Слід зазначити, що гостра нестача вологи, що спостерігалась майже протягом всієї вегетації призвела до значного зниження врожаю ярого ячменю, формуванню зерна низької якості.
В цілому можна зробити висновок, що під час вегетації ярого ячменю волога краще зберігалася на фонах ґрунтозахисних обробітків – нульового та поверхневого.
4.2 Щільність ґрунту
Однією з умов одержання високих і сталих врожаїв сільськогосподарських культур є оптимальна щільність ґрунту. На даний час встановлені оптимальні параметри щільності орного шару. Так, згідно даних І.Б. Ревута [36], щільність повинна становити 1,1-1,3 г/см3, проте вона може дещо змінюватися залежно від типу ґрунту та культури.
Як уже відмічалось, серед дослідників немає єдиної точки зору про залежність щільності ґрунту від інтенсивності механічного обробітку. Тому на ґрунтах в яких рівноважна щільність виходить за межі оптимальних параметрів для вирощування сільськогосподарських культур саме основний обробіток ґрунту повинен сприяти оптимізації цього показника протягом їх вегетації.
Показники щільності на посівах ярого ячменю можна побачити в табл. 4.2. З даних цієї таблиці видно, що на початку вегетації ярого ячменю при заміні полицевої оранки поверхневим обробітком щільність верхнього 10-сантиметрового шару ґрунту була вищою на 0,03 г/см3, а при відмові від обробітку взагалі – на 0,09 г/см3. Така ж тенденція спостерігається і в нижніх горизонтах орного шару. Слід відмітити, що при полицевій оранці з глибшими горизонтами щільність підвищувалася, а за обробітків без обертання скиби найвищим цей показник був у шарі ґрунту 10-20 см, дещо меншим у 20-30 і найменшим у 0-10 см.
Таблиця 4.2.
Щільність ґрунту під посівами ярого ячменю
після різних способів основного обробітку ґрунту, г/см3
| Варіант досліду | Шар ґрунту, см | |||
| 0-10 | 10-20 | 20-30 | 0-30 | |
| Початок вегетації | ||||
| Оранка на 20-22 см (контроль). | 1,12 | 1,23 | 1,23 | 1,19 |
| Поверхневий обробіток на 6-8 см | 1,15 | 1,26 | 1,25 | 1,22 |
| Без обробітку | 1,21 | 1,27 | 1,26 | 1,25 |
| Середина вегетації | ||||
| Оранка на 20-22 см (контроль). | 1,24 | 1,31 | 1,29 | 1,28 |
| Поверхневий обробіток на 6-8 см | 1,21 | 1,29 | 1,27 | 1,26 |
| Без обробітку | 1,22 | 1,30 | 1,29 | 1,27 |
В 30-сантиметровому шарі ґрунту найменшим показник щільності був після застосування полицевої оранки – 1,23 г/см3, що менше на 0,02 та 0,03 г/см3 порівняно з поверхневим та нульовим обробітком.
На середину вегетації ярого ячменю щільність ґрунту підвищувалася по всіх шарах орного горизонту порівняно з початковим періодом визначення. Найвищою щільність була на фоні полицевої оранки 1,24 г/см, як окремо по шарах, так і в 30-сантиметровому шарі внаслідок більшого “спікання ґрунту”, особливо в середній частині орного горизонту.
Щільність шару 0–10 см найнижчою була на фоні поверхневого обробітку – 1,21 г/см3, що менше на 0,03 та 0,01 г/см3 порівняно з оранкою та нульовим обробітком. Показники щільності у 0–30 шарі ґрунту були майже однаковими.
Загалом, показник щільності 30-сантиметрового шару ґрунту не виходив за межі оптимальних значень по жодному зі способів обробітку.
4.3 Забур’яненість посівів
Значна, а дуже часто вирішальна роль в боротьбі з бур’янами належить обробітку ґрунту, при якому знищуються рослини бур’янів, виснажуються їх вегетативні органи розмноження, ґрунт очищається від насіння бур’янів.
В боротьбі з засміченістю ґрунту насінням бур’янів обробіток виконує подвійну роль: або створюються умови для їх проростання в зручний для цього час, щоб знищити їх сходи, або заробляють насіння глибше, де воно з часом гине. Ефективність обробітку ґрунту в боротьбі з бур’янами в значній мірі залежить від глибини, способів і строків його виконання.
Забур’яненість посівів є одним із факторів, що знижують продуктивність рослин. Втрати врожаю культурними рослинами при середній і сильній забур’яненості полів досягають 30% і більше [37].
При проведенні досліджень в ланці сівозміни В.Б.Павловський та Т.В.Павловська [38] встановили, що найменша кількість бур’янів відмічається на варіантах з різноглибинною оранкою, а найбільша – з поверхневим обробітком дисковою бороною. Відмічено також, що при безполицевому обробітку підвищувалася кількість ярих односім’ядольних бур’янів, таких як плоскуха, мишій, а при поверхневому обробітку дисковою бороною почали прогресувати коренепаросткові.
Забур’яненість посівів ярого ячменю, яка була на початок і кінець вегетації можна бачити в табл. 4.3.
Таблиця 4.3.
Забур’яненість посівів ярого ячменю
після різних способів основного обробітку ґрунту
| Варіантдосліду | Кількість бур’янів, шт./м2 | Маса бур’янів, г/м2 | |||||||||
| всього | мало-річних | багато-річних | сирих | сухих | |||||||
| Початок вегетації | |||||||||||
| Оранка на 20-22 см (контроль). | 47,4 | 46,7 | 0,7 | 5,0 | 0,6 | ||||||
| Поверхневий обробіток на 6-8 см | 59,6 | 58,1 | 1,5 | 6,9 | 1,3 | ||||||
| Без обробітку | 67,9 | 67,0 | 1,9 | 7,5 | 1,4 | ||||||
| Кінець вегетації | |||||||||||
| Оранка на 20-22 см (контроль). | 6,1 | 5,8 | 0,3 | 12,5 | 6,2 | ||||||
| Поверхневий обробіток на 6-8 см | 10,5 | 9,6 | 0,9 | 17,1 | 10,3 | ||||||
| Без обробітку | 11,8 | 10,7 | 1,1 | 21,4 | 12,5 | ||||||
На початок вегетації ярого ячменю загальна кількість бур’янів найбільшою була після нульового обробітку – 67,9 шт./м2 (табл. 4.3), в той час як на варіанті з поверхневим обробітком в 1,1 рази менше, а на варіанті з оранкою в 1,9 рази менше. Кількість багаторічних бур’янів також залежала від способу обробітку. Із зменшенням інтенсивності обробітку кількість їх збільшувалася. Маса бур’янів найбільшою була на варіанті з нульовим обробітком і становила 7,5 г/м², що в 1,1 рази більше порівняно з поверхневим та в 2 рази порівняно з оранкою.
Наявність більшої кількості бур’янів після застосування нульового обробітку можна пояснити тим, що бур’яни не зрізуються під час обробітку. А на фоні глибокої полицевої оранки маса насіння рівномірно розподіляється по всій глибині обробітку і тим самим зменшується їх кількість в шарі 0-10 см, з якого воно може прорости.
Вплив способів обробітку на кількість багаторічних бур’янів мав пряму залежність. Так, кількість їх і маса були меншими після полицевої оранки. Зменшення глибини обробітку призводить до незначного зростання забур’яненості посівів малорічними бур’янами та майже дворазового зростання багаторічними бур’янами, що безумовно є значним недоліком зазначених обробітків.
На кінець вегетації кількість бур’янів зменшилась на всіх варіантах досліду. Маса сирих та сухих бур’янів на кінець вегетації збільшилась і була найбільшою після нульового обробітку, дещо меншою після поверхневого,а найменшою після традиційного обробітку.
Загалом забур’яненість посівів ярого ячменю протягом вегетації була не дуже високою, лише на кінець вегетації їх маса зросла, але істотного впливу на формування врожаю не здійснила.
4.4 Формування врожаю і продуктивність ярого ячменю залежно від способу основного обробітку ґрунту
4.4.1 Схожість насіння та густота стояння рослин
Згідно літературних даних польова схожість насіння сильно коливається, що обумовлюється багатьма факторами. Це насамперед погодні умови, якість насіннєвого матеріалу, глибина та рівномірність заробки насіння в ґрунт, належний контакт насінини з ґрунтом тощо. Якщо на погодні умови людина не може вплинути, то на деякі з цих факторів можна вплинути способом та глибиною основного обробітку ґрунту оскільки він впливає на агрофізичний стан ґрунту.
Так, аналіз схожості насіння ярого ячменю (табл.4.4) показав, що на фоні нульового обробітку вона була найвищою і становила 85,6 %, що на 0,5 та 2,9 % відповідно більше порівняно з поверхневим обробітком та оранкою.
Таблиця 4.4
Польова схожість насіння та густота рослин ярого
ячменю залежно від способів основного обробітку ґрунту
| Варіантдосліду | Польова схожість насіння, % | Густота рослин, шт./м² | |
| повні сходи | передзбиранням | ||
| Оранка на 20-22 см (контроль). | 82,7 | 331 | 278 |
| Поверхневий обробіток на 6-8 см | 85,1 | 351 | 294 |
| Без обробітку | 85,6 | 358 | 280 |
На нашу думку підвищення схожості насіння при зменшенні глибини обробітку зумовлювалось підвищенням щільності та зволоженістю у верхньому шарі ґрунту, в результаті чого поліпшувався контакт насінини з ґрунтом, покращувався розподіл насіння за глибиною, тобто насінина розміщувалась на ущільненому насіннєвому ложі.
На початку вегетації густота рослин ярого ячменю залежала від польової схожості насіння і була найбільшою на фоні нульового обробітку ґрунту. Перед збиранням кількість рослин була найбільшою після поверхневого обробітку і становила 294 шт./м2, на фоні нульового обробітку 280 шт./м2, а після оранки вона становила лише 278 шт./м².