Планування галузі рослинництва (стр. 2 из 9)

Для більш точної оцінки СТОВ «Рось» розрахуємо в таблиці 1.2. розмір та структуру грошової виручки від реалізації продукції товарів, робіт та послуг.

Виробнича спеціалізація підприємства визначається за основними товарними галузями і продуктивністю, які забезпечують найбільшу виручку від реалізації. Основним показником, що характеризує спеціалізацію підприємства є структура грошової виручки.

Таблиця 1.2

Склад та структура товарної продукції

Галузі та види продукції	Товарна продукція, тис. грн.			В середньому за три роки	Структура грошових надходжень
Галузі та види продукції	2005	2006	2007	В середньому за три роки	По підприємству		По с/г виробництві
Зернові Соняшник Плоди (зерн., кіст.) Ягоди Інша продукція рослинництва	261,3 251,6 0,2 0,3 12,3	694,4 369,4 0,3 - 27,6	293,5 12,2 0,5 - 8,8	416,4 211,1 0,3 0,1 16,2	43 22 0,03 0,01 2	44 22 0,03 0,01 2
Разом по рослинництву	494,1	1091,7	315	633,6	65	66
Скотарство, всього В т.ч.: - молоко - ВРХ в ж. м. Свинарство, всього Інша продукція тваринництва	380,1 121,3 253,1 34,0 0,7	120,4 43,5 70,4 23,3 1,4	331 57,6 270,9 59,7 5,1	277,2 74,1 198,1 39 2,4	29 8 21 4 0,2	29 8 21 4 0,3
Разом по тваринництву	414,8	145,1	395,8	318,6	33	34
Всього по с/г виробництві	908,9	1236,8	710,8	952,2	98	100
Реалізовано ін. продукцію	19,4	18,4	-	12,6	1	-
Виконано робіт і надано послуг	4,8	7,4	1,0	4,4	0,5	-
Всього по господарству	933,1	1262,6	711,8	969,2	100	-

Аналіз даних таблиці 1.2. свідчить про те, що при визначенні структури товарної продукції за останні 3 роки, найбільшу питому вагу займає галузь рослинництва – 65 %, а галузь тваринництва лише – 33 %. Для наочності побудуємо діаграму структури виручки від реалізації продукції, надання послуг, виконання робіт в СТОВ «Рось» в середньому за три роки.

Отже, детальний аналіз дозволяє визначити напрямок розвитку господарства – зерновий.

Визначення раціонального поєднання галузей в господарстві – одне з головних і найбільш складних завдань перспективного внутрішньогосподарського планування. Складність його зумовлюється великою кількістю можливих комбінацій поєднання галузей. При цьому враховують дві протилежні тенденції: спеціалізацію виробництва і ведення багатогалузевого господарства. У кожному господарстві на ці тенденції впливає багато факторів.

СТОВ «Рось» відноситься до спеціалізованих господарств з зерновим напрямом розвитку добре поєднують скотарство чи свинарство. У нас теж можливе скотарство чи свинарство. Наприклад, зерно-м’ясний.

Фактори спеціалізації СТОВ «Рось»:

1. Сприятливі природні умови для розвитку галузі рослинництва. Природні умови на території СТОВ «Рось» сприятливі для галузі рослинництва в цілому, а також зокрема і для головного напряму виробництва – зернового.

2. Можливість підвищення рівня концентрації виробництва.

3. Менші порівняно з багатогалузевими питомі вкладання на придбання комплексів машин, адже кількість їх у спеціалізованих господарствах значно скорочується.

4. Близькість пунктів реалізації с/г продукції.

5. Близькість переробних підприємств, відходи яких с/г підприємства використовують.

6. Раціональніше використання знань спеціалістів.

Місце і роль промислових і обслуговуючих виробництв і підсобних промислів в економіці підприємства займає невелике місце. Але це додає плюс сервісному обслуговуванню. Добре було б розвинути цю сферу краще.

Як було наведено в таблиці 1.1. валове виробництво невелике, чисельність працівників дуже мала 42 чол. Вартість основних засобів виробництва: рослинництво 762, 9 тис. грн.., тваринництва – 253,8 тис. грн.

В господарстві 28 тракторів, 4 комбайни, 33 автомобіля.

Щоб охарактеризувати фінансовий стан підприємства дослідимо фінансові результати його діяльності.

Таблиця 1.3.

Динаміка показників фінансових результатів СТОВ «Рось»

Показники	Роки			2007р у % до
Показники	2005	2006	2007	2005	2006
1. Прибуток від реалізації продукції, тис. грн. 2. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. 3. Чистий прибуток, тис. грн.. 4. Середньорічна сума активів, тис. грн. 5. Середньорічна сума власного капіталу, тис. грн.. 6. Коефіцієнт рентабельності продукції 7. Коефіцієнт рентабельності капіталу 8. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	101 861 962 783 559 0,12 0,67 1,72	178,9 1077,2 1256,1 873,4 754 0,17 0,88 1,67	23.8 685,0 195,1 1117,6 505,7 0,03 0,17 0,39	24 80 20 143 90 25 25 23	13 64 155 128 67 18 19 23

Зробивши аналіз даних таблиці 1.3. ми бачимо, що рентабельність підприємства в звітному році знизилась. Так, коефіцієнт рентабельності продукції знизився на 0,14; коефіцієнт рентабельності капіталу – на 0,71, а коефіцієнт рентабельності власного капіталу – на 1,28. Це дуже низькі показники. Загалом це свідчить про низьку рентабельність підприємства.

Охарактеризуємо платоспроможність підприємства.

Таблиця 1.4.

Показники ліквідності за 2007р. в СТОВ «Рось»

Коефіцієнти	Норматив	На поч. року	На кінець року	Відхилення
Абсолютної ліквідності Швидкої ліквідності Покриття	0,2 – 0,35 0,7 – 1,0 1,0 – 1,25	0,09 0,63 3,2	0,05 0,25 2,1	-0,04 -0,38 -1,1

Аналізуючи таблицю 1.4. ми бачимо, що всі коефіцієнти знизились на кінець року. Нормативу не відповідають. Це говорить про те, що СТОВ «Рось» знаходиться в важкому фінансовому стані, воно не ліквідне. Щоб своєчасно перебачити і попередити банкрутство, потрібно забезпечити високорентабельну роботу підприємства і за рахунок прибутку значно оновити і зміцнити основні засоби, значно поліпшити забезпеченість власним оборотним капіталом.

Організаційно-виробнича структура аграрного підприємства – це склад, кількісне співвідношення, розміри внутрішніх підрозділів, форми їх побудови і взаємозв’язку.

В принципі організаційна структура підприємства відповідає сучасним вимогам. Хотілось би, щоб в господарстві також був відділ збуту та відділ постачання, а також млин, олійниця, пекарня, ковбасний цех.

1.2. Землекористування і структура земельних угідь.

Земля – основний і незамінний ресурс сільськогосподарського виробництва, один з найважливіших складових ресурсного потенціалу аграрного формування, який, крім землі, включає трудові ресурси, основні та оборотні засоби, фінансові ресурси та матеріальні.

Людина обробляє верхній шар землі – ґрунт, створюючи сприятливі умови для росту й розвитку рослин, тобто земля є предметом праці. Одночасно використовуються фізичні, хімічні, біологічні та інші її якості для одержання врожаю с/г культур, тобто земля виступає як знаряддя праці. Земля значною мірою визначає темпи зростання і рівень ефективності с/г виробництва. Без її раціонального використання неможливе вирішення складних завдань по забезпеченню населення продуктами харчування, а промисловості – сировиною. В інших галузях народного господарства вона має різне призначення і відіграє неоднакову роль.

Земля не є результатом людської праці; як дар природи й продукт її багатовікового розвитку земля передує праці, є природною і невід; як дар природи й продукт її багатовікового розвитку земля передує праці, є природною і невід’ємною її умовою.

За характером використання земельного фонду у виробничому процесі розрізняють дві групи земель. До першої відносять землі с/г призначення (землі, надані для виробництва с/г продукції, здійснення с/г науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначення для цих цілей). До другої – не с/г призначення.

До земель с/г призначення належать:

- сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

- не с/г угіддя (господарчі шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та ін. захисні насадження, крім тих, що віднесені до лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Землі с/г призначення передаються у власність та надаються у користування, але вони не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства та іноземним державам.

Структура угідь залежить як від рельєфу місцевості, так і від якості ґрунтів.

При аналізі структури земельних ресурсів необхідно вивчити зміни в співвідношенні угідь Сільськогосподарського і не сільськогосподарського призначення, тенденції, темпи і причини цих змін, що дасть змогу не допустити або обмежити використання с/г угідь, насамперед їх інтенсивної частини, для потреб безпосередньо не пов’язаних з вирощуванням с/г культур.

Таблиця 1.5.

Склад і структура земельних угідь

Назва угідь	2005		2006		2007		2007 у % до
Назва угідь	га	%	га	%	га	%	2005	2006
Загальна земельна площа Всього с/г угідь З них: Рілля Сіножаті Пасовища Багаторічні насадження Зрошуванні землі Інші землі Коефіц. освоєння землі Коефіцієнт розораності с/г угідь Коеф. використ. землі	5824,4 5264,2 4191 - 987,2 86 - - - - -	100 90 72 - 17 1 - - 90 80 95	5824,4 5264,2 4191 - 987,2 86 - - - - -	100 90 72 - 17 1 - - 90 80 95	5824,4 5428,2 4355 - 987,2 86 - - - - -	100 93 75 - 17 1 - - 93 80 96	100 103 104 - 100 100 - - - - -	100 103 104 - 100 100 - - - - -

З таблиці 1.5. видно, що загальна земельна площа не змінилась, але зросла площа с/г угідь на 164 га за рахунок збільшення площі ріллі, через залучення земель не с/г призначення у виробництво за рахунок трансформації угідь відповідно до природних умов, перспективної стратегії розвитку підприємства. Загалом у структурі земельної площі с/г угідь займають 93%, у тому числі рілля – 75%. рівень освоєння землі – 93%, розораність с/г угідь – 80%, рівень використання ріллі – 96%. Структура земельних угідь відповідає напряму спеціалізації підприємства.