| Показники | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | Відхилення | |
| +, - | % | ||||
| Середньорічна численність працівників, чол. | 311 | 286 | 282 | -29 | -90,68 |
| Кількість працездатних чоловік. в місцевості | 656 | 671 | 702 | 46 | 107,01 |
| Затрати праці, тис. люд. год. | 210,8 | 202,3 | 201,7 | -9,1 | -95,68 |
| Відпрацьовано люд. год. на 1 середньорічного працівника | 677,8 | 707,3 | 715,2 | 37,4 | 105,52 |
| Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу | 0,33 | 0,34 | 0,35 | 0,02 | 106,06 |
| Припадає на 1 працездатн. с/г угідь, га | 17,2 | 18,9 | 18,7 | 1,5 | 108,72 |
| Рілля, га | 16,9 | 18,2 | 17,8 | 0,9 | 105,33 |
| Умовних голів тварин, гол. | 4 | 5 | 5 | 1 | 125 |
Дані в таблиці 1.6 свідчать про те, що чисельність працівників в господарстві поступово зменшується. В 2005 році порівняно з 2003 роком чисельність робітників зменшилась на 90,68% або на 29 чоловік. Це обумовлене тим, що працездатні робітники виділились в фермерські господарства. Затрати праці в 2005 році порівняно з 2003 роком зменшились на 95,68%, або на 9,1 тис. люд-год , це викликане скороченням працівників, але відпрацьованих люд-год на 1 середньорічного працівника зросли так, як зі скороченням чисельності працівників збільшилось навантаження на тих працівників, які залишились в господарстві. Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу в звітному році порівняно з базисним зріс на 106,06%, але цей показник все одно лишається дуже низьким і каже неефективне використання річного фонду робочого часу бо складає він 0,35. оптимальний варіант повинен бути наближений до одиниці. Забезпечення стабільного або достатнього продовольчого постачання зумовлене необхідністю збільшення виробництва.
Одним з таких шляхів є інтенсифікація. [3] Під інтенсифікацією розуміють напрямок розширеного відтворення, при якому зростання розміру виробництва продукції досягається на основі підвищення кваліфікації робочої сили, посилення стимулів праці, вдосконалення організації виробництва, впровадження ефективних засобів виробництва. (Таблиця 1.7.)
Таблиця 1.7 – Економічна оцінка ефективності інтенсифікації сільськогосподарського виробництва
| Показники | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | Відхилення | |
| +, - | % | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Отримано валової пр-ції | 3494,8 | 4752,5 | 5267,7 | 1772,9 | 150,7 |
| - на 1 га с/г угідь, грн. | 607,6 | 877,8 | 1005,8 | 398,3 | 165,6 |
| - на 1000 грн. осн. фондів, грн. | 643,7 | 921,3 | 760,9 | 117,2 | 118,2 |
| - на 1000 грн. виробничих витрат, грн. | 1114,3 | 1379,2 | 1064,3 | -50 | -95,51 |
| - на 1 середньорічного працівника, грн. | 10703 | 18766 | 15770 | 5067 | 147,3 |
| Отримано валового доходу: | 8455,4 | 5679,6 | 13614,4 | 5159 | 161,01 |
| - на 1 га с/г угідь, грн. | 147 | 104,9 | 260 | 113 | 176,9 |
| - на 1000 грн. осн. фондів, грн. | 152,1 | 97,6 | 232,9 | 80,8 | 153,1 |
| - на 1000 грн. виробн. витрат, грн. | 263,3 | 146,1 | 325,8 | 62,5 | 123,7 |
| - на 1 середньор. працівника, грн. | 2528,6 | 1987,8 | 4828 | 2299,4 | 190,9 |
| Отримано прибутку, тис. грн. | 289,4 | 83,4 | 802,2 | 412,8 | 206 |
| - на 1 га с/г угідь, грн. | 67,7 | 15,4 | 153,2 | 85,5 | 226,3 |
| - на 1000 грн. осн. фондів, грн. | 70,1 | 14,3 | 137,2 | 67,1 | 195,7 |
| - на 1000 грн. віробнич. витрат, грн.. | 121,3 | 21,4 | 191,9 | 70,6 | 158,2 |
| - на 1 середньорічного працівника, грн. | 1164,9 | 291,3 | 2843,9 | 1679 | 244,1 |
| Рівень рентабельності, % | 12,13 | 2,14 | 19,19 | 7,06 | - |
| Норма прибутку, % | 4,92 | 1,05 | 9,77 | 4,85 | - |
Аналізуючи дані таблиці 1.7 ми можемо побачити, що валова продукція в 2005 році відносно 2003 року збільшилось на 1 га сільськогосподарських угідь на 165,6%, або 398,3 грн. Це пов’язане з тим що в 2005 році було вироблено продукції найбільше, а також одночасно зменшується кількість сільськогосподарських угідь. Теж саме відбувається з іншими показниками, але на 1000 грн. виробничих витрат валової продукції в 2005 році зменшилось 95,51%, або на 50 грн. Це пов’язане з тим, що в 2005 році виробничі витрати були вищими. Але ріст валової продукції в 2005 році перевищив ріст виробничих витрат в цьому ж році, тому прибуток на тис. грн. виробничих витрат в 2005 році збільшився на 18,2%, також на одного середньорічного робітника по відношенню 2005 року до 2003 року на 244,1% більше прибутку. Це зумовлене збільшенням навантаження на 1 працівника.
2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЦТВА СОНЯШНИКА
2.1 Значення і задачі аналізу
Соняшник – провідна олійна культура в Україні. Соняшникова олія – висококалорійний харчовий продукт. Цінними є ненасичені жирні кислоти, вміст яких в олії в середньому досягає 90%, а з них біологічно найкорисніша для людини ліколева (55-60%). Обсяг виробництва соняшнику є одним з основних показників, який характеризує його виробництво. Від його величини залежать обсяг реалізації продукції соняшнику, рівень його собівартості, сума прибутку, рівень його рентабельності, а також і стан господарства в цілому.
Собівартість продукції є також вадливим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. В ньому синтезуються всі сторони господарської діяльності, акумулюються результати використання всіх виробничих ресурсів. Від рівня собівартості продукції залежить також сума прибутку і рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства і його платоспроможність, темпи розширеного виробництва, рівень роздрібних цін на сільськогосподарську продукцію. [1]
В ході аналізу вирішуються наступні задачі:
- дістається систематичний контроль за виконанням плану виробництва соняшнику;
- виявляється вплив факторів на обсяг виробництва соняшника;
- виявляються внутрішньогосподарські резерви підвищення виробництва соняшника;
- оцінюється діяльність господарства по використанню можливостей підвищення виробництва соняшника з врахуванням об’єктивних і суб’єктивних факторів;
- розробляються заходи по засвоєнню виявлення резервів збільшення виробництва соняшника. [1]
Аналіз допомагає виявити слабкі і сильні сторони в розвитку сільськогосподарського виробництва і слугує засобом збільшення об’єму виробництва, покращення якості продукції, підвищення продуктивності праці і зниження собівартості.
2.2 Аналіз наявності і динаміки площ під соняшником
Кількість посівних площ визначає основні напрямки розвитку галузей в цілому, оскільки при їх розробці визначаються пропорції між окремими сільськогосподарськими культурами. Співвідношення між ними залежить від урожайності, розміщення культур у сівозміні, потреб народного господарства, економічних умов. [5]
Задачею аналізу є оцінка стану, структури і рівня використання земельного фонду, виявлення резервів подальшого покращення використання земель, збільшення виходу продукції з одиниці земельної площі і шляхів їх реалізації.
Вихід продукції залежить від структури земельних площ.
Таблиця 2.1 - Динаміка і структура посівних площ сільськогосподарських культур в ТОВ «Тур»
| Види культур | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | Відхилення | ||||
| Площа, га | Структура, % | Площа, га | Структура, % | Площа, га | Структура, % | +, - | % | |
| Зернові і бобові без кукурудзи | 1727 | 47,3 | 1634 | 49,9 | 1504 | 48,21 | -223 | -87,09 |
| У тому числіОзимі зернові | 1068 | 29,25 | 1093 | 33,38 | 992 | 31,79 | -76 | -92,88 |
| Кукурудза на зерно | 250 | 6,85 | 212 | 6,47 | 198 | 6,35 | -52 | -79,2 |
| Ярі зернові | 659 | 18,05 | 541 | 16,52 | 512 | 16,41 | -147 | -77,69 |
| Соняшник на зерно | 1080 | 29,58 | 900 | 27,49 | 1012 | 32,44 | -68 | -93,70 |
| Багаторічні трави | 330 | 9,04 | 330 | 10,08 | 330 | 10,58 | 0 | 100 |
| Однорічні трави | 30 | ,82 | 25 | 0,76 | 25 | 0,8 | -5 | -83,33 |
| Кукурудза на силос і зелений корм | 234 | 6,41 | 173,5 | 5,29 | 249 | 7,98 | 15 | 106,41 |
| Всього посівів с/г культур | 3651 | 100 | 3274,5 | 100 | 3120 | 100 | -531 | -85,46 |
Аналізуючи дані таблиці ми бачимо, що посівів сільськогосподарських культур зменшилось на 531га, або на 85,46%. Це зумовлене тим, що в господарстві поступово відбувається скорочення земельних угідь. Тому і доводиться скорочувати кількість площ відведених на посіви, їх структура одночасно зі скороченням земельних угідь також змінюється у відповідності.
2.3 Аналіз виконання плану і динаміки виробництва продукції.
Аналіз виробництва соняшнику доцільно починати з вивчення динаміки його виробництва з оцінкою відбування змін.
Для цього необхідно представити дані про обсяг виробництва соняшника в спів ставних цінах та натуральному виразі. [7]
Таблиця 2.2 – Динаміка виробництва соняшника
| Рік динаміки | Валова продукція рослинництва | Вир-во насіння соняшника | ||||
| Тис. грн. | Темп росту, % | ц | Темп росту, % | |||
| Базисні | ланцюгові | базисні | ланцюгові | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 2001 | 4241,7 | 100 | 100 | 17247 | 100 | 100 |
| 2002 | 4678,2 | 110,3 | 110,3 | 19641 | 113,9 | 113,9 |
| 2003 | 3494,8 | 82,4 | 74,7 | 18715 | 108,5 | 95,3 |
| 2004 | 4752,5 | 112 | 135,9 | 11583 | 67,2 | 61,9 |
| 2005 | 5267,7 | 124,2 | 110,8 | 12796 | 74,2 | 110,5 |
Аналізуючи дані таблиці 2.2. ми бачимо, що при порівнянні з 2003 роком виробництво соняшнику поступово зменшується на 25,85%. При порівнянні з минулим роком, ситуація зовсім інша, або його виробництво збільшилось на 10,5%.