Резервом земельних ресурсів для сільськогосподарського освоєння можуть бути:
- залежі;
- заболочені землі;
- не рекультивовані землі, використані для розробки корисних копалин;
- лісні і болотні землі;
- чагарники.
Резервом за рахунок викорчовування чагарників являються землі, придатні для сільськогосподарського використання. З цієї площі слід відняти площу чагарників грунтозахисного і водоохоронного призначення. Ліси в межах вивчаємої території повинні бути повністю збережені, якщо заслісненість її не перевищує 35 – 40% для лісової зони 20 – 25%, для лісостепової зони, 10 – 15% для степової зони (величина оптимальної залісненості).
При відсотку залісненості, що перевищує оптимальну, потенціальними резервами для сільськогосподарського освоєння можуть бути площі не покриті лісом, а також експлуатуємі ліси 2 – 3 групи.
Резерви сільськогосподарського освоєння за рахунок болотних земель складаються цілком з низинних і блицьких до них боліт площею більше 100 га. Заплановані заходи відображаємо в таблиці 19 та описуємо в текстовій частині.
Таблиця 19.
План заходів з поліпшення використання земель.
№ п/п | Найменування території | Заходи | ||||
Розкорчування чагарників | Зрошування ріллі | Осушення боліт | Заліснення ярів | Рекультивація | ||
1 | ПОТ | - | - | 15,3 | 0,05 | - |
2 | СГ | - | - | - | - | - |
3 | ФГ | - | - | 22,2 | - | - |
4 | ТОВ | - | - | - | - | - |
Висновок: для поліпшення використання земель я планую здійснити: заліснення ярів площею 0,05га, осушення боліт - 37,5га.
Для сільськогосподарського освоєння можуть бути також використані виявлені залишки площ виробничих центрів і населених пунктів.
При цьому слід передбачити розширення площ виробничих комплексів і населених пунктів на перспективу.
Дані з трансформації земель заносять в таблицю 20. Робляться відповідні розрахунки. Сумарна площа земель по категоріям і угіддям після відповідних змін по поліпшенню використання земель повинна строго відповідати вихідним.
Таблиця 20.
План трансформації земель з метою підвищення ефективності їх використання.
№ п/п | Найменування угідь | Площа, га | Заходи з поліпшення використання земель | Площа після трансформації | ||||||||
Розкорчування чагарників | Осушення боліт | Зрошування ріллі | Заліснення ярів | Рекультивація | Розкорчовування багаторічних насаджень | Засипка ярів | Освоєння залиш. площ, га | |||||
НП | Вироб. центрів | |||||||||||
1 | Рілля | 2704,0 | - | +37,5 | - | - | - | - | - | - | - | 2741,5 |
2 | Сіножаті | 11,0 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 11,0 |
3 | Пасовища | 69,0 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 69,0 |
4 | Багаторічні насадження | 41,0 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 41,0 |
Всього с/у угідь: | 2825,0 | 2862,5 | ||||||||||
5 | Лісосмуги | 101,4 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 101,4 |
6 | Болота | 85,0 | - | -47,5 | - | - | - | - | - | - | - | 47,5 |
7 | Ліса | 62,0 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 62,0 |
8 | Землі НП | 49,0 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 49,0 |
9 | Дороги | 33,2 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 33,2 |
10 | Під водоймами | 38,0 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 38,0 |
Всього: | 368,6 | 321,1 | ||||||||||
Всього: | 3193,6 | 3193,6 |
Із даної таблиці можна сказати, що основною метою трансформації земель є підвищення ефективності їх використання. Площа с/г земель після трансформації збільшилася на 37,5 га за рахунок осушення боліт. Вся площа земель с/г призначення Шевченківської сільської ради лишилися незмінна – 3193,6га.
8. Визначення економічної ефективності заходів з поліпшення використання земель
Для оцінки ефективності заходів з поліпшення використання земель застосовується такий показник, як строк окупності. Він розраховується за формулою:
Тф = (К / П2 – П1) + n
Тф - фактичний строк окупності;
К – сума капітальних вкладень;
П2 – сума чистого прибутку після здійснення заходів;
П1 – сума чистого прибутку до здійснення заходів;
n – строк здійснення заходів.
Фактичний строк окупності зрівнюється з нормативним строком окупності:
Тн = 1 / Ен
Тн – нормативний строк окупності;
Ен – абсолютна економічна ефективність, що встановлюється по галузі директивно (0,15 – 0,18).
При Ен = 0,15 Тн = 1 / 0,15 – 6,7 років
Ен = 0,18 Тн = 1 / 0,18 – 5,6 років
Якщо одержаний фактичний строк окупності менше нормативного (Тф < Тн), заходи економічно ефективні.
Якщо одержаний фактичний строк окупності більше нормативного (Тф > Тн), заходи економічно не ефективні.
Таблиця 21.
Економічна ефективність плануємих заходів.
№ п/п | Заходи по поліпшенню використання земель | Площа освоєн. ділян., га | Сума капіталовкладень, тис.грн. | ЧП до пров. заход, тис.грн. | ЧП після пров.зах, тис.грн. | ДЧП тис.грн. | Фактичний строк окупності, рік | Нормативний строк окупності, рік |
1 | Розкорчування чагарників | - | - | - | - | - | - | - |
2 | Осушення боліт | 37,5 | 13125,0 | 5,63 | 543 | 537,37 | 0,42 | 7,3 |
3 | Заліснення ярів | - | - | - | - | - | - | - |
4 | Розкорчовування баг.нас. | - | - | - | - | - | - | - |
Аналізуючи дану таблицю можна зробити висновок, що економічна ефективність плануємих заходів в цілому задовільна.
Для розрахунку використовуємо слідуючі умовні нормативи:
І. Умовна вартість проведення заходів на 1 га площі:
1. розкорчування чагарників 120-180 грн.;
2. осушення боліт 350-400 грн.;
3. зрощення угідь 450-500 грн.;
4. рекультивація 600 – 800 грн.;
5. поліпшення пасовищ 150 грн.
ІІ. Умовний чистий прибуток з 1 га площі:
1. болото 0,15 грн.;
2. чагарники 20-30 грн.;
3. пасовище 90-100 гнр.;
4. сінокіс 130-140 грн.;
5. рілля богарна 450-500 грн.;
6. рілля зрошувана 800-900 грн.;
7. багаторічні насадження 600 грн.;
8. угіддя в НП 270-300 грн.
9. Техніко-економічні показники (ТЕП)
Служать звичайно для обєктивної оцінки розробляємих заходів і прийнятих рішень. Враховуючи цільовий характер проведеної роботи – планування раціонального використання і охорони земель у районі, їх потрібно обмежувати відповідним переліком показників у склад яких цілеспрямовано включити слідуючи:
1) розподіл земельного фонду в абсолютних і відносних показниках по цільовому призначенню;
2) розподіл в абсолютному і відносному значенні сільськогосподарських земель по формам господарювання;
3) розподіл в абсолютному і відносному значені сільськогосподарських земель по основним угіддям;
4) об’єми запланованих заходів з поліпшення земель;
5) площа земель водоохоронного, землеохоронного, санітарно-гігієнічного і іншого призначення в абсолютному і відносному вирахуванні.
В конкретних умовах в залежності від необхідності даний перелік ТЕП по використанню і охорони земель можу бути розширений.
ВИСНОВКИ
В результаті виконання курсового проекту я дослідив особливості території Шевченківської сільської ради і самої території. Було встановлено, що всього за радою закріплено 3193,6 га землі. Розподіл земельного фонду за формами власності свідчить про те, що в приватній власності знаходиться найбільше земель сільської ради, а саме – 2959,6га.
Для ведення фермерського господарства передано у власність громадянам – 31,0 га, що складає 1,05% від сільськогосподарських земель і 0,9% від загальної площі.
Для ведення приватного підсобного господарства передано у власність громадянам – 27,0 га, що складає 0,9% від сільськогосподарських земель і 0,8% від загальної площі.
Для ведення колективного садівництва передано у власність громадянам – 5,0 га, що складає 0,2% від сільськогосподарських земель і 0,2% від загальної площі.
Всього передано у власність громадянам 104,0га, що відповідно становить 3,6% та 3,1%.
Також на території ради були створені нові форми господарювання, а саме:
1) приватно – орендне підприємство “Мрія” – 1286,7 га;
2) фермерське господарство “Козак” – 398,5 га;
3) селянське господарство “Луч” – 341,6 га;
4) товариство з обмеженою відповідальністю “Зоря” – 1166,8 га.
Далі були розраховані показники фактичної і розрахункової площі села Шевченкове, котрі показали, що відхилення від фактичної площі знаходиться в нормі.
Враховуючи те, що планування раціонального використання земель є одним із напрямків управління земельними ресурсами, виконання даного курсового проекту являється важливим при підготовці майбутніх спеціалістів – землевпорядників.
Список літератури
1. Даниленко А.С. “Доповідь на урочистих зборах працівників землевпорядної служби, присвячених 10-й річниці земельної реформи в Україні та дню землевпорядника” Землевпорядний вісник. – 2001, - №2 – с. 2 – 4.
2. Земельний Кодекс України. Київ, 2001.
3. “Охорона ґрунтів ” – навчальний посібник. М.К. Шикула, О.Ф. Гнатенко, Р. Петренко, М.В. Капштик. – К.:т-во “Знания”, КОО, 2001. – 398 с.
4. Теоретичні основи державного земельного кадастру. Навч. посіб. під ред. М.Г. Ступеня. – Львів: “Новий світ - 2000”, 2003.- 225 – 246 с.