Формування іміджу Федерації профспілок Рівненщини з використанням сучасних паблік рилейшнз–технологій (стр. 6 из 10)
Як було сказано вище, газети брались в різні квартали року. Вибірка проводилась без будь-якої технології.
Однією з найважливіших категорій є тема інформації. Споживач має отримати достовірну й своєчасну інформацію. Тема інформації має відповідати запитам споживача. Тож давайте визначимо, яку інформацію найчастіше пропонують нашим громадянам місцеві журналісти. Які проблеми дійсно актуальні в наші дні? Це питання подано у вигляді діаграми.
Отже, міську пресу перш за все хвилюють проблеми політичного і економічного стану регіону та економічна і кримінальна ситуація міста. Обласна преса перш за все стурбована політичним становищем області та екологічною й кримінальною ситуацією. В газеті „За відродження ” відповідно до завдань, що ставить перед собою Федерація профспілок області, на першому місці проблеми соціального забезпечення та безробіття в області. Крім цього, висвітлюються проблеми економіки регіону та кримінальна ситуація.
Аналізуючи опублікований матеріал, слід звернути увагу і на локальність інформації. Ситуація досить цікава.
Можемо зробити висновок, що міська і обласна преса, в основному, розглядає проблеми міста, області та окремої людини, а газета „За відродження” перш за все звертає увагу на питання тієї чи іншої соціальної групи, області і країни в цілому (законодавчий бік). Давайте розглянемо, чиї публікації друкуються в пресі. В більшості випадків це журналісти і спеціалісти в цій чи іншій сфері, також можна зустріти публікації керівників органів влади і осіб, прізвище яких не вказане.
Однією з найважливіших характеристик статті чи будь-якого іншого опублікованого матеріалу є знак інформації. Розглянемо нижче подану діаграму
Проаналізувавши результати, бачимо що в міській і обласній пресі переважає позитивна і нейтральна інформація, а газеті „За відродження ” переважає негативна критична інформація.
Спробуємо проаналізувати останній критерій у даному дослідженні – це конструктивність опублікованого тексту. За допомогою цього критерію ми можемо встановити, чи наводяться в публікаціях конкретні факти, чи автор дає свою оцінку, пропозиції, рекомендації тощо. А можливо, що конструктивність встановити важко або зовсім неможливо.
Розглянемо діаграму, де наведено підсумкові дані
Можна з упевненістю сказати, що в нашій місцевій пресі в більшості випадків наводяться конкретні факти про стан справ, значно рідше можна зустріти оцінки, думки і конструктивні пропозиції. До речі, в газеті „Вісті Рівненщини ” і „Рівне вечірнє” в 20% випадків конструктивність матеріалу визначити важко або й зовсім неможливо.
Можемо підбити підсумки. Виявилось, що газети “Вісті Рівненщини” і “Рівне вечірнє” є більш різноманітними ніж “За відродження”. В профспілковій газеті переважно зустрічаються законодавчі акти, проекти, звіти, а в “Рівне вечірнє” і “Вісті Рівненщини” є різні жанри – статті, замітки, закони, кореспонденція тощо.
Тематика інформації в місцевій пресі також різна. Міську пресу хвилюють проблеми політичного і економічного положення міста; обласна преса стурбована політичним, економічним, екологічним і кримінальним життям регіону, а газета “За відродження” всю свою увагу приділяє проблемам безробіття і соціального захисту громадян області.
В міській і обласній пресі зустрічається переважно позитивна і нейтральна інформація, а в профспілковій газеті – негативна і критична.
Отже, відмінності між пресою, яку ми аналізували, існують і вони досить значні. Це є позитивний факт, адже громадськість має доступ до різноманітної інформації. А це в свою чергу сприятиме більшій поінформованості населення з актуальних проблем регіону.
За допомогою методу контент-аналізу дослідимо 7 рівненських газет на ознаку появи в них інформації про Федерацію профспілок області.
Визначимо, чи достатньо місцеве населення поінформоване про діяльність даної організації. Дослідимо, які проблеми висвітлюються найчастіше на сторінках місцевої преси; які газети приділяють найбільше уваги діяльності Рівненської профспілкової організації.
Для дослідження було обрано по 20 номерів наступних періодичних друкованих видань:
- “Рівне Ракурс”
- “Рівне вечірнє”
- “ОГО”
- “Вісті Рівненщини”
- “Сім днів”
- “Вільне слово”
- “За відродження”
Газети брались за період від січня 2003 року по травень 2004 року.
Виберемо основні питання, до яких має пряме відношення Федерація профспілок області і за цими категоріями будемо досліджувати місцеву пресу. Результати дослідження занесемо в нижченаведену таблицю
Таблиця 2.1
| № п/п | Назва видання | Сфера приватизації | Безробіття | Оплата праці і трудові відносини | Виробничі й економічні відносини | Охорона праці і навколишнього середовища | Духовні й культурні потреби населення і молоді | Всього | Всього (%) |
| 1. | “Вільне слово” | 2 | 3 | 3 | 2 | 1 | 1 | 12 | 19% |
| 2. | “Вісті Рівненщини” | 1 | 3 | 3 | 1 | 1 | 1 | 10 | 16% |
| 3. | “ОГО” | 1 | 1 | 2 | 3% | ||||
| 4. | “Сім днів” | 2 | 1 | 2 | 1 | 6 | 9% | ||
| 5. | “За відродження” | 4 | 5 | 7 | 2 | 4 | 4 | 26 | 41% |
| 6. | “Рівне вечірнє” | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 6 | 9% |
| 7. | “Рівне Ракурс” | 1 | 1 | 2 | 3% | ||||
| Всього | 10 | 15 | 18 | 7 | 7 | 7 | 64 | ||
| Всього (%) | 16% | 23% | 28% | 11% | 11% | 11% | 100% | ||
Отже, можемо зробити висновок, діяльність найбільшої громадської організації Рівненщини ФПО недостатньо висвітлюється в місцевій пресі. Лише три друкованих видання регулярно згадують діяльність ФПО на своїх сторінках. Це:
- „За відродження” – 26 згадувань про ФПО. Показник високий тому, що дане видання є профспілковим.
- „Вільне слово” – 12 згадувань.
- „Вісті Рівненщини” – 10 згадувань.
Такі газети як ”ОГО” і „Рівне-Ракурс” Федерацію профспілок згадали лише два рази, доречі досить в вузькому плані. В газетах „Сім днів” і „Рівне вечірнє” інформація про ФПО в більшості випадків була подана під кутом співпраці Обласної держадміністрації з Рівненською профспілковою організацією.
Найгостріші питання, що зустрічались в пресі, стосувались діяльності ФПО в сфері соціального захисту населення від безробіття, оплати праці і трудових відносин.
Проблеми охорони праці і навколишнього середовища, духовних і культурних потреб населення і молоді, на думку місцевих журналістів, не є досить актуальними. Тому їм так мало місця відведено в місцевій пресі. Лише профспілкова газета достатньо уваги приділяє цим питанням. Але, на жаль, вона не доступна для широкого кола громадськості.
Можемо зробити висновок, що ФПО недостатньо співпрацює з місцевою пресою. Не варто чекати поки журналісти перші зацікавляться діяльністю організації, слід регулярно розсилати прес-релізи, організовувати спеціальні події, щоб привернути увагу преси. Ставши для редакторів надійним джерелом спеціалізованої актуальної інформації, до якого вони зможуть звернутись в будь-який час і отримати те, чого так потребує в той момент редакційний процес, організація налагодить дружні та теплі стосунки з пресою, які відіграють неабияку роль.
3. Система заходів для підвищення іміджу Рівненської профспілкової організації
3.1 Організаційний механізм в ФПО
Механізмистворення та позитивного поширення інформації про ФПО лежать в площині суспільної діяльності, яку ми надалі будемо називати PublicRelations (PR) - „ Зв'язки з громадськістю ". Далі терміном громадськість будемо позначати всі групи, прошарки й категорії населення, яке живе в нашому регіоні і має те чи інше відношення до Федерації профспілок області. Світова практика підтвердила, що дехто докладає багато зусиль для створення свого іміджу, а хтось працює над цим менше. Можна взагалі не звертати уваги на створення свого іміджу, але чи варто так ризикувати? Імідж організації формується сам собою, стихійно. Та чи буде цей некерований імідж корисним для доброго імені організації? Може краще самому постійно вибудовувати цей образ? Дуже необхідно і важливо усвідомити, що процесом іміджу організації можна й треба керувати.
Спробуємо скласти програму для підвищення іміджу ФПО. Справу слід почати з створення власної PR - служби зв'язків з громадськістю або використання посади штатного фахівця з паблік релейшинз. Можна звернутись і до зовнішнього консультування, але для ФПО власна PR- служба чи штатний працівник матимуть такі основні переваги:
- економія коштів, бо власний працівник чи служба будуть обходитись дешевше ніж послуги консультантів у випадку систематичної і різноманітної діяльності;
- працівники таких служб, будучи частиною організації, виявляють велику зацікавленість і значно більшу поінформованість, ніж консультанти, що тимчасово працюють в організації;
- власні фахівці користуються великою довірою в громадськості оскільки часто ототожнюються з управлінською командою організації і є учасниками підготовки та прийняття тих чи інших рішень.
Можна з впевніностю сказати, що організація власної структури PRє невідкладною частиною керування організацією, засобом, що дозволяє донести цінності організації до широких кіл громадськості, партнерів, місцевої влади тощо.
Кількісний склад власної PR- служби визначається, як правило, розмірами організації, масштабами її діяльності й тими завданнями, що ставить перед службою керівник організації. В даному випадку для забезпечення PR діяльності буде достатньо 3 людини: медіа-рілейтер, оператор комп’ютерного забезпечення, ПР-менеджер. Відомо, що державні установи та громадські організації не мають змоги фінансувати велику кількість PR -працівників.