Вплив герпесвірусу на гематологічні показники тварин. Як показали гематологічні дослідження, суттєвих відхилень за біохімічними та фізіологічними показниками крові протягом усього періоду досліду від фізіологічних норм не виявлено. Проте, спостерігалося деяке зниження у крові уражених тварин гемоглобіну при підвищеному вмісті лейкоцитів та еритроцитів, сечовини і ліпідів. Окремі показники крові 12-місячних тварин наведені у таблиці 8.
Таблиця 8. Окремі показники крові молодняку в 12-місячному віці; М ± m, n = 4
| Показник | Бички | Телички | ||
| умовно здорові | уражені герпесвірусом | умовно здорові | уражені герпесвірусом | |
| Гемоглобін, г/л | 117,75±2,49 | 107,75±2,39* | 119,00±0,91 | 111,25±4,71 |
| Лейкоцити, 109/л | 5,30±0,60 | 8,05±0,86* | 5,78±0,20 | 6,35±0,61 |
| ШОЕ, мм/год. | 1,5±0,28 | 1,25±0,25 | 1,00±0 | 1,25±0,25 |
| Еритроцити, 1012/л | 3,10±0,13 | 3,98±0,13** | 3,18±0,18 | 4,13±0,13** |
| Загальний білок, г/л | 73,5±1,76 | 74,25±1,84 | 74,75±1,55 | 73,75±1,38 |
| Альбуміни, % | 45,65±1,69 | 45,53±0,77 | 44,4±0,78 | 46,03±1,96 |
| Глобуліни, % | 54,45±1,36 | 51,1±1,40 | 56,28±0,98 | 52,93±1,71 |
| Сечовина, ммоль/л | 2,53±0,13 | 3,43±0,11*** | 2,58±0,14 | 3,68±0,19** |
| Загальні ліпіди, г/л | 3,6±0,17 | 3,48±0,13 | 3,70±0,09 | 3,58±0,17 |
| Глюкоза, ммоль/л | 4,35±0,16 | 3,65±0,16* | 4,48±0,19 | 3,50±0,09** |
| Са2+, ммоль/л | 2,39±0,08 | 2,01±0,04** | 2,40±0,10 | 1,93±0,05** |
| Na+, ммоль | 136,13±1,53 | 136,40±1,33 | 136,53±1,00 | 135,65±2,21 |
| K+, ммоль | 4,89±0,08 | 3,90±0,12*** | 4,81±0,05 | 3,90±0,20** |
| Cl-, ммоль | 106,70±1,30 | 106,73±1,48 | 102,98±1,22 | 99,63±0,67* |
У крові уражених теличок і бичків кількість лейкоцитів була вищою порівняно з умовно здоровими тваринами і становила відповідно в теличок – 6,35 та 5,78, а у бичків – 8,05 та 5,30 109/л (р>0,95). Кількість еритроцитів в крові уражених теличок у порівнянні із умовно здоровими становила відповідно 4,13 та 3,18 1012/л, що більше на 23%, а у бичків відповідно – 3,98 та 3,10 1012/л, що на 22% більше (р>0,99). Проте, в уражених тварин дещо нижчим був вміст гемоглобіну: у бичків – на 8,5%, а у теличок – на 6,5%, порівняно з умовно здоровими, хоча це не виходило за межі норм (99–129 г./л). Вміст кальцію в уражених бичків нижчий, різниця склала 16%, а у теличок – 20% (р>0,99).
Таблиця 9. Добові раціони піддослідних бичків
| Корм | Вік тварин, міс. | |||||
| 4 | 8 | 12 | ||||
| кг | % | кг | % | кг | % | |
| Сіно люцерни | 0,6 | 4,5 | - | - | - | - |
| Силос кукурудзяний | 17,0 | 68,0 | 8,0 | 24,2 | - | - |
| Сінаж конюшини | - | - | 7,0 | 35,2 | - | - |
| Жом буряковий сухий | - | - | 1,3 | 15,3 | - | - |
| Трава бобових культур | - | - | - | - | 5,0 | 9,2 |
| Трава злакових культур | - | - | - | - | 35,0 | 73,6 |
| Дерть ячмінна | 0,9 | 18,7 | 1,0 | 15,7 | 1,2 | 17,2 |
| Макуха соняшникова | 0,45 | 8,9 | - | - | - | - |
| Макуха соєва | - | - | 0,5 | 9,6 | - | - |
| Лутамікс ВРХ С Екс * | 0,015 | - | 0,020 | - | 0,022 | - |
| Лутамікс ВРХ С Екс + вітаміни, селен** | 0,015 | - | 0,020 | - | 0,022 | - |
У 4-місячному віці тварини першої групи споживали по 3,27, другої – 3,31, третьої – 3,27 кг сухої речовини. У 8-місячному віці найменше її споживали тварини третьої групи – 2,81 кг, а другої – на 9,1% менше, ніж бички контрольної групи, тоді як у 12-місячному віці бички першої групи споживали 2,60, другої – 2,42, третьої – 2,29 кг. Основний раціон забезпечував молодняк контрольної групи енергією та основними поживними речовинами. При цьому в 4-місячному віці бички одержували по 84,3 г перетравного протеїну на 1 кг сухої речовини, у 8-ми – на 5,3% більше, а в 12-місячному – на 0,7% менше. Бички дослідних груп за рахунок дещо кращого споживання кормів одержували у 4-місячному віці 87–92 г., у 8-місячному – 90, а в 12-місячному – 84 г. перетравного протеїну на 1 кг сухої речовини. Використання мінерально-вітамінних преміксів забезпечило з надлишком тварин дослідних груп усіма макро-, мікроелементами та вітамінами.
Перетравність поживних речовин та баланс азоту, кальцію і фосфору в організмі бичків у 12-місячному віці. Бички, до раціонів яких включали вітамінно-мінеральний премікс «Лутамікс ВРХ С Екс», краще перетравлювали органічну речовину кормів на 1,8%, а бички, які споживали цей же премікс, додатково збагачений вітамінами і селеном, – на 6,1% (рис. 3). При цьому, перетравність сирого протеїну в організмі бичків контрольної групи була на рівні 71,8%, тоді як включення преміксу в раціони тварин другої групи сприяло покращенню його перетравності на 1,0%, а третьої – на 4,2%. Як сирий жир, так і безазотисті екстрактивні речовини найкраще перетравлювалися тваринами третьої групи (р>0,95).
Баланс азоту, кальцію і фосфору у всіх групах був позитивним при найкращому засвоєнні молодняком, який одержував вітамінно-мінеральний премікс з додаванням селену та вітамінів С, В1, В2, В6, В12.
Газообмін і розподіл енергії в організмі піддослідних тварин. В усі вікові періоди тварини контрольної групи мали дещо меншу вентиляцію легенів при вищій теплопродукції в розрахунку на 1 кг обмінної маси. Так, у 12-місячному віці в розрахунку на 1 кг М0,75 вентиляція легенів у тварин другої групи була меншою на 5,3, а третьої – на 13,4% (табл. 10).
Таблиця 10. Окремі показники газообміну у бичків 12-місячного віку; M ± m, n = 4
| Показник | Групи тварин | ||
| І | ІІ | ІІІ | |
| Вентиляція легенів, л/хв. | 40,29±0,63 | 40,84±1,26 | 39,18±0,56 |
| – на 1 кг М0,75, л/год. | 33,38±0,55 | 31,60±0,98 | 28,90±0,44*** |
| Кількість спожитого О2, л/хв. | 2,05±0,08 | 2,00±0,08 | 2,06±0,13 |
| – на 1 кг М0,75, л/год. | 1,70±0,07 | 1,55±0,06 | 1,52±0,10 |
| Кількість виділеного СО2, л/хв. | 1,28±0,03 | 1,20±0,05 | 1,25±0,06 |
| – на 1 кг М0,75, л/год. | 1,06±0,03 | 0,93±0,04* | 0,92±0,05* |
| Дихальний коефіцієнт | 0,62±0,02 | 0,60±0,01 | 0,61±0,02 |
| Глибина дихання, л | 1,97±0,17 | 1,67±0,07 | 1,84±0,08 |
| Частота дихання, разів/хв. | 20,81±1,56 | 24,06±0,82 | 21,06±1,10 |
| Утилізація О2, % | 5,24±0,26 | 5,05±0,22 | 5,42±0,38 |
| Кисневий індекс крові, мл/л | 51,13±2,46 | 49,25±2,09 | 52,75±3,58 |
| Теплопродукція, кДж/хв. | 39,39±1,35 | 38,22±1,52 | 39,39±2,45 |
| – на 1 кг М0,75, кДж /год. | 32,64±1,18 | 29,58±1,21 | 29,06±1,83 |
Теплопродукція у тварин першої та третьої груп була на рівні
39,39 кДж/хв., а в аналогів другої – на 3,0% меншою. У розрахунку на 1 кг обмінної маси тіла цей показник у бичків контрольної групи склав 32,64 кДж/год., що більше, порівняно з аналогами другої групи, на 10,3, а третьої – на 12,3%.
Баланс енергії кормів в організмі піддослідних тварин показав, що бички, в складі раціонів яких були вітамінно-мінеральні премікси, в усі вікові періоди мали найменші непродуктивні втрати енергії.
При цьому, у 4-місячному віці чиста енергія приросту у тварин першої групи складала 215,1 кДж/кг М0,75, тоді як в аналогів другої – на 14,0, а третьої – на 21,2% була більшою. У наступний віковий період чиста енергія, відкладена у прирості живої маси молодняку другої та третьої дослідних груп, була більшою на 13,2 та 17,2% (р>0,95) відносно контролю, а в 12 місяців енергія приросту у тварин контрольної групи була на рівні 151,6 кДж М0,75, що менше порівняно із молодняком другої групи на 14,0% (р>0,95), а третьої – на 25,1% (р>0,99).
Вплив оптимізації годівлі на продуктивність молодняку. Середньодобові прирости живої маси молодняку в підготовчий період досліду були на однаковому рівні в усіх групах (табл. 11). Проте, до 4-місячного віку середньодобові прирости тварин другої та третьої груп становили 793 та 811 г. відповідно.
Таблиця 11. Динаміка живої маси та середньодобових приростів бичків; М ± m, n = 15
| Вік, міс. | Жива маса та середньодобові прирости | Групи тварин | ||
| І | ІІ | ІІІ | ||
| Жива маса при народженні, кг | 28±0,85 | 27±0,89 | 28±0,78 | |
| 1 | Жива маса, кг | 51±1,08 | 51±0,78 | 52±0,55 |
| Приріст, г | 793±23,50 | 793±19,57 | 811±22,46 | |
| 4 | Жива маса, кг | 122±0,71 | 125±1,01* | 131±0,94** |
| Приріст, г | 756±16,27 | 794±10,11 | 849±10,04** | |
| 8 | Жива маса, кг | 215±1,18 | 227±1,85* | 241±1,77** |
| Приріст, г | 771±9,08 | 842±9,61** | 910±11,54** | |
| 12 | Жива маса, кг | 305±1,57 | 329±1,20** | 352±1,37** |
| Приріст, г | 668±8,05 | 757±10,53** | 820±11,91** | |
| 1–12 | Приріст, г | 727±5,61 | 796±4,04** | 859±3,60** |
У наступні вікові періоди тенденція збереглася і за дослідний період прирости живої маси тварин контрольної групи були на рівні 727 г., другої – на 9,5, третьої – на 18,2% більші. Гематологічні показники крові тварин в усі вікові періоди досліду не виходили за межі фізіологічних норм, а за окремими із них спостерігалося вірогідне підвищення при оптимізації вітамінно-мінерального живлення. Зокрема, використання в раціоні бичків преміксу «Лутамікс ВРХ С Екс» з додатковим включенням селену та комплексу водорозчинних вітамінів сприяло нормалізації вмісту в крові гемоглобіну, лейкоцитів і еритроцитів за підвищення вмісту загального білку, глюкози та окремих мінеральних елементів.