Підвищення ефективності транспортно-експедиторської діяльності при виконанні міжнародних автомобільних перевезень вантажів (стр. 1 из 7)

МІНІСТЕРСТВО ОСІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ТРАНСПОРТНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

КАФЕДРА «ТРАНСПОРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ»

Курсовий проект

з дисципліни: Транспортно-експедиторська діяльність

на тему: «Підвищення ефективності транспортно-експедиторської діяльності при виконанні міжнародних автомобільних перевезень вантажівна прикладі Естонії»

Розділ 1. Маркетингове дослiдження ринку транспортно- експедиторських послуг

1.1 Аналіз сегменту транспортного ринку

Виконано теоретичний аналіз послуг на транспорті для ознайомлення із загальними поняттями, класифікацією та критеріями якості послуг. Проаналізовано український ринок транспортних послуг. Обґрунтовано способи вирішення проблем та недоліків, що виникають під час формування ринку в Україні.

Постановка проблеми. У сучасних умовах переходу України до ринкової економіки є актуальним маркетингове дослідження ринку транспортних послуг, аналіз закономірностей,особливостей і проблем становлення цього ринку, визначення пріоритетних напрямків розвитку. Цей аналіз може бути корисний як учасникам ринку (перевізникам, експедиторам, логістичнимоператорам) та інвестиційним компаніям, так і науковцям.

Актуальність теми зумовлена тим, що нині доволі мало інформації щодо місткості, стану,тенденцій розвитку та ситуації, яка склалася на українському ринку транспортних послуг.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як свідчить аналіз зарубіжної економічної літератури, міжнародний ринок транспортних послуг є сферою, яка відіграє значну роль в економічному розвитку багатьох країн світу, і проходить через процес фундаментальних змін, що здійснює вплив на його учасників та структуру їхніх правовідносин. Розвиток європейського ринкупослуг на транспорті характеризується такими тенденціями:

- посилення впливу глобальних транспортно-логістичних компаній;

- продовження консолідації ринку;

- зростання ролі інформаційних технологій і системи передавання даних;

- прагнення до скорочення транспортного процесу та оптимізація витрат на його ділянках;

- впровадження нових підходів до маркетингу та зростання ролі інновацій.

З погляду світового досвіду і сучасних тенденцій розвитку глобального ринку транспортних послуг Україна нині на етапі формування і консолідації галузі, істотно поступаючись європейським країнам як за якістю, так і за комплексністю послуг, що надаються національними транспортними компаніями.

Метою дослідження є аналіз українського ринку транспортнихпослуг, визначення його тенденцій, проблем формування та майбутніх перспектив.

Транспорт є ключовою ланкою соціально-економічної системи держави і належить до стратегічно важливих галузей національної економіки, без ефективної роботи якої неможливе подальше підвищення добробуту суспільства. Основні завдання транспорту – своєчасне, якісне та цілковите задоволення потреб галузей економіки та населення у перевезеннях, підвищення економічної ефективності його роботи. Пріоритетною ознакою національноїтранспортної політики є становлення національного ринку транспортних послуг. Транспортніпослуги потрібно розглядати як сукупність послуг, пов’язаних з фізичним переміщенням у просторіпасажирів, багажу та вантажів.

Зробивши аналіз літературних джерел, ми вирішили, що найправильнішим є визначення ФЗ"Про федеральний залізничний транспорт" від 20 липня 1995 р., що ринок транспортних послуг – цесфера здійснення перевезень пасажирів, вантажів, багажу, технічного обслуговування та ремонтутранспортних засобів, допоміжних та інших видів робіт (послуг), пов’язаних із перевезеннями. Він існує в єдності з товарним ринком і є одним з його різновидів, що розвивається відповідно до загальних законів ринкової економіки. В міру ускладнення виробництва та забезпечення ринкутоварами зростає й попит на транспортні послуги.

У 2008 році обсяг транспортно-логістичних послуг в Україні виросте на 12% щодо 2007 рокуі досягне $45 млрд. Це зростання відображає тенденцію бурхливого розвитку ринку транспортнихпослуг в Україні. Водночас основну роль на ринку відіграють міжнародні логістичні посередники.Виручка підприємств, що надають транспортні послуги, становить близько $11-12 млрд. щорічно. Апотенціал ринку оцінюється в $50–80 млрд.

За січень-липень 2008 року підприємства транспорту України перевезли 416,3 млн. тоннвантажів, що на 7,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. За цей час перевезено2 844,1 млн. пасажирів, що на 5,7% більше від аналогічного періоду.

Як повідомив ЛІГАБізнесІнформ в Міністерстві транспорту і зв'язку України, обсягпереробки вантажів в портах становив 78,952 млн. тонн, зокрема 31,876 млн. тонн – транзитнівантажі, що, відповідно, на 9,2% і 2,5% більше від січня–липня 2007 року. Послуг зв'язку за7 місяців надано на суму 25,52 млрд. грн., з них населенню – 10,22 млрд. грн., що більше віданалогічного періоду минулого року, відповідно, на 17,3% і 18,1 %. Обсяги робіт, виконанихдорожніми службами, в 1,2 раза перевищили показники 7 місяців 2007 року – роботи виконано насуму 3,1 млрд.грн. До державного бюджету за 7 місяців 2008 року підприємства транспорту ізв'язку сплатили майже 2,87 млрд.грн. – на 27 % більше ніж за січень–липень 2007 року (застатистичними даними Міністерства транспорту та зв’язку України).

За повідомленням генерального директора компанії Universal Development Леоніда Богдановапотреба українського ринку в складських приміщеннях на найближчі 2–3 роки сягає близько1 млн. кв. м щорічно. Порівняно з країнами Східної Європи в Україні дефіцит складських площ зрозрахунку на 1000 населення на порядок вище.

Донедавна більшість транспортних підприємств виконували тільки операції перевезення, нетурбуючись про надання спектра інших послуг. Проте нові економічні умови, формування ринку транспортних послуг, поява та посилення конкуренції між підприємства транспорту спонукають до активного вивчення досвіду функціонування транспорту країн з ринковою економікою. Поняття“послугатранспорту” починає широко використовуватися в практиці організації та плануванняроботи транспорту.

Особливості діяльності щодо надання послуг зводяться до таких положень:

- послуги не можуть існувати поза процесом їхнього надання (вони не можутьнакопичуватися);

- продаж послуг – це фактично продаж самого процесу праці, тому якість послугвизначається якістю самого процесу праці;

- послуги являють собою конкретну споживчу вартість тільки в певний час і в конкретномумісці чи напрямі, що істотно обмежує можливість їхніх замін на ринку послуг;

- послуги транспорту належать до послуг, що завершують процес матеріальноговиробництва.

Послуга транспорту визначається як підвид діяльності транспорту, що спрямований назадоволення потреб людей і характеризується наявністю необхідного технологічного, економічного, інформаційного, правового та ресурсного забезпечення.

До транспортних послуг належать:

- перевезення вантажів та пасажирів;

- навантажувально-розвантажувальні роботи (навантаження, розвантаження,перевантаження, внутрішніскладські операції, пересадка пасажирів);

- зберігання вантажів;

- сервісне обслуговування транспортних засобів;

- підготовка засобів, якими здійснюються перевезення;

- надання засобів, якими здійснюються перевезення, на умовах оренди чи прокату;

- «переганяння» (доставка) нових та відремонтованих транспортних засобів тощо.

Аналіз робіт таких відомих вітчизняних та зарубіжних спеціалістів, як В.І. Арсенев, Б.В. Артамонов, Р.Л. Губерман, П.В. Куренков, Л.В. Мазо, С.В. Милославська, К.І. Плужников, О.В. Соколова, К.В. Холопов та інших, дає змогу запропонувати класифікацію транспортних послуг (рисунок 1.1).

Рис. 1.1 Класифікація транспортних послуг

В умовах докорінного реформування економіки України необхідна виважена державна транспортна політика, яка враховувала б особливості галузі та її роль у процесах економічних і соціальних перетворень. Для створення ефективної системи правового регулювання ринку транспортних послуг потрібно почати з формулювання та закріплення основних положень національної транспортної політики, а також на законодавчому рівні закріпити визначення основних понять «національна транспортна політика», «ринок транспортних послуг», «транспортні послуги», необхідно удосконалювати законодавчу базу та змінювати її відповідно до економічного розвитку країни, цим самим забезпечуючи правове регулювання відносин на транспорті. Існує два напрямки в області організації транспортних послуг:

- пристосування асортименту запропонованих послуг до специфічних потреб клієнтів;

- активне формування попиту на послуги транспорту з метою прибуткової реалізації уже запроваджених.

Визначальним елементом транспортного ринку є клієнт (відправник – одержувач вантажів), який диктує транспортному підприємству умови транспортного обслуговування. Найголовніші критерії, які визначають поведінку споживача послуг перевезення вантажів: швидкість та технології доставки вантажів, якість та мобільність перевезень, цінова політика, номенклатура послуг, що надаються підприємством, географія обслуговування, наявність спеціалізованого рухомого складу.

Коли споживач оцінює якість послуг, він порівнює фактичні величини параметрів якості з тими, які очікував, і якщо вони збігаються чи є близькими, то якість вважається задовільною. Споживчі очікування клієнта транспортних послуг ґрунтуються на таких параметрах:

- мовних комунікаціях (чутках), тобто на інформації про послуги, яку споживачі послуг передають один одному;

- власних потребах (власних уявленнях клієнта щодо якості, його запитах);