6 ЕТАП – складання графіка виходу реклами. Визначення часу та періодичності появи реклами в ЗМІ, тривалість демонстрування плакатів тощо.
7 ЕТАП – оцінювання ефективності реклами. Оцінку досягнення цілей реклами отримують до початку рекламної компанії і післі запуску реклами.
11.4 Стимулювання збуту
Стимулювання збуту – форма просування товарів шляхом короткострокового використання стимулів з метою заохочення споживачів і посередників до здійснення купівлі.
1 ЕТАП – визначення завдань стимулювання збуту. Цілі стимулювання споживачів: швидке збільшення обсягу продажу, заохочення споживачів випробувати новий товар, стимулювання купівель великих упаковок товару, заохочення прихильників певної торгової марки та постійних покупців до повторних купівель тощо.
2 ЕТАП – визначення методів стимулювання збуту. Засоби стимулювання споживачів: знижки, безплатні зразки товарів, надання товарів на пробу, премії, компенсації, стимулювання збуту на місцях торгівлі тощо.
3 ЕТАП – розробка програми стимулювання збуту.
4 ЕТАП – здійснення програми стимулювання збуту.
5 ЕТАП – оцінка результатів стимулювання збуту. Використовують два типи досліджень: попереднього оцінювання, підсумкова оцінка.
11.5 Персональний продаж, паблік рілейшнз та інші засоби комплексу маркетингових комунікацій
Персональний продаж – передбачає особистий контакт продавця з одним або кількома покупціями з метою продажу товару та налагодження тривалих стосунків з клієнтами.
Основні рішення:
- визначення районів діяльності та чисельності торгового персоналу
- організація управління торговельним персоналом
- планування продажу
- розробка графіків відвідань і маршрутів
- використання сучасних технологій персонального продажу
- навчання торгового персоналу
- визначення бюджету персонального продажу.
Паблік рілейшнз – діяльність спрямована на формування і підтримку сприятливого іміджу фірми через налагодження стосунків між організацією та різноманітними контактними аудиторіями, ініціювання самою фірмою поширення інформації про товари, ідеї, послуги, яка подається як новина, а також запобігання та усунення небажаних чуток і дій, що можуть зашкодити діяльності фірми.
Цілі:
- формування і підтримка сприятливого іміджу
- надання інформації про підприємство, його становище, товари та послуги фірми
- регулювання позиції фірми на ринку з урахуванням громадської думки тощо.
Засоби:
- звязок із засобами масової інформації
- паблік рілейшнз через друковану продукцію
- участь представників фірми у конференціях, галузевих асоціацій тощо
- діяльність спрямована на органи державного управління
- в Інтернет
- презентації, дні відкритих дверей, фотовиставки тощо.
Прямий маркетинг – безпосереднє спілкування продавця з кінцевим покупцем, розраховане не певну реакцію шляхом використання різноманітних засобів комунікації.
Цілі:
- привернення уваги споживача
- стимулювання купівлі і створення передумов для повторних купівель
- розвиток тривалих стосунків з отримувачем.
Форми:
- пряме поштове звернення
- телемаркетинг
- маркетинг на основі каталогу
- рекламні вкладки тощо.
Виставки – інформування громадськості шляхом демонстрування засобів, що є у розпорядженні людства для задоволення потреб в одній чи кількох галузях його діяльності або майбутніх перспектив.
Етапи участі в роботі виставки:
- визначення цілей
- вибір конкретної виставки
- підготовка до участі у виставці
- розробка темитичного плану експозиції
- оцінювання результатів.
Брендинг – діяльність зі створення та реалізації бренду та управління ним.
Бренд – образне поєднання самого товару з набором властивих йому характеристик, очікувань та асоціацій, які виникають у споживача товару.
Спонсорство – система взаємовигідних договірних відносин між спонсором, який є постачальником коштів, ресурсів і послуг, і реципієнтом – стороною, яка їх отримує в особі індивідів, груп, організацій з метою досягнення спонсором певних маркетингових комунікаційних цілей.
Цілі:
- формування сприятливих для іміджу торгової марки
- поширення інформації про фірму та її товари
- поліпшення відносин з громадськістю
- стимулювання збуту товарів.
Інтегровані маркетингові комунікації на місці продажу – комплексний синтетичний засіб маркетингових комунікацій, який потребує елементів та прийомів реклами, стимулювання збуту, персонального продажу, паблік рілейшнз та інших синтетичних комунікаційних засобів у місцях продажу товарів.
Цілі:
- заохочення покупця до купівлі
- інтенсифікація процесу продажу
- представлення товарів-новинок
- інформаційне забезпечення покупця.
Тема 12. Організація та контроль маркетингової діяльності
12.1 Організація маркетингу на підприємстві
Формування сучасних організаційних маркетингових структур відбувалося поетапно.
1 ЕТАП – відділ збуту, займається винятково розподілом.
2 ЕТАП – відділ збуту з маркетинговими функціями. Керівництво не тільки збутом, а й іншими функціями.
3 ЕТАП – спеціалізований відділ маркетингу, відповідає за ціноутворення, планування продукту, рекламу тощо.
На фірму діють два відділи – маркетинг збуту, підпорядковані віце президенту. За своює суттю маркетингові структури на цьому етапі є неінтегрованими ( сукупність відповідних підрозділів, не скоординованих у своєму впливу на споживачів)
На зміну інтегрованим підходять інтегровані маркетингові структури( здійснюють свою діяльність комплексно і керуються з одного координуючого центру).
4 ЕТАП – сучасний відділ маркетингу – відповідає за координацію зусиль усіх відділів, усього персоналу на задоволення потреб споживачів, забезпечуючи збалансовані дії щодо розподілу, реклами, стимулювання збуту, розробки товару.
Вимоги до маркетингової організаційної структури:
- мала кількість рівеів управління
- створення умов розвитку на підприємстві інтегрованого маркетингу
- сприяння постійному задоволенню потреб наявних і потенційних споживачів
- забезпечення розвитку інноваційної діяльності
- гарантія швидкої адаптації товарів до вимог ринків, на яких діє фірма
- сприяння зростанню обсягів продажу та зниженню собівартості продукції.
Маркетингові організаційні структури:
1. товарна - наявність на підприємстві кількох керівників маркетингу, відповідальних за певний товар і підпорядкованих віце-президенту з маркетингу.
2. функціональна – розподіл обовязків між відділами щодо виконання певних маркетингових функцій.
3. регіональна – наявність на підприємстві окремих відділів, діяльність яких орієнтована на певні регіональні ринки.
4. сегментна – наявність на підприємстві окремих відділів, діяльність яких орієнтована на певні сегменти споживачів.
12.2 Контроль маркетингової діяльності
Контроль маркетингу – систематичний процес вимірювання й оцінки результатів реалізації стратегії і планів маркетингу, здійснення коригувальних дій, які забезпечують досягнення мети маркетингу.
Контроль маркетингу базується на таких принципах:
- періодичність
- всебічність
- послідовність
- обєктивність.
Три рівні контролю маркетингу:
1 – рівень підприємства загалом
2 – рівень підрозділу маркетингу
3 – зовнішній рівень.
Етапи :
1 ЕТАП - обгрунтування планових показників, які підлягають контролю
2 ЕТАП - замірювання фактичних показників і результатів маркетингової діяльності
3 ЕТАП - порівняння планових і фактичних показників маркетингової діяльності
4 ЕТАП - аналіз можливих відхилень фактичних показників від планових
5 ЕТАП - планування маркетингових заходів на основі аналізу результатів відхилень показників
Напрями контролю маркетингу:
1. контроль результатів
- контроль збуту та аналіз результатів діяльності служби. При контролі збуту фіксуються планові та фактичні показники обсягу продажу.
Відхилення планових і фактичних показників збуту за рахунок кількості проданих товарів і ціни:
В= Цф х (К-ть ф – К-ть пл),
Частка відхилень, яка може бути віднесена за рахунок ціни проданих товарів:
Чв = (Ц ф – Ц пл) х К-ть ф,
Кількість оборотів товарних щапасів визначається як відношення обсягу продажу до обсягу матеріальних запасів:
К-ть отз = Продаж/ матеріальні запаси, або
К-ть отз= собівартість продажу/матеріальні запаси.
Оборот товарних запасів у днях характеризує кількість днів, протягом яких здійснюється один оборот матеріальних запасів протягом року:
Отз= матеріальні запаси/ продаж : 360.
Аналіз діяльності служби збуту повязаний із визначенням показників, що характеризують ефективність збуту.
Зростання / зменшення вартості замовлень порівняно з минулим роком: