Планування галузі рослинництва (стр. 6 из 9)

Підвищення ефективності виробництва продукції рослинництва передбачає збільшення обсягів виробництва продукції з мінімальними витратами на її одиницю. Отже, необхідно збільшувати врожайність с/г культур та знижувати собівартість продукції. Для цього передбачають комплекс таких основних заходів: поліпшення використання землі, підвищення її родючості; впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва; поглиблення спеціалізації і кооперації виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції; раціональне використання виробничих фондів і трудових ресурсів; впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій та індустріальних методів виробництва; підвищення якості і збереження виробленої продукції; широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці на основі колективного, сімейного і орендного підряду та оренди як прогресивної форми господарювання; розвиток с/г виробництва на основі різноманітних форм власності і видів господарювання і створення для них рівних економічних умов, необхідних для самостійної та ініціативної роботи.

Оскільки вирішальне значення у визначенні ефективності виробництва будь-якої продукції відіграє її собівартість, дослідимо її повніше.

Собівартість – це грошовий вираз поточних витрат підприємства на виробництво і реалізацію одиниці продукції.

У собівартість продукції входять такі витрати: витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, насіння та садивний матеріал, добрива, засоби захисту рослин, роботи та послуги, витрати на утримання основних засобів та інші витрати.

Таблиця 2.12

Склад та структура собівартості 1ц продукції, 2007р.

Статті витрат	Зерно		Плоди
	Грн.	%	Грн.	%
Витрати на оплату праці Відрахування на соціальні заходи Насіння та садивний матеріал Добрива Засоби захисту рослин Роботи та послуги Витрати на утримання основних засобів Інші витрати Непродуктивні витрати Витрати на управління та обслуговування виробництва	8,7 4,1 8,1 1,8 - - 17,2 6,9 5,2 5,8	15 7 14 3 - - 30 12 9 10	45,4 8,2 - 22 12,4 12,3 6,1 26 16,2 12,43	27 5 - 13 7 13 4 15 10 7
Разом витрати (виробн собівартість)	57,8	100	170	100

З таблиці 2.12 ми бачимо, що виробнича собівартість зерна менша за виробничу собівартість плодів. Для зниження собівартості потрібно механізувати виробництво, вирощувати власний садивний матеріал тощо.

Проведемо порівняльну економічну оцінку виробництва окремих видів продукції за останні 3 роки (таблиця 2.13).

Таблиця 2.13

Порівняльна економічна оцінка виробництва окремих видів продукції (у середньому за 2005 - 2007рр.)

Види продукції	Прибуток на 1 га, грн	Рівень рентабельності, %
Зерно Соняшник Плоди	22,5 50,1 8,4	2,7 11,3 25,7

На підставі отриманих даних можна виявити найбільш прибуткові види продукції. Соняшник дав найбільший прибуток – 50,1 грн/га. Але рівень рентабельності найвищий мають плоди – 26%. Та, судячи по таблиці 2.11 все ж таки, видно, що за останній рік найкращі показники має продукція зерна. Але можливий розвиток галузі господарства з напрямом – соняшник чи плодові. Ці напрями дадуть хороший економічний результат.

РОЗДІЛ 3. ОБГРУНТУВАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ГАЛУЗІ.

3.1. Планування врожайності сільськогосподарських культур.

Важливість обґрунтованого планування врожайності сільськогосподарських культур випливає з того, що з нею безпосередньо пов’язано багато інших питань виробничо-фінансової діяльності господарств: розміри і структура посівних площ, рівень товарності виробництва, система агрохімічних заходів, продуктивність праці, собівартість і рентабельність виробництва продукції.

Посівів кормових культур не передбачається, так як в 2007 році збуто поголів’я худоби і птиці.

Потребу підприємства в продукції рослинництва необхідно визначити маючи на увазі ефективність виробництва окремих її видів, попит на неї і вимоги сівозмін.

Ефективність виробництва товарних культур може бути визначена наступними показниками (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1

Ефективність виробництва товарних культур

Культури

Вир. собівартість

Соб. 1 ц реалізац.

Ціна реалізації

Прибуток, ц

Прибуток, га

Рівень рентабельності,%

Сума балів

Порядковий номер

грн

бал

грн

бал

грн

бал

грн

бал

грн

бал

грн

бал

Зерно Соняшнику Плоди

57,8 - 170

0,34 - 1

58,2 - 182

0,32 - 1

67,3 104,3 180

0,37 0,6 1

9,1 - -2

1 - -0,2

109,2 - -0,08

1 - -0,001

16 - -1

1 - -0,06

4,03 0,6 2,74

1 3 2

Отже, найвищий рівень ефективності виробництва – зернові культури. Це свідчить про їх найвищий рівень конкурентоспроможності, а отже про необхідність першочергової уваги підприємства саме до зернових культур.

Планувати врожайність сільськогосподарських культур рекомендується з урахуванням досягнутого у перед плановий період рівня (у середньому за 3-5 років) і очікуваного приросту за рахунок проведення окремих агротехнічних заходів, спрямованих на її підвищення.

Під час планування та факторного аналізу врожайності враховують різний вплив факторів на врожай та неоднакову залежність.

Приріст врожаю озимої пшениці від впровадження перспективного сорту, тобто сорту Одеська напівкарликова замість сорту Безоста 1 (додатки Е, Ж.1, Ж.2, Ж.3, Ж.4):

ц на 1 га

Приріст врожаю ярого ячменю від впровадження перспективного сорту, тобто сорту Одеський 115 замість сорту Дніпровський 425 1 (додатки Е, Ж.1, Ж.2, Ж.3, Ж.4):

ц на 1 га

Приріст врожаю соняшнику від впровадження перспективного сорту , тобто сорту Одеський 122 замість Кіровоградського 11 1 (додатки Е, Ж.1, Ж.2, Ж.3, Ж.4):

ц на 1 га

Приріст врожаю оз. пшениці за рахунок додаткового внесення мінеральних добрив і гною:

А) визначається кількість поживних речовин у кожному виді мінеральних добрив, яка буде використана рослинами у першому році (додатки Д.1; Д.2):

- азотні 70х0,60 = 42 кг д.р.

- фосфорні 50х0,25 = 12,5 кг д.р.

- калійні 15х0,75 = 11,25 кг д.р.

Б) визначається кількість поживних речовин, яка буде використана рослинами у першому році з додатково внесеного гною (додатки Д.1; Д.2):

- азотні 6,4х1 = 6,4 кг д.р.

- фосфорні 6,4х1 = 6,4 кг д.р.

- калійні 6,4х1,5 = 9,6 кг д.р.

В) на підставі даних, отриманих у пунктах А), Б) та джаних додатка Б розраховується приріст врожайності пшениці за рахунок внесення добрив:

- азотних

ц з 1 га

- фосфорних

ц з 1 га

- калійних

ц з 1 га

Приріст врожаю від дотримання строків сівби оз. пшениці:

(87х0,20)/100 = 0,17

Отриманні розрахунки внесемо в слідуючу таблицю і визначимо планову врожайність.

Таблиця 3.2

Розрахунок планової врожайності культур

Культури	Фактична врожайність, ц з 1 га	Приріст врожайності (ц з 1 га) за рахунок					Планова врожайні-сть, ц з 1 га
		Заміни сорту	Внесення органічних і мінеральних добрив	Дотримання оптимальних строків сівби	Обробіток посіві отрутохімікатами	Зрошення
Пшениця озима Ячмінь ярий Соняшник	14,5 14,4 6,5	2,9 0,4 0,7	1,49 - -	0,17 0,17 0,17	1,9 1,2 1,6	2,1 1,7 1,8	23,06 17,87 10,77

З таблиці 3.2 ми бачимо, що за умови виконання намічених агротехнічних прийомів в плановому році ми отримаємо таку врожайність: оз. пшениці – 23,06 ц/га; ярого ячменю – 17,87 ц/га; соняшнику – 10,77 ц/га.

Хоча такі показники врожайності дуже низькі порівняно з іншими господарствами, для СТОВ «Рось» вони є нормальними порівнюючи з попередніми роками.

3.2. Планування посівних площ і валових зборів і використання продукції.

При плануванні посівних площ сільськогосподарських культур на підприємстві виходячи з:

- потреби конкретних видів продукції рослинництва;

- конкурентоспроможності (ефективності) окремих культур;

- обмежень у сівозмінах, земельних, трудових, фінансових і матеріальних ресурсах.

Обчислюючи планову потребу в продукції рослинництва, ураховують:

1. Попит на продукцію певного виду, асортименту та якості на ринку. Основними напрямами реалізації продукції рослинництва можуть бути:

- реалізація продукції за договорами з переробними, сільськогосподарськими, заготівельними, торгівельними та іншими організаціями. При цьому особливу увагу приділяють виконанню державних замовлень (за їх наявності) на продукцію;