Велике значення має оптимальна система живлення рослин, забезпечення мінімального вмісту у ній нітратів, які у процесі кругообігу можуть потрапляти в корми і зерно, коренеплоди і технічну сировину. Слід зазначити, що органічні добрива, внесені в надмірних кількостях (понад 16—17 т/га), також сприяють нагромадженню нітратів та інших шкідливих сполук у продукції рослинництва. Крім того, надмірна кількість гною може бути джерелом забруднення землі важкими металами. Внесенню органічних добрив повинно передувати визначення їх хімічного складу і старанне знезараження.
Забороняється вносити у ґрунт надмірні дози калійних і особливо фосфорних добрив. Таке внесення може призвести до збільшення радіоактивного фону на полях. Так, суперфосфат іноді містить багато важких металів, зокрема урану.
Гній треба знезаражувати термічно, мул і сапропель — тривалим витримуванням у штабелях, компостуванням з негашеним вапном, аміаком, аміачною водою тощо.
Норми внесення різних відходів і компостів треба оптимізувати залежно від допустимих концентрацій важких металів у ґрунті. У сівозмінах треба до мінімуму обмежити внесення свіжого без попереднього знезараження соломистого і рідкого гною. Гній треба виготовляти також у полі, звозячи до спеціально побудованих гноєсховищ рідкий гній, сечовину та солому. Так само слід готувати інші органічні добрива, у тому числі й фекальні.
До заходів, які поліпшують екологію середовища на полях, належить раціональна система удобрення. Така система запобігає потраплянню мінеральних добрив у навколишнє середовище, зокрема в ґрунтові води, зводить до мінімуму застосування пестицидів.
Негативно впливає на ґрунт надмірне зрошення, яке проводять поливними нормами понад 300—400 м3/га. Несприятливий екологічний вплив мають і води, які містять багато хімічних сполук. Порушення режиму зрошення призводить до збіднення верхнього шару ґрунту на кальцій, що, в свою чергу, зменшує водотривкість ґрунтових агрегатів. При цьому змінюється і співвідношення різних катіонів у вбирному комплексі ґрунту, що погіршує його вбирну здатність.
Протиерозійна охорона території — основна мета ґрунтозахисної, контурно-меліоративної систем землеробства. Це — реальна альтернатива негативному впливу техногенного процесу на ґрунт, який насамперед виявляється у розвитку водної ерозії і дефляції. Суть ґрунтозахисної системи землеробства полягає в тому, що її розробляють відповідно доґрунтово-екологічних факторів. З цією метою локалізують інтенсивне землеробство на рівнинній частині території, застосовують принципи екологічно чистого рослинництва і землеробства на схилах, а на землях вододілів, які прилягають до гідрографічного фонду, проводять залуження.
Ґрунтозахисну систему землеробства, як комплекс природоохоронних заходів, треба розробляти в кожному регіоні і господарстві.
Основними ланками контурно-меліоративної системи землеробства є диференційоване використання ресурсів, збільшення площпід поліпшеними природніми угіддями і залуження, контурна організація території, яка передбачає поділ земель на три категорії з крутизною схилів до 3°, 3-5° і понад 5°. На площі із схилами крутизною до 3° застосовують звичайні технології вирощування сільськогосподарських культур, де площа під багаторічними травами мінімальна або їх не вирощують. На схилах крутизною понад 3° збільшують площі посівів трав, застосовують певну систему протиерозійних заходів, яка включає щілювання; тут зменшують площі під просапними і збільшують під посівами культур рядкового способу сівби. На схилах понад 5° застосовують ґрунтозахисні сівозміни або постійне залуження. Всі ці заходи доповнюються виположуванням схилів, створенням валів і канав і спрямуванням води в добре задерновані лісисті і вкриті чагарниками лощини. У разі потреби: створюють капітальні споруди — водоскидні лотки, підпірні стіни, напівзагати. Велике значення для поле має і ґрунтозахисне лісонасадження, яке зменшує водну і вітрову ерозію, запобігає повеням.
Для того щоб забезпечити чистоту середовища і агроландшафту, в кожному господарстві треба розробляти систему природоохоронних і екологічних заходів при обов'язковій протиерозійній організації території.
Другою системою заходів щодо забезпечення екологічної чистоти польових площ та одержання екологічно чистої продукції і технічної сировини є застосування таких технологій вирощування польових культур, де б до мінімуму зводилося використання на полях хімічних засобів боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами. При вирощуванні кормових культур треба повністю виключати пестициди. На черзі альтернативні — агротехнічні і біологічні засоби боротьби з бур'янами, хворобами і шкідниками у польових сівозмінах. Велике значення при цьому має виведення сортів і гібридів, стійких проти шкідників і хвороб.
7. РОЗДІЛ
ОРГАНІЗАЦІЯ УМОВ І ЗАХОДІВ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ НА ПОСІВІ І ЗБИРАННІ КУКУРУДЗИ.
Сучасна технологія вирощування кукурудзи пов’язана з застосуванням високопродуктивної техніки, великої кількості і форм мінеральних добрив, та засобів захисту рослин. Все це сприяє одержанню високих врожаїв кукурудзи, але поруч з цим виставляються певні вимоги щодо створення умов для працівників і відповідного захисту їх від потенційних виробничих небезпек і шкідливих хвороб.
На Кочубіївській агрофірмі для закладання дослідів з сортовипробування кукурудзи посівів проводиться агрегатом який складається із трактора МТЗ 82 і сівалкою СУПН - 8
Працівникам під час обслуговування посівних агрегатів приходиться адаптуватися з коливаннями атмосферних факторів:температури та швидкості повітря, вологості, які можуть значно коливатися протягом доби. При посіві кукурудзи небезпечними чинниками дії на організм людини є виділення від пестициду і мінеральних добрив, а також грунтовий пил в вітряну погоду. В більшості випадків восини при сівбі кукурудзи грунт пересушений тракторист і заправники знаходяться в умовах підвищеної запиленості повітря.
Механізатор працює в умовах підвищеного рівня шуму. Так під час роботи двигуна на повну потужність, фактичний рівень шуму досягає 105 – 115Дб ,а повинен відповідати нормі 85 Дб. Підчас виконання посіву змінюється вологість повітря на 15 – 20%.
Небезпечним травмуючим фактором являється відсутність на обертових частинах і передачах заходів захисту - кожухів.
Ситуація травмування робітників виникає в наслідок не достатньої трудової дисципліни, або порушення правел безпеки.
При виконанні робіт на посіві і збиранні кукурудзи необхідно провести ряд організаційних заходів з охорони праці.
Всі працівники перед початком робіт направляються на медогляд. Проходять спеціальне навчання. Перед початком роботи проводиться повторний і первиний інструктажі згідно вимогам ДНАОП 0.00-4.12.-99 «Типового положення про навчання з питань охорони праці»
Наказом агрофірми «Базис» призначається комісія для перевірки технічного стану всієї сільськогосподарської техніки. До комісії входять інженер з охорони праці, бригадир тракторної бригади і присутній сам тракторист. Перевіряють справність системи керування пускових засобів ,наявність аптечки і необхідних інструкцій по проведенню техогляду. Трактори і сільськогосподарські машини допускаються до роботи, якщо є засоби для гасіння пожеж, основним є вогнегасник вуглекислотний, а технічний стан відповідає вимогам ГОСТ 12.2.019-88 ССБТ та заводськй інструкції.
Агроном зобов’язаний оглянути поле, вказати напрямок руху агрегату і посіву, виділети віхами місце, де є круті схили чи обриви.
Всі працівники забезпечуються спецодягом. Для захисту органів дихання видаються распіратори марки РУ-60М з патроном «А», для захисту очей - окуляри ПО-1,ПО – 2. На відстані 100м обладнується пересувний вагончик який забезпечується питною водою, милом, рушником, медичною аптечкою.[48]
Збирають урожай кукурудзи з дослідних ділянок сортовипробування спеціальним комбайном «ДжонДір». Основними функціями комбайнера є водіння комбайна та контроля за його технічним станом і технологічними процесами. Під час роботи на комбайнера діють такі шкідливі чинники: високий рівень шуму, вібрація та запиленість, фізична і розумова перенапруженність.
Організовується постійне чергування спеціалістів. Всі перевезення проводяться по заздалегідь продуманому маршруту, що визначає агроном. Для відпочинку влаштовуються польові табори, або обладнуються пересувні будиночки на відстані 100м від проведення робіт. На такій же відстані влаштовується місце тимчасової стоянки комбайнів, та іншої техніки.
В цілому, такі організаційні заходи сприяють проведенню робіт і застереженню травмування механізаторів, та осіб які обслуговують посівні і збиральні агрегати. Але поряд з цим слід відмітити що на держсортостанції допускаються і деякі недоліки в організації безпеки і охорони праці. Не завжди проводиться перевірка знань після проведення інструктажів. Засоби захисту органів дихання використовуються більше терміну іх придатності.
З метою усунення недоліків і покращення рівня роботи з охорони праці необхідно: