· допомога, при необхідності, протягом впровадження порад та розробок.
3. Порівняльний аналіз можливих підходів до класифікації
консалтингових послуг та предметних галузей консультування виявив,
що в силу системності, як невід'ємної риси консалтингової діяльності,
проводити жорсткий розподіл консультаційних послуг на окремі
напрями неможливо, а, можливо, і не доцільно. У практичному бізнес-
консультуванні співіснують такі його складові як управлінське,
фінансове, юридичне і податкове консультування та ще ряд
спеціалізованих видів консультування відповідно до галузі діяльності. В
роботі було запропоновано своє бачення щодо класифікації елементів
консультування.
4. Аналіз світового досвіду в галузі консалтингу показав, що перші консультаційні компанії по управлінню з’явилися більше 100 років тому.
Середньорічні темпи росту обсягів продажів в цій галузі протягом останніх 10 років більш ніж у 2 рази перевищували середні темпи росту бізнесу в цілому, відповідно цьому інтерес до даного виду бізнесу стає ще більшим.
Міжнародні компанії більш зорієнтовані на міжнародний аудит і на
працю з міжнародними інвесторами. Багато вид послуг, які надають
компанії "великої п'ятірки", в українських компаніях знаходяться ще на
стадії становлення. Наприклад, залучення фінансування, питання
інформаційного забезпечення систем управління, налагодження
великомаштабних інформаційних систем.
5. Консалтингова діяльність є високоприбутковим бізнесом,
рентабельність якого може досягати 30-70%, в розвинених країнах
консалтинг є повноцінною галуззю економіки. Обіги найбільших
консультаційних фірм відповідають обігам ведучих промислових
компаній. Серед компаній даного виду діяльності спостерігається
тенденція до глобалізації.
Ринок консалтингових послуг в Україні почав формуватися на початку
90-х років завдяки нагальним потребам економіки нашої країни щодо
ринкових умов діяльності.
6. Три основні причини виправдовують створення і просування консалтингу в Україні:
I. Прагнення набути впевненості в собі і незалежності,
включаючи і створення вітчизняних професійних служб, які
змогли б зменшити залежність країни від іноземних експертів.
II. Ніхто краще вітчизняних професіоналів не може пристосувати
міжнародне “know how” в галузі управління до специфічних умов
тієї чи іншої країни.
III. Існує і дуже важлива фінансова причина: скорочення використання занадто дорогих іноземних фахівців дозволяє зменшити вартість консультаційної частини багатьох проектів, заощаджує валюту і робить ці послуги доступними для кишені місцевих клієнтів, включаючи і дрібних підприємців.
Ці три причини важливі й загальновизнані. Зрозуміло, що попит на консультування в тій або іншій країні відображає рівень її індустріалізації й економічного розвитку. Попит зростає і через складність та заплутаність проблем менеджмента, які постають перед приватним і державним секторами. Конкуренція й інші обставини, що вимагають підвищення ефективності, збільшують можливість одержання і розробки завдань по консультуванню.
7. Незважаючи на несприятливі економічні умови, законодавчу та податкоау системи, український ринок консалтингових послуг зростає як кількісно, так і якісно. Поряд з представництвами потужних іноземних консалтингових фірм в Україні діють понад 200 вітчизняних менеджмент-консалтингових компаній. В основному, це організації невеликі за кількістю працівників, але мобільні щодо існуючих умов; необхідно відмітити, що вони дуже працездатні і спроможні не тільки до виживання, але і до розвитку на терені економічних умов Укріїни.
8. Дослідження МКК показало, що перелік запропонованих ними консалтингових послуг, практично охоплює весь спектр потреб замовників та має місце тенденція до постійного розвитку і вдосконалення відповідно до жорстких вимог ринку. Удосконалення діяльності МКК здійснюється за підтримки іноземних програм та проектів.
9. Дослідження характеристик українських споживачів консалтингових послуг показав, що попит на вище зазначені послуги невпинно зростає, не дивлячись на низьку платіжоспроможність вітчизняних підприєств-клієнтів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авалян А. К. Мотивация руководства предприятия в привлечении консультантов по экономике и управлению// Российские предприятия: между прошлым и будущим. Стратегия эффективного управления.―С.-П.: 1996. ― С.23-30
2. Адлер Ю. П., Полховская Т. М., Нестеренко П. А. Управление качеством. Часть 1: Семь простых методов: Учебное пособие для вузов. — М.: МИСИС, 1999. — 163 с.
3. Айвазян З.С., "Группы Фундаментального Консалтинга", Москва. ― www.cfin.ru
4. Алешникова В. И. Использование услуг профессиональных консультантов. ― М.: Инфра-М , 1999.―240 с
5. Альбеков М. А. Специфіка отечественного консалтинга // Раздел "Управленческий консалтинг", 11.07.2003 // www.klubok.net
6. Батенко Л. Управление проектами ― высший пилотаж менеджмента // Менеджмент и менеджер . ― 2004. №3. С. 35-39
7. Блинов А. О., Бутырин Г. Н., Добренькова Е. В. Управленческий консалтинг корпоративных организаций: «ИНФРА-М». — М, 2002, с.192
8. Боброва И, Зимин В. Тайные советники // Профиль Украина. ― 2004. ―№35(50). ― С. 43-47
9. Борисов А.Б. Большой экономический словарь. ― М.: Книжный мир, 2003. ― 895 с.
10. Брюховецька Н.Ю. Економічний механізм підприємства в ринковій економіці: методологія і практика / НАН України. Ін-т економіки пром-сті. ― Донецьк, 1999. ― 276с.
11. Будищева И. А., Плоткин Я. Д. Регулирование затрат на обеспечение качества продукции. ― М.: Изд-во стандартов, 1989. ― С. 99-115., с.105.
12. Вебер А. В. Knowledge ― технологии в консалтинге и управлении предприятием. ― СПб: Наука и техника, 2003. ― 172 с.
13. Верба В. А., Решетняк Т. І. Організація консалтингової діяльності: Навч. посібник. ― К.: КНЕУ, 2000. ― 244 с.
14. Верба В., Т. Решетняк Ринок консалтингових послуг. Його становлення та розвиток в Україні.//Менеджмент: методологія та практика. Розділ „Маркетинг та продаж”, 08.05.2001// www. management.com.ua
15. Громов А. В. Консалтинг малого предпринимательста / Санкт-Петербургский гос. ун-т экономики и финансов. ― Препр. ― СПб.: Издательство СПбГУЭФ, 2002. ― 36с
16. Друян. К. Что такое маркетинговые исследования и нужны ли они нам? // Бизнес-консультант. ― 2003. ― №10. ― С. 33-36
17. Дулиба Е. Новое качество ― новые перспективы // Бизнеs-консультант. ― 2003. ― №11. ― С. 26-28
18. Економіка підприємства.: Підручник.- В 2-х т. Т 1 / За ред. С.Ф. Покропивного. ― К.: Вид-во “Хвиля-Прес”, Донецьк: Мале підприємство. “Поиск”. Т-во книголюбів, 1995.―400 с.
19. Еремеев С. Ниши консалтинга // Менеджмент и менеджер. ― 2002. ― №5-6. ― С. 63-67
20. Ефремов В. С. Управленческий консалтинг как бизнес //Менеджмент в России и за рубежом. ― 1997.― №7-6. ― С. 70-79
21. Завадский В., Орлов М.. Система материального стимулирования в отделе продаж НТ компании // РС Wed/Re/ ― 2004. ― №40 C. ..
22. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.1993 р. № 3125
23. Закон України "Про внесення змін і доповнень до статті 10 Закону України "Про аудиторську діяльність" від 14.03.1995 №81/95 ВР, від 20.02.1996 №54/96 ― ВР.
24. Закон України від 28 грудня 1994р. № 34/94-ВР "Про оподаткування підприємств у редакції Закону України від 22 травня 1997 р. № 293/9 7-ВР (зі змінами і доповненнями) // Бібліотека "Все про бухгалтерський облік". ― № 4. ― С. 476-507.
25. Закон України «Про внесення змін до закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97 -ВР
26. Закон України «Про інвестиційну діяльність» № 1560-XII від 18.09.1991 р.
27. Закон України "Про лізинг" від 16 грудня 1997 р. № 723.
28. Иванов М. А., Шустерман Д. М. Организационное развитие как подход к управлению и консультированию // Школа профессиональных бизнес-консультантов,― СПб, ― 2003
29. Иванов М. С. Управление кадрами в консалтнговых организациях// www.consultMarketing.ru
30. Кадуріна Л. О. Основи аудиту. ― Навч. посіб.― К.: Видавничий Дім «Слово», 2003. ― 184 с.
31. Как оценить результаты работы с консультантами? // Бинес-консультант, ― 2003.― №7. ― С. 36-38
32. Капуста И, Черепухина Н. Лёд тронулся //Рынок капитала. ― 2000. ― №21-22 (69-70). ― С. 4-9
33. Карл-Эрик Свейби. Перевод Емшановой Т.В. Теория фирмы, основанная на знаниях // Интеллектуальный капитал». ― 2001. ― №4// www.viceversa.ru/articles/sveiby/print.htm
34. Кирманский Д. Безопасность в ситеме // Office. ― 2004 ― №5. ― с.40
35. Козик В.В., Панкова Л.А., Карп’як Я.С., Григор’єв О.Ю., Босак А.О. Зовнішньоекономічні операції і контракти: Нав.посіб. ― 2-ге вид., перероб. І доп. ― К.: Центр навчальної літератури, 2004. ― 608 с.
36. Козаченко А. В. Механизм стратегического управления крупными производственно-финансовыми системами промышленности / Институт экономики промышленности НАН Украины; Восточноукраинский гос. ун-т. ― Донецк, 1998. ― 347с
37. Козырь Ю.В. Стоимость компании: оценка и управленческие решения. ― М: Альфа, 2004. 200 с.
38. Консалтинг в Украине. ― К.: Ассоциация Укрконсалтинг. ― 1996. ― 62-65 с.
39. Краян В. Штатные команды // Менеджмент и менеджер. ― 2002. ― № 7. ― С. 12-14
40. Кросман Ф.М. Как заработать на консалтинге. ― СПб: Питер, 2001. ― 240 с.
41. Кульман Анри. Экономические механизмы: Пер. с франц. / Под общ ред Н.И. Хрусталевой. ― М.: Прогресс; Универс, 1993. ― 192 с. ― с.13-14
42. Лисенко Ю., Єгоров П. Організаційно-економічний механізм управління підприємством. / Економіка України. ― 1997. ― №1. ― С. 86-87
43. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навч. Посіб. ― К.: «Центр навчальної літератури», 2004. ― 376с.
44. Маковецкий В. В. Организация и функционирование информационно-консультационной службы для сельских товаропроизводителей. ― М.:, Узд-во МСХА, 2000 //www.ftcntr.ru
45. Макхем К. Управленческий консалтинг. М.: ДИС, 1999. ― 288 с.
46. Малыгин А. Классификация видов консалтинговых услуг // Творчество. Ум. Бизнес. Развитие и применение интеллектуальных способностей // esavdo.narod.ru, 24.02.2002