2.6 Комплекс маркетингу
2.6.1 Товарна політика
Маркетингова товарна політика – комплекс заходів щодо формування ефективного, з комерційної точки зору, асортименту, спрямований на підвищення конкурентоспроможності продукції, створення нових товарів, оптимізація асортименту, продовження життєвого циклу товару [3].
Для досягнення недиференційованого виду маркетингу ЗАТ «Рівне-Борошно» вдається до товарної політики, а саме: виготовлення більш нового, більш якісного товару, удосконалення упаковки товару, використання та патентування торгівельної марки, позиціювання та перепозиціювання товару, отримання ліцензії, а також до цінової політики – створення нової ціни на новий товар, корегування цін відповідно ринковому попиту, застосування системи знижок, тощо.
Товарний асортимент продукції, який випускає підприємство, характеризують такі показники, як широта, довжина, глибина і густота.
Широта асортиментів характеризує те розмаїття видів товарів, які виробляє товариство, наприклад борошно, корми для тварин, висівки.
Довжина асортименту показує загальну кількість назв товарів. Так ЗАТ «Рівне-Борошно» виготовляє: борошно з зернових культур; борошно з пшениці; борошно з зернових культур крім пшениці; висівки та відходи від перероблення культур інших; висівки, відходи пшеничні інші; мучка кормова (пшенична); висівки, відходи зернових інших, крім кукурудзи, рису, пшениці чи культур бобових.
Глибина асортименту – це кількість варіантів виготовлення кожного товару певного асортименту. Наприклад, борошно пшеничне випускається у різних упаковках за різної ваги (по 2 кг., 5 кг, 10 кг. і 50 кг.).
Густота асортименту показує, як тісно взаємодіють товари різного асортименту. У нашому випадку простежується досить висока густота асортименту продукції, яка складає загальну групу «зернові вироби».
Взагалі, продукція товариства ЗАТ «Рівне-Борошно» має великий попит серед споживачів в першу чергу за рахунок високої якості продукту з дотриманням ГОСТ контролю, товариство має Торговий патент серії ТПА № 708243 та Ліцензія серії АВ № 338952.
2.6.2 Цінова політика
Маркетингова цінова політика – комплекс заходів підприємства, до яких належить формування ціни, знижок, умов оплати за товар, реалізація якого покликана забезпечити задоволення потреб споживачів і отримання фірмою прибутку, а також вирішення стратегічних завдань.
Цінова політика – це встановлення ціни в міжнародній торгівлі з урахуванням стану економіки, кон’юнктури ринку, стану конкурентів, посередників і споживачів, курсу обміну валюти.
Серед багатьох показників, які характеризують стан кон’юнктури товарного ринку, ціна виступає найбільш важливим, акумулюючим показником. Кожен кон’юктуростворюючий фактор безпосередньо діє на ринкову ціну, оскільки прямо чи дотично діє на попит або пропозицію товару. В цьому розумінні всі кон’юнктуростворюючі фактори можуть одночасно вважатися і факторами формування товарних цін або ціноутворюючими факторами.
Взагалі ціна на товар ЗАТ «Рівне-Борошно» є досить високою, проте на нашу думку ціна відповідає якості, а також, вона зумовлена закупівлею більш дорогої та більш якісної сировини для виготовлення товару, постійним збільшенням заробітної плати виробничому та адміністративному персоналу в зв’язку з підвищенням прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, великими темпами інфляції через падінням курсу долара, підвищення оплати за комунальні послуги та ін. Однак, ціна не сильно відрізняється від ціни конкурентів, а зважаючи ще й на те, що ЗАТ «Рівне-Борошно» розташоване найближче до м. Рівного і займається доставкою свого товару, ціна і справді є відповідною.
2.6.3 Збутова політика
Збутова політика – діяльність підприємства щодо планування, реалізації та контролю руху товарів від виробника до кінцевого споживача з метою задоволення потреб споживачів та отримання фірмою прибутку [11].
На нашу думку, збутова політика є однією з найважливіших політик, що характеризують кон’юнктуру ринку, оскільки, якщо у підприємства не буде заздалегідь налагоджених каналів збуту, його продукція просто псуватиметься на складі, а підприємство працюватиме собі в збиток, тому про збут продукції потрібно турбуватися одразу, як тільки особа вирішить відкрити підприємство на якому виготовлятиме ту чи іншу продукцію.
На ЗАТ «Рівне-Борошно» у керівництва не виникає проблем зі збутом, вони реалізують свою продукцію майже сто відсотково.
Реалізація таких обсягів продукції зумовлена наступними чинниками:
- виготовляється лише потрібний обсяг продукції, тобто продукція не пролежується на складах втрачаючи свою цінність;
- залучення до роботи висококваліфікованих фахівців;
- уміння працювати не з одним а з багатьма клієнтами;
- уміння швидко обслуговувати клієнтів;
- контроль якості послуг і задоволень за допомогою системи скарг і пропозицій;
- налагодження відносин зі споживачами;
- пошук нових каналів збути;
- введення системи попередніх замовлень;
- хороше ставлення до клієнтів (товариство самостійно доставляє товар, дозволено відстрочені умови оплати в разі оптової торгівлі), тощо.
2.6.4 Політика комунікацій
Для того, щоб досягнути успіху у підприємницькій діяльності сучасні підприємства мають не тільки виготовляти якісні товари, дотримуватись чіткої стратегії ціноутворення, надавати сервісні послуги, але й передавати інформацію своїм реальним та потенційним покупцям. І питання полягає не в тому, спілкуватися зі споживачами чи ні, а в тому, якими засобами передачі інформації скористатися і скільки витратити на комунікації.
Маркетингова комунікаційна політика – діяльність підприємства з інформування, переконання, нагадування споживачам про свої товари та формування позитивного іміджу підприємства в очах громадськості. Така політика реалізується за допомогою таких основних елементів:
· джерело інформації (відправник) — підприємство, яке пропонує свої товари чи послуги і надає відповідну інформацію про них, адресуючи її своєму цільовому ринку;
· кодування — перетворення інформації на зручну для споживачів комунікаційну форму;
· звертання — це набір символів, слів, зображень, чисел та момент їх передавання цільовому ринку;
· канали комунікацій — засоби та носії поширення інформації;
· декодування — розшифрування звернень до споживачів;
· отримувач — споживач, якому надається інформація про товари та послуги підприємства;
· зворотна реакція — відгуки споживачів та їхні дії у відповідь на отримання і декодування інформації;
· зворотний зв’язок — частина зворотної інформації, яка стає відомою товаровиробникові;
· перешкоди — можливі небажані або невраховані втручання в процес маркетингових комунікацій (якість друкованих видань, двозначність звернень тощо) [4].
Також є різні засоби впливу маркетингових комунікацій, проте, кожна з них має свої переваги та недоліки (див. табл. 2.2.).
Табл. 2.2
Переваги та недоліки засобів впливу маркетингових комунікацій
| Засоби впливу | Переваги | Недоліки |
| 1.Реклама | Ефективний засіб для охоплення великих кількостей споживачів. Здатність до формування споживчої поведінки, полегшення процесу продажу. | Досить висока вартість. Брак гнучкості, трудності організації зворотного зв’язку. Обмежена можливість укладення угод |
| 2.Особис-тий продаж | Переконливий характер. Висока інформативність, інтерактивність, гнучкість, аргументованість, особистий контакт зі споживачами. Можливість укладення угод. Тривалість контактів. | Висока вартість |
| 3.Пропаганда | Довірчий характер. Висока інформативність споживачів. | Складність налагодження контактів із засобами масової інформації. Низький рівень контролю з а публікаціями |
| 4.Стимулювання продажу | Ефективний засіб швидкої зміни поведінки споживачів. Гнучкість, тривалість, інформативність | Легко дублюється конкурентами. Досягається лише короткостроковий ефект. Може погіршити імідж торгової марки. Досить значна вартість. |
| 5.Прямий маркетинг | Індивідуалізація (персоніфікація) зв’язків зі споживачем. Вимірюваність результатів. Тривалість контактів. | Низька ймовірність отримання вірогідних відповідей від споживачів |
Взагалі, ЗАТ «Рівне-Борошно» не займається виготовленням реклами своєї продукції, оскільки вони охопили достатньо великий сегмент ринку, на якому реалізують свою продукцію майже на 100%. Єдиними видами реклами є реклама, яка проявляється в консультаційних послугах під час продажу товару та реклама в інтернеті типу.
Розділ 3 Фінансовий аналіз
3.1 Дослідження беззбитковості
Розмежування витрат на постійні і змінні здійснюється з метою визначення точки беззбитковості або критичного обсягу виробництва продукції.
Постійні витрати – витрати, загальна величина яких не залежить від обсягу виготовлення продукції, але у розрахунку на одиницю продукції при зростанні обсягу виробництва всі витрати зменшуються і навпаки.
Змінні витрати – є функцією обсягу виробництва, тобто вони залежать від зміни обсягу виробництва.