Смекни!
smekni.com

Організація промислового виробництва яєць на птахофабриці (стр. 8 из 14)

При зміні температури у пташнику змінюється поведінка курчат: при зниженні температури вони жалібно пищать, скупчуються, стають в'ялими; при підвищенні температури курчата часто п'ють воду, погано їдять, майже не реагують на роздавання корму, часто дихають, дзьоб у них розкритий. При оптимальній температурі молодняк веде себе спокійно, розміщується по всій території свого утримання, споживає корм, п'є воду. За поведінкою курчат можна визначити і температуру в нічний період, - якщо у пташнику було холодно, то оперення курчат скуйовджене, вологе; крім того, вранці в них немає тієї жвавості, яка характерна для молодняку, що утримується в нормальних умовах. Вони погано споживають корм і швидко повертаються до джерела тепла.

У перші дні курчатам потрібно більш вологе повітря, а потім - більш сухе, тому в перші тижні вирощування вологість підтримують на рівні 75-60 %, після цього знижують до 55-60 %. Вологість у приміщенні регулюють рівнем вентиляції. У перші дні вирощування курчат усі вхідні і вихідні вентиляційні отвори щільно закривають, вентилятори виключають. Вентилятори поступово (в залежності від температури і загазованості повітря у приміщенні) включають у теплий період року через 7 діб, а в холодний - через 10 діб. У холодний період року через 7 діб відкривають вентиляційні отвори. Необхідно слідкувати за температурою у приміщенні, розміщенням свіжого повітря по всій площі пташника, запобігати виникненню протягів та контролювати швидкість руху повітря.

Забрудненість повітря у пташниках необхідно періодично перевіряти, визначаючи вміст вуглекислоти, аміаку і сірководню. Навіть незначна кількість аміаку подразнює слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів. Сірководень також має подразнюючу дію на слизові оболонки дихальних шляхів і очей. Потрапляючи у кров, він зв'язує залізо гемоглобіну, внаслідок чого останній втрачає здатність приєднувати і переносити кисень. Молодняк гине від паралічу органів дихання і серця. При вирощуванні ремонтного молодняку яєчних курей встановлено гранично допустимі концентрації в повітрі шкідливих газів такі, як і для дорослих курей. Гранично допустима концентрація пилу складає для молодняку у віці 1^ тижні - 1 мг/м3, 5-9 тижнів - 2 мг/м3, у віці 10-14 тижнів - 3 мг/м3, а у віці 15-22 тижні - 4 мг/м3. Гранично допустима концентрація мікроорганізмів в 1 м3 повітря складає для молодняку 200 тис. бактеріальних клітин. Швидкість руху повітря і концентрацію шкідливих газів вимірюють у зоні розміщення птиці один раз на тиждень у ранкові години.

При вирощуванні ремонтного молодняку важливим фактором є світловий режим. Встановлено, що збільшення світлового дня в період вирощування ремонтних молодок стимулює їхнє статеве дозрівання і викликає ранню яйцекладку, що у свою чергу призводить до невеликої маси яєць, розкльовування яєць і раннього припинення яйцекладки.

При вирощуванні ремонтного молодняку застосовуються постійні світлові режими двох типів: 1-й тип - з тривалістю світлового режиму, що скорочується, 2-й тип - зі стабільно коротким світловим режимом (табл. 50). У порівнянні з режимом світлового дня, що скорочується, при застосуванні режиму короткого світлового дня економія електроенергії становить до 23,7 %. Більш значна економія досягається при застосуванні переривчастих світлових режимів вирощування ремонтного молодняку. Зараз розроблено значну кількість переривчастих режимів вирощування ремонтного молодняку. Переривчастий світловий режим вирощування ремонтного молодняку яєчних курей, розроблений в ІП УААН, наведено в таблиці 51. Застосування цього світлового режиму забезпечує підвищення збереженості птиці на 1,7%, виходу кондиційного молодняку на 2,7 %, зниження питомих витрат кормів на 7,4-9,1 %, електроенергії на освітлення - на 29,3 %.

Для чіткого дотримання світлового режиму використовують автоматичне включення і виключення електроосвітлення за допомогою спеціальних реле часу або інших систем керування.

Для курчат у перші два тижні потрібне яскраве (не менше 50 лк) освітлення, щоб вони звикли до розміщення годівниць, напувалок і вільно відшукували корм і воду. Часто внаслідок поганого освітлення приміщень затримується розвиток курчат і знижується їх життєздатність. Після двотижневого віку освітленість поступово зменшують до 7 – 10 лк. Таку освітленість у пташнику без вікон створюють за допомогою зниження потужності ламп розжарювання. Доцільніше використовувати більшу кількість ламп меншої потужності, ніж навпаки, оскільки це забезпечує рівномірне освітлення кліток.

При клітковому утриманні електролампи розміщують на 10-15 см вище верхнього краю батарей через 2,5-3 метри у проході між батареями. Використовують також люмінесцентні лампи.

У пташниках шум створюється птицею, електромоторами обігрівальної системи, вентиляційним обладнанням, автомашинами і тракторами, що працюють біля пташників. Допустимим рівнем шуму у птахівницьких приміщеннях вважається рівень 60-90 дБ.

Півників утримують в окремих кліткових батареях у тому ж пташнику, де утримують курочок. Ріст і розвиток племінних півників постійно контролюють шляхом співставлення фактичних показників з нормативними параметрами. У віці 5-6 тижнів і 17—22 тижнів проводять відбір півників за живою масою, розвитком гребеня і сережок. Під час другого відбору оцінку проводять за екстер'єром і якістю сперми.

У деяких господарствах півників утримують разом з курочками, у 6-тижневому віці проводять відбір за живою масою і розвитком вторинних статевих ознак (гребінь і сережки), і саджають окремо. При клітковому утриманні півнів часто спостерігається травмування гребеня, тому запропоновано після відбору і оцінки півників у 5-6-тижневому віці проводити обрізання частини гребеня.

Для профілактики канібалізму (роздзьобування) і зменшення розсипання кормів курочкам у віці 6-10-ти діб ( 'коричневі" кроси) або 7-ми—10-ти тижнів ("білі" кроси) проводять часткове обрізання дзьоба - дебікування, застосовуючи спеціальні апарати. Бригада з проведення дебікування має бути висококваліфікованою і проводити роботу під контролем лікаря ветеринарної медицини.

Головна мета організації годівлі ремонтного молодняку полягає в тому, щоб забезпечити вирощування кондиційних молодок, здатних до високої несучості протягом продуктивного періоду і одержання в майбутньому від них якісної продукції.

Основним кормом при вирощуванні курчат є комбікорм, у складі якого повинна бути необхідна кількість протеїну, збалансованого
за основними амінокислотами, вітамінів, мінеральних речовин, мікроелементів; при необхідності в комбікорм вводять певні препарати для
профілактики захворювань молодняку. Такі комбікорми (гранульовані,
у вигляді крупки чи пластівців, або розсипчасті) згодовують у сухому
вигляді. За рецептом комбікорм має відповідати фазі розвитку і годівлі
молодняку.

Після розміщення курчат під брудером чи в клітках їм відразу згодовують комбікорм, краще у вигляді крупки, з розміром частинок 1-2 мм. У перші дні вирощування курчат годують комбікормом, який насипають на твердий папір, 6-8 разів на день. Після 4-5-добового віку комбікорм згодовують із годівниць досхочу і забезпечують постійно водою з напувалок.

При годівлі сухим комбікормом курчатам до 2-тижневого віку його роздають 5-6 разів на добу, з 2- до 4-тижневого віку - 3-4 рази на добу, а з 4-тижневого віку і до кінця періоду вирощування - 2 рази, при цьому обов'язковим є контроль за точністю дозування і рівномірність розподілу корму впродовж фронту годівлі. Корм і вода мають бути постійно в годівницях і напувалках. Пташниця постійно контролює наявність кормів у годівницях, води в напувалках, щоденно оглядає поголів'я, вибраковує хворих, видаляє загиблих, слідкує, щоб курчата не випадали з кліток. Підтримування чистоти у приміщеннях, а також чистоти напувалок і годівниць забезпечуватиме успішне вирощування ремонтного молодняку.[3]

2.5Корми,годівля та напування різних вікових груп курей

Корми, які використовують у птахівництві, умовно поділяють на вуглеводисті (енергетичні), білкові, вітамінні, жири та мінеральні добавки. Вуглеводисті корми - це зернові злакові, соковиті (картопля, буряки, топінамбур та ін.), відходи виробництва (висівки, меляса тощо), що містять крохмаль та цукор. Зернові злакові становлять 55-80 % раціону птиці. Високопродуктивній птиці та молодняку до 8-тижневого віку згодовують лише високо- та середньонатурне зерно, яке за стандартом належить до категорії доброякісного. Білкові корми поділяють на тваринні (рибне, м'ясо-кісткове, пір'яне борошно, борошно з криля, сухі молочні відвійки та ін.) і рослинні (зернобобові, макуха, шроти, протеїновий концентрат із соку рослин та умовно дріжджі). Вони містять понад 20 % сирого загального протеїну. Цінність кормів тваринного походження полягає в тому, що вони багаті на повноцінний білок, мінеральні речовини та вітаміни групи В. їх додають до комбікормів з метою збалансування амінокислотного живлення птиці. Для запобігання окисленню жиру, який міститься у м'ясо-кістковому та м'ясному борошні, його обробляють сантохіном або іншими антиокислювачами. Рибне борошно виробляють з нехарчової риби, ракоподібних, а також з відходів переробки харчової риби, крабів, креветок з додаванням або без нього антиокислювача відповідно до вимог стандарту. Зернобобових культур згодовують птиці у розмеленому вигляді, якщо воно відповідає вимогам стандарту. Використовують також трав'яне борошно, енергетична цінність 1 кг якого досягає 5-8 МДж. У 1 кг борошна з люцерни міститься 22 % протеїну, до 18 - клітковини, 1,2-1,5 - кальцію, 0,2-0,3 %- фосфору та 130-180 мг каротину. Частка трав'яного борошна в комбікормах може становити від 1 до 10 % залежно від виду та віку птиці.