Отже, можна зробити висновок, що вимоги діючого стандарту, щодо сировини виготовлення зубних щіток є вже не зовсім актуальними. Так, як згідно зі стандартом поліамід є основним матеріалом для виготовлення товару. Така сировина як поліетилен, поліпропілен, сополімери не нормуються. Але якщо розглядати загальні відомості та властивості, що характерні для цих полімерів, то використання їх не є небезпечним для кінцевого споживача. Основною проблемою, що виникла під час проведення фізико – хімічного дослідження є визначення природи барвника, що використовується для фарбування різних частин зубних щіток. Як стверджують виробники, для фарбування використовують харчовий фарбник індиготин ЕЕС -132, але перевірити правдивість цього судження безпосередньо дослідженням неможливо на сьогоднішній день.
Основними з мікробіологічних досліджень, які можна провести для зубних щіток є стоматологічні дослідження. Згідно з результатами досліджень, Центру Незалежних Споживчих Експертиз «ТЕСТ», що були проведені в місті Одеса в спеціальній акредитованій лабораторії, яка безпосередньо займається стоматологічними дослідженнями, зубну щітку можна дослідити за двома показниками, а саме: визначення показника очищаючої та стираючої дії[33].
Що ж стосується стоматологічних тестувань, то метою випробувань було визначення оптимального співвідношення стираючої та очищаючої дії (щітка повинна очищувати та не ушкоджувати зуби одночасно), а також оцінки характеристик, що відповідають за зручність при користуванні щіткою.
Отже, дослідження стираючої дії. Для дослідження були представлені зубні щітки тих самих виробників, що і для фізико – хімічного дослідження.
Метою дослідження був вибір найбільш оптимальної форми на основі вивчення стираючої та очищаючої дії, а також оцінки деяких характеристик: форми робочої частини та ручки, технічних характеристик, що відображають зручність під час використання щіток.
Стираючу дію визначали з використанням стандартних гіпсових пластинок, що містять барвник. Гіпсові пластини розміщують в кювету спеціального устаткування, щітку жорстко фіксують на рухомому штативі. При включенні електродвигуна щітка опускається на поверхню пластини та починає рухатися по поверхні пластини (30 рухів в хвилину вперед - назад). Відбувається стирання гіпсової пластини. Після стирання пластину виймають з кювети, осівши в кювету частинки гіпсу змивають водою, центрифугують, прозору воду над осадом зливають. Для вилучення фарбника з осаду додають ацетон або спирт, інтенсивність фарбування яких залежить від кількості стертого гіпсу, і вимірюють екстинкцію цього розчину на фотоелектроколориметрі. Чим вища екстинкція розчину, тим більше стертого гіпсу. Для визначення кількості стертого гіпсу попередньо будують калібровочну криву співвідношення розчину для кожного вагового значення фарбованого гіпсу.
Визначення абразивності проводять за формулою
А
А = _______________
Т*Р
де А –кількість стертого гіпсу в грамах;
Т –час стирання в хвилинах;
Р – площа стирання, що дорівнює площі іетки в см кв. В кожній серії проводять не менше ніж 100 досліджень. Результати досліджень представлені в таблиці 2.4.2.2.
Таблиця 2.4.2.2
Результати дослідження стираючої дії зубних щіток [36]
№ п/п | Найменування зубної щітки | Характеристика щетини | Стираюча дія(кількість стертого гіпсу в гхсм кв /хв.) |
1 | Colgate | Середньої жорсткості | 0,145 ± 0,012 |
2 | Exeed | Середньої жорсткості | 0,163 ± 0,015 |
3 | Jordan | М’яка щетина | 0,138 ± 0,014 |
4 | Aquafresh | Середньої жорсткості | 0,132 ±0,014 |
5 | Reach | Середньої жорсткості | 0,0164 ±0,018 |
6 | Trisa | М’яка щетина | 0,107 ± 0,01 |
Результати вивчення стираючої дії зубних щіток показали:
· найменш абразивною дією володіє зубна щітка Trisa;
· найбільша стираюча дія у зубних щіток Colgate та Oral-B;
· всі інші щітки знаходяться в межах стираючої дії, характерної для щіток з щетиною середньої жорсткості [37].
Отримані результати дозволяють зробити висновок, що абразивна дія у зубних щіток зумовлена безпосередньо ступенем жорсткості. Неадекватний результат отриманий лише при вивченні стираючої дії зубної щітки Jordan: висока абразивність при м’якій щетині, що стверджує виробник.
2.4.3. Експертиза маркування та пакування
Маркування – текст, умовні позначки або малюнок, нанесені на упаковування і (або)товар, а також інші допоміжні засоби. Призначені для ідентифікації товару або окремих його властивостей, доведення інформації до споживача при виготовлювачів (виконавцях), кількісних і якісних характеристиках товару. Основними функціями маркування є:
· інформаційна;
· ідентифікаційна;
· мотиваційна;
· емоційна.
Виробниче маркування – текст, умовні позначки або малюнок, нанесені виготовлювачем (виконавцем) на товар і (або) упаковування і (або) інші носії інформації.
Торговельне маркування – текст, умовні позначення або малюнок, нанесені продавцем на товарні або касові чеки, пакування і (або) товар. Основними вимогами до маркування є: достовірність, доступність та достатність. Специфічними вимогами до маркування можна назвати наступні:
· чіткість тексту ті ілюстрацій;
· наочність;
· однозначність тексту, його відповідність споживчим властивостям товару;
· наведені на маркуванні відомості не повинні вводити покупця и споживача в оману щодо кількості, якості, виготовлювача, країни походження;
· для маркування повинні використовуватися незмивні, стійкі до впливу зовнішнього середовища барвники, які дозволені для застосування органами Держаної санітарно – епідеміологічної служби[12].
Забороняється реалізація й використання вітчизняних та ввезення в Україну імпортних товарів без маркування держаною мовою України. Маркування повинно містить доступну для сприймання споживачем інформацію про :
· загальну назву товару;
· склад сировини продукту;
· дату виготовлення;
· строк придатності до споживання чи дату закінчення строку придатності до споживання;
· умови зберігання;
· найменування та адресу виробника й місце виготовлення;
· умови використання;
· іншу інформацію, передбачену чинним в Україні нормативними документами , дія яких поширюється на товар.
Чинним в Україні нормативним документом, що регламентує вимоги до маркування та пакування є ГОСТ 28660-90 «Изделия щетинно-щеточные. Маркировка, упаковка, транспортировка и хранение», який накладається на щетинно-щіткові вироби та встановлює правила щодо їх маркування, пакування транспортування та зберігання.
Цей стандарт встановлює наступні вимоги до маркування зубних щіток:
- товарний знак підприємства-виробника;
- ціна;
- позначення ступеня жорсткості (для щіток з робочою частиною із синтетичної щетини);
- модель.
Допускається наносити позначення ступеня жорсткості зубних щіток власне на виріб або на індивідуальну упаковку.
Споживче маркування безпосередньо на щетинно-щіткові вироби наносять способами лиття, об’ємними або гарячим тисненням, сіткографією або іншими способами, що забезпечують її чіткість та збереженість, у відповідності із зразком - еталоном, конструкторською, технологічною документацією або технічним описом.
На тару наклеюють або вкладають ярлик із зазначенням:
- найменування підприємства-виробника, його адреса та товарний знак;
- найменування виробу;
- артикул, модель (для виробів, що реалізуються через торговельну мережу);
- кількість виробів в упаковці;
- ціна (для виробів, що реалізуються через торговельну мережу);
- дати випуску;
- штампа відділу технічного контролю;
- зазначення стандарту, за яким виготовлено виріб;
- колір;
- ступінь жорсткості (якщо для робочої частини використовувалися синтетична щетина).
Допускається наносити споживче маркування на стрічку, що застосовується для обклеювання споживчої тари або безпосередньо тари.
Маркування на ярлику наносять типографським способом. Заповнення перемінних даних проводять за допомогою штампів або іншим способом, що забезпечує чіткість та збереженість маркування.
Маркування повинне бути чітким, розбірливим та міцним.
Транспортне маркування вантажного місця щетинно-щіткових виробів для експорту повинне відповідати вимогам зовнішньоекономічних організацій.
Зміст маркування та місце його нанесення вказуються в конструкторській документації.