Структура та функції інженерно-технічної служби в агропромисловому комплексі (стр. 3 из 7)
6. Служба експлуатації нафтогосподарства забезпечує потребу сільськогосподарської техніки в нафтопродуктах; організовує своєчасну доставку, якісне зберігання, безперебійну заправку агрегатів, правильне витрачання та збирання відпрацьованих нафтопродуктів, проводить технічне обслуговування обладнання нафтогосподарства. Підпорядкована вона завідуючому нафтогосподарством.
7. Служба експлуатації машин та обладнання допоміжних виробництв створена в господарствах, де різні підсобні підприємства оснащені сучасним технічним обладнанням. Вона організовує раціональне завантаження встановлених потужностей; забезпечує подовження міжремонтних строків роботи техніки та зниження експлуатаційних витрат на її обслуговування. Очолює службу інженер-механік.
8. Служба матеріально-технічного постачання та збуту є здебільшого загальногосподарською. Проте забезпечення виробництва технікою, запасними частинами, інструментом, ремонтними матеріалами здійснюється через інженера (техніка) –експедитора та працівників матеріально-технічних складів. Вони організовують правильне зберігання деталей машин, ремонтних та експлуатаційних матеріалів, ведуть облік їх; складають заявки та створюють необхідний ремонтний фонд інженерно-технічної служби.
9. Служба охорони праці і техніки безпеки планує і здійснює відповідні заходу, проводить інструктаж по техніці безпеки, здійснює контроль за станом охорони праці і техніки безпеки.
Структурна схема високоспеціалізованої інженерно-технічної служби господарства приведена на рис 2.
Основними критеріями обґрунтування структурної схеми інженерно-технічної служби господарства є розміри виробництва та його технічне оснащення. Маломасштабні схеми інженерно-технічної служби невеликих господарств мають принципові розбіжності, так як в них необхідно передбачити поєднання декількох функцій в межах спеціалізованих підрозділів.
Для господарств (до 1000 га; 10…15 тракторів) структурна схема інженерно-технічної служби із зв’язками підпорядкування представлена на рис.3.
Рис.2. Структурна схема спеціалізованої інженерно-технічної служби господарства
– лінійне підпорядкування; 
– функціональне підпорядкування.Рис. 3. Структурна схема інженерно-технічної служби невеликого господарства
В структуру інженерно-технічної служби входять чотири дільниці: ремонту, технічного обслуговування і зберігання машинно-тракторного парку; експлуатації засобів механізації та електрифікації у тваринництві і допоміжних виробництвах; експлуатації автотранспорту, які лінійно підпорядковані головному інженеру господарства.
Тракторна бригада є загальногосподарською виробничою одиницею, яка на період виробництва рослинницької продукції функціонально підпорядкована головному агроному, і лише на строк ремонту машинно-тракторного парку механізатори знаходяться в розпорядженні інженерно-технічної служби.
Структурне поле інженерно-технічної служби – це сфера діяльності інженерно-технічних спеціалістів.
Доцільно, щоб і принципи конструювання структури інженерно-технічної служби господарства базувались на основі класифікації функцій і робіт, які виконуються спеціалістами в сфері використання та обслуговування техніки.
Виділяють дві основні ознаки класифікації: предметну і технологічну. Розподілення функцій між спеціалістами інженерно-технічної служби по предметній ознаці здійснюється при експлуатації машинно-тракторного парку, автотранспорту, машин та обладнання тваринництва і допоміжних виробництв, електрозасобів, цебто тієї техніки, яка потребує дотримання особливих вимог і обмежень.
Предметне розподілення функцій зобов’язує підвищенню відповідальності за працездатність машин окремого призначення.
Технологічна ознака розподілення функцій: ремонт, технічне обслуговування, матеріально-технічне постачання, нафтовикористання, охорона праці – загальна для експлуатації всієї техніки і направлена, переважно, на впровадження прогресивних технологій їх виконання. Практично, інженерно-технічна служба господарства може бути сформована тільки на змішаній предметній і технологічній спеціалізації функцій.
Різниця в організаційній структурі інженерно-технічної служби господарства неминуче приводить до того, що функціональні обов’язки спеціалістів в різних схемах неадекватні. Особливо чітко це простежується в структурах інженерно-технічної служби господарств, які побудовані по територіальній і галузевій основах.
В господарствах з територіальною системою управління машинно-тракторний парк і матеріально-технічна база закріплені за відділеннями і знаходяться в адміністративно-виробничому підпорядкуванні їх керівників; спеціалісти інженерно-технічної служби здійснюють, переважно, технологічне керівництво.
В господарствах з галузевою системою управління функції інженерно-технічної служби виконують цехи механізації, а головний інженер є начальником цеху з адміністративними і технологічними обов’язками.
В колективних сільськогосподарських підприємствах можуть діяти два варіанти цехів механізації.
В першому варіанті за цехом механізації закріплюється машинно-тракторний парк, автотранспорт, машини і обладнання тваринницьких ферм, електроустаткування, інші технічні засоби, а також ремонтні майстерні, пункти технічного обслуговування, машинні двори, польові стани, склади запасних частин і ремонтних матеріалів, нафтопродуктів, інші інженерно-технічні споруди різного призначення.
Цех механізації зосереджує в своєму складі механізаторські кадри, техніку та експлуатаційно-ремонтну базу, забезпечує технічну готовність всіх засобів механізації і по заявках інших цехів виконує всі види механізованих робіт.
В другому варіанті за цехом механізації закріплюються об’єкти ремонтно-експлуатаційної бази з ланками ремонтників, а механізатори і техніка (за виключенням автотранспорту) розосереджена в інших галузевих цехах. Основне завдання цеху механізації – забезпечити працездатність техніки галузевих цехів. Такі цехи механізації діють в господарствах з високим рівнем механізації.
Цехова структура інженерно-технічної служби (другий варіант) приведена на рис.4 і рекомендується для середніх господарств (1500…2500 га; 25…40 тракторів).
Керівництво цехом механізації здійснює начальник, якому безпосередньо підпорядковані чотири спеціалізовані служби:
1) ремонту та зберігання машинно-тракторного парку;
2) технічного обслуговування фермського та електротехнічного обладнання;
3) експлуатації автотранспорту;
4) цехового обліку і планування робіт.
Функції по організації ремонту машинно-тракторного парку покладені на завідуючого ремонтною майстернею; за технічне обслуговування та зберігання машин відповідає завідуючий машинним двором.
До складу служби технічної експлуатації фермського та електротехнічного обладнання входять інженер по механізації робіт у тваринництві з ланкою слюсарів-наладчиків та інженер-електрик з ланкою електромонтерів.
За технічну готовність автопарку та ефективне його використання відповідає завідуючий автогаражем.
Розробку виробничих завдань для структурних одиниць цеху механізації і ведення взаєморозрахунків з іншими галузевими цехами здійснює інженер-економіст з обліковцем. Функціонально, по питаннях обліку та звітності, начальники спеціалізованих служб і начальники механізованих загонів підпорядковані службі планування і обліку цеху механізації.
Незалежно від організаційної системи господарства (територіальної або галузевої) управління машинно-тракторним парком здійснюється за двох-трьох ступеневою структурою.
При територіальній системі організації внутрішньогосподарського виробництва керівники відділень становлять проміжну ланку управління машинно-тракторним парком. Через них головні інженери та спеціалісти інженерно-технічної служби здійснюють функціональний зв’язок з бригадирами механізованих бригад, начальниками механізованих загонів, ланковими механізованих ланок.
Така структура управління машинно-тракторним парком є трьохступеневою. Це стосується і галузевої системи внутрішньогосподарського виробництва, коли техніка закріплена за галузевими цехами.
– лінійне підпорядкування; 
– функціональне підпорядкування.Рис. 4. Цехова структура інженерно-технічної служби господарства
Інженерно-технічне управління машинно-тракторним парком відбувається через начальників галузевих цехів. В порівняно невеликих господарствах де територіальною виробничою одиницею є тракторно-комплексна чи тракторно-польова бригада, або машинно-тракторний парк, сконцентрований в цеху механізації, інженерно-технічне управління виробничими процесами є двохступеневим: головний інженер (начальник цеху механізації, бригадир) тракторно-комплексної або тракторно-польової бригади.