Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення у приватному сількогосподарсько (стр. 6 из 8)
І ур. зм. = У1 / У0 = 30,87 / 30,27 = 1,02 або 102,0%.
І ур. пост. = У1 / У ум. = 30,87 /30,27 = 1,02 або 102,0%.
І стр. = І ум. / У0 = 30,27 /30,27 = 1,00 або 100,0%.
Перевіримо правильність розрахунків:
І ур. зм. = І ур. пост.* І стр.
1,02 = 1,02 * 1,00
1,02 = 1,02
Тепер розрахуємо зміну середньої врожайності в натуральному виразі:
Δсер.урож. = У1 – У0 = 30,87 – 30,27 = 0,6 ц/га
в т.ч. Δур.пост. = 30,87 – 30,27 = 0,6 ц/га
Δстр. = 30,27 – 30,27 = 0 ц/га
Перевіримо правильність розрахунків:
Δсер.урож. = Δур.пост. + Δстр.
0,6 = 0,6 + 0
0,6 = 0,6
Як показують розрахунки, середня врожайність зернових культур в 2009 році порівняно з 2008 р. зросла на 2,0%, що в натуральному вираженні склало 0,6 ц/га. Це зростання відбулося перш за все за рахунок зростання врожайності культур на 2,0%, що в натуральному вираженні становить 0,6 ц/га.
3.2 Кореляційний аналіз факторів врожайності зернових
Врожайність зернових культур може змінюватися під впливом багатьох факторів. Розглянемо залежність урожайності зернових під впливом таких факторів, як внесення на 1 га посівної площі органічних добрив та внесення на 1 га посівів мінералах добрив.
Позначимо:
У – урожайність зернових культур, ц/га.
Х1 – кількість внесених органічних добрив на 1 га посівної площі, тонн.
Х2 – кількість внесених мінеральних добрив на 1 га посівної площі, ц.
Визначимо параметри рівняння множинної кореляції, розрахунки для визначення яких занесемо в таблицю 3.2.
Таблиця 3.2. Розрахунок величин для визначення параметрів рівняння множинної кореляції.
| Роки | Х1 | Х2 | У | Х1У | Х2У | Х1Х2 | Х12 | Х22 | У2 |
| 2000 | 1,4 | 0,3 | 19,4 | 27,16 | 5,82 | 0,42 | 1,96 | 0,09 | 376,36 |
| 2001 | 1,5 | 0,7 | 21,1 | 31,65 | 14,77 | 1,05 | 2,25 | 0,49 | 445,21 |
| 2002 | 1,3 | 0,3 | 14,3 | 18,59 | 4,29 | 0,39 | 1,69 | 0,09 | 204,49 |
| 2003 | 1,6 | 0,7 | 16,1 | 25,76 | 11,27 | 1,12 | 2,56 | 0,49 | 259,21 |
| 2004 | 1,5 | 0,1 | 22,7 | 34,05 | 2,27 | 0,15 | 2,25 | 0,01 | 515,29 |
| 2005 | 2 | 0,3 | 24,8 | 49,6 | 7,44 | 0,6 | 4 | 0,09 | 615,04 |
| 2006 | 1,4 | 0,1 | 15,6 | 21,84 | 1,56 | 0,14 | 1,96 | 0,01 | 243,36 |
| 2007 | 1,7 | 0,1 | 20,5 | 34,85 | 2,05 | 0,17 | 2,89 | 0,01 | 420,25 |
| 2008 | 1 | 0,1 | 30,3 | 30,3 | 3,03 | 0,1 | 1 | 0,01 | 918,09 |
| 2009 | 1,3 | 0,1 | 30,9 | 40,17 | 3,09 | 0,13 | 1,69 | 0,01 | 954,81 |
| Разом | 14,7 | 2,8 | 215,7 | 313,97 | 55,59 | 4,27 | 22,25 | 1,3 | 4952,1 |
Рівняння множинної кореляції має вигляд: У Х1Х2 = а0 + а1х1 + а2х2
Коефіцієнт чистої регресії при першому факторі свідчить про те, що підвищення частки посіву зернових в загальній площі посівів при виключені впливу органічних добрив, призводить до збільшення урожайності зернових в середньому на 3,08 ц. Коефіцієнт чистої регресії при другому факторі свідчить про те, що дози внесення органічних добрив на 1 га посіву при виключені впливу частки посіву зернових в загальній площі посівів, збільшився на 8,52 ц.
Таблиця 3.3. Показники для розрахунку коефіцієнтів кореляції
| Роки | Ланцюгові абсолютні прирости | Квадрати приростів | Добуток приростів | ||||||
| ∆у | ∆х1 | ∆х2 | ∆у2 | ∆x12 | ∆x22 | ∆x1∆y | ∆x2∆y | ∆x1∆x2 | |
| 1998 | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
| 1999 | 1,7 | 0,1 | 0,4 | 2,89 | 0,01 | 0,16 | 0,17 | 0,68 | 0,04 |
| 2000 | -6,8 | -0,2 | -0,4 | 46,24 | 0,04 | 0,16 | 1,36 | 2,72 | 0,08 |
| 2001 | 1,8 | 0,3 | 0,4 | 3,24 | 0,09 | 0,16 | 0,54 | 0,72 | 0,12 |
| 2002 | 6,6 | -0,1 | -0,6 | 43,56 | 0,01 | 0,36 | -0,66 | -3,96 | 0,06 |
| 2003 | 2,1 | 0,5 | 0,2 | 4,41 | 0,25 | 0,04 | 1,05 | 0,42 | 0,1 |
| 2004 | -9,2 | -0,6 | -0,2 | 84,64 | 0,36 | 0,04 | 5,52 | 1,84 | 0,12 |
| 2007 | 4,9 | 0,3 | 0 | 24,01 | 0,09 | 0 | 1,47 | 0 | 0 |
| 2008 | 9,8 | -0,7 | 0 | 96,04 | 0,49 | 0 | -6,86 | 0 | 0 |
| 2009 | 0,6 | 0,3 | 0 | 0,36 | 0,09 | 0 | 0,18 | 0 | 0 |
| Разом | 11,5 | -0,1 | -0,2 | 305,39 | 1,43 | 0,92 | 2,77 | 2,42 | 0,52 |
Для визначення множинного коефіцієнта кореляції необхідно виконувати наступні розрахунки парних коефіцієнтів кореляції:
Множинний коефіцієнт кореляції свідчить про те, що між урожайністю і внесенням органічних добрив та часткою посіву соняшнику в загальній площі посівів тісний зв'язок.
rx1y =
rx2y =
rx1x2 =
R =
R = 0,095
R2 = 0,009 або 0,9%
Множинний коефіцієнт кореляції свідчить про наявність тісного зв’язку між факторними ознаками і результативною, оскільки він знаходиться в межах 0,04 – 0,2. Розрахований коефіцієнт детермінації свідчить проте, що урожайність зернових і зернобобових культур на 0,9% залежить від внесення органічних і мінеральних добрив, а на 99,1% – від інших факторів (кліматичні умови та інші).
Отже, за допомогою індексного аналізу та кореляційного методу, ми з’ясували, що на урожайність зернових культур в ПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївської області суттєво впливають такі фактори, як внесення на 1 га посівної площі мінеральних та органічних добрив. А на валовий збір культур 2008–2009 рр. вплинули такі фактори, як зміна врожайності зернових культур, зміна структури посівних площ та зміна розмірів посівної площі.
4. Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна в ПСП «Кумари» Первомайського району Миколаївської області
4.1 Резерви збільшення обсягів виробництва і підвищення якості зерна
Для одержання стійких великих врожаїв доброякісного зерна важливо враховувати можливість конкретного ґрунтово-кліматичного району, поля і сорту, послідовно підтримувати родючість ґрунту. При вирощуванні це можливо забезпечити лише на основі інтенсифікації виробництва. До того ж важливим є послідовний, комплексний підхід до її здійснення.
Одним з резервів збільшення валових зборів є розміщення зернових культур по найбільш сприятливих попередниках. Це, насамперед, не потребує додаткових витрат. В господарстві необхідно розширити посіви пшениці по чорних парах, багаторічних травах, які накопичують азот і вологу в ґрунті. Цього достатньо для формування врожайності зерна у 40 – 45 ц/га навіть без внесення мінеральних добрив.
В останні 2 роки 285 га озимої пшениці в ПСП «Кумари» було посіяно по стерні. Так, розмістивши посіви озимини на 100 га площі, які були зайняті під посівами люцерни, а решту по пару, господарство зможе отримати без будь-яких додаткових вкладень додатково 1282,5 ц урожаю (285 х 4,5), який реалізувавши за середньореалізаційною ціною озимої пшениці в ПСП «Кумари» у 2009 році (27,75 грн.), забезпечить отримання 35,6 тис. грн. додаткової грошової виручки.
Досягти приросту валового збору зерна дає ліквідація втрат при збиранні врожаю, які виникають внаслідок порушення оптимальних строків збирання, що мали місце у минулому, 2009 році. (табл. 4.1)
Таблиця 4.1. Розрахунок резервів збільшення виробництва зерна в ПСП «Кумари» за рахунок ліквідації втрат при збиранні врожаю
| Культури | Площі, зібрані пізніше агротехнічного строку | Урожайність, ц/га | Резерв збільшення виходу продукції | |||
| з 1 га, ц | всього | |||||
| при збиранні в строк | пізніше строку | ц | тис. грн. | |||
| Пшениця | 280 | 32,5 | 24,6 | 7,9 | 2212 | 61,4 |
| Ячмінь | 50 | 27,6 | 23,1 | 4,5 | 225 | 5,9 |
| Разом | 330 | х | х | х | 2437 | 67,3 |
Отже, несвоєчасне збирання врожаю на площі 330 га призвело до втрат майже 244 т зерна на суму 67,3 тис. грн. Усунення цього негативного явища можливе за рахунок якісного планування і раціонального збирання врожаю шляхом інтенсивного використання наявних та залучених комбайнів.
Вище зазначалося, ПСП «Кумари» на період жнив потребує додаткового залучення техніки. Альтернативним напрямом суттєвого зменшення напруженості при збирання зернових культур, скорочення втрат і потреб у техніці є використання послуг машинно-технологічних станцій (МТС). При цьому МТС за свої послуги в Первомайському районі одержують 15% зібраного врожаю. Як показав досвід господарств Первомайському району, втрати комбайну «Джон – Дір» складають 0,5%. Таким чином, при біологіній врожайності зернових культур в ПСП «Кумари» на рівні 35 ц/га комбайнами господарства було зібрано в середньому по 21,7 ц/га, а комбайнами «Джон – Дір» – 32,5 ц/га. При цьому збережені від втрат 10,8 ц на кожному гектарі, а плата за послуги МТС – 4,9 ц. В господарстві додатковий валовий збір міг бути 1323 ц (270 х 4,9), а виручка від реалізації збільшилась би на 36,7 тис. грн. (1215 х 27,77).
Відомо, що для отримання добрих і сталих врожаїв у виробництво зерна слід вкладати більше коштів. Господарству необхідно збільшити інвестиції у зерновиробництво, насамперед, для придбання нових сортів зернових культур, добрив, засобів захисту рослин та інше.
Так, новий сорт озимої пшениці «Знахідка», виведений Одеським селекційно-генетичним інститутом, стійкий до групи шкодочинних хвороб, характеризується високими показниками посухостійкості і стійкості проти обсипання. Він має стабільний урожай на суходолі 45 – 55 ц/га. Вміст клейковини – 30 – 34%, білка – 13 – 14%. Визначимо ефект від впровадження цього сорту в ПСП «Кумари» (табл. 4.2.)