Оптимізація транспортно-складських витрат при використанні розподільчого центру (стр. 3 из 5)

W₁ =

= 0,16

Далі розраховуємо аналогічно

W₂ = 0,222

W₃ = 0,19

W₄ = 0,028

W₅ = 0,05

W₆ = 0,08

W₇ = 0,111

W_i = 0,138

Результати розрахунків зводимо до таблиць 2.1., 2.2., 2.3.

Таблиця 2.1. – Показники (критерії) для оцінки перевзника.

№ з/п	Критерій	ПеревІзники			Ранг
		1	2	3
1	Наявнсть сертифікату	НІ	ТАК	ТАК	-
2	Надійність	0,84	0,77	0,87	3
3	Тариф	7,75	7,65	7,88	1
4	Загальний час, %	24	18	23	2
5	Фінансова стабільність	13	13	13	8
6	Частота сервісу	ДОБРЕ	ДУЖ.ДОБРЕ	ДУЖ.ДОБРЕ	7
7	Збереженість	ДУЖ.ДОБРЕ	ДУЖ.ДОБРЕ	ДОБРЕ	6
8	Кваліфікація персоналу	ЗАДОВ.	ДОБРЕ	ДОБРЕ	5
9	Готовність до переговорів	ДУЖ.ДОБРЕ	ДУЖ.ПОГАНО	ДОБРЕ	4

Таблиця 2.2. – Розрахунок кількісних оцінок.

Критерій	Ваговий коефіцієнт	Екстремум	Еталонне значення	Перевізник
				1		2
				Значення без Wi	Значення з Wi	Значення без Wi	Значення з Wi
Надійність	0,16	МАХ	0,87	0,88	0,14	1	0,16
Тариф	0,222	МІН	7,65	1	0,222	0,97	0,21
Загальний час, %	0,19	МІН	18	1	0,19	0,78	0,15
Фінансова стабільність	0,028	МАХ	13	1	0,028	1	0,028
Сумарна кількісна оцінка з урахуванням вагового коефіцієнту				0,58		0,55

Таблиця 2.3. – Розрахунок яксних та інтегральних оцнок.

Критерій	Ваговий коефіцієнт	Перевізник
		1		2
		Значення без Wi	Значення з Wi	Значення без Wi		Значення з Wi
Частота сервісу	0,05	0,913	0,045	0,913		0,045
Збереженість	0,08	0,913	0,073	0,782		0,06
Кваліфікація персоналу	0,111	0,782	0,086	0,782		0,086
Готовність до переговорів	0,138	0,033	0,005	0,782		0,11
Сумарна якісна оцінка з урахуванням вагового коефіцієнта		0,209			0,301

Розрахунок кількісних оцінок проводиться за наступною послідовністю. Для кожного кільксного показника визначають, яке екстремальне значення найбльш привабливе при оцінці. Тобто, необхідно встановити мах чи міn значення повинен мати критерій. Далі серед перевізників обирають найкраще за певним екстремумом значення.

Розрахунок значення кільксного критерію (Z_i) проводять за наступними формулами:

- При екстремумі «мах»: Z_i =

; (2.2)

- При екстремумі «min»: Z_i =

; (2.3)

де К_ет – еталонне значення для даного критерю;

К_ni – фактичне значення для і-го перевзника

Розрахунок значення кількісного критерію (D_i) з урахуванням вагового коефіцієна виконують за формулою:

D_i = Z_i*W_i; (2.4)

Розрахунок значення якісного критерію проводимо на основі функції бажаності (табл.2.4)

Таблиця 2.4. – Оцінка якості і відповідні їм стандартні оцінки на шкалі бажаності.

Інтервал	Оцінка якості	Відмітка на шкалі бажаності
		Діапазон	Середнє значення
3-4	Відмінно	Більш 0,950	0,975
2-3	Дуже добре	0,875-0,950	0,913
1-2	Добре	0,690-0,875	0,782
0-1	Задовільно	0,367-0,690	0,530
(-1)-0	Погано	0,066-0,367	0,285
(-2)-(-1)	Дуже погано	0,0007-0,066	0,033
(-3)-(-2)	Огидно	Менше 0,0007	-

За результатами розрахунків будуємо график залежності значень критеріїв від певного рангу для перевізників, що розглядалися (рис. 2.1. – 2.3.)

Рис. 2.1. – Значення вагових коефіцієнтів за критеріями оцінки.

Рис. 2.2. – Значення оцінки перевізників без урахування вагових коефіцієнтів.

Рис.2.3. – Значення оцінки перевізників з урахуванням вагових коефіцієнтів.

3. Організація функціонування транспортно-складської підсистеми

3.1 Особливост каналів розподілу товарів.

У межах даної роботи необхідно порівняти роботу транспорту в логістичній системі для двох варіантів: при функціонуванні системи без розподільчого центру та з розподільчим центром. Використання розподільчого центру приводе до появи каналу розподілу другого рівня і змінює характеристики роботи транспорту на каналі розподілу першого рівня.

Рис. 3.1. – Особливості роботи транспорту в логістичній системі.

а)

б)

Рис. 3.2. – Канали розподілу товарів:

а) першого рівня; б) першого і другого рівня.

У роботі наведемо схеми каналів розподілу - при використанні розподільчого центру і без використання розподільчого центру. Схеми повинні виглядати таким чином: від пунктів відправлення вантажу проставляють стрілки до пунктів споживання вантажів. На схемах відображають лише учасників логістичної системи.

-

-

магазини

- постачальник

Рис. 3.3. – Схема каналів розподілу без використання розподільчого центру.

3.2 Визначення варіанту роботи транспортно-складської підсистеми

Використання розподільчого центру дозволяє змінювати не тільки напрямок руху товарів від постачальників до споживачів і зменшувати транспортні витрати, але й змінювати витрати на складування товарів.

Проводимо розрахунки витрат за формулою:

С_общ. =

, (3.1)

де

, - відповідно витрати на збереження товарів у постачальників і розподільчого центру, грн;

С_з – витрати на виконання замовлення, грн.;

С_тр – витрати на транспротування товарів від постачальників товарв до розподільчого центру, грн.

-магазини

-розподільчий центр

Рис. 3.4. – Схема каналів розподілу з використанням розподільчого центру.

Витрати на збереження товарів у постачальників товарів і оптового торговця визначають за формулами:

, (3.2)

, (3.3)

де

, - обсяг зберігання товарів за період, що розглядається відповдно у постачальників товарів та оптового торговця, т.;

, - час зберігання однієї тони товарів за період, що розгядається відповідно у постачальників товарв та оптового торговця, діб;

, - вартість збереження однієї тони товару протягом однієї доби вдповідно у постачальників товарів та оптового торговця, грн./добу.

Витрати на виконання замовлення визначається за формулою:

С_з = К*m, (3.4)

де К – варттсь виконання одного замовлення, грн.;

m – кількість замовлень за період, що розглядається, од.

Витрати на транспортування товарів визначаємо за формулою:

С_тр =

, (3.5)