Основними функціями перевіряючи органів безпосередньо у сфері захисту прав споживачів є :
- проведення перевірок відповідно до законодавства України господарюючих суб’єктів сфери торгівлі, громадського харчування і послуг якості товарів ( робіт, послуг), додержання обов’язкових вимог щодо їхньої безпеки, а у разі потреби – якості сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів та додержання обов’язкових вимог щодо їх безпеки, а також додержання правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг.
- проведення радіологічного, хіміко – токсикологічного і фізико – хімічного контролю продуктів харчування, що виробляються та реалізуються підприємствами торгівлі та громадського харчування незалежно від форми власності та громадянами – підприємствами;
- здійснення у межах своєї компетенції контролю за додержанням законодавства України про рекламу рекламодавцями, виробниками та розповсюджувачами реклами у сфері захисту споживачів від порушень про рекламу;
- консультування споживачів з питань законодавства про захист прав споживачів та інші[17].
Здійснення інспектування торговельної мережі та підприємств пов’язано з проведенням цілої системи заходів, які спрямовані на попередження порушень прав споживачів. До них відносяться дотримання, громадянами – підприємцями вимог законів, законодавчих актів, постанов уряду, правил, нормативно – технічної документації.
Форми контролю мають свої відмінності, які необхідно враховувати в роботі службовців державних органів контролю для забезпечення реалізації політики щодо захисту прав споживачів.
Найбільш поширеними формами контролю роботи вважаються перевірки. Мета їх здійснення зводиться до визначення наявності недоліків і порушень, встановлення умов їх виникнення. Кінцева мета контролю – виправлення виявлених недоліків, припинення порушень прав споживачів, усунення причин, що їх викликають. Причин їх проведенні з’ясовується у якому стані знаходиться дотримання нормативних актів, які регламентують діяльність господарюючих суб’єктів сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, робиться ретельний аналіз документації з питань перевірки у поєднанні із глибоким визначенням фактичного стану справ.
За кількістю підприємств, що перевіряються, та за кількістю осіб, що беруть участь у обстеженні, перевірки бувають :
· разові ( одиничні),
· вибіркові,
· масові.
Залежно від змісту поставленої мети і питань, що вивчаються, перевірки можна поділити на:
· цільові
· комплексні.
Взагалі перевірка діяльності торговельних підприємства включає такі питання:
· наявність на фасаді торгового приміщення вивіски із зазначенням назви господарюючого суб’єкта та власника або уповноваженого ним органу, у громадянина – підприємця – таблички із зазначенням його адреси, номера свідоцтва про державну реєстрацію господарюючого суб’єкта та назви органу, що здійснив цю реєстрацію, наявність інформації про режим роботи;
· інформація споживачам про роздрібні ціни на товари, правильність позичання роздрібних цін;
· дотримання правил продажу;
· правильність розрахунків із споживачами: проведення грошей через ЕККА, видача споживачеві касових чеків, правильність контрольних засобів вимірювання;
· дотримання правил користування засобами вимірювання, наявність контрольних засобів вимірювання;
· наявність інформації про товар, яка передбачена Законом України « Про захист прав споживачів» та нормативними документами;
· дотримання правил зберігання і продажу товарів, дотримання термінів реалізації товарів;
· наявність у господарюючого суб’єкта відповідних документів на товари, які є у продажу, що передбачені чинним законодавством ( товаро - транспортні накладні, розрахунки – фактури, прибутково – транспортні накладні, сертифікати відповідності державної системи сертифікації або копії зазначеного сертифіката, завірена господарюючим суб’єктом, що відпустив товар, який підлягає обов’язковій сертифікації тощо);
· наявність на товарах, що надійшли до продажу, документів, які б засвідчували їх якість, а також надавали інформацію про виробника ( назва підприємства, адреса і т.п.), дати виготовлення, кінцевого терміну реалізації продукції;
· наявність Книг відгуків і пропозицій на доступному для споживачів місці. Розгляд скарг і заяв громадян відповідно до чинного законодавства;
· наявність « Куточка покупця», забезпечення в ньому інформації для споживачів, витяг із правил торговельного обслуговування та правил продажу товарів. Наявність адреси і телефонів органів, що забезпечують державний захист прав споживачів тощо[17].
Отже, порядок проведення перевірок підприємств, що займаються реалізацією зубних щіток підлягають загальному порядку здійснення перевірок торговельних підприємств. Який складається з наступних етапів:
- Перевірка наявності свідоцтва про державну реєстрацію, торгового патенту, ліцензії на торгівлю окремими видами товарів
- Перевірка наявності документів, які підтверджують відповідність виробничого приміщення для здійснення торговельної діяльності необхідним екологічним, санітарно – гігієнічним умовам, протипожежної охорони,
- Перевірка наявності інформації про підприємство та дотримання режиму роботи
- Перевірка наявності інформації про товар
- Перевірка наявності в торговельному приміщенні асортиментного переліку товарів, чинних санітарних і ветеринарних правил, правил продажу товарів та іншої необхідної нормативно – технічної документації та дотримання встановлених у них вимог.
Необхідно звернути увагу на наявність висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи на цей товар. Так як на Україні реалізуються в основному зубні щітки іноземного виробництва, то наявність санітарно – гігієнічного висновку на підприємстві є обов’язвкова.
Згідно Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя», а саме статті 10 Державна санітарно-гігієнічна експертиза полягає у комплексному вивченні документів (проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм тощо), а також діючих об'єктів та пов'язаних з ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм.
Державна санітарно-гігієнічна експертиза передбачає:
· визначення безпеки господарської та іншої діяльності, умов праці, навчання, виховання, побуту, що прямо чи побічно негативно впливають або можуть вплинути на здоров'я населення;
· встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарних норм;
· оцінку повноти та обґрунтованості санітарних і протиепідемічних заходів;
· оцінку можливого негативного впливу небезпечних факторів, пов'язаних з діяльністю об'єктів експертизи, визначення ступеня створюваного ними ризику для здоров'я населення.
Згідно Наказу Міністерства юстиції України за N 247 від 09.10.2000 року «Про затвердження Тимчасового порядку проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи »
Об'єкт державної санітарно-гігієнічної експертизи - продукція, сировина, технологія, нормативний документ, методики контролю за нормованими характеристиками, проектна, технічна, інструктивно-методична документація тощо, реалізація, функціонування, використання яких (або інші аналогічні дії) може негативно впливати на здоров'я людини і пов'язане з необхідністю виконання вимог санітарного законодавства;
Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи - документ встановленої форми, що містить опис ознак об'єкта експертизи, висновок (позитивний чи негативний) про відповідність об'єкта експертизи вимогам санітарного законодавства (санітарних норм), вимоги стосовно об'єкта експертизи - критерії безпеки та умови використання, з якими має ознайомитись і які зобов'язується виконувати замовник - власник об'єкта експертизи, і які є в подальшому предметом державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Забороняється використання або функціонування об'єктів експертизи без наявності позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи.
Визначення відповідності діючих об'єктів експертизи (тобто об'єктів експертизи, які вже використовуються або функціонують) вимогам санітарних норм здійснюється в ході поточного державного санітарно-епідеміологічного нагляду шляхом періодичної вибіркової перевірки і не потребує проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи.
Державна санітарно-гігієнічна експертиза діючих об'єктів експертизи призначається лише в разі наявності у головного державного санітарного лікаря офіційних матеріалів про негативний вплив об'єктів на здоров'я людей або зміну їх властивостей, що може спричинити такий вплив, а також у разі внесення змін до санітарного законодавства, якими встановлюються більш жорсткі вимоги до об'єктів експертизи.
Статтею 8. визначається загальний порядок ведення реєстру висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи:
- Ведення реєстру здійснюється Головним санітарно-епідеміологічним управлінням МОЗ України.
- Реєстр зберігається в місцях, які виключають доступ сторонніх осіб.
- Реєстр ведеться у паперовій формі (у вигляді журналу з пронумерованими сторінками, прошнурованого та скріпленого печаткою МОЗ) та в не паперовій формі (у вигляді записів в електронних базах даних).
- Занесення висновку до реєстру відбувається на підставі затвердження висновку головним державним санітарним лікарем або вповноваженим заступником.
- Номер висновку відповідає номеру в реєстрі.
Реєстр висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи містить такі графи:
графа 1 - дата внесення до реєстру;
графа 2 - номер за реєстром;
графа 3 - назва об'єкта експертизи;