Молодняк приймають великими одновіковими партіями з таким розрахунком, щоб однією партією птиці повністю заповнити приміщення як цеху вирощування, так І цеху промислового стада. Недопустимим є спільне вирощування кількох партій курчат в одному приміщенні. Профілактична перерва між двома партіями курчат повинна бути не менше трьох тижнів.
У промисловому птахівництві мають місце різні технології вирощування - безпересадочна і фазова з переміщенням молодняку різного віку. Застосовують у виробництві різні способи вирощування ремонтного молодняку - у кліткових батареях, на підлозі та комбінований спосіб. Найбільш поширеним є кліткове безпересадочне вирощування ремонтного молодняку з переведенням у 120-добовому віці у приміщення для промислового стада. У деяких господарствах ремонтний молодняк переводять у промислове стадо в інші строки - від 60 до 140 діб.
При вирощуванні молодняку у кліткових батареях застосовують різні комплекти обладнання з клітковими батареями, серед яких найбільш поширені БКМ-3 та КБУ-3. На сьогодні налагоджено випуск сучасного обладнання українськими виробниками - ОКМ-6 та ОКРМ - "Завод "Ніжинсільмаш"; ТБЦ - ПО "Техна". Використовують обладнання і закордонних фірм. Обладнання розміщують у типових пташниках або пристосованих приміщеннях.
Комплекти обладнання ОКМ-6 та ОКРМ розраховані для використання в типових пташниках шириною 12 і 18 м, довжиною 72, 84 і 96 м. ) До складу комплекту обладнання входять 1 або 2 бункера сухих кормів, поперечний транспортер подачі кормів від бункера до кормороздавачів кліткових батарей. Крім того, до комплекту обладнання ОКМ-6 входять 'І 6 трьохярусних кліткових батарей каскадного типу ОКМ-6, скребковиймеханізм для видалення посліду з пташника, електрообладнання управління технологічними процесами; до складу комплекту ОКРМ входять 4-7 кліткових батарей вертикального типу ОКРМ (3-5 ярусів), стрічкові транспортери видалення посліду з пташника, візок для обслуговування верхніх ярусів кліткових батарей, електрообладнання. Одна клітка обладнання ОКМ-6 розрахована на 10 голів, а ОКРМ - на 20 голів. При встановленні в типовому пташнику (18 х 96 м) 3-ярусних кліткових батарей ОКМ-6 розмішують 52 920 голів, ОКРМ - 70 560 голів молодняку.
Для вирощування ремонтного молодняку на підлозі використовують комплекти обладнання типу КРМ різних модифікацій, К-П-21, комплекти для вирощування бройлерів ЦБК і ОПБ (виробництва "Завод "Ніжинсільмаш"). До складу цих комплектів входять бункери сухих кормів, кормороздавачі, система напування птиці, електробрудери, електрообладнання управління технологічними процесами. Обладнання закордонних фірм мас подібну комплектацію; може бути доповнене автоматичним обладнанням для створення мікроклімату. При встановленні такого обладнання у пташнику (18 х 96 м) розміщують 15 тис. курчат.
Кожен з наведених способів утримання ремонтного молодняку має свої переваги і недоліки. У нашій країні застосовують переважно клітковий спосіб утримання ремонтного молодняку. Але, як і при клітковому способі утримання, так і при утриманні ремонтного молодняку на підлозі, для забезпечення високих показників вирощування ремонтного молодняку важливим є дотримання всіх параметрів технологічного процесу вирощування.
До вирощування курчат приміщення готують завчасно. При будь-якому способі вирощування приміщення повинні бути чистими, сухими, добре вентильованими. Перед посадкою молодняку перевіряють і приводять у належний стан опалювальну і вентиляційну систему, при необхідності ремонтують приміщення та обладнання. Пташники очищають від посліду, сміття; із стін, вікон, карнизів, освітлювальних приладів знімають пил; вентиляційні труби-повітроводи чистять, промивають гарячою водою і дезінфікують; стіни й стелю білять свіжогашеним вапном; вентиляційні отвори закривають дротяною сіткою. Замазують також всі щілини, дірки у вікнах, підлозі і стінах, щоб запобігти доступу у пташник дикої птиці та гризунів. Вологу дезінфекцію кліткових батарей, стін і підлоги проводять при температурі не нижче 20 °С задопомогою спеціального обладнання. Потім проводять обробку приміщення парами формальдегіду.
Після ремонту приміщення й обладнання, перевірки готовності всіх систем і пристосувань проводять повторну дезінфекцію і газацію. Протягом 2-3-х діб приміщення ретельно провітрюють. Якість підготовки приміщення оцінюють у лабораторії ветеринарної медицини, спеціалісти якої беруть проби в різних точках пташника. І тільки після дозволу лікаря ветеринарної медицини приймають молодняк на вирощування.
За 2-3 доби до отриманні молодняку на вирощування отеплювальна система повинна вийти на робочу температуру у приміщенні. Корми і вода, які призначені для молодняку, повинні мати кімнатну температуру. Перші дні вирощування курчат всі витяжні і проточні вентиляційні отвори повинні бути закритими до початку другого тижня утримання.
Одержувати курчат на вирощування треба в день їх виведення - через 8-12 годин після виймання з інкубатора. Перетримка їх більше цього часу призводить до збільшення відходу і гіршого розвитку при вирощуванні. Кондиційні курчата - здорові, нормально розвинуті, бадьорі, добре рухливі, міцно тримаються на ногах, добре реагують на звук. Живіт у них м'який, підібраний, пуповина повністю втягнута і зарубцьована, очі випуклі і блискучі, пух сухий і м'який, дзьоб і ноги рожево-червоного кольору. Маса добових курчат яєчних кросів має становити не менше 32 г. Слабкий молодняк погано стоїть на ногах, курчата в'ялі, з відвислим животом, ноги і дзьоб - синювато-білі. Та кий молодняк приймати на вирощування не слід.
При організації вирощування ремонтного молодняку особливу увагу потрібно звернути на швидкість росту і розвиток курчат у перший місяць після виводу, який є найбільш важливим для подальшого росту. У перші 10 діб вирощування курчата характеризуються недосконалою терморегуляцією, високою швидкістю росту, ростом махових пір'їн, активним розвитком внутрішніх органів. Курчата споживають залишковий ембріональний жовток, який втягується в черевну порожнину перед вилупленням і розсмоктується до 7—8-ї доби вирощування. У віці 11-30-ти діб проходить бурхливий ріст курчати, його маса збільшується у 3-3,5 рази, посилюється теплоутворення, спостерігається інтенсивний ріст оперення, починають з'являтися ознаки статевого диморфізму. Курчата активно реагують на зовнішні подразники, починається ювенальна линька. За другий місяць життя курчати жива маса подвоюється, закінчується формування первинного пера, яке повністю замінює пух, посилюється і встановлюється терморегуляція, закріплюються умовні рефлекси.
При розміщенні курчат у клітки їх сортують за розвитком. Менш розвинених, з меншою живою масою курчат саджають у клітки верхніх ярусів, бо там кращі температурні умови; більш розвинених саджають у нижні яруси. Таке розміщення призводить до більш рівномірного росту і розвитку. Всередині клітки необхідно встановити вакуумну напувалку з підігрітою водою. Курчатам після посадки воду дають на 2-3 години раніше, ніж корм. У кожну клітку на підніжну решітку вкладають листи щільного паперу, на який насипають корм тонким шаром. Цей папір щоденно міняють.
При вирощуванні молодняку на підлозі в якості підстилки використовують солом'яну нарізку, дерев'яну стружку, тирсу, лушпиння соняшникового насіння. У перші дні тирсу зверху засипають солом'яною нарізкою, щоб запобігти поїдання її курчатами. Приміщення для вирощування молодняку всередині повинне бути розподіленим на секції з установленими горизонтальними навісами на висоті 10 сантиметрів від підлоги. У кожній секції встановлюють по одному електробрудеру для обігріву курчат. Посадку курчат проводять тоді, коли температура досягла потрібного рівня під брудером. Для контролю розвішують термометри на висоті спини курчат. По мірі росту і розвитку курчат через 7-10 діб обмежувальні частини у брудера знімають, а сам брудер піднімають; у віці 6-ти тижнів курчата вже не потребують додаткового обігріву. При розміщенні курчат необхідно дотримуватись нормативу щільності посадки, який залежить від умов утримання, мікроклімату, типу приміщень та обладнання.
Курчат необхідно забезпечити достатньою кількістю годівниць і напувалок. Кількість годівниць має бути такою, щоб молодняк одночасно міг поїдати корми. Якщо годівниць буде мало, то молодняк скупчуватиметься біля них, частина його недоїдатиме, відставатиме в рості, слабшатиме і хворітиме, що призведе до його загибелі. Часто в перший тиждень життя корм для курчат насипають на щільний папір, який щоденно міняють.
Курчат потрібно кожного дня оглядати, виявляти тих, які відстали в розвитку. Вибраковують тих, в яких затримується ріст оперення, а також тих, в яких довжина махового пір'я більша, ніж довжина тіла. Для контролю за ростом щотижня проводять зважування курчат - не менше 100 голів із кожної партії, визначаючи середню живу масу однієї голови. Саме інтенсивність росту курчат - нарощування живої маси з віком - є показником розвитку, дотримання умов вирощування і годівлі курчат.
Провідними факторами, які впливають на ріст і розвиток молодняку при вирощуванні, є параметри мікроклімату, годівля і напування.
До основних параметрів мікроклімату відноситься температура, вологість, повітрообмін, вміст шкідливих газів, а також освітленість та світловий режим.
Важливий вплив на організм курчат має температура і вологість повітря, особливо до 3-добового віку, оскільки у цьому віці ще недосконалий механізм терморегуляції. При температурі нижче 30 °С повільніше відбувається розсмоктування жовтка, тому необхідно ретельно контролювати температуру протягом перших діб - при обробці курчат в інкубаторіях, при транспортуванні і посадці у пташник. Курчата дуже реагують на коливання температури при вирощуванні. При зниженні температури у приміщенні вони легко і швидко переохолоджуються. При нестачі тепла курчата скупчуються, не підходять до годівниць і гинуть. З віком (старші 2-х тижнів) у курчат підсилюється теплоутворення, інтенсивно росте перо, вони стають більш стійкими до коливань температури, проте низька температура призводить до додаткових витрат корму. Тривале вирощування молодняку при високих температурах затримує їх ріст, послаблює організм. Негативно впливають на курчат різкі зміни температури - курчата хворіють, швидкість росту знижується майже у два рази.