Ефективність управління витратами на підприємстві (стр. 1 из 5)

ВСТУП

На етапі переходу до ринкових відносин багато підприємств, втративши
державну підтримку, стали самостійними суб'єктами економічного життя. Питання вибору виду діяльності, організації виробничого процесу, випуску і збуту готової продукції стали прерогативою самих підприємств. В умовах самофінансування основним завданням для підприємств стало завдання отримання прибутку в розмірі, достатньому для відтворювального процесу. Основною умовою збільшення прибуткупідприємства являється зниження витрат виробництва і збуту продукції, в частковості собівартості продукції, що випускається. Тому питання управління витратами є дуже актуальними для підприємств.

Досягнення поставленої мети є розробка заходів, що підвищують ефективність управління витратами на підприємстві:

- Визначити витрати як керовану економічну категорію;

- Розглянути концептуальні основи управління витратами;

- Вивчити основні прийоми і методи управління витратами підприємства;

- Застосувати вивчені методи і прийоми в удосконаленні управління витратами підприємства.

Об'єктом даного дослідження є витрати підприємства на виробництво продукції. Предметом дослідження є процес управління витратами. При написанні роботи використовувалися як методичні посібники, так і публікації вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячені дисциплінам «Фінансовий менеджмент» Е. Стоянової розглядаються основні принципи операційного аналізу. У книзі Карпової Т.П. «Управлінський облік» характеризуються особливості обліку витрат за системою Дірект-Костінг. Раїцкий К.А. в своєму виданні «Економіка підприємства» показує управління витратами як багатоступінчастий процес. Биков С.В. в статті «Операційний фінансовий менеджмент» демонструє різні методи оптимізації асортименту продукції підприємства.

1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ

1.1. ВИТРАТИ ЯК УПРАВЛІНСЬКА ЕКОНОМІЧНА КАТЕГОРІЯ

В економічній літературі витрачання виробництва і звернення промислового підприємства розглядають як грошове вираження витрат виробничих чинників, необхідних для здійснення підприємством своєї виробничої і комерційної діяльності. Цю ж категорію характеризують як витрати живої і упредметненої праці підприємства на виготовлення продукції, виконання робіт і надання послуг та їх реалізацію (збут). На практиці при характеристиці всіх витрат виробництва та обігу використовують термін "витрати на виробництво». Витрати, пов'язані з випущеної продукції, характеризують її собівартість.

Собівартість продукції (робіт, послуг) являє собою вартісну оцінку використовуються в процесі виробництва продукції (робіт, послуг) природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, робочої сили, а також витрати на виробництво і реалізацію. Цей показник характеризує у що обходиться кожному підприємству виробництво і збут продукції (робіт, послуг).

Витрати являють собою кошти, витрачені з метою забезпечення реалізації продукції, отримання доходів і прибутку. У собівартості продукції, як синтетичному показнику, знаходять відображення різні сторони виробничо-господарської діяльності підприємства. Тому економне використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів при виготовленні виробів, виконання робіт та надання послуг є умовою підвищення ефективності виробничих процесів і поліпшення прибутку.

Управління постачальницько-заготівельної діяльністю - це регулювання щорічної загальної суми витрат на утримання матеріальних запасів, забезпечують безперебійну роботу підприємства, суми матеріальних витрат на виробництво. Мета узагальнення витрат - спостереження за процесом їх формування за двома напрямками: продукту - для оцінки запасу; центрами відповідальності - з метою контролю за рівнем матеріальних витрат.

Підприємства в процесі господарської діяльності здійснюють досить складний комплекс грошових витрат. Виходячи з економічного змісту і цільового призначення їх можна об'єднати в кілька самостійних груп:

- Витрати на відтворення виробничих фондів;

- Витрати на соціально-культурні заходи;

- Операційні витрати;

- Витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг).

Витрати на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) займають найбільшу питому вагу у всіх витратах підприємства. Ці витрати групують за такими елементами витрат: сировина і основні матеріали, паливо, енергія, заробітна плата основна і додаткова, різноманітні відрахування, амортизація основних фондів, інші витрати ін..

Витрати мають натуральну та грошову форми. Вартісна форма оцінювання витрат є вирішальною в процесі визначення ефективності виробничої діяльності підприємства, вона відображається у вартості виготовленої продукції, виконаних робіт, послуг.

Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання всіх ресурсів підприємства, в отже, і рівень техніки, технології та організації виробництва.

Види собівартості продукції

1. В залежності від часу формування затрат розрізняють:

- Планову собівартість ( визначають перед початком планового періоду на основі прогресивних норм затрат ресурсів та цін на ресурси на момент складання плану);

- Фактичну собівартість (відображає фактичні затрати на виробництво і реалізацію продукції за даними бухгалтерського обліку);

- Нормативну собівартість(затрати на виробництво і реалізацію продукції розраховують на основі поточних норм затрат ресурсів);

- Кошторисну собівартість (характеризує затрати або замовлення, на виріб які виконуються в разовому порядку).

2. В залежності від місця формування затрат розрізняють:

- Цехову (сума затрат на виробництво продукції в межах цеху);

- Виробничу (грошові затрати на виробництво продукції в межах всього підприємства);

- Повну (сукупність виробничої собівартості і позавиробничих затрат)

3. За тривалістю розрахункового періоду розрізняють собівартість:

- місячну;

- квартальну;

- річну.

4. За складом продукції собівартість буває:

- товарної;

- валової;

- реалізованої продукції;

- незавершеного виробництва.

5. У промисловості розрізняють:

- Індивідуальну собівартість (характеризує затрати окремого підприємства на виробництво і реалізацію продукції);

- Галузеву собівартість ( Ссг) - показує середні у галузі затрати на виробництво і реалізацію продукції.

Сі – собівартість певного виду продукції на і-тому підприємстві;

Ni – кількість виготовленої продукції певного виду на і-му підприємстві;

n – кількість підприємств у галузі, що виготовляють даний вид продукції.

Показники собівартості продукції

1. Затрати на одну гривню товарної продукції (В1 грн. тп.)

Стп – собівартість всієї товарної продукції підприємства, грн;

Qт – обсяг товарної продукції підприємства, грн.

2. Собівартість окремих видів продукції (послуг).

3.Зниження собівартості порівняльної товарної продукції використовується на підприємствах зі сталим асортиментом продукції.

Елементи затрат є однаковими для всіх галузей і на їх основі складається кошторис витрат на виробництво.

Важливою є класифікація витрат за статтями калькуляції. Статті – це затрати, які відрізняються між собою функціональною роллю у виробничому процесі і місцями виникнення. За статтями витрат визначають собівартість одиниці продукції.

Управління витратами – це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв за постійного контролю рівня витрат і стимулювання їхнього зниження. Воно є важливою функцією економічного механізму будь-якого підприємства. Система управління витратами має функціональний та організаційний аспекти. Вона включає такі організаційні підсистеми:

- пошук та виявлення чинників, що впливають на економію усіх видів ресурсів;

- планування витрат за їхніми видами;

- нормування витрат ресурсів;

- облік та аналіз витрат;

- економічне стимулювання економії ресурсів та зниження витрат.

За кожен елемент цієї системи відповідають певні виконавці, структурні підрозділи підприємства. Вони розробляють комплекс заходів, спрямованих на зниження сукупних витрат на виробництво і реалізацію продукції. В загальному можна сказати, що управління витратами – це вміння економити ресурси і максимізувати віддачу від них.

1.2. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИТРАТ В УПРАВЛІНСЬКОМУ ОБЛІКУ

В управлінському обліку метою будь-якої класифікації витрат має бути надання допомоги керівнику в прийнятті правильних, раціонально обгрунтованих рішень. Приймаючи рішення, менеджер повинен знати ступінь впливу витрат на рівень собівартості і рентабельності виробництва. Тому суть процесу класифікації витрат - це виділити ту частину витрат, на які може вплинути керівник. Відповідно до напрямів обліку витрат в управлінському обліку виділяють такі класифікаційні групи витрат (рис.1.2.1).

Рис. 1.2.1.Класифікація витрат в управлінському обліку

Розглянемо класифікацію витрат для визначення собівартості, оцінки вартості запасів і отриманого прибутку.

1.Облік загальної суми витрат на виробництво організують за економічними елементами витрат, а облік і калькуляція собівартості окремих видів продукції, робіт і послуг - за статтями витрат. Такий вид класифікації визначається економічним змістом зроблених витрат.Виділяють п'ять елементів витрат:

- Матеріальні витрати (за вирахуванням вартості зворотних відходів);

- Витрати на оплату праці;

- Відрахування на соціальні потреби;

- Амортизація основних фондів;