Дослідження впливу факторів макросередовища на конюнктуру ринку (стр. 2 из 7)
Політична складова макросередовища повинна вивчатися в першу чергу для того, щоб мати ясне уявлення про наміри органів державної влади по відношенню до розвитку суспільства та про засоби, за допомогою яких держава має намір проводити в життя свою політику. Вивчення політичної складової повинно концентруватися на з'ясуванні того, які програми намагаються провести в життя різні партійні структури, які групи лобіювання існують в органах державної влади, як уряд відноситься до різних галузей економіки і регіонів країни, які зміни в законодавстві і правовому регулюванні можливі в результаті прийняття нових законів і нових норм, що регулюють економічні процеси. При цьому важливо усвідомити базові характеристики політичної системи: яка ідеологія визначає політику уряду, наскільки стабільний уряд, наскільки він в змозі проводити свою політику, який ступінь суспільного невдоволення і наскільки сильні опозиційні політичні структури [15, с. 123].
Всі стратегії, плани і заходи маркетингу діють в певному правовому полі, тобто є законодавча база, яка впливає на маркетингову діяльність.
Формування в Україні “ринку покупця”, який є втіленням концепції маркетингу, відбувається в складних умовах. Однак уже створено нормативно-правову базу, яка регламентує маркетингову діяльність на українському ринку (див. табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Основні закони, що впливають на маркетингову діяльність
| НАПРЯМОК МАРКЕТИНГУ | ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ |
| 1 | 2 |
| Розвиток конкуренції | |
| Закон України “Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції ” (1992 р.) | Дає визначення методів недобросовісної конкуренції |
| Закон України Про Антимонопольний комітет України (1992 р.) | Створення і функціонування Антимонопольного комітету Розробка і затвердження Методики визначення монопольного становища підприємців на ринку (1994 р.) ( частка 35%) |
| Закон України “Про захист від недобросовісної конкуренції ” (1996р.) | |
| Захист прав споживачів | |
| Закон України “Про захист прав споживачів” (1991р.) | Визначені права споживачів Передбачені штрафні санкції за їх порушення Створення Державного комітету України у справах захисту прав споживачів Створення Української асоціації споживачів Почала діяти система споживчої експертизи та сертифікації |
| Комплекс маркетингу | |
| Товар | |
| Декрет КМ України “Про стандартизацію і сертифікацію”(1993 р.) | Затверджено перелік товарів , які підлягають обов′язковій сертифікації, штрафні санкції у разі порушення |
| Закон україни “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” (1994 р.) | Приєднання до Парижської конвенції Охорона інтелектуальної власності |
| Ціна | |
| Указ Президента України “Про індикативні зміни цін на товари при здійсненні суб′єктами зовнішньоекономічної діяльності україни експортно-імпортних операцій” (1994) | Врегулювання проблем, пов′язаних з встановленням цін при виході на зарубіжні ринки, недопущення продажу товарів по демпінговим цінам |
| Розподіл | |
| Указ президента України “Про реформування системи матеріально-технічного забезпечення народного господарства” ( 1994 р.) | Формування систем матеріально-технічного забезпечення і збуту, інформаційно-комерційних мереж |
| Просування | |
| Закон України “Про рекламу” (1996р.) | Регламентування різних аспектів рекламної діяльності |
Законодавство про маркетинг ставить перед собою три основні цілі.
Перша – забезпечити чесну конкуренцію. Закон робить спробу забезпечити неможливість витіснення з ринку слабших конкурентів і надати споживачу варіанти розумного вибору.
Друга – захист споживачів від недобросовісної комерційної практики. Споживачі мають право на безпечні товари, чесну рекламу, і повну інформацію про склад продуктів і умовах продажу.
Третя – захист інтересів суспільства. Це закони про охорону природи, чисте повітря і інші, та заходи по контролю за їх виконанням [14, с. 208]
Оцінка політико-правового середовища. Для оцінки політико-правового середовища в зарубіжних країнах, а також для класифікації можливих партнерів за ступенем політичної стабільності та ліберальності законодавчої бази доцільно використовувати матричний підхід.
Таблиця 1.3
Стратегії зменшення політичного ризику
| Джерело мінімізації ризику | Період | |
| До інвестування/ укладання контракту | Після інвестування/ укладання контракту | |
| Внутрішнє, самостійне рішення та дії | •Мінімізація інвестицій та місцеве запозичення • Робота за управлінським контрактом • Франчайзинг • Вертикальна інтеграція | •Мінімізація інвестицій та місцевої власності • Набуття статусу VIP (very important partner) •Маркетингова інтеграція |
| Зовнішня підтримка | • Державне страхування • Приватне страхування • Гарантії приймаючої сторони | •Приватне страхування •Міжнародні юридичні норми |
Соціально-культурне середовище включає такі фактори, як соціальні групи, базові цінності, переваги світосприйняття, поведінку, системи поглядів, цінностей, моралі, звичок, мови, стилю життя [16].
Вивчення соціальної складової макросередовища спрямоване на те, щоб усвідомити вплив на бізнес таких соціальних явищ і процесів, як ставлення людей до роботи і якості життя, існуючі у суспільстві звичаї і вірування, демографічна структура суспільства, зростання населення, рівень освіченості, мобільність людей і інше. Особливість соціальної складової в тому, що вона впливає як на інші складові макросередовища, так і на внутрішнє середовище організації. Причому серед зазначених факторів система цінностей настільки важлива, що аналітики компанії "Дженерал Електрик" охарактеризували як найважливіший елемент бізнесового середовища [7, с. 127].
Таблиця 1.4
Склад соціально-культурного середовища міжнародного маркетингу
| Фактори соціально-культурного середовища | Складові соціально-культурного середовища |
| Мова | Якою розмовляють Якою пишуть Офіційна мова Лінгвістичний плюралізм Ієрархія мов Міжнародні мови Мова в ЗМІ |
| Релігія | Філософські системи Прийняті релігії Повір’я та норми Табу Свята Ритуали |
| Освіта | Система освіти Система підвищення кваліфікації Управління трудовими ресурсами |
| Цінності та ставлення до | Часу Досягнень Роботи Успіху Змін Наукових методів Ризику Жінки, сім’ї, дітей Здоров’я |
| Технологічна та матеріальна культура | Транспорт Енергетична система Комунікації Урбанізація Наука Винаходи Організація суспільства Спорідненість Структура влади Неформальні групи Соціальна мобільність Соціальні прошарки |
На відміну від швидких змін у технологічному середовищі зміни в культурному середовищі досить повільні, а деякі цінності залишаються стабільними й незмінними (наприклад, чесність, порядність, відповідальність за своїх дітей, повага до батьків тощо).
| Соціально-культурні фактори |
| Релігія, історія, сім’я, мистецтво, розваги, освіта |
| Імпульси культури |
| Мораль, символи, звичаї, правила поведінки, знання |
| Процесс прийняття рішення споживачем |
| Відбір та розміщення за пріоритетністю потреб у товарах/послугах |
| Споживча поведінка |
Рисунок 1.1 Схема впливу соціально-культурного середовища на поведінку споживачів
Природне середовище останнім часом набуває дедалі більшого значення у зв’язку зі зростанням рівня забруднення навколишнього середовища.
Природно-екологічне середовище характеризується наступними фактора ми:
¾ природнокліматичні умови;
¾ розміщення великих промислових центрів;
¾ територіальне розміщення корисних копалин і природних ресурсів;
¾ стан екологічного середовища і її вплив на виробництво [8, с. 199].
Екологічні проблеми були головною причиною виникнення концепції соціально-етичного маркетингу. Її суть у тому, що, задовольняючи потреби окремих споживачів, фірми повинні враховувати інтереси суспільства в цілому. Наприклад, у багатьох країнах виникла проблема утилізації металевих баночок з-під напоїв, яка знайшла своє втілення в маркетинговій стратегії щодо упаковування товару. У деяких теоріях природно-екологічні фактори займають одне з провідних місць. Основною причиною, що пояснює таке ставлення до природного середовища в цих теоріях є теза про те, що розвиток підприємництва стримується обмеженістю ресурсів [24, с. 122].
Сьогодні іноземні компанії все більше усвідомлюють відповідальність перед суспільством як з позиції здоров′я населення, так і з позиції охорони довкілля. Це призводить до все більшого укріплення позицій консьюмеризму, який досягає не тільки все більшої інформованості споживача, але й все більшого впливу як на компаніїї, так і на уряди. відображає наміри захисту і поліпшення середовища людського проживання, підвищення якості життя. Одним із його наслідків є вивникнення так званого “зеленого” маркетингу [25, с. 63].