликопапірус, пергамент (Рим) тощо.
Перші письмові дані про господарський облік відносяться до XIV сторіччя. У 1391 р. італійський історик Т.Зерби писав про наявність подвійного запису, при якому сума кожної господарської операції записувалась двічі. В 1458 р. купець з Дубровника Бенедетто Котрулі в книжку "Про торгівлю і досконального купця" включив главу про подвійну бухгалтерію. Оскільки ця книжка була знайдена зовсім недавно, автором подвійної бухгалтерії багато сотень років вважався монах-математик Лука Пачолі (Пачіолі) (1445—1515 рр.). На відміну від Б.Котрулі, Л.Пачолі у своїй книзі "Трактат про рахунки і записи" розглядав облік як універсальну методичну науку.
Першим офіційно призначеним книготримачем (тобто бухгалтером) був Христофор Штехер (1498 р.), а контролером обліку (тобто аудитором) — Джон де Пайкеслей (1324 р.).
У Росії першим, хто отримав у 1732 р. звання головного бухгалтера Санкт-Петербурзької митниці, був голландський купець Тиммерман.
У Київській Русі перші дані про облік як практичну діяльність відносяться до XI сторіччя.
Перший нормативний документ з обліку — Військовий Статут було надруковано в Росії при Петрі І в 1716 р. Пізніше з'явились книжки з обліку "Про порядок у триманні приходів та видатків і рахунків про гроші і яким чином книги вести, та про те, як слід діяти в губерніях, селищах та містах" — в 1736р., "Торг амстердамський, зміст якого має все те, що потрібно знати купцям і банкірам, які проживають в Амстердамі, так і іноземним" — в 1762—1763рр., "Ключ комерції або торгівлі, тобто наука бухгалтерії, що висловлює зміст книг і утворення рахунків купеческіх" — в 1783 р.
У законодавчих та нормативних актах як колишнього СРСР, так і в українських, надається велике значення обліку як важливому фактору контролю за господарською діяльністю.
З метою вирішення завдань, поставлених перед господарським обліком, необхідно вивчати явища та процеси господарської діяльності, реєструвати їх і відображати. При цьому проводиться кількісне відображення явищ і процесів господарської діяльності (встановлюються кількісні показники — кількість отриманих матеріалів, кількість витрачених, кількість виробленої продукції тощо) і надається їх якісна характеристика.
Господарський облік має бути організований таким чином, щоб він забезпечував управління необхідною обліковою інформацією.
Виходячи з вищевикладеного та згідно з Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” “ бухгалтерський облік — це процес виявлення, виміру, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень”.[1]
Розділ 2. Становлення бухгалтерського обліку в системі господарського обліку
2.1. Види господарського обліку
На ранніх стадіях розвитку суспільства потребу в організації виробництва і торгівлі задовольняв відносно простий облік, який полягав у веденні облікових книг. З ускладненням і збільшенням виробництва та торгівлі такий облік вже не міг забезпечувати потреби щодо управління великими земельними господарствами, підприємствами, торговельними компаніями, морехідними та страховими компаніями, банками. Також неможливо було здійснювати контроль за їх діяльністю. Саме це зумовило формування у XIII—XIV сторіччі бухгалтерського обліку (від німецької Buch — книга, halten — тримати), який характеризувався складною системою методів і прийомів його ведення.
Бухгалтерський облік здійснювався в основному в окремих промислових та торговельних господарствах і не надавав загальної картини господарювання в цілому по державі. Це призвело до появи у XVIII сторіччі статистичного обліку, статистики (від латинської Status — статок), спочатку "державознавства", тобто збору необхідних для управління державою даних про населення, доходів і видатків тощо. В подальшому статистику почали відносити до особливої науки, а статистичний облік, що забезпечував її необхідними даними, використовувати для проведення статистичних досліджень про господарську діяльність.
З ускладненням промислового виробництва, розвитку системи банків і торговельних фірм бухгалтерський і статистичний облік вже не могли забезпечувати потреби щодо оперативного керівництва господарством, що зумовило на початку XIX сторіччя виділення нового виду господарського обліку — оперативного.
Розглянуті три види господарського обліку — оперативний, статистичний і бухгалтерський — удосконалюються і застосовуються в наш час. В Україні вони являють собою єдиний господарський облік.
Найбільш простий за характером ведення оперативний (оперативно-технічний) облік. Йому підлягають окремі господарські і технічні операції. За допомогою оперативного обліку відображаються такі процеси і явища, як вихід працівників на роботу, рівень температури плавки у печах тощо. Оперативний облік ведеться не в цілому по господарству, а за окремими операціями у розрізі дільниць — цех, бригада, ланка, зміна. Причому оперативні дані в основному лише фіксуються і не узагальнюються в цілому по підприємству. Частіше такий облік ведеться в натуральних вимірниках, рідше в трудових.
Грошові вимірники не є узагальнюючими, а виступають лише як засіб обліку (наприклад, надходження грошових коштів до каси).
Головним завданням оперативного обліку є швидка (оперативна, за короткий проміжок часу, протягом дня) видача оперативних даних. Оперативний облік передбачає використання статистичних методів, головним чином, таких, як спостереження господарських та технологічних операцій та їх реєстрація. Саме відображення господарських операцій безпосередньо у процесі їх здійснення дозволяє оперативно їх контролювати та управляти ними.
Таким чином, оперативний (оперативно-технічний) облік — це спосіб спостереження, відображення та контролю окремих господарських та технічних операцій безпосередньо в процесі їх здійснення з метою оперативного керівництва ними.
Статистичний облік вивчає і контролює масові суспільно-економічні та окремі типові явища і процеси. При цьому їхні кількісні аспекти статистика досліджує в нерозривному зв'язку з якісним змістом (наприклад, динаміка виробництва і собівартості продукції, продуктивності та оплати праці тощо) і виявляє закономірності їхнього розвитку. Об'єктом статистичного обліку можуть бути окреме підприємство, галузь, народне господарство в цілому. Предметом статистичного обліку є не тільки процеси матеріального виробництва, а й інші соціально-економічні явища (чисельність і склад населення, рівень добробуту, охорони здоров'я тощо).
При дослідженні явищ і процесів статистика застосовує різні вимірники (натуральні, трудові, грошовий), а також властиві їй способи опрацювання інформації (масові та вибіркові спостереження, відносні та середні величини, динамічні ряди тощо). Для одержання зведеної інформації статистикою широко використовуються дані оперативного і бухгалтерського обліку. Дані статистичного обліку застосовують також для перспективного планування і прогнозування галузевого і соціально-економічного розвитку країни в цілому.