Рис. 1.1 Блок-схема документального оформлення операції з руху власного капіталу при врегулюванні майнових питань.
1.3 Методичні підходи до організації врегулювання майнових питань в КСП, у тому числі реорганізованих
1.3.1 Методика визначення індивідуального трудового внеску
Відповідно до чинного законодавства розмір індивідуального пайового фонду членів КСП залежить від їх трудового внеску. Трудовий внесок визначається розміром оплати праці напрацьованої Співвласником за обумовлений календарний період в основному за 50 і більше років.
Проведення розрахунків за цією методикою передбачає:
1. Впровадження інформаційного забезпечення процесу розрахунків трудових внесків;
2. Визначення середньорічної оплати праці працівників Підприємства за період з 1966 по 1990 роки;
3. Визначення коефіцієнтів коригування оплати праці за 1956-1965 роки;
4. Визначення коефіцієнтів коригування оплати праці за 1966-1990 роки;
5. Визначення коефіцієнтів коригування оплати праці за 1991-1999 роки;
6. Визначення індивідуальних трудових внесків за встановлений календарний період їх обрахування.
1.3.1.1 Впровадження інформаційного забезпечення процесу розрахунку трудових внесків.
Для забезпечення розрахунку трудових внесків збирається, на основі використання архівних даних, інформація про розмір оплати праці всіх Співвласників за встановлений календарний період..
Джерелом інформації про оплату праці Співвласників є річні звіти, розрахунково-платіжні відомості або “Книга обліку трудового стажу і заробітку колгоспників”, а також дані трудових книжок та рішень правлінь та загальних зборів.
При довгому періоді обрахунку трудового внеску оплата праці за весь період її обрахування підлягає коригуванню – відповідно до змін економічних умов господарювання. Для цього дані про оплату праці Співвласників розбиваються на три періоди: 1956-1965 роки, 1966-1990 роки та період з 1991 по 1999 рік включно.
1.3.1.2 Визначення середньорічної оплати праці одного працюючого за період з 1966 по 1990 роки.
Розрахунковою основою визначення трудового внеску по всім трьом періодам є середньорічна оплата праці за період з 1966 по 1990 роки, яка розраховується за формулою:
Ос=Фс/Пс,
де Ос – середньорічна оплата праці одного працюючого за період з 1966 по 1990 роки, руб./чол.;
Фс – середньорічний фонд оплати праці працівників Підприємства за період з 1966 по 1990 рік, руб.;
Пс – середньорічна кількість робітників Підприємства, що працювали в період з 1966 по 1990 рік, чол.
Таким чином, щоб визначити середньорічну оплату праці працівників Підприємства за період з 1966 по 1990 роки необхідно:
1. Визначити середньорічний фонд оплати праці за період з 1966 по 1990 роки, який розраховується за формулою
Фс ,
де Фі – фактичний фонд оплати праці за відповідний рік згідно річного звіту, ум. грош. од.;
і –1966 рік, перший рік та наступні роки в першому періоді обрахування середньорічного фонду оплати праці працівників Підприємства;
п – кількість років в періоді з 1966 по 1990 рік, останнього року в першому періоді обрахування оплати праці працівників Підприємства.
2. Визначити середньорічну кількість працівників Підприємства, що працювали в період з 1966 по 1990 рік, яка розраховується за формулою:
Пс= ,
де Пі – середньорічна кількість працівників Підприємства, що працювали у відповідному році згідно річного звіту.
Розмір середньорічної оплати праці працівників Підприємства розраховується в таблиці.
1.3.1.3 Визначення коефіцієнтів переведення трудоднів у грошовий еквівалент.
Упродовж 1950-1965 років, першого періоду нарахування трудових внесків, оплата праці здійснювалась натурою. Її розмір залежав від кількості фактично відпрацьованих трудоднів, які враховували різний рівень кваліфікації та продуктивності праці. Для розрахунку індивідуальних трудових внесків за цей період необхідно трудодні перевести в грошовий еквівалент трудових внесків, тобто в умовні грошові одиниці.
де ТД i - кількість трудоднів, відпрацьованих одним працівником у відповідному році в період з 1950 по 1965 роки;
де К го – коефіцієнт переведення трудоднів в умовні одиниці, який дорівнює ум. грош. од. дані розрахунку грошового еквіваленту трудоднів
1.3.1.4 Визначення коефіцієнтів коригування оплати праці за 1966-1990 роки.
Другий період коригування охоплює 1966-1990 роки, коли оплата праці після трудоднів, до 1965 року, здійснювалась грошима. Цей період є досить тривалим з нестабільними економічними умовами господарювання. Зокрема, на господарство впливали і економічні чинники – інфляційні процеси в країні. Тому, всі дані з оплати праці, які використовуються для підрахунку індивідуальних трудових внесків за цей період повинні бути скориговані.
Коефіцієнт коригування оплати праці за відповідний рік другого періоду коригування розраховується за формулою:
, і=(1966;n),де Кі – коефіцієнт коригування оплати праці за відповідний рік, грн./руб.;
Оі – середньорічна оплата праці одного працюючого за відповідний рік другого періоду, яка визначається на підставі даних річного звіту, руб./чол.
Дані розрахунку коефіцієнтів коригування оплати праці за 1966 – 1990 роки наводяться в таблиці.
1.3.1.5 Визначення коефіцієнтів коригування оплати праці за 1991-1999 роки.
Третій період коригування оплати праці Співвласників охоплює час з 1991 року по 1999 рік включно, він характеризується гіперінфляцією і швидкою зміною економічних умов. Тому всі дані з оплати праці за цей період, що використовуються для розрахунку індивідуального трудового внеску, повинні бути скориговані. Щоб привести заробітки Співвласників до єдиної бази створення, за базу для розрахунку використовується середньорічна оплата праці Співвласника за1991-1999 роки, яка визначається згідно пункту 1.3.3. цього Положення.
Коефіцієнти коригування оплати праці за відповідний рік в періоді з 1991 по 1999 роки розраховується за формулою:
Кj= Ос/Оj,
де Кj – коефіцієнт коригування оплати праці за відповідний рік, грн./грош.од.;
Oj – середньорічна оплата праці одного Співвласника за відповідний рік першого періоду, яка визначається на підставі даних річного звіту, грош. од;;
j – 1991 рік, перший рік та наступні роки в першому періоді обрахування середньорічної оплати праці згідно пункту 1.3.1.1.
Розраховані коефіцієнти коригування оплати праці за відповідний рік першого періоду коригування наводяться в таблиці.
1.3.1.6 Визначення індивідуальних трудових внесків за встановлений календарний період їх обрахування.
Для розрахунку розміру трудового внеску кожного Співвласника необхідно щорічну суму їх умовної оплати праці за кожен рік роботи Співвласника скоригувати на відповідний річний коефіцієнт, що визначається в розділі 1.3.1.2 та в таблицях.
Дані розрахунку індивідуальних трудових внесків за перший період нарахування оплати праці наводяться у відповідних таблицях на підставі чого робиться підсумковий розрахунок індивідуальних трудових внесків за весь календарний період нарахування з 1956 по 1999 роки.
1.3.2 Методика обчислення розміру індивідуального майнового паю.
1.3.2.1. На підставі підсумкового розрахунку індивідуальних трудових внесків визначається загальний обсяг трудових внесків всіх Співвласників.
1.3.2.2 Визначений загальний обсяг трудового внеску – умовної оплати праці всіх Співвласників дозволяє розраховувати норматив нарахування паю.
Норматив нарахування паю розраховується за формулою:
Н = Пф/ОПум
де Н - норматив нарахування паю, грн/грн;
Пр – уточнений пайовий фонд майна Співвласників
ОПум – умовна оплата праці.
1.3.2.3. Після визначення нормативу нарахування пайового фонду проводиться обчислення розміру індивідуального майнового паю кожного Співвласника за календарний період обрахування за формулою:
Пмі = НЗскор
де Пмі – розмір індивідуального майнового паю кожного Співвласника, грн.
РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА СТАНУ ВРЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН ВЛАСНОСТІ НА МАЙНО В СТОВ “АГРОФІРМА “ДРУЖБА”, ПІДПРИЄМСТВІ ПРАВОНАСТУПНИКУ КСП “ДРУЖБА”
2.1 Природно-економічна характеристика
СТОВ “Агрофірма “Дружба” Приазовського району Запорізької області розташовано в селах Ганнівка і Прудентово, що знаходяться в 40 км від районного центру смт Приазовське та в 125 км від обласного центру м. Запоріжжя.
СТОВ “Агрофірма “Дружба” зареєстровано за адресою:
72415, вул. Леніна, 54, с. Ганнівка,
Приазовський район, Запорізька обл.
Особливість кліматичних умов зони сухого Степу України – недостатня кількість опадів. Основні кліматичні показники:
· середньорічна температура повітря – плюс 10,2 °С
· середня тривалість вегетаційного періоду – 190 – 200 днів
· середня температура повітря в 13.00 за липень – 28 °С
· річний максимум температури – 40 °С
· середній з абсолютних річних мінімумів температури – мінус 20 °С
· абсолютний мінімум – мінус 33 °С
· середньорічна кількість опадів – 465 мм
з них при температурі вище 10 °С – 250 мм
· сніговий покрив – нестійкий, промерзання ґрунту – 29 см