Електронна комерція (стр. 3 из 3)

Дошки оголошень і аукціони.Якщо необхідно знайти комерційну пропозицію приватної особи або фірми, розмістити свою комерційну пропозицію, то подібні сайти допоможуть покупцеві і продавцю знайти один одного. Зареєструвавшись на такому сайті, ви маєте можливість розміщувати свої ділові пропозиції й одержувати інформацію про стан вашої пропозиції (чи є на неї заявки та інше) по електронній пошті, sms або телефону. Так, на сайті board.com.ua можна знайти вигідні комерційні пропозиції за різними категоріями (автоматотехніка, аудіо, відео, фото, побутові товари, канцтовари, комп'ютери й оргтехніка, меблі, медицина, метали, нерухомість, нафтопродукти і багато чого іншого).

Аукціони працюють приблизно за такою ж схемою, єдина перевага аукціону полягає в тому, що коли попит на дану категорію товару досить високий, система автоматично виставляє ціну вище початкової, а покупцем товару стає особа, яка має змогу «перебити» цінові пропозиції інших покупців. Прикладами успішних Інтернет-аукціонів є сайти ebay.com і російський molotok.ru.

5. Життєвий цикл віртуальних підприємств

Віртуальні підприємства є однією з нових організаційних форм підприємств. На розвиток нових форм організації та управління підприємством в більшій мірі вплинули такі тенденції розвитку сучасних ринків, як глобалізація ринків, зростаюче значення якості товару, його ціни і ступеня задоволення споживачів, підвищення важливості стійких відносин зі споживачами (індивідуальними замовниками), а також зростаюче значення ступеня застосування нових інформаційних та комунікаційних технологій.

Для того, щоб краще зрозуміти й обґрунтувати вимоги й життєвий цикл систем віртуальної організації, спершу розглянемо приклад. Припустимо, є велика компанія (наприклад, проектант), яка наважилась оголосити пропозиції щодо побудови деякого об’єкту. Після цього, виходячи зі складності реалізації проекту, вона вирішила залучити деякі інші великі і малі підприємства та провести відповідний тендер. А саме: якщо можливо, проектант хотів би зробити віртуальне підприємство (ВП), залишаючись координатором (головним підрядчиком) для роботи загалом щодо її виконання за допомогою ВП. У результаті необхідними стають наступні кроки:

1. Проектант контактує з деякими великими компаніями, які, своєю чергою, можуть контактувати з іншими меншими компаніями;

2. Опис посадових обов’язків у майбутньому передається від проектанта до інших зацікавлених компаній;

3. Після попередніх домовленостей усі компанії ведуть переговори щодо створення ВП;

4. Одна із компаній ідентифікується як координатор для документування тендеру, і ця ж або інша компанія є координатором ВП для контролю за процесом роботи;

5. Як тільки тендер проведено, у випадку, якщо пропозицію не прийнято, ВП розчиняється; з іншого боку, якщо пропозиція прийнята, ВП починає діяти;

6. ВП діятиме належним чином тоді, коли підприємства – члени співробітничають один з одним і підтримують координацію ВП;

7. Співробітництво між членами ВП передбачає переважно обмін інформацією (наприклад, розподіл моделей продукції) і своєчасний зворотний зв’язок одного з одним (наприклад, запит статусу замовлення);

8. Кожне підприємство повинно також співпрацювати з координатором ВП щодо контролю статусу робіт та інших завдань співробітництва;

9. У випадку, якщо є проблема з однією з компаній, або невчасно виконані роботи, або є інформація про майбутню проблему, або навіть якщо конкретне підприємство наважується залишити ВП координатор ВП шукатиме іншу компанію для заміни;

10. Як тільки всі роботи закінчені, ВП припиняє своє існування.

Наведений приклад ілюструє випадок ВП з одинарним бізнесом.

Для довгострокового альянсу необхідно внести деякі корективи до наведеного вище порядку кроків. Але в обох випадках можна виділити такі головні фази ВП: утворення, співпрацю, модифікацію, розчинення (припинення діяльності).

Рис. 5.1. «Життєвий цикл» віртуального підприємства

Функціональні можливості, необхідні для кожного підприємства у ВП, залежать від ролі, яку підприємство відіграє. Деякі з цих ролей можуть бути ідентифіковані у термінах:

- координації: координатор ВП, член ВП;

- продукції/послуг: клієнт, постачальник;

- підтримки послуг: провайдер послуг мережного каталогу, провайдер послуг електронної комерції, провайдер послуг технічного консультування.

6. Критерії рейтингової оцінки платіжних систем

Частка Інтернет-платежів постійно збільшується. Це обумовлено безсумнівними зручностями on-line оплати для користувача. Серед найбільш значимих якісних критеріїв оплати товарів і послуг через Інтернет можна назвати:

• економію часу – оплата відбувається в режимі on-line, покупцюне потрібно відвідувати банк, стояти в черзі, заповнювати квитанцію, чекати перерахування грошей, особливо в тому випадку,якщо послуга може бути доставлена миттєво або сума, яку необхідно заплатити, невелика;

• економія грошей, що особливо актуально для регіонів, тому що
переказ грошей поштою збільшує витрати покупця на 20–30%.

• якість платіжної системи.

• якість веб-ресурсу платіжної системи.

• ліквідність платіжної системи.

Сукупний рейтинг платіжної системи визначається так:

– за кожним із зазначених вище пунктів нараховуються бали від1 (сильний) – до 5 (незадовільний);

– бали підсумовуються і діляться на п'ять для визначення сукупної рейтингової оцінки;

– сукупний рейтинг характеризує загальний якісний стан платіжної системи: сильний,задовільний, посередній, граничний чи незадовільний.

Приклад (дані умовні):

якість капіталу економія часу = 2 бали,

якість активів економія грошей = 2 бали,

якість управління якість платіжної системи = 3 бали,

дохідність якість веб-ресурсу платіжної системи = 3 бали,

ліквідність платіжної системи = 1 бал.

Разом =11.

Рейтингова оцінка = – = 2,2.

Визначення рейтингової оцінки потребує округлення результату до цілих, тобто:

1 – 1,4 до 1. Рейтингова оцінка сильноїплатіжної системи. 1,5 – 2,4 до 2. Рейтингова оцінка задовільноїплатіжної системи. 2,5 – 3,4 до 3. Рейтингова оцінка посередньої платіжної системи. 3,5 – 4,4 до 4. Рейтингова оцінка граничноїплатіжної системи. 4,5 – 5,0 до 5. Рейтингова оцінка незадовільноїплатіжної системи.

Платіжні системи, які за сукупним рейтингом визначені як «сильні» (1), мають такі характеристики:

– фінансовий стан їх є надійним за всіма аспектами;

– виявлені проблеми незначні і можуть бути розв'язані у повсякденній діяльності;

– фінансовий стан стійкий до змін, що відбуваються в економіціі в саме платіжної системі;

– фінансовий стан не викликає сумнівів у органів нагляду.

Список використаної літератури

1. Береза А.М. Електронна комерція. – К., 2002.

2. Дунаев С. Технологии Интернет-программирования. – СПб.: БХВ-Петербург, 2001. – 480 с.

3. Браун С. «Мозаика» и «Всемирная паутина» для доступа к Internet: Пер. c англ. – М.: Мир: Малип: СК Пресс, 1996. – 167c.

4. Игер Б. Работа в Internet / Под ред. А. Тихонова; Пер. c англ. – М.: БИНОМ, 1996. – 313 c.

5. Кент П. Internet / Пер. c англ. В.Л. Григорьева. – М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1996. – 267 c.

6. Крол Эд. Все об Internet: Руководство и каталог / Пер. c англ. С.М. Тимачева. – Киев: BNV, 1995. 591 c.

7. Крупник А. Бизнес в Интернет. – М.: Микроарт, 2002.

8. Холмогоров В. Интернет – маркетинг. – СПб.: Питер, 2001.