РЕФЕРАТ
Тема: Електронна торгівля в сучасному світі
Зміст
1. Переваги використання Інтернету
2. Організація комерційного бізнесу в Інтернеті
3. Проведення угоди купівлі-продажу в Інтернеті
Література
Однією з найважливіших функцій торгівельної організації на виробника продукції є оперативний облік потреб споживачів з моментальними діями по їх реалізації. Доступ до ринків в режимі реального часу є нагальною потребою. Основу глобального кібернетичного простору складає Інтернет. При використання Інтернету торгівельні організації отримують наступні переваги:
По-перше, можливості опублікування рекламної та іншої інформації. Розповсюдження інформації по Інтернету в 720 разів швидше та в 350 разів дешевше розповсюдження поштовим зв¢язком.
По-друге, дуже часто зміни в політиці цін та продукції, що пропонується, відбуваються швидше, ніж з¢являється реклама в засобах масової інформації. В результаті реклама являється непотрібною та збитковою. При використанні Інтернету зміст інформації та реклами може бути змінений скільки разів, скільки це необхідно.
По-третє, Інтернет надає клієнтам можливість базового доступу в магазин, виставочний салон, на склад або оптову базу, в інші торгівельні організації для ознайомлення з товаром, що продається, його вибору та замовлення.
По-четверте, Інтернет використовується для інтерактивної взаємодії з клієнтом, який може проводити всі торговельні операції по купівлі товару, в тому числі й оплату. Часто товари в Інтернеті дешевші, ніж у звичайних магазинах, оскільки фірми не витрачають гроші на утримання торгівельної точки та обслуговуючого персоналу.
По-п¢яте, торгівельні організації можуть користуватися фінансовою та товарною інформацією в режимі реального часу, використовуючи для цього стандартний набір технічних засобів для створення свого web-сайта або webсервера та відносну дешевизну каналів зв¢язку.
По-шосте, комп¢ютерні системи в Інтернеті мають можливість забезпечити зв¢язок та обслуговування клієнтів 24 години на добу, сім днів на тиждень. При цьому замовлення на продукцію можуть прийматися не тільки в будь-який час, але і з будь-якого місця планети.
По-сьоме, відвідати декілька Інтернет-магазинів, розташованих в різних містах і країнах, набагато простіше, ніж звичайні торгівельні точки в одному районі міста, а якщо не вдалося знайти потрібний товар, то можна залишити замовлення. Добре організований Інтернет-магазин має налагоджену систему інформаційної підтримки, покупець має можливість розглянути декілька варіантів, порівняти їх та зробити правильний вибір, що непросто зробити навіть у звичайному магазині.
Таким чином, Інтернет дозволяє торгівельним організаціям зменшити витрати, пов”язані з рекламою та реалізацією продукції, розширити ринок збуту та в кінцевому результаті збільшити обсяг продажу.
Для організації в Інтернеті власного комерційного бізнесу необхідно, перш за все, створити свою Інтернет сторінку (web-сайт). Під Інтернет-сторінкою слід розхуміти об”єднань під певним ім”ям порцію інформації, що розташована на комп”ютері постачальника послуг - Інтернет - провайдера і належить якій-небудь організації або приватній особі. Така сторінка може мати багато інших сторінок. В залежності від кількості сторінок, змісту, структури та виконуваних функцій web-сайти можна класифікувати. Наприклад, невеликий web-сайт складається з 3-5 сторінок і містить мінімум інформації про фірму. Повноцінний web-сайт має 15 - 20 сторінок, лічильник відвідувачів, книгу відвідувань, форму для електронної пошти.
Наступним етапом в ефективному використанні досягнень Інтернету є створення web-сервера. Він містить значний обсяг інформації, інтегрований з базами даних, інтерактивний, має оригінальний дизайн і власну систему пошуку інформації. На відміну від web-сайта web-сервер характеризується різноманітністю набору програмних і технічних засобів. Витрати на створення web-серверу є достатньо високими - до 15 - 18 тис. дол. США, в той час як мінімальна місячна оплата за зберігання web-сайта об”ємом до 25 МГб даних складає всього 100 дол.
Будь-які сторінки мають однакову структуру. Із всіх питань, що виникають при створенні комерційної web-сторінки, формування і зміст є найбільш важливими та складними.
Web-сторінка повинна містити:
інформацію про фірму - історію створення, основні досягнення, мету бізнесу, відгуки клієнтів та партнерів;
пропозиції продукції або послуг фірми, які складаються з їх характеристики, моделей каталогу продукції, прайс-листа, умов поставки та сервісного обслуговування, опису переваг продукції;
розділ технічної підтримки, консультацій, рекомендацій та особливостей застосування продукції;
додаткову інформацію про свою галузь та суміжні галузі у вигляді огляду, аналізу основних подій, побочних новин;
спеціальну форму для замовлення продукції фірми, лічильник числа відвідувачів, спеціальний перелік питань для відвідувачів web-сторінки (стать, вік, освіта, хобі, рівень доходів, як дізналися про фірму, що шукають і чи знаходять потрібну продукцію, чому здійснюють ту чи іншу покупку).
Єдине поняття електронної торгівлі на даний час відсутнє. У Всесвітній торговій організації під електронною торгівлею розуміється виробництво, реклама, продаж та розповсюдження товарів з використанням телекомунікаційних мереж. Інші практикують цей термін як електронне ведення бізнесу. Є спеціалісти, які розуміють електронну торгівлю як комерційні угоди, що здійснюються за допомогою електронних засобів зв”язку.
В нашій країні поняття “електронна торгівля” практикується як купівля-продаж товарів та послуг через електронні мережі, в тому числі через Інтернет. Це передбачає отримання доступу в Мережу для пошуку торгового партнера, вибору товарів та послуг, оформлення замовлення, забезпечення гарантії платежу, поставки товарів або надання послуг та отримання продавцем їх договірної вартості.
В електронній комерції існує декілька бізнес-моделей.
Перша модель - це компанія-компанія (В2В). Працюючи за цією моделлю, компанія використовує електронні засоби зв”язку для обміну даними з комерційними партнерами, що дозволяє компанії краще керувати матеріально-виробничими запасами, прогнозувати попит та підвищувати якість замовлень, що виконуються.
Друга модель бізнесу - це компанія-замовник (В2С), коли компанія використовує електронні засоби зв”язку для взаємодії із замовниками. В результаті у замовника з”являється можливість проводити аналіз ринку і робити покупки як в робочі, так і в неробочі години. Компаніям в цьому випадку простіше отримувати інформацію від клієнтів та надавати послуги у відповідності до вимог конкретного замовника.
Третя модель - це компанія-співробітник (В2Е). Компанія використовує електронні засоби зв”язку для інформування своїх співробітників та отримання від них необхідних даних. Ці відомості можуть являти собою навчальні матеріали, інформацію відділу кадрів, оцінку результатів діяльності і т.д.
Четверта модель електронного бізнесу - це компанія-партнер (В2Р). в цьому випадку компанія використовує електронні засоби зв”язку для взаємодії з комерційними партнерами, до яких належать банки, акціонери, ринкові або галузеві об”єднання та органи державної влади.
Суб”єктами електронної торгівлі можуть бути фізичні та юридичні особи, що мають доступ до системи Інтернет в Типовому законі про електронну торгівлю Комісії ООН по праву міжнародної торгівлі вони називаються укладачем, адресатом та посередником.
В якості укладача - продавця в електронній торгівлі, як правило, виступає електронний магазин. Він являє собою об". єднання комп”ютерних даних та їх розташування з метою ведення торгівлі в Інтернеті. Як правило, електронні магазини виконують функції реклами і торгівлі за каталогами, пропонують інтерактивні засоби спілкування з покупцем, включаючи обробку та виконання замовлень.
Все частіше відкриваються портали (від грецького т”портал” - архітектурно оформлений вхід у будівлю), які являють собою сукупність інформації про пропозиції товарів (послуг), систему укладання угоди. Портал слугує першою web-сторінкою, в яку входять користувачі Інтернету. Його особливістю є надання ряду послуг, каталогу web-сторінок, механізму пошуку. У ряді випадків в порталі одночасно присутня система електронних платежів, так званий Інтернет-банкінг. З порталу починається вхід до Мережі, звідки можна потрапити в багато торгових точок.
Адресатом-покупцем віртуального магазину може бути як фізична, так і юридична особа (приватна, корпоративна, державна), але обов”язково має бути користувач Інтернету.
Покупець спочатку визначає свою потребу в якій-небудь продукції, потім знайомиться з інформацією про неї по Інтернету, шукає, де можна здійснити покупку, порівнює всі можливі варіанти (ціну, якість та властивості товару, рівень обслуговування, репутацію виробника і т.д.) і лише потім придбає. Процес продажу може включати переговори про ціну, кількість і строки доставки товару та інші особливі умови.
Основною відмінністю електронної торгівлі є використання електронного документообігу, яке приносить ряд суттєвих переваг. Перевага електронної торгівлі полягає і в тому, що вона створює можливість зниження витрат обігу. Електронна торгівля забезпечує збільшення оперативності отримання інформації про товар, попит потенціальних покупців і скорочує цикл виробництва та продажу, усуває посередницьку ланку, що знижує споживчу вартість товару.
Відповідно до Типового закону про електронну торгівлю Комісії ООН по праву міжнародної торгівлі термін “торгівельна угода" слід практикувати широко, щоб він охоплював всі торгівельні відносини, як договірні, так і позадоговірні.