Другий науково-господарський дослід проводили з 16 липня 2007 р. по 29 липня 2008 р. в умовах цього ж господарства на 45 бичках-аналогах української чорно-рябої молочної породи, уражених герпесвірусом інфекційного ринотрахеїту. Молодняк після народження розділили на три групи по 15 голів у кожній. Тварини першої групи служили контролем і протягом досліду споживали раціони, прийняті в господарстві (ОР), бички другої групи одержували основний раціон з включенням до нього преміксу «Лутамікс ВРХ С Екс» виробництва ТзОВ «Західноукраїнська аграрна компанія» з розрахунку по 0,25% від сухої речовини, а третьої – цей же премікс у такій же кількості, з додатковим додаванням 15 мг аскорбінової кислоти, 250 – тіаміну, 1000 – рибофлавіну, 1000 – піридоксину, 3 – ціанкобаламіну та 80 мг селену на 1 кг преміксу. Дослід був розділений на підготовчий та обліковий періоди тривалістю відповідно 30 та 349 днів.
В обох дослідах умови утримання тварин були однаковими: їх утримували на прив’язі у типових приміщеннях. Годували телят до 6-місячного віку три рази, а старших – двічі на добу – вранці та ввечері; роздавання кормів у науково-господарських дослідах було груповим, а в фізіологічних – після зважування кожній тварині індивідуально. Хімічний склад кормів вивчали згідно загальноприйнятих в зоотехнії методик, що викладені в інструкції для лабораторій агрохімічної служби (1982) та рекомендаціях ВАСГНІЛ (1985).
Живу масу тварин визначали за даними індивідуальних щомісячних зважувань, які проводили за 1–2 години до ранкової годівлі. За різницею між кінцевою та початковою живою масою визначили абсолютний, а на його основі – середньодобовий приріст живої маси.
На фоні першого науково-господарського досліду у 3-х, 6-ти, 9-ти, 12-ти, 15-ти та 18-місячному, а на фоні другого – у 4-х, 8-ми та 12-місячному віці тварин провели респіраційні дослідження: у першому – на чотирьох бичках і чотирьох теличках, другому – на чотирьох бичках з кожної групи. Газообмін вивчали масковим методом у 5-хвилинних сеансах за 1–2 години до ранкової та через 3–4 – після кожної годівлі протягом двох суміжних днів (Цвігун А.Т., Кімаковський В.І., 1992). Хімічний склад повітря визначали в газоаналізаторі ГХП-100. У 6-ти, 12-ти та 18-місячному віці молодняку першого та в кінці другого досліду провели балансові дослідження за загальноприйнятою методикою. На основі балансових досліджень та газообміну складали баланс енергії в організмі піддослідного молодняку.
Виробничу апробацію одержаних результатів провели в умовах ТОВ «Агрофірма «Козацька Долина 2006» Дунаєвецького району Хмельницької області з 13 червня по 13 грудня 2008 р. на тваринах української чорно-рябої молочної породи, уражених інфекційним ринотрахеїтом. Для цього було сформовано дві групи тварин по 150 голів у кожній: молодняку першої групи згодовували господарський раціон, а другої – раціон тварин третьої групи другого науково-господарського досліду.
Біометричну обробку результатів досліджень проводили за Е.К. Меркурьевою (1983).
Годівля піддослідного молодняку. Тваринам згодовували корми, вироблені в господарстві, де проводили дослід. Зимові раціони складалися із сіна люцерни, силосу кукурудзяного, сінажу конюшини, сухого бурякового жому, концентрованих кормів. З мінеральних підкормок молодняк одержував сіль кухонну. Літні раціони складалися із кормів зеленого конвеєра, сіна тимофіївки, концентрованих кормів та мінеральних підкормок (табл. 1).
Таблиця 1. Добові раціони піддослідного молодняку
| Корм | Вік, міс. | |||||||||||
| 3 | 6 | 9 | 12 | 15 | 18 | |||||||
| кг | % | кг | % | кг | % | кг | % | кг | % | кг | % | |
| Сіно тимофіївки | 1,0 | 20,1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
| Сіно люцерни | - | - | 0,5 | 4,5 | - | - | - | - | - | - | - | - |
| Силос кукурудзяний | - | - | 8,0 | 38,9 | 4,0 | 14,1 | - | - | - | - | 5,0 | 12,5 |
| Сінаж конюшини | - | - | - | - | 8,0 | 47,0 | - | - | - | - | 10,0 | 41,8 |
| Сінаж вико-вівсяний | - | - | - | - | - | - | - | - | 5,0 | 30,5 | - | - |
| Жом буряковий сухий | - | - | - | - | 1,0 | 13,8 | - | - | - | - | 2,0 | 19,6 |
| Трава злакових культур | 4,5 | 24,5 | - | - | - | - | 32,0 | 74,8 | 15,0 | 33,3 | - | - |
| Трава бобових культур | - | - | - | - | - | - | 5,0 | 10,2 | 7,0 | 13,6 | - | - |
| Дерть ячмінна | 1,3 | 48,3 | 1,5 | 37,9 | 1,0 | 18,3 | - | - | 1,5 | 22,7 | 2,0 | 26,0 |
| Дерть пшенична | - | - | - | - | - | - | 0,9 | 15,0 | - | - | - | - |
| Макуха соняшникова | 0,2 | 7,1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
| Макуха соєва | - | - | 0,6 | 18,6 | 0,3 | 6,8 | - | - | - | - | - | - |
У результаті неоднакового поїдання кормів уражений герпесвірусом молодняк дещо більше споживав сухої речовини на 100 кг живої маси порівняно з умовно здоровим.Це зумовило деяке коливання за концентрацією енергії, поживних і біологічно активних речовин в 1 кг сухої речовини спожитих тваринами раціонів. Концентрація обмінної енергії в 1 кг сухої речовини складала 9,9-10,9 МДж, сирого протеїну – 106–159 г.; кормових одиниць – 0,9–1,1; цукрово-протеїнове відношення було на рівні 0,4–1,4:1; кальцієво-фосфорне – 1,4–3,4:1. Із мікроелементів раціони, в середньому, були достатньо забезпечені залізом, марганцем та кобальтом, але дефіцитні за міддю, цинком та йодом. Концентрація каротину і вітаміну Е була достатньою, а вітаміну D – значно меншою від норми.
Перетравність поживних речовин та баланс азоту, кальцію і фосфору в організмі тварин. Перетравність органічної речовини в організмі уражених ринотрахеїтом бичків 6-місячного віку була на рівні 71,47%, тоді як в умовно здорових – 72,03%, а в уражених герпесвірусом інфекційного ринотрахеїту теличок – на 2,67% меншою, ніж в умовно здорових ровесниць (табл. 2). При цьому, сирий жир в уражених герпесвірусом теличок перетравлювався на 3,18, безазотисті екстрактивні речовини на 2,97% гірше, ніж в умовно здорових ровесниць.
Таблиця 2. Перетравність поживних речовин в організмі піддослідних тварин, %; M ± m, n = 4
| Вік, міс. | Показник | Бички | Телички | ||
| умовно здорові | уражені герпесвірусом | умовно здорові | уражені герпесвірусом | ||
| 6 | Органічна речовина | 72,03±0,76 | 71,47±0,69 | 70,75±0,70 | 68,08±0,26** |
| Сирий протеїн | 69,27±0,66 | 68,59±0,78 | 67,70±1,07 | 65,44±0,43 | |
| Сира клітковина | 65,19±0,35 | 64,60±0,91 | 63,53±0,86 | 61,85±0,19 | |
| Сирий жир | 70,54±0,51 | 70,39±0,81 | 70,68±0,71 | 67,50±0,42** | |
| БЕР | 74,69±0,95 | 74,06±0,63 | 73,43±0,58 | 70,46±0,27** | |
| 12 | Органічна речовина | 74,22±0,57 | 70,57±0,87** | 70,63±0,91 | 67,10±0,79* |
| Сирий протеїн | 72,20±0,40 | 67,83±0,84** | 68,05±0,93 | 64,23±0,76* | |
| Сира клітковина | 67,98±0,70 | 63,43±0,74** | 62,72±0,84 | 59,77±0,59* | |
| Сирий жир | 73,06±0,41 | 69,56±0,86** | 68,91±0,75 | 65,34±0,99* | |
| БЕР | 77,36±0,60 | 74,24±0,97* | 74,61±0,97 | 70,86±0,89* | |
| 18 | Органічна речовина | 71,03±0,57 | 69,18±0,61 | 71,85±0,68 | 68,47±0,77* |
| Сирий протеїн | 68,80±0,49 | 66,97±0,55* | 69,60±0,48 | 66,28±0,79** | |
| Сира клітковина | 63,41±0,50 | 61,78±0,47* | 64,42±0,56 | 61,46±0,72* | |
| Сирий жир | 69,77±0,63 | 68,22±0,64 | 70,67±0,55 | 67,37±0,75** | |
| БЕР | 74,12±0,65 | 72,11±0,76 | 74,90±0,80 | 71,28±0,83* | |
У 12-місячному віці у бичків та теличок, уражених ринотрахеїтом, перетравність органічної речовини була гіршою: у бичків – 70,57 та 74,22% (р>0,99), а в теличок – 67,10 та 70,63 (р>0,95). У наступний віковий період ця тенденція продовжувалася і у 18-місячному віці в уражених герпесвірусом бичків перетравність органічної речовини складала 69,18, а в теличок – 68,47%. При цьому протеїн, жир, клітковина і безазотисті екстрактивні речовини ураженими герпесвірусом тваринами перетравлювалися гірше порівняно з умовно здоровими.
В уражених теличок у 6-місячному віці відмічено тенденцію до зменшеного всмоктування азоту, ніж в умовно здорових, яке відповідно склало 56,4 та 64,9 г. У 12-місячному віці доступність азоту була нижчою в уражених бичків і теличок, і відповідно склала: у бичків – 67,82 та 72,20, а в теличок – 64,23 та 68,03%. У тілі уражених герпесвірусом бичків 18-місячного віку утрималося 44,98 г. азоту, тоді як в умовно здорових аналогів на 28,5% більше (р>0,999). Аналогічна картина в групах теличок. Тому у відсотках від спожитого нижчою засвоюваністю азоту характеризувалися уражені герпесвірусом інфекційного ринотрахеїту бички – 33,61%, що менше від контролю на 3,64% (р>0,95), а уражені герпесвірусом телички – 32,99%, що нижче на 4,97%, ніж умовно здорові аналоги (р>0,99) (рис. 2). У 6-місячному віці в організмі уражених герпесвірусом бичків всмокталося по 12,01 г./добу кальцію, теличок – 9,85 г./добу, що менше відповідно на 6,1 та 13,1% від умовно здорових аналогів. У 12-місячному віці в уражених герпесвірусом бичків всмокталося його на 7,5, а в уражених теличок – на 15,5% менше, ніж в умовно здорових аналогів.