3 – сильне значення;
2 – помірне значення; 1 – слабке значення. Колонка 3 – оцінка його впливу на діяльність підприємства за шкалою:
3 – сильний вплив; 2 – помірний вплив; 1 - слабкий вплив;
0 – відсутній вплив.
Колонка 4 – оцінка напрямку впливу за шкалою: + – позитивна направленість; - – негативна направленість.
Колонка 5 – надається інтегральна оцінка як здобуток показників колонок 2, 3, 4, яка свідчить про ступінь важливості чинника для підприємства.
За результатами складання SWOT матриці фахівці, керівники оцінюють сучасний стан підприємства, розробляють стратегії підприємства на різних рівнях.
| Можливості 1. Прийняття Законів “Про захист економічної конкуренції”, “Про бухгалтерський облік та звітність”, Господарського кодексу 2. Підвищення рівня та темпів зростання ВВП, виробництва продовольчих та непродовольчих товарів 3. Погашення заборгованості з зарплати, пенсій 4. Зростання доходів населення 5. Розробка та впровадження нових товарів, технологій 6. Прихильність покупців до підприємства та його товарів 7. Тривалі господарські зв’язки з окремими постачальниками 8. Взаємозв’язки з прихильною та бажаною контактною аудиторією | Загрози 1. Недосконале законодавство у сфері підприємницької діяльності 2. Інфляційні процеси 3. Низька купівельна спроможність потенційних покупців 4. Несприятлива демографічна ситуація 5. Посилення тиску з боку постачальників щодо форм розрахунків 6. Збільшення кількості активних і потенційних конкурентів | |
| Сильні сторони 1. Адаптована до ринкових умов діяльності оргструктура управління 2. Удосконалення торгово-технологічних процесів 3. Широкий асортимент товарів 4. Вигідне місце розташування 5. Достатньо високий імідж на ринку споживчих товарів 6. Рентабельна загальна діяльність підприємства | Поле СіМ | Поле СіЗ |
| Слабкі сторони 1. Нестаток власних обігових коштів 2. Відсутність стратегій розвитку 3. Недостатній рівень маркетингової діяльності 4. Недостатність рекламних заходів, методів стимулювання попиту споживачів 5. Недостатній рівень використання засобів СТИЗ щодо продавців, посередників 6. Низькі витрати на наукові дослідження і розробки 7. Недостатній рівень кваліфікації АУП для роботи в умовах трансформації економіки України | Поле СлМ | Поле СлЗ |
Рисунок 3.1 Матриця SWOT
Маркетингова орієнтація у діяльності підприємства вимагає, щоб будьяке господарське рішення базувалося на аналізі ринкової ситуації і тенденціях її зміни. Важливо враховувати найбільш вірогідні реакції ринку на рішення, що приймаються. Для цього треба зібрати дані, обробити їх, проаналізувати отриману інформацію, зробити висновки про наслідки прийнятих рішень.
Треба розрізняти поняття “дані” і “інформацію”.
Дані – це зареєстровані результати спостережень, події, факти, думки, прогнози, що відносяться до навколишнього світу.
Дані можуть допомогти в розв'язанні ділових проблем тільки після того, як будуть перетворені в інформацію.
Інформація, в загальному розумінні, - це спеціально підібрані відомості, дані про навколишній світ, процеси, що виникають в ньому, про події, які сприймаються людьми, машинами і іншими системами.
Необхідність наукового підходу до обґрунтування поняття інформації зумовлена розвитком засобів зв'язку і потребою кількісного вимірювання повідомлень, що передаються.
З точки зору статистичної теорії, інформацією є тільки такі відомості, які зменшують або повністю усувають невизначеність, що існувала до їх отримання.
Маркетингова інформація - це відображений результат взаємодії і взаємозв'язку елементів в системі: потреби - попит - пропозиція - обмін - споживання.
В Україні державне регулювання інформаційною діяльністю підприємств здійснюється відповідно до Законів „Про інформацію”, „Про науково-технічну інформацію”, „Про національну програму інформатизації”, „Про захист інформації в автоматизованих системах”, господарчого кодексу України; законодавчими актами в окремих сферах, галузях, видах, формах і засобах інформації; міжнародними угодами, що ратифіковані Україною; принципами і нормами міжнародного права. Разом з тим, зазначені закони недостатньо реалізуються у практиці діяльності підприємств: не забезпечуються гарантії права на використання інформації; до значної частки інформації обмежений доступ; діяльність підприємств щодо використання інформації є автономною і неузгодженою; слабкою є правова і фінансовоекономічна база інформації діяльності підприємств; на низькому рівні здійснюється захист інформації.