Смекни!
smekni.com

Формування іміджу Федерації профспілок Рівненщини з використанням сучасних паблік рилейшнз–технологій (стр. 5 из 10)

Досить ефективним каналом комунікації є навчання. У програмі навчання були конференції, круглі столи, ділові ігри, семінарсько-практичні заняття, анкетування слухачів, обмін досвідом роботи.Усі ці заходи є відкритими для жителів області; вони є багатим джерелом інформації.

Ділові ігри допомагають пристосуватися до нових умов ринкової економіки.

Протягом року було проведено круглі столи на теми:

„Профспілки області – стан, проблеми та перспективи розвитку”.

„Стан і проблеми колективно-договірного регулювання трудових відносин” тощо

Регулярно серед населення області (а саме через провідні організації, підприємства й установи) поширюються примірники методичних матеріалів. Наприклад, „Профспілка – це реальна сила здатна вас захистити”, „Як досягти успіху у переговорах”, „Основи психології спілкування”.

Були вироблені і поширені рекомендації щодо посилення ролі профспілкових організацій у вирішенні актуальних проблем.

В навчанні активну участь брали голова ФПО, його заступники, з лекціями виступали спеціалісти з управлінь облдержадміністрації, юристи, наукові працівники тощо.

Особливою популярністю серед населення користуються виїзди в районні центри, міста, селища міського типу області. Ці виїзди проводяться періодично. В них беруть участь не лише члени ФПО, а й представники облдержадміністрації. Під час цих виїздів, громадяни мають змогу отримати повну достовірну інформацію про стан профспілкового руху в області, перспективи розвитку, план роботи на майбутнє, отримати відповіді на будь-які запитання, що стосуються трудового законодавства та соціального забезпечення населення.Будь-які консультації та інформація надаються безкоштовно.

В виїздах в районні центри, міста тощо беруть участь юристи, консультанти з соціальних питань тощо.

Під час виїздів поширюються серед жителів-слухачів інформаційні бюлетені, методичні видання, брошури тощо.

Особливе місце в ПР-діяльності ФПО посідає просвітницька діяльність.

Розглянемо на конкретному прикладі, як проходили семінари – навчання в районах області. Візьмемо для прикладу Острозький район. Як правило, всі семінари проходили з медіа-супроводом.

За 10 днів перед семінаром 4 серпня 2003 року було підготовлено для місцевої преси (газети “Життя і слово”) і профспілкового видання “За відродження” коротку статтю – повідомлення про заплановану акцію.

На початку статті написали про проблему, що стала поштовхом до таких дій ФПО і облдержадміністрації, наголосили на вагомості таких заходів для населення. Далі повідомили про мету й завдання семінару, вказали організаторів, час і місце проведення. Оргпрацівник Федерації профспілок області підготував повідомлення із запрошенням до участі в акції для місцевого радіомовлення, за тиждень перед акцією розповсюдили статтю і запрошення серед редакції газет, радіокомпаній. Розіслали запрошення працівникам органів влади, керівникам усіх місцевих підприємств, установ тощо. За три дні до акції було підготовлено інформаційні листівки, буклети, брошури. В день семінару спеціально призначений працівник семінару роздавав інформаційні матеріали, супроводжував журналістів, давав присутнім пояснення, коментарі, тобто пильнував за тим, щоб журналісти і всі присутні отримали повнішу інформацію про те, що відбувається.

Обласна робоча комісія ознайомилась з роботою всіх місцевих організацій (умовами праці, оплатою тощо), а на семінарі повідомили громадськість регіону про результати огляду, було підбито підсумки. В результаті було підписано Спільне рішення Острозької районної держадміністрації, Острозької міської ради та Федерації профспілок області від 14 серпня 2003 р. “Про стан колективно договірної роботи та завдання органів місцевої державної влади, самоврядування, господарського управління профспілкових структур по підсиленню дієвості соціального партнерства ”.

Після підписання документу юристи та працівники Федерації профспілок області давали відповіді на питання, що ставили жителі регіону. Журналісти взяли інтерв'ю голови ФПО Вінічука В.Д., голів міської ради, і районної державної адміністрації. Також представники ЗМІ були присутні при підписанні нових колективних договорів.План семінару навчання .

Відразу після акції було проведено моніторинг ЗМІ.

Семінари навчання такого типу були проведені в усіх районах області. Уся акція тривала більше трьох місяців.

Інформація про цей вагомий захід не зникала зі сторінок обласних та районних газет “ Вісті Рівненщини ”, “ Вільне слово ”, “ За відродження ”.

Інформаційна підтримка акції була досить помітною й вагомою.

Отже, це сприятиме тому, щоб громадськість влилась в процес взаємодії з органами влади і ФПО.

2.3 Стан медіа-рілейшнз Федерації профспілок області: аналіз публікацій контрольованих і неконтрольованих ЗМІ

За допомогою контент-аналізу дамо характеристику газет: “За відродження”, „Рівне вечірнє”, „Вісті Рівненщини”, а саме:

1. Визначимо, з якою частотою в пресі м. Рівного зустрічається інформація про ФПО.

2. Виділимо, які основні проблеми стоять перед ФПО,

3. Виділимо, якого роду публікації найчастіше зустрічаються в газеті „За відродження”.

За допомогою контент-аналізу ми вилучимо соціологічну інформацію з масиву документальних джерел.

Чому ж ми використовуємо саме цей метод?

По-перше, нам потрібна висока ступінь точності і об’єктивності аналізу. А це ми можемо досягти лише за допомогою контент-аналізу.

До речі, ми будемо досліджувати, обширний і несистематизований матеріал. Застосування цього методу на практиці потребує спеціальних процедур і техніки. Перш за все слід розробити програму дослідження.

Основне, на що слід звернути увагу - це вибірка, тобто відбір необхідних для дослідження документів. Конкретної вибірки при застосуванні контент-аналізу поки що не існує. Об'єм вибірки залежить від цілей і задач дослідження, від характеру отриманої інформації.

Для дослідження було обрано 10 номерів газети „За відродження”, 10 –„Вісті Рівненщини”, і 10 – „Рівне вечірнє”. Газети випускались в різні квартали року. Для контент-аналізу вибрали статті, які містили більше 50 газетних рядків. Було опрацьовано 30 документів.

Перед проведенням дослідження, ми висунули гіпотезу, що діяльність Рівненської профспілкової організації недостатньо висвітлена в місцевій пресі, що між профспілковою газетою і місцевою пресою існують істотні відмінності, як в тематиці публікацій, так і в характері інформації та її направленості.

Наступний крок – це визначення категорій та оцінок. Категорії та оцінки ми вносимо в бланк (протокол) контент-аналізу:

І. 1. Обласна

2. міська

3. профспілкова

II. Об’єм матеріалу, що було досліджено:

1. 50-100 рядків.

2. 101-150 рядків.

3. 151-200 рядків.

4. 201-300 рядків.

5. більше 300 рядків.

III. Жанр опублікованого матеріалу:

1. стаття.

2. звіт.

3. кореспонденція.

4. замітка, інформація..

5. інтерв’ю.

6. законодавчий акт.

7. інше.

IV. Час публікації:

1. перший квартал 2003 р.

2. другий квартал 2003 р.

3. третій квартал 2003 р.

4.четвертий квартал 2003 р.

V. Теми інформації:

1. Про політичний стан регіону.

2. Про економічні реформи.

3. Про соціальне забезпечення.

4. Про безробіття.

5. Про екологічні проблеми.

6. Про кримінальну ситуацію.

VI. Локальність інформації:

1. окрема людина.

2. соціальна група.

3. район.

4. місто.

5. область.

6. країна вцілому.

VII. Знак інформації.

1. позитивна.

2. негативна.

3. збалансована.

4. нейтральна.

VIII. Автор публікації.

1. журналіст-професіонал.

2. спеціаліст (політолог тощо).

3. керівник органів влади.

4. член уряду, депутат.

5. вказане прізвище, але не вказана посада, професія.

6. без підпису.

IX. Напрямок (направленість) інформації:

1. контрольна.

2. декларативна.

3. стверджуюча.

4. оцінююча.

5. рекомендована.

X. Консультативність опублікованого тексту:

1. Наводяться конкретні факти про положення справ.

2. Наводяться оцінки, думки з приводу конкретних фактів.

3. Наводяться консультативні пропозиції з приводу зміни положення справ.

4. Конструктивність інформації визначити неможливо.

Інтегральні характеристики документа будемо визначати на основі даних, які внесемо в допоміжну картку аналізу документів.

Складовою частиною бланку (протоколу, який використовуємо при кодуванні інформації) являється шифрувальний лист:

I. 1,2,3.

II. 1,2,3,4,5,6.

III. 1,2,3,4,5,6,7.

IV. 1,2,3,4.

V. 1,2,3,4,5,6.

VI. 1,2,3,4,5,6.

VII. 1,2,3,4.

VIII. 1,2,3,4,5,6.

IX. 1,2,3,4,5.

X. 1,2,3,4.

Опрацювавши опубліковані матеріали, заповнюємо шифрувальні листи. Потім переносимо дані в допоміжну карту контент-аналізу.

Проаналізуємо результати нашого дослідження.

Отже, було опрацьовано 3 газети (міську, обласну і профспілкову). Для дослідження брали статті різного об’єму. Гортаючи сторінки газети „За відродження” найчастіше можна зустріти статтю розміром 101-150 рядків, зустрічаються і матеріали обсягом до 300 і більше рядків. В газетах „Рівне вечірнє” і „Вісті Рівненщини” журналісти стали дещо небагатослівними. Невже немає що сказати громадськості. На переший погляд здається, що автор дотримується принципу „коротко і зрозуміло”. Чи зрозуміло, ми з’ясуємо пізніше, проаналізувавши інші категорії аналізу.

Жанр опублікованого матеріалу ми розглянемо за допомогою нижче наведеної діаграми.


Отже, в міській і обласній пресі зустрічаються матеріали різноманітного жанру. Але переважають статті, кореспонденція, замітки, а на сторінках газети „За відродження” переважно можна зустріти законодавчі акти, проекти, звіти тощо.

Хоч „Рівне вечірнє” та „Вісті Рівненщини” є більш різноманітними ніж “За відродження ”, але ця категорія не є визначальною в пресі.