4) акордна, при якій до виробника доводиться завдання, розмір оплати за його виконання, а також розмір стимулів за дострокове і якісне виконання завдання, граничний строк його виконання.
Відрядна форма оплати праці зацікавлює робітників в підвищенні продуктивності праці.
Як відрядна, так і погодинна оплата праці можуть здійснюватись як індивідуально, так і колективно (бригадна організація праці). При колективній застосовується коефіцієнт трудової участі, виходячи з якого визначається заробітна плата кожного члена бригади (4).
Форми і системи оплати праці вибирає керівник підприємства. Він же встановлює робітникам конкретні розміри тарифних ставок.
Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати, яка регулюється з врахуванням рівня економічного розвиткку, продуктивності праці, середньої заробітної плати, величини мінімального житєвого бюджету. Вона встановлюється Кабміном України.
На підприємствах також може застосовуватись оплата праці по трудових угодах і контрактах. Трудова угода заключається між підприємством і робітником, що залучається зі сторони для виконання конкретної роботи, яку не можна виконати силами підприємства.
В теперішній час широко поширена оплата праці по контракту. Вона заключається в домовленості сторін і пов’язується з виконанням умов контракту (1).
РОЗДІЛ 2. ТЕХНІКА ПІДРАХУНКУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ПРИ ПОГОДИННІЙ І ВІДРЯДНІЙ ЗАРОБІТНІЙ ПЛАТІ.
Техніка підрахунку заробітної плати складається з трьох етапів: нарахування, підрахунок утримань із заробітної плати та визначення заробітної плати до видачі на руки.
2.1. Нарахування заробітної плати.
При погодинній оплаті праці сума нарахованої заробітної плати визначається шляхом множення відпрацьованих нормо-годин на тарифну ставку, а розмір премій визначається шляхом множення суми погодинної заробітної плати на визначений процент премій.
Для нарахування основної заробітної плати робітникам-відрядникам необхідно мати підсумок про їх виробіток і розцінки за виконані роботи. Для обліку виробітку продукції використовуються різні первинні документи, що залежать від характеру виробництва, системи організації і оплати праці. На підприємствах, в цехах з дрібносерійним та індивідуальним характером виробництва використовуються накопичувальні чи разові наряди (додаток 1).
У серійних виробництвах застосовується більш досконала документація - маршрутний лист, який виписується на всю партію продукції на весь шлях її обробки у даному цеху. Маршрутний лист, на відміну від наряду виписується на всю роботу (всі операції), виконувану різними робітниками для випуску відповідної партії продукції (додаток 2).
У масовому виробництві застосовується, як правило, змінний рапорт без маршрутного листка (додаток 3). Інколи ведеться журнал робіт типу табельної відомості, у якому проти прізвища кожного робітника щоденно проставляється кількість однорідного виробітку (кг, шт., тощо). Після закінчення визначеного періоду по кожному робітнику підраховують підсумок виробітку.
Первинні документи по обліку виробітку передаються в бухгалтерію, де вони перевіряються і групуються. Якщо облік ведеться на кількох документах, то в бухгалтерії складається нагромаджувальна карточка обліку виробітку.
На підставі цих первинних та групових документів здійснюється нарахування заробітної плати, яка визначається множенням встановленої розцінки за одиницею виробітку на кількість виробів. При відрядно-преміальній заробітній платі відзначається норма виробітку.
В тому випадку, коли робота здійснюється колективом по відрядній формі оплати праці, то порядок визначення заробітної плати такий:
1) визначається заробіток по тарифу кожного робітника і бригади в цілому множенням ставок тарифних відповідного розряду на кількість годин;
2) визначається коефіцієнт розподілу як відношення місячного заробітку бригади на загальний заробіток по тарифам;
3) визначається сума заробітної плати кожного робітника шляхом множення заробітної плати за тарифом кожного члена бригади на коефіцієнт розподілу.
Бригадирам із числа робітників-відрядників, не звільнених від основної роботи, нараховують доплати за керівництво бригадою.
Розподіл заробітної плати між членами бригади проводиться з урахуванням коефіцієнтів трудової участі для кожного робітника. Це рішення оформлюють протоколом, який здають у відділі праці і заробітної плати для розрахунку заробітної плати.
Нарахування заробітної плати здійснюється у розрахунково-платіжній відомості по кожному працівнику за її видами (відрядна, погодинна, премії та різного виду нарахування). До іншої нарахувань відносяться доплати за роботу в святкові (вихідні дні), роботу в понадурочний час, персональні надбавки, інші доплати.
Також одним з нарахувань є нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності. Джерелом виплати цієї допомоги є кошти фонду соціального страхування. Оплпта допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюється на основі листків непрацездатності і табелю обліку використаного часу.
Розміри цієї допомоги визначаються виходячи із середнього заробітку за два попередні місяцф роботи, що передували хворобі, кількості днів хвороби і трудового стажу роботи. До фактичного заробітку при цьому додають середньорічні премії виробничого характеру в частці цих двох місяців. Шляхом ділення суми заробітної плати (з відповідними добавками) на кількість робочих днів за ці два місяці одержимо середньоденний заробіток, що не повинен перевищувати подвійної тарифної ставки, посадового окладу (крім випадків виробничого травматизму, професійного захворювання, а також захворювання внаслідок чорнобильської катастрофи). Одержаний середньоденний заробіток перемножують на кількість днів хвороби, зазначених у листку непрацездатності (4).
З метою поліпшення забезпечення робітників і службовців допомогою з тимчасової непрацездатності законодавством встановлено:
1. Робітникам і службовцям, що не є членами профспілки, допомога у тимчасовій непрацездатності видається за нормами встановленими для членів профспілки (дорівнювала 50%).
2. Робітникам і службовцям, що мають безперевний стаж роботи до трьох років, підвищується розмір допомоги з тимчасової непрацездатності до 60% заробітку; круглим сиротам, що не досягли 21 року і мають безперервний стаж роботи, до 80% заробітку; із стажем роботи до 5 років - 60%, від 5 до 8 років - 80%, 8 і більше років - 100%.
У розмірі 100% заробітку незалежно від стажу роботи виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності при наявності 3 і більше дітей віком до 18 років, внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, при вагітності і родах (9).
Робітники і службовці, що порущують режим, встановлених для них лікарем, а також ті, що виїхали у період тимчасової непрацездатності до іншої місцевості без згоди лікуючого лікаря, позбавлюються допомоги з того дня, коли було допущене порушення, і на встановлений строк. Допомогу з тимчасової непрацездатності в цьому випадку не нараховують.
2.2. Утримання з заробітної плати.
У правій частині розрахунково-платіжної відомості відображаються утримання із заробітної плати. До них відноситься прибутковий податок, суми по виконавчих листах, по виконавчим написах нотаріальних органів; суми з осіб, що відбувають виправні роботи; профспілкові внески; одержаний аванс за звітний місяць; надлишково виплачені суми за попередній період, виявлені внаслідок проведених перевірок або самоперевірок; своєчасно неповернуті підзвітні суми; грошові нарахування (на нестачі товаро-матеріальних цінностей, розкрадення тощо), штрафи та інші відраховування відповідно до чинного законодавства; відрахування до пенсійного фонду (9).
У відповідності з Указом Президента України від 13 вересня 1995 року №519 встановлені слідуючі ставки прибуткового податку з доходів громадян:
| Місячний сукупний дохід (у неоподатковуваний мінімумах) | Ставки і розміри податку |
| До 17 гривень 18-85 гривень (1-5 неоподатковуваних мінімумів) 86-170 гривень (5-10 неоподатковуваних мінімумів) 171-1200 гривень (10-60 неоподатковуваних мінімумів) 1201+1700гривень (60-100 неоподатковуваних мінімумів) 1701гривня і більше (більше 100 неоподатковуваних мінімумів) | Не обкладається 10 % від суми доходу, який перевищує розмір одного неоподатковуваного мінімуму 6 грн. 80 коп+15% від суми, що перевищує 85 грн. 19грн50коп+20% від суми, що перевищує 170гривень 180грн 55 коп+30% від суми, що перевищує 1000 гривень 393 грн 55коп +40% від суми, що перевищує 1700 гривень |
Нарахування, утримання і перерахування в бюджет податку здійснюється підприємствами всіх форм власності і фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності. При наявності доходу громадяни повинні представити в податкові інспекції декларацію і інші необхідні документи, які підтверджують достовірність вказаних в декларації даних, як по місцю основної роботи, так і по місцю не основної (додаткової). У випадку несвоєчасного або неправильного утримання податку перерахунок його допускається не більше як за три роки з моменту встановлення факту неправильного оподаткування (1).
В сукупний оподатковуваний дохід громадян включаєється:
1) доходи за виконання трудових обов’язків, в тому числі за сумісництвом на тому ж підприємстві;
2) доходи за виконання робіт за договорами підряду;
3) доходи по акціях;
4) доходи, отримані внаслідок розподілу прибутку підприємства;
5) виплати по листах непрацездатності, по хворобі або по догляду за дитиною;
6) інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств своїм працівникам матеріальних і соціальних благ в грошовій і натуральній формі.
З суми доходів, отриманих працівниками не по місцю основної роботи, а також тими, що не мають постійного місця проживання в Україні, податок утримується в розмірі 20% без врахування пільг по місцю його виплати.