Що ж стосується експертизи при визначенні та підвищення якості зубних щіток, то роль її можна сказати є визначальною. Так як зубні щітки, що представлені на сучасному ринку України є в більшості іноземного виробництва. За цієї умови експертиза під час приймання є першочерговою ланкою, що може здійснити перевірку щодо якості, безпечності та відповідності споживчим вимогам іноземного товару ще до того моменту, як він з’явиться в торгівельних підприємствах, що займаються тільки реалізацією. Експертиза, як процес, вже є контролем першого, а в деяких випадках єдиного рівня контролю якості товару з різних сторін. Адже об’єктом експертизи може бути не тільки товар, а також його пакування і маркування, ціла партія товару, договори купівлі - продажу, товаро – супровідні документи й транспорт. Але не треба забувати про те, що експертиза та контроль мають дуже багато відмінностей, наприклад щодо виконавців , об’єктів дослідження та результатів роботи. Виходячи з цього основною роллю, що бере на себе експертиза - дослідження якості зубних щіток, маркування, пакування, перевірка товаро – супровідних документів тощо.
Але треба звернути увагу на те, що основну роль в підвищенні якості та перш за все контролі за якістю зубних щіток виконує державна санітарно-гігієнічна експертиза.
Наказ Міністерства юстиції України № 247 від 09.10.2000 «Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи», що розроблений відповідно до Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» («Про метрологію та метрологічну діяльність», «Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні» та визначає порядок діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби, спрямованої на визначення відповідності об'єктів державної санітарно-гігієнічної експертизи (далі - об'єкти експертизи) вимогам санітарного законодавства України, встановлення медичних критеріїв безпеки для здоров'я людини (показників та їх гранично допустимих рівнів, вмісту, концентрації тощо) умов використання, застосування, зберігання, виробництва, транспортування, утилізації, знищення, інформації для споживача тощо, визначені, при необхідності в етикетці, інструкції, правилах, регламентах тощо з подальшим здійсненням державного санітарно-епідеміологічного нагляду за об'єктами експертизи.
Державна санітарно-гігієнічна експертиза - є невід'ємною складовою частиною державного санітарно-епідеміологічного нагляду, що полягає у комплексному вивченні об'єктів експертизи та пов'язаних з ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм, оцінці можливого негативного впливу об'єктів експертизи на здоров'я населення шляхом досліджень, у ході яких встановлюються критерії безпеки та умови використання об'єктів експертизи;
Об'єкт державної санітарно-гігієнічної експертизи - продукція, сировина, технологія, нормативний документ, методики контролю за нормованими характеристиками, проектна, технічна, інструктивно-методична документація тощо, реалізація, функціонування, використання яких (або інші аналогічні дії) може негативно впливати на здоров'я людини і пов'язане з необхідністю виконання вимог санітарного законодавства;
Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи - документ встановленої форми, що містить опис ознак об'єкта експертизи, висновок (позитивний чи негативний) про відповідність об'єкта експертизи вимогам санітарного законодавства (санітарних норм), вимоги стосовно об'єкта експертизи - критерії безпеки та умови використання, з якими має ознайомитись і які зобов'язується виконувати замовник - власник об'єкта експертизи, і які є в подальшому предметом державного санітарно-епідеміологічного нагляду (Додаток Б).
Основною метою державної санітарно-гігієнічної експертизи є збереження та захист здоров'я людей шляхом виявлення, попередження, зменшення та усунення шкідливого впливу на них об'єктів експертизи.
Що ж стосується завдань, які бере на себе експертиза, то їх можна поділити на декілька пунктів, а саме:
- обгрунтування необхідності застосування вимог санітарного законодавства до конкретного об'єкта експертизи;
- організація обстеження, дослідження об'єктів експертизи та встановлення відповідності їх вимогам санітарних норм. У разі відсутності санітарних норм - наукове обгрунтування відповідних вимог стосовно об'єктів експертизи - критеріїв безпеки та умов використання з встановленням гігієнічних та епідеміологічних регламентів реалізації, функціонування, транспортування, утилізації чи інших аналогічних дій стосовно об'єкта експертизи, застосування відповідних показників та їх гранично допустимих рівнів, вмісту, концентрацій тощо;
- оцінка ефективності, обгрунтованості, достатності заходів щодо охорони здоров'я населення;
- оцінка можливого негативного впливу небезпечних факторів, пов'язаних з діяльністю об'єктів експертизи, визначення потенційного ризику для здоров'я населення;
- підготовка об'єктивних, обгрунтованих висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи (далі - висновки).
Експертиза, як процес контролю та забезпечення якості грунтується на деяких принципах:
- пріоритетності збереження здоров'я людини, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;
- запобігання негативному впливу об'єктів експертизи на здоров'я людей;
- наукової обгрунтованості, об'єктивності, комплексності, професійної компетентності, незалежності;
- обов'язковості проведення для об'єктів експертизи та обов'язковості виконання вимог висновків експертизи;
- відповідальності виконавців експертизи за неправильність і неповноту експертної оцінки;
- відповідальності власника об'єкта експертизи за невідповідність об'єкта вимогам висновку експертизи.
Експертиза включає такі етапи:
- звернення заявника до Головного санітарно-епідеміологічного управління Міністерства охорони здоров'я України або до закладів Державної санітарно-епідеміологічної служби України;
- здійснення вимірювань, досліджень об'єктів, наукового обгрунтування відповідних вимог щодо об'єкта експертизи (критеріїв безпеки та умов використання тощо) та оформлення звіту;
- проведення експертизи та оформлення її результатів у вигляді протоколу і висновку;
- затвердження висновку експертизи та внесення його до реєстру висновків експертизи.
Висновки державної санітарно-гігієнічної експертизи визнаються недійсними у зв'язку з закінченням терміну дії та за результатами повторної державної санітарно-гігієнічної експертизи об'єкта, призначеної Головним державним санітарним лікарем України, що визнає недійсними попередні результати.
Контроль за порядком проведення експертизи, виконанням робіт для потреб експертизи та всіх документів щодо експертизи здійснює Головне санітарно-епідеміологічне управління МОЗ України [5].
Отже, саме експертиза є визначальним поняттям під час гарантування якості зубних щіток, як товару, що має право на реалізацію та є безпечним для споживача. Товарознавча та санітарно – гігієнічна експертиза є основними видами контролю та забезпечення додержання чинного законодавства щодо показників якості та відповідності.
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРТИЗА ЯКОСТІ ТА СПОЖИВЧЕ ТЕСУТВАННЯ ЗУБНИХ ЩІТОК
2.1 Об’єкти, методи та постановка задачі дослідження зубних щіток
Об’єктом дослідження магістерської роботи є механічні зубні щітки. Обиралися зубні щітки за такими показниками:
· однакова цінова категорія, а саме середня ціна складає від 10 до 15 гривень;
· призначення, а саме для повсякденного використання кінцевими споживачами;
· вікова категорія - зубні щітки для дорослих.
Для оцінки якості зубних щіток було обрано 6 виробників - іноземні країни , що є лідерами продажу на ринку України:
· ТРИЗА Лтд., СН-6234 Триенген, Швейцарія.
· Орал–Би Лабораторіз, Ірландія, Ньюбридж. Ко Килдеа.
· Джордано АО, Хаавард Мартин сенс 30, 0978 Осло, Норвегія.
· « М&С Шиффер ГмбХ», Німеччина.
· « М&С Шиффер ГмбХ», Німеччина.
· Trisa Dental Division, Швейцарія.
Під час написання магістерської роботи були використані наступні методи:
· Органолептичні методи – для зубних щіток було проведене дослідження технічних параметрів за допомогою штангенциркуля згідно з ГОСТ 6388 – 91. Визначалися технічні розміри всіх частин зубних щіток, а саме: довжина, ширина, товщина колодки робочої частини, кількість та висота кущів. Також проводився візуальний огляд маркування та пакування , а також матеріалів їх виготовлення.
· Лабораторні методи:
- Мікробіологічні:
- Метод гігієнічного індексу – оцінка очищаючої дії зубної щітки;
- Дослідження стираючої дії - індекс ефективності, визначення ефективного очищення зубної щітки поверхні.
Сутність мікробіологічних методів полягає в тому, що за допомогою спеціальних приладів (наприклад, гіпсових пластинок) встановлюється ефективність користування зубною щіткою та отримання очікуваного результату, а також порівняння отриманих показників різних зубних щіток, дослідження впливу зубної щітки на здоров’я споживача під час її використання.
- Фізико – хімічні :
- Спектрофотометричний метод ІЧ- спектроскопія. Сутність цього методу полягає у визначенні складу полімеру за допомогою спектрів, а саме дозволяє одержувати розв'язні й чіткі спектри майже для всіх досліджуваних полімерних систем і можливих домішок та порівняння отриманих показників із вимогами стандартів, щодо допустимих норм використання тієї чи іншої сировини.
- Порівняльний метод – полягає у визначення та порівнянні всіх параметрів та характеристик при використанні зубних щіток кінцевими споживачами. Цей метод представляє собою споживчу експертизу або порівняльні споживчі тестування.