Зернові корми є основним джерелом вуглеводів для звірів. Частіше для звірів варять кашу з грубо подрібненого зерна пшениці, ячменю, вівса або комбікорму. Інколи зерно екструдують. Якість зернових кормів знижується передусім від згіркнення. Ліпіди зерна гідролізуються з утворенням жирних кислот, перекисних сполук, альдегідів, кетонів і оксикислот, руйнуються вітаміни та амінокислоти.
Якість зерна визначається сенсорними і лабораторними методами. Доброякісне за свіжістю зерно має специфічний запах, гладеньку глянцеву поверхню і типове забарвлення, не містить насіння отруйних і шкідливих трав, сажки, ріжків, металевих домішок, не заражене і не пошкоджене хлівними шкідниками. Кислотність такого зерна менша 3,5 °. Умовно придатне зерно тьмяне, покрите темними плямами, гірке на смак, із затхлим запахом, кислотність його від 3,5 до 9,5 °. Неякісне зерно темно-сіре, покрите пліснявою (цвіле), гірке на смак, має затхло-гнильний запах, містить домішки сажки і ріжків понад 0,05 %, кислотність його більша 9,5 °. Окрім доброякісності за свіжістю, зерно досліджують на токсичність (за допомогою шкірної проби на кроликах) та інфікованість, а також визначають домішки хімічних і біологічних отрут.
Із молочних продуктів для звірів використовують молоко (незбиране та збиране) і сир, які за впливом на організм належать до дієтичних кормів. Молоко може мати підвищену кислотність та високу бактеріальну забрудненість, тому його згодовують після термічної обробки. Експертизу сиру проводять за кольором, запахом, консистенцією і смаком. Доброякісний сир білого кольору, злегка розсипчастої консистенції зі специфічним приємним запахом і смаком. Умовно придатний сир біло-жовто-сірого кольору, розсипчастої або злегка в'язкої консистенції, кислий на смак, має запах ацетону. Використовується, як і збиране молоко, після проварювання.
Як обов'язковий компонент раціонів для хутрових звірів усіх видів використовують дріжджі: пекарські, пивні і кормові (гідролізні, білково-вітамінний концентрат, паприн, еприн). Доброякісні гідролізні дріжджі добавляють у кормову суміш без попередньої обробки, а пекарські і пивні перед згодовуванням кип'ятять протягом 2-3 хвилин для запобігання бродінню корму, що спричинює розширення шлунка. Варити дріжджі з іншими кормами не можна, оскільки при тривалій термічній обробці руйнуються вітаміни. Пекарські і пивні дріжджі перевіряють органолептично. Вони мають бути характерного кольору і консистенції, не містити сторонніх запахів, плісені.
Після надходження у змішувач подрібнених і знезаражених кормів у кормову суміш добавляють вітаміни, мікроелементи та інші фармакологічні препарати, які попередньо розчиняють у воді або у рослинній олії, перемішують з кормом протягом 10-15 хв.
Температура приготовленої кормової суміші має бути влітку 10-12 °С, взимку +20-25 °С, запах специфічний, без домішок кислого чи гнильного. Всі компоненти кормової суміші мають бути добре подрібнені і рівномірно розмішані так, щоб суміш була однорідною. Консистенція її в'язка, суміш має не розсипатися при роздачі, але й не бути клейкою. Взимку кормосуміш готують густішою, ніж влітку. Величина рН кормової суміші повинна становити 5,6-6,0.
Від кожної приготовленої кормосуміші лікар відбирає контрольну пробу масою не менше 100 г, яка зберігається у холодильнику протягом 7 днів. Після органолептичної оцінки готову кормову суміш роздають звірам протягом 1 години після приготування. Якщо суміш після доставки на ферму забродила (стала "підходити", як тісто), набула кислого або іншого невластивого запаху, то її не роздають звірам. Якісну кормову суміш розкладають взимку і навесні на кормові полички, розташовані на дверцях клітки, а влітку - зверху на клітку. Контролюють поїдання суміші звірами. Залишки її збирають перед наступною роздачею, а у щенят у підсисний період - через 2-3 години після роздачі.
Окрім органолептичної оцінки, кормову суміш двічі на місяць контролюють за допомогою лабораторного дослідження. Найбільш інформативними показниками є величина рН суміші, загальна бактеріальна забрудненість, вміст аміно-аміачного азоту, летких жирних кислот, жиру, білка, вітамінів А, В1 В2, інколи кальцію, фосфору і хлоридів.
Величина рН кормової суміші має бути в межах 5,6-6,0. Чим ближче рН до лужної, тим нижча санітарна якість суміші. Особливо негативний вплив лужної кормової суміші проявляється в період інтенсивного росту молодняку норок: у щенят виникає уроцистит, пієлонефрит і уролітіаз. Для зниження величини рН у цей час застосовують ортофосфорну і оцтову кислоти.
Загальна бактеріальна забрудненість має не перевищувати 1 млн мікробів в 1 г, вміст аміно-аміачного азоту менший 40 мг у 100 г (в умовно придатній суміші - 61-80), летких жирних кислот - до 8,4 мг КОН у 100 г суміші (в умовно придатній - 14,1-19,6), вміст хлоридів не більший 0,4 % від маси кормосуміші.
У виняткових ситуаціях готову кормову суміш досліджують на наявність збудників інфекційних хвороб, вміст токсинів збудника ботулізму, сполук ртуті, нітритів, мікотоксинів тощо, залежно від характеру патології у звірів. Матеріалом для дослідження мають бути контрольні проби кормової суміші.
Групова дієтотерапія - один із найбільш важливих елементів у системі профілактики хвороб хутрових звірів. Для цього відбирають і резервують дієтичні корми, які попередньо перевіряються органолептично та лабораторними методами, і зберігають їх в окремих холодильних камерах з найбільш низькою температурою. До цих кормів відносять м'ясо, субпродукти, особливо печінку, рибу, молоко, сир, зелень, фрукти. Групова дієтотерапія проводиться насамперед у найбільш напружені фізіологічні періоди - під час гону, вагітності, лактації, в період інтенсивного росту і утворення хутра - з урахуванням результатів диспансеризації поголів'я. Окрім того, вона може проводитися періодично з метою профілактики і терапії хвороб печінки, уролітіазу, гастроентериту тощо (до складу кормової суміші вводять сиру печінку по 5-8 г на 100 ккал корму, гідролізин, глюкозу, ліпотропні препарати, вітаміни групи В, токоферол).
Крім вітамінів, солей заліза, кобальту і міді, з метою фармакотерапії іноді застосовують антибактеріальні препарати, оскільки підвищена мікробна забрудненість кормів (більше 1 млн мікробів в 1 г корму) негативно впливає на кровотворну і ферментну системи хутрових звірів та їх відтворну функцію.
Безперечно, що у багатогранній роботі лікаря ветеринарної медицини звірогосподарства є й інші важливі елементи профілактики різних хвороб. Проте, викладені в цьому розділі принципи профілактики внутрішніх хвороб є найбільш важливими і актуальними для хутрового звірівництва.
Додаток 1.
ФІЗІОЛОГІЧНІ НОРМАТИВИ У ХУТРОВИХ ЗВІРІВ
(з 4-місячного віку)
| Показники | Кролик | Норка | Лисиця | Песець | Соболь | Нутрія |
| Температура тіла, °С | 38,8-39,5 | 39,5-40,5 | 38,7-40,7 | 39,4-41,1 | 37,5-40,0 | 37,0-38,0 |
| Частота серцевих скорочень за 1 хв | 120-160 | 90-180 | 80-140 | 50-130 | 70-80 | |
| Частота дихання за 1 хв | 50-60 | 40-70 | 14-30 | 18-48 | 45-55 | |
| Еритроцити, млн/мкл | 4,5-7,5 | 7,7-13,1 | 8,3-10,3 | 7,6-9,0 | 9,0-13,6 | |
| Гемоглобін, г/л | 105-125 | 150-175 | 120-160 | 120-170 | 130-160 | 120-140 |
| Лейкоцити, тис./мкл | 6,5-9,5 | 4,3-7,1 | 4,2-7,0 | 4,7-6,9 | 4,0-10,0 | 7,2-7,6 |
| Загальний білок, г/л | 70-80 | 60-70 | 65-80 | |||
| Глюкоза, мг/100 мл | 136-218 | 105-145 | 101-157 | |||
| Кальцій, мг/100 мл | 9,6-13,0 | 8,3-11,9 | 10,3-14,1 | |||
| Фосфор, мг/100 мл | 3,3-5,5 | 2,8-4,4 | 2,8-4,2 | |||
| Магній, мг/100 мл | 1,9-2,9 | 1,7-2,7 | 2,0-2,8 | |||
| Лужний резерв, об% СО2 | 52±2 | 49±3 | 51±2 |
Додаток 2
ВИРОБНИЧИЙ ЗООВЕТЕРИНАРНИЙ КАЛЕНДАР
| Місяць | Норки, тхори | Лисиці, песці, єноти | Нутрії, ондатри |
| Січень | Перша половина місяця — вакцинація норок, друга — вакцинація тхорів (фреток) проти чуми. План гону тхорів, підбір пар | План гону і підбір пар у лисиць; у кінці третьої декади – перевірка стану статевих органів самок; у кінці місяця можливі окремі спаровування Перша декада – вакцинація лисиць і песців проти паратифу. Єноти у погану погоду не виходять із домівок по декілька днів, але в кінці місяця виходять регулярно. Роздавання кормів увечері | Продовження забою; спаровування і щеніння нутрій. Забій ондатр |
| Лютий | Повторне дослідження норок на плазмоцитоз. План гону і підбір пар норок. Початок гону у тхорів | Гон і початок вагітності у лисиць. План гону і підбір пар у песців; у кінці місяця початок гону. У єнотів починається передгоновий період, а з другої половини місяця — гон | Те ж, що і в січні |
| Березень | 5 — 8 березня — початок гону у норок | Вагітність і початок щеніння у лисиць, продовження гону і періоду вагітності песців і єнотів | Спаровування, вагітність, щеніння, лактація й відсадка січневого молодняка. Спаровування окремих ондатр |
| Квітень | Вагітність норок і тхорів, початок щеніння. Початок гону темних тхорів | Кінець щеніння лисиць і початок відсадки раннього молодняка. З 14-15 квітня — початок щеніння песців і єнотів | До 15 квітня закінчується другий тур спаровування, продовжується лактація, відсадка й вирощування молодняка нутрій. Щеніння і повторне спаровування ондатр |
| Травень | Лактація у норок і тхорів | З 3-го — вакцинація основного стада лисиць і з 16 — 17-го — молодняка проти паратифу Початок відсадки молодняка песців і єнотів | Лактація, відсадка і вирощування молодняка нутрій; вагітність, щеніння, лактація у ондатр |
| Червень | Початок відсадки молодняка. Вакцинація основного стада і молодняка проти ботулізму. Попередня вибраковка самок основного стада норок | Вакцинація основного стада і молодняка песців проти паратифу та чуми. Попередня вибраковка основного стада | Спаровування, вагітність, щеніння і лактація у ондатр. Щеніння, лактація, відсадка молодняка нутрій |
| Липень | Вирощування молодняка, контроль за його живою масою | Вирощування молодняка, контроль за його живою масою | Лактація, відсадка й вирощування молодняка нутрій. Спаровування, вагітність і лактація у ондатр |
| Серпень | Вирощування молодняка, контроль за його живою масою. Закінчення (15.VIII) гону білого тхора | Вирощування молодняка, контроль за його живою масою | Те ж, що й у липні |
| Вересень | Контроль за живою масою. Переведення до кінця місяця племінного і хутрового молодняка на роздільну годівлю | Контроль за живою масою. Переведення до кінця місяця племінного і хутрового молодняка на роздільну годівлю. Єноти добре поїдають корм | 31. IX починається перший сезон (осінній) спаровування нутрій |
| Жовтень | З 14-го починають дослідження на плазмоцитоз, а з 25-го — бонітування | З 10 — 15-го — початок бонітування песців, а після 20-го — вибірковий їх забій. Активне поїдання корму у єнотів продовжується, вони жиріють й готуються до зимового спокою | Продовження осіннього сезону спаровування нутрій і ондатр (у південних районах). Виявлення вагітних нутрій. Самців забирають із загонів від самок |
| Листопад | Початок забою і первинна обробка шкурок | З 5-6-го початок бонітування, а з 15-го — початок забою лисиць, первинна обробка шкурок. Активність єнотів зменшується | Забій і обробка шкурок нутрій і ондатр. Виявлення і розсадження вагітних нутрій в індивідуальні клітки |
| Грудень | Продовження первинної обробки і здавання хутра державі | Первинна обробка і здавання хутра державі. Вакцинація лисиць і песців проти чуми. Єноти рідше виходять з домівок,, а в погану погоду не виходять зовсім | Вагітність нутрій і виявлення нових вагітних самок. Забій товарного молодняка |