РОЗДІЛ 5
ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
СТОВ “Агрофірма “Дружба” Приазовського району Запорізької області було створено на основі Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” №1529/99 від 03.12.1999 р.
В своїй діяльності СТОВ “Агрофірма “Дружба” керується Господарським Кодексом України від 16 січня 2003 року N 436–IV, який визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. В ньому наведені основні напрями та форми участі держави і місцевого самоврядування у сфері господарювання, заходи щодо обмеження монополізму та захисту суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції. Господарський Кодекс визначає основні засади господарської комерційної діяльності (підприємництва) та некомерційної господарської діяльності, вказує, хто і на яких умовах може бути суб’єктом господарювання, вказані особливості підприємств різних видів, права та обов’язки різних суб’єктів господарської діяльності.
Глава 9 Господарського Кодексу України регулює діяльність господарських товариств, яким є СТОВ “Агрофірма “Дружба”.
В статті 79 дано визначення “Господарське товариство”:
1. Господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених Господарським Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.
2. Засновниками і учасниками товариства можуть бути суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, зазначені у статті 2 Господарського Кодексу, а також громадяни, які не є суб'єктами господарювання.
В статті 80 дано визначення “Товариство з обмеженою відповідальністю”:
Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
В статті 85 вказано, що господарське товариство є власником:
- майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески;
- продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства;
- доходів, одержаних від господарської діяльності товариства;
- іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.
Об`єктами права власності СТОВ “Агрофірма “Дружба” є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах.
СТОВ “Агрофірма “Дружба” самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об`єктами власності.
Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.
Збитки, заподіяні підприємству його членами та іншими громадянами, державними підприємствами, установами, організаціями, іноземними організаціями, іншими юридичними особами, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.
Страхування належного підприємству майна та інших цінностей здійснюється на добровільних засадах на умовах і в порядку, встановлених законодавством України.
СТОВ “Агрофірма “Дружба” є правонаступником КСП “Дружба”.
До пайового фонду майна членів реорганізованого КСП “Дружба” включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України
Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску.
Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства.
Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.
У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.
Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.
Законодавча та нормативно-правова база організації врегулювання майнових відносин при реформуванні колективних сільськогосподарських підприємств визначається:
Господарським Кодексом України від 16 січня 2003 року N 436–IV;
Законами України:
- „Про власність” №697 від 07.02.1991 року;
Указом Президента України:
- “Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки” від 29 січня 2001 року № 62/2001;
Постановами Кабінету Міністрів України:
- “Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки” від 28 лютого 2001 року № 177;
- “Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників” від 13 серпня 2003 р. N 1253;
Наказами Міністерства аграрної політики України:
- “Про затвердження Рекомендацій щодо проведення загальних зборів колишніх членів реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства” від 7 лютого 2001 року № 16;
- “Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств” від 14 березня 2001 року № 62;
- “Про затвердження Порядку оформлення правонаступництва за зобов’язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств” від 14 березня 2001 року № 63;
- “Про затвердження Рекомендацій щодо обчислення трудових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих” від 29 березня 2001 року № 86;
- “Про затвердження Рекомендацій щодо передачі майна пайового фонду реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства у спільну часткову власність та організація управління таким майном” від 6 квітня 2001 року № 96;
- “Про затвердження Рекомендацій щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності” від 9 квітня 2001 року № 97.
- “Про затвердження Рекомендацій щодо обчислення розмірів індивідуальних майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих” від 27 червня 2003 року №208;
- “Про затвердження Примірного Положення про фонд відтворення орендованих основних засобів” від 1 липня 2003 року № 210.
Більшість нормативних актів, у відповідності до яких проводиться реформування сільськогосподарських підприємств, прийняті після Указу Президента України “Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки” від 29 січня 2001 року № 62/2001. Згідно нього Кабінетом Міністрів України було затверджено:
· методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих;
· порядок визначення розмірів паїв та документального посвідчення права власності на паї;
· форму свідоцтва про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат);
· типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки” від 28 лютого 2001 року № 177 затверджувались:
1. Методика уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих;
2. Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення;
3. Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки.
Уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів підприємства передбачає:
· складення переліку активів і зобов'язань підприємства на дату реорганізації;
· проведення інвентаризації активів і зобов'язань підприємства;
· уточнення вартості активів;
· капіталізацію платежів підприємства, обов'язкових для виконання правонаступником;
· розрахунок уточненого пайового фонду майна членів підприємства;
· складення переліків активів за їх призначенням;
· урегулювання інвентаризаційних різниць.[28]