Смекни!
smekni.com

Освітлення тваринницького приміщення (стр. 3 из 3)

де Рі – навантаження, кВт;

ℓі – довжина мережі по якій тече струм цього навантаження, м

= Р1 ∙ ℓ1+ Р2∙ ℓ2+ Р3∙ ℓ3 +P4 ∙ℓ4

= 1,4 ∙ 17,2 + 1,4 ∙ 18,3 + 1,4 ∙ 32,3 +0,6 ∙ 10,7 = 101,34 кВт ∙ м

Приймаємо стандартну площу перерізу проводу

= 16 мм2

Визначаємо втрату напруги на живлючій дільниці А1 – А2

(2.5)

Розраховуємо групову мережу:

Визначаємо площу перерізу проводу на 1 дільниці

(2.6)

Приймаємостандартну площу перерізу проводу

= 10 мм2

Визначаємо втрату напруги на живлючій дільниці 1

(2.7)

Площу перерізу проводу на ініших ділянках визначаємо аналогічно. Результати зводимо в таблицю 2

Таблиця 2 - Резултати вибору площі перерізу проводів

Момент навантаження відгалужень,кВт∙м Розрахункова площа перерізу проводу,мм2 Стандартна площа перерізу проводу,мм2 Втрата напруги, ℅ Марка проводу
MA1-A2 579,26 SA1-A2 12.45 16 0,82 АВРГ
m1 101,34 S1 6,92 10 1,36 АВТВ
m2 106,49 S2 7,27 10 1,43 АВТВ
m3 101,535 S3 6,93 10 1,37 АВТВ
m4 13,19 S4 0,9 2,5 0,71 ППВ
m5 9,63 S5 0,65 2,5 0,52 АППВ
m6 19,155 S6 1,3 2,5 1,03 АВТВ
m7 39,855 S7 2,7 4 1,34 АВТВ
m8 36,3 S8 2,48 4 1,22 АВТВ

2.6.2 Перевірка вибраної площі перерізу по умовам нагріву і механічної стійкості

Перевірка по умові нагріву виконується по наступній умові

Ірозр

Ітр.доп. , (2.8)

де Ітр.доп. – тривало допустимий струм

Тривало допустимий струм має наступні значення для площ перерізу [2]:

S = 16 мм2– Ітр.доп. = 65,2 А (4-ох жильний)

S = 10 мм2 – Ітр.доп. = 55 А

S = 4 мм2 – Ітр.доп. = 29А;

S = 2,5 мм2 – Ітр.доп. = 21 А;

Визначаємо значення розрахункових струмів для кожної дільниці

ІрозрА1-А2 =

, (2.9)

де

– фазна напруга,
= 220 В;

– коефіцієнт потужності,
= 1 у.о.

ІрозрА1-А2 =

65,2А > 31,7А

Таблиця 3 - Результати перевірки площі перерізу по умовам нагріву

Ділянка Розрахунковий струм, А Відповідність Тривало допустимий струм, А
А1-А2 30,79 < 65,2
1 21,82 < 55
2 21,82 < 55
3 22,27 < 55
4 5 < 21
5 4,43 < 21
6 8,18 < 21
7 3,41 < 29
8 5,45 < 29

ПУЄ регламентує мінімальний переріз встановлених проводів в залежності від матеріалу та способів його прокладання. Для алюмінієвих проводів прокладених в трубах, воно відповідає 2,5 мм2.

Таким чином, проводи з обраним перерізом відповідають умовам нагріву та механічної прочності і можуть бути використані для підключення струмоприймачів електроосвітлювальної мережі.

2.7. Вибір комутаційної і захисної апаратури

На прикладі групи 1 А2 керування світлом здійснюємо розрахунок і вибір автоматичного вимикача згідно умов:

По номінальній напрузі автомата, В:

Uн.а. ≥ Uн.м , (2.10) деUн.а – номінальна напруга автомата, В;

Uн.м – номінальна напруга мережі, В, Uн.м 380 В;

По номінальному струму автомата, А:

Ін.а. ≥ Ірозр.1., (2.11)

деІн.а. – номінальний струм автомата, А;

Ірозр.А1-А2. – номінальний розрахунковий струм групи, Ірозр.1. = 30,75 А;

За струмом теплового розчіплювача, Ін.розч. , А :

Ін.розч. ≥ Ірозр.А1-А2. · Кн.т. (2.22)

де Кн.т. – коефіцієнт надійності, який враховує розкидання за струмами

спрацювання теплового розчіплювача, Кн.т. = 1[7];

Ін.розч. ≥ 30,75· 1 = 30,75 А

Вибираємо автоматичний вимикач серії ВА14-26-34 з номінальними даними : Ін.а. = 32А > 30,75 А; Ін.розч. = 32 А; Uн.а. = 380В за літературою[2].

Аналогічно, з урахуванням струмових навантажень, здійснюємо вибір автоматичних вимикачів для інших освітлювальних груп. Дані розрахунків зводимо в розрахунково – монтажну схему освітлювальної мережі графічної частини проекту.

Освітлювальні розподільчі пристрої вибираємо за умовами навколишнього середовища, в яких їм належить працювати, по конструктивному виконанню в залежності від схеми мережі і числа відхідних груп, апаратури керування і захисту, установленої в пристрої[2]. Так як навантаження освітлювального щита пред-ставляє вісім груп, вибираємо груповий освітлювальний щиток навісного виконання типу ЯРН8501-4217 [2] на 9 груп, який комплектується з однофазними автоматичними вимикачами серії ВА14-26-14 з Ін.а. = 26А, Ін.розч. = 20А, Uн.а. = 380В, Ввідний щит ПР85-ОА на три групи з трифазним автоматичним вимикач серії

ВА51-31-34 з Ін.а. = 63А, Ін.розч. = 31,5А.


2.8 Заходи з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання

До заходів з техніки безпеки при експлуатації електрообладнання відносяться організаційні та технічні засоби безпеки.

До організаційних заходів відносяться наступні роботи: насамперед для безпечного проведення робіт призначають робітників, відповідаючих за ці роботи; оформляють наряд або розпорядження; щоб приступити до роботи, необхідно оформити дозвіл на підготовку робочого місця і на допуск; підготувати робоче місце та допуск до роботи; установити нагляд при виконанні робіт; перевод на інше робоче місце, а також оформити перерви у роботі та її закінчення.

При технічних заходах виконують наступні роботи: перевіряють необхідні відключення і приймають заходи, які перешкоджають помилковому чи самопроізвольному включенню комутаційної апаратури; вивішують забороняючі плакати на приводах ручного чи ключах дистанційного керування комутаційної апаратури. У випадку необхідності струмоведучі частини відгороджують; приєднують до землі переносне заземлення; перевіряють відсутність напруги на струмоведучих частинах, які необхідно приєднати до заземлення; необхідно встановити заземлення безпосередньо після перевірки відсутності напруги, повісити плакати „заземлено” на приводах комутаційних апаратів, а також огородити при необхідності робоче місце або струмоведучі частини, які залишилися під напругою і вивісити на огородженні плакати безпеки. В залежності від місцевих умов струмоведучі частини огороджають перед або після їх заземлення.

Для захисту від ураження електричним струмом використовують наступні заходи:

1. Ізоляція струмоведучих частин;

2. Розташування струмоведучих частин на недосяжній висоті;

3. Огородження струмоведучих частин;


Література

1.Степанцов В.П. Светотехническое оборудование в сельскохозяйственном производстве: - М.: Урожай, 1987.-216с.

2. Козинский В.А. Электрическое освещение и облучение: -М.: Агропромиздат, 1991.-239.

3. Жилинский Ю.М. Электрическое освещение и облучение: -М.: Колос, 1982.-272.

4. Правило устройства электрооборудования. –М.:Энергоатомиздат, 1985.

5. Справочная книга для проектирования электрического освещения / Под. редакцией Г.М. Кноринга / - Л.: Энергия, 1976.- 384с.

6. Рекомендации по проектированию освещения животноводческих помещений. –М.: Стройиздат, 1981.

7. Довідник сільського електрика. За ред. Олійника В.С. – Київ: Урожай, 1983.

8. Луковников А.В. Охрана труда – М.: Агропромизтат, 1991.


Поз. позначення Найменування Кіл Примітка
А1 Ввідний щит ПР85-ОА 1 Три авт.вим. Ін = 63 АIн.розч = 31,2 А
А2 Освітлювальний щит ЯРН8501-4217 1 Дев'ять групп
Світильник
Н4БН 1 P=300Вт
ПСХ 15
НСП02 64
НСП21 11
НСП11 30
СПП-200 10
Лампа розжарювання
БК215-225-75 19 Ф=1020 лк
Г220-230-300 2 Ф=4610 лк
БК215-225-100 29 Ф=1450 лк
Г230-240-150 16 Ф=2065 лк
Б215-225-200 65 Ф=2920 лк
Провід
АВРГ 3*16+1*10 L=29 м
АВТВ 2*10 L=247 м
АВТВ 2*4 L=183 м
АВТВ 2*2,5 L=27,8м
ППВ 2*2,5 L=20,3 м
АППВ 2*2,5 L=63 м
Вимикач однополюсний ФТ 7
Монтажна коробка У230 25 вибухзахищені

Номер на плані Найменування Кількість
1 Відділення для бачків рідкого палива 1
2 Коридор 2
3 Відділення переробки соковитих і грубих кормів 1
4 Котельня 1
5 Кімната персоналу 1
6 Коридор 1
7 Душевая 1
8 Санвузол 1
9 Відділення приготування кормових сумішей 1
10 Відділення для прийому вихідних продуктів 5
11 Електрощитові 1
12 Відділення для вигризки кормів 1